Ухвала

від 20.02.2023 по справі 752/8578/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8578/18

Провадження № 2-р/752/6/23

У Х В А Л А

20 лютого 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

ТОВ «Ексімлізинг» звернулося до суду з заявою про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що Голосіївським районним судом м. Києва 14.05.2021 року у межах справи №752/8578/18 було ухвалено рішення, яким вирішено стягнути з ТОВ «Ексімлізинг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 472 454 грн. 85 коп., одноразову допомогу на оздоровлення в сумі 9800 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн. З метою добровільного виконання зазначеного вище рішення суду ТОВ «Ексімлізинг» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти ( за вирахуванням обов`язкових податків згідно з пп.163.1 п.163.1 ст. 163 Податкового Кодексу України).Однак, ТОВ «Ексімлізинг» зазначає, що рішення Голосіївського районного суду міста Києва є незрозумілим в частині визначення суми до стягнення з нього на користь ОСОБА_1 з урахуванням обов`язкових сум податків і зборів або без урахування обов`язкових сум податків і зборів і зменшення призначених судом виплат на користь ОСОБА_1 на суму податкових нарахувань при добровільному виконанні рішення суду.

З огляду на зазначене вище ТОВ «Ексімлізинг» просило:

Роз`яснити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14.05.2021 року у справі № 752/8578/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, в частині визначення сум до стягнення з ТОВ «Ексімлізинг» на користь ОСОБА_1 , з урахуванням чи без урахування суми податків і зборів, а також щодо обов`язку ТОВ «Ексімлізинг» під час добровільного виконання рішення суду самостійно розрахувати та утримати обов`язкові податки і збори.

У судовому засіданні сторони відсутні, їх відсутність не перешкоджає розгляду заяви ТОВ «Ексімлізинг» про роз"яснення рішення суду позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі , відшкодування моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов джо висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходилася справа №752/8578/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі , відшкодування моральної шкоди.

За результатами розгляду зазначеної вище справи 14.05.2021 року судом було ухвалено рішення, яким стягнуто з ТОВ «Ексімлізинг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 472 454 грн. 85 коп., одноразову допомогу на оздоровлення в сумі 98000 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., витрати на правничу допомогу 7 000 грн.

Заявник звертаючись до суду з заявою про роз`яснення зазначеного вище рішення суду в частині, що стосується з урахуванням чи без урахування суми податків з нього стягнено грошові кошти, а також щодо його обов`язку самостійно розрахувати та утримати обов`язкові податки і збори посилається на те, що ним добровільно виконано рішення та перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти (за вирахуванням обов`язкових податків згідно з пп.163.1 п.163.1 ст. 163 Податкового Кодексу України), однак державний виконавець Голосіївського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Фоя І.О. у якої перебуває виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище рішення вважає, що утримання податкових відрахувань із суми середнього заробітку, призвело до не виконання рішення суду в повному об`ємі і не є підставою для його закінченняя.

Правилами статті 271 ЦПК України встановлено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що судове рішення повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Таким чином, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

Так, суд зазначає, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Однак, у рішенні Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2021 року не зазначено, що сума середнього заробітку, моральна шкода та витрати на правничу допомогу стягнута без урахування податків і зборів.

Так, при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Отже, суд під час вирішення питання про призначення суми середнього заробітку, відшкодування шкоди вказав суму без відрахування з неї податків і зборів.

Що ж стосується вимог щодо роз`яснення обов`язку ТОВ «Ексімлізинг» під час добровільного виконання рішення суду самостійно розрахувати та утримати обов`язкові податки і збори суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Так, згідно з п.п. 164.2.1, підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Таким чином, якщо особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи моральну шкоду або ж заробітну плату, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.

Відтак, стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 271,431,432 ЦПК України, суд -

постановив:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди , задовольнити.

Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг», що суд під час ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» про скасування наказів, стягнення середнього заробітку, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» суми середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди вказав суму без відрахування з неї податків і зборів, а стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг», як роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя: К.Г. Плахотнюк