Ухвала

від 29.03.2023 по справі 202/5289/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5289/21

Провадження № 1-кс/202/2472/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 березня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021040000000068 від 26.01.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2023 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021040000000068 від 26.01.2021 року, відповідно до якого просив скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.09.2021 року по справі № 202/5289/21.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 року в забезпечення кримінального провадження № 12021040000000068 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування. Зазначена ухвала не була внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з ЄДРРПНМ від 23.03.2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат ОСОБА_6 ОСОБА_7 . Єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після ОСОБА_7 була ОСОБА_6 , яка 02.09.2021 року звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , проте нотаріус відмовила у його видачі у зв`язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно та право власності на вказане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за іншою особою. Та повідомила їй, що ОСОБА_5 зареєстрував за собою право власності на підставі підробленого свідоцтва про право власності від 28.08.1997 року на ім`я ОСОБА_5 .

Після цього ОСОБА_6 звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетровська з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2022 року по справі №206/4129/21 було частково задоволено позовні вимоги, а саме визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 в якому зазначено, що воно видане 28.08.1997 року на ім`я ОСОБА_5 . Рішення суду набрало законної сили 30.06.2022 року. Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.05.2022 року було виконано 18.08.2022 року в повному обсязі та за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Тобто квартира була витребувана з чужого незаконного володіння шахраїв та повернута спадкоємцю, який став єдиним законним власником спірної квартири.

Також ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2021 року по справі № 932/6200/21 в порядку забезпечення аналогічного кримінального провадження № 12021041640000570 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_7 , а саме частина квартири належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.08.1997 року, а іншу квартири він фактично прийняв у спадок після смерті своєї матері ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.12.2022 року по справі № 932/6200/21 було задоволено клопотання власника квартири (спадкоємця) ОСОБА_6 та скасовано арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2021 року по справі № 932/6200/21 на квартиру АДРЕСА_1 .

16.02.2023 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Враховуючи ту обставину, що квартира придбана ОСОБА_4 у законного власника наявність обтяження внесеного на підставі ухвали слідчого судді перешкоджає йому вільно розпоряджатися квартирою та порушує його права як власника нерухового майна.

Заявник звертає увагу, що санкція ч. 2 ст. 190 КК України не передбачає спеціальної конфіскації квартири та квартира не є доказом злочину з приводу якого було відкрито кримінальне провадження, накладено арешт на майно особи, яка не є підозрюваним, що зумовило адвоката ОСОБА_4 звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021040000000068 від 26.01.2021 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24 березня 2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , ухвалою якої від 24 березня 2023 року, відкрито провадження у справі, клопотання призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні та зобов`язаноуповноважену СУ ГУНП в Дніпропетровській області надати слідчому судді матеріали кримінального провадження №12021040000000068 від 26.01.2021 року з метою дослідження в судовому засіданні та належного розгляду поданого клопотання.

Адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, обґрунтувавши доводами, що наведені у клопотанні.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, натомість від старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 надійшли письмові заперечення, відповідно до яких просила відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , посилаючись на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що на теперішній час невстановленими особами вживаються заходи щодо подальшого відчуження нерухомого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню та спричинить більш негативні наслідки для досудового розслідування. Зазначила, що досудове розслідування триває, нерухоме майно є предметом злочину та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

На вимогу слідчого судді надала матеріали кримінального провадження №12021040000000068 від 26.01.2021 року.

Слідчий суддя, вислухавши адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання ОСОБА_4 проскасування арештумайна укримінальному провадженні№12021040000000068від 26.01.2021рокупідлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № № 12021040000000068 від 26 січня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Як вбачається з матеріалів, що долучені до клопотання про скасування арешту майна та матеріалів кримінального провадження, що були надані слідчим, слідчими суддями Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 10 серпня 2021 року та Індустріального районного суду м.Дніпропетровська 02 вересня 2021 року накладався арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Так, 10 серпня 2021 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , у вигляді заборони відчуження та розпорядження, який в подальшому скасовано 15 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

02 вересня 2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська (справа № 202/5289/21, провадження № 1-кс/202/4529/2021) за наслідками розгляду клопотання СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_12 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021040000000068, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

З вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 було предметом злочину та метою накладення арешту було

збереження нерухомого майна, як речового доказу та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 від 30 серпня 2021 року про визнання речовими доказами, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12021040000000068 від 26.01.2021 року, об`єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 ,треті особи:Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання прававла сності впорядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право власності та припинення права власності - задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , серія та номер 6-2004-97, видане 28.08.1997 року Виконкомом міської ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_5 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 23.03.2023 року, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2023 року.

Договір купівлі-продажу квартири від 16.02.2022 року ніким не оскаржувався та не визнавався недійсним, а отже є чинним, а ОСОБА_4 , як покупець, який сплатив кошти згідно договору купівлі-продажу є добросовісним набувачем.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2. ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування.

Зі змісту ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/5289/21 (провадження № 1-кс/202/4529/2021) вбачається, що метою накладення арешту було те, що квартира АДРЕСА_1 визнана речовим доказом по кримінальному провадженню, може бути використана, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також з метою запобігання протиправному відчуженню вказаного нерухомого майна, та збереження цього речового доказу, досягнення дієвості кримінального провадження.

З урахуванням вищевикладених обставин, слідчий суддя вважає, що доказове значення майна, як речового доказу не є достатнім для того, щоб протягом певного часу забороняти власнику користуватися ним, тим більш власник майна ОСОБА_4 є добросовісним набувачем та не є учасником кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_14 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з огляду на вимоги доцільності і співмірності втручання держави в право власності особи, а також з огляду на тривалість арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про те, що подальший арешт на квартиру АДРЕСА_1 , буде непропорційним втручанню у право власності, тобто у право на мирне володіння майном, та з метою запобігання протиправного відчуження майна, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт в частині заборони права користування та розпорядження зазначеним майном.

Враховуючи, що заходи забезпечення кримінального провадження носять тимчасовий характер, зокрема, арешт майна, що відповідає положенню ст. 174 КПК України, а також ту обставину, що органом досудового розслідування не підтверджено, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021040000000068 від 26.01.2021 року встановлено причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, за фактом якого проводиться досудове розслідування, слідчий суддя доходить висновку про частковезадоволення клопотання,скасування арешту,накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року, на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , в частині заборони права користування та розпорядження зазначеним майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що хоча вказане майно й залишається речовим доказом у кримінальному провадженні, проте часткове скасування арешту майна не може негативно позначитися на кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 309 КПК України зазначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік цих ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч.3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 2,3,174,309,372КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021040000000068 від 26.01.2021 року задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року, на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , в частині заборони права користування та розпорядження зазначеним майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1