Рішення

від 06.04.2023 по справі 911/1898/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1898/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО»

ОСОБА_1

Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ»

про солідарне стягнення 1 799 356,89 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Гуменюк О.О. ;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 799 356,89 грн.

Позовні вимоги до відповідача-1 ґрунтуються на неналежному виконанні договору фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021, а до відповідача-2 - на відповідному договорі поруки. У зв`язку із цим позивачем подано дану позовну заяву про стягнення з відповідачів солідарно 1 235 147,44 грн заборгованості за лізинговими платежами, 193 285,86 грн 24 % річних, 161 000,00 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 187 028,83 грн інфляційних втрат та 22 894,76 грн пені.

12.10.2022 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1898/22 від 18.10.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» залишено без руху.

24.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1898/22 від 26.10.2022 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду у зв`язку із невідповідністю поданої заяви вимогам ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

27.10.2022 до канцелярії суду від відповідача-1 надійшов відзив на заяву про забезпечення позову.

04.11.2022 від ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 18.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1898/22. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; надано відповідачам строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив; призначено підготовче судове засідання у справі на 14.12.2022.

З метою дотримання норм Господарського процесуального кодексу України, Господарським судом Київської області 18.11.2022 по справі № 911/1898/22 було здійснено запит на доступ до персональних даних до Державної міграційної служби України щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

23.12.2022 до канцелярії суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою належного повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.11.2022 була направлена судом на електронну адресу відповідача-1, зазначену у позовній заяві.

Також, з метою належного повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу-місцезнаходження відповідача-2, зазначену у відповіді Державної міграційної служби від 23.12.2022, а саме: вул. Чайківська, буд. 6/2, м. Київ, 02000.

Однак, зазначене поштове відправлення було повернуто поштовою установою до господарського суду із поміткою працівника поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.11.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

16.11.2022 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.12.2022 до канцелярії суду від відповідача-1 було подано відзив на позовну заяву.

14.12.2022 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача-1 та вільний слухач - ОСОБА_3 ; представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду від 15.11.2022 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

14.12.2022 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання про залучення співвідповідачів від 12.10.2022 та усно клопотав про відхилення даного клопотання; представник позивача надав в судовому засіданні оригінали документів для огляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2022 у справі № 911/1898/22 заява позивача про залучення співвідповідачів від 12.10.2022 залишена без розгляду та відкладено підготовче судове засідання у справі на 25.01.2023.

21.12.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

06.01.2023 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання вх. № суду 214/23 про залучення співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ».

09.01.2023 до канцелярії суду від відповідача-1 надійшла заява про зміну місця реєстрації та поштової адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО».

25.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.01.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

25.01.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання вх. № суду 214/23 про залучення співвідповідача та просив суд дане клопотання задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2023 відкладено підготовче судове засідання у справі на 22.02.2023; клопотання позивача вх. № суду 214/23 про залучення співвідповідача задоволено та залучено до участі у справі в якості співвідповідача (відповідача-3) - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ»; зобов`язано позивача направити на адресу відповідача-3 позовну заяву з додатками; надано відповідачу-3 строк для подачі відзиву на позов та повідомлено про його право подати клопотання про розгляд справи спочатку.

З метою належного повідомлення відповідача-3 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 25.01.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу-місцезнаходження відповідача-3, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Терещенків, буд. 44. м. Глухів, Шосткинський район, Сумська обл., 41400.

16.02.2023 до канцелярії суду від позивача надійшли докази на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2023.

22.02.2023 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.02.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

22.02.2023 в судовому засіданні суд повідомив представника позивача, що до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та зачитав представнику позивача його зміст. Ухвалою суду від 22.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 09.03.2023.

З метою належного повідомлення відповідачів про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 22.02.2023.

09.03.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином; представником позивача усно заявлено про допущені судом описки в попередніх ухвалах суду; суд повідомив позивача, що заява про виправлення описок повинна бути подана до суду в письмовому вигляді.

Ухвалою суду від 09.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження у справі № 911/1898/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.04.2023.

З метою належного повідомлення відповідачів про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 09.03.2023.

15.03.2023 на електронну адресу суду надійшла заява про розірвання договору про надання правової допомоги, в якому адвокат Сиротюк Р.В. повідомив суд, що договір про надання правової допомоги між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО» розірвано, у зв`язку із чим він більше не здійснює представництво інтересів відповідача-1.

04.04.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 984 від 29.03.2023 (вх. № суду 6424/23) про виправлення описки в ухвалах Господарського суду Київської області по справі № 911/1898/22.

06.04.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

06.04.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо заяви про виправлення описок та просив суд її задовольнити.

06.04.2023 в судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про задоволення заяви позивача про виправлення описок в ухвалах Господарського суду Київської області по справі № 911/1898/22.

06.04.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо заборгованості відповідача-1 зі сплати чергових лізингових платежів та зазначив, що при складанні тексту позовної заяви було допущено описку та помилково зазначено «лізингового платежу за період лізингу № 17 у розмірі 176 785,63 грн з 29.04.2022 року» замість «лізингового платежу за період лізингу № 10 у розмірі 176 785,63 грн з 29.04.2022 року» та просив врахувати дані пояснення під час складення повного тексту рішення.

06.04.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач-1 неналежним чином виконує умови договору фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 в частині здійснення виплат лізингових платежів згідно графіку за періоди лізингу № 4-10 в загальній сумі 1 235 147,44 грн. Крім того, з метою забезпечення зобов`язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 210726-11/П від 26.07.2021, відповідно до якого відповідач-2 виступає поручителем за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу. Також, з метою забезпечення зобов`язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021, між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-3 було укладено договір поруки № 210722-13/П від 22.07.2021, відповідно до якого відповідач-3 виступає поручителем за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу. Враховуючи наявну заборгованість відповідача-1 та укладені договори поруки, позивачем було подану зазначену позовну заяву про солідарне стягнення з відповідачів 1 235 147,44 грн заборгованості за лізинговими платежами, 193 285,86 грн 24 % річних, 161 000,00 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 187 028,83 грн інфляційних втрат та 22 894,76 грн пені.

06.04.2023 в судове засідання представники відповідачів вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 та відповідач-3 у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими їх процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 ГПК України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (далі - лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО» (далі - лізингоодержувач, відповідач-1) укладено договір фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С (далі - договір).

Предметом лізингу, як визначено п. 4 договору, є комбайн зернозбиральний CASE, загальна вартість якого з ПДВ становить 8 050 000,00 грн, а детальний опис визначений у додатку «Специфікація».

Відповідно до п. 5.1 договору, строк лізингу становить 36 місяців; максимальний термін передачі, з урахуванням положень додатку «Загальні умови»: 27.08.2021; місце передачі: Сумська обл., м. Охтирка; мінімальний строк для придбання у власність лізингоодержувачем (з дати передачі): 13 місяців; адреса базування: Київська область, Макарівський район, с. Липівка, вул. Шевченка, буд. 48.

В договорі сторонами також передбачено, що всі додатки та додаткові угоди до договору є невід`ємними його частинами.

Одночасно із укладенням договору фінансового лізингу, сторонами складено та підписано додатки до договору, а саме: «Загальні умови договору» (далі - загальні умови), «Графік сплати лізингових платежів», «Специфікація», «Страхування», «Технічний асістанс», «Довідка (типова форма) про стан об`єкта лізингу та фактичну адресу базування (зберігання)», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу (зразок)», «Поняття нормального зносу» та «Акт огляду (типова форма)» (копії додатків наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 загальних умов, лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний об`єкт лізингу (далі - об`єкт лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, номер шасі (кузова, рами), рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «Специфікація» (далі - «специфікація»), a лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Як визначено п. 1.2 загальних умов, строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку «Графік сплати лізингових платежів» (далі - «графік»), та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року. Якщо в договорі визначено продавця (постачальника) об`єкта лізингу (надалі - продавець), сторони погодили, а лізингоодержувач також і підтверджує, що самостійно та на власний ризик обрав об`єкт лізингу та продавця (постачальника) об`єкта лізингу, зазначеного в договорі.

Відповідно до п. 1.3 загальних умов, об`єкт лізингу є власністю лізингодавця протягом строку дії даного договору. В разі переходу права власності на об`єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно умов цього договору, об`єкт лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається, а повертається лізингоодержувачу у власність, за виключенням випадків, передбачених договором чи обумовлених угодою сторін.

Згідно із п. 2.1.5 загальних умов, остаточною загальною вартістю об`єкта лізингу є вартість, вказана в акті, або останньому по даті акті коригування вартості об`єкта лізингу, направленого лізингодавцем лізингоодержувачу.

Пунктом 2.1.7 загальних умов визначено, що число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається сторонами згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

Відповідно до п. 2.1.7.1 загальних умов, у випадку, якщо авансовий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить менше, ніж 20 (двадцять) % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в п. 4.2 договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). У разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31 число, а у календарному місяці 30 днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця).

У випадку, якщо авансовий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) становить більше, ніж 20 (двадцять) % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в п. 4.2 договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання 20 календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад, якщо дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року, то черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року, а наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). У разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31 число, а у календарному місяці 30 днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця).

Судом встановлено, що 22.07.2021 між позивачем та відповідачем-1 складено та підписано Додаткову угоду до договору фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021, якою сторони домовились викласти п. 2.1.7.1 додатку «загальні умови договору» в наступній редакції: « 2.1.7.1. Числом сплати відповідного лізингового платежу є 30 число у відповідному календарному місяці. У разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 30-те число, а у календарному місяці 29-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця. При цьому сторони домовились п. 4 договору «предмет лізингу» інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність. Дійсна додаткова угода до договору є невід`ємною частиною договору і набирає чинності з дати підписання її сторонами. Вказана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.2 загальних умов, усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6 загальних умов): винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.5 загальних умов (далі - «винагорода»). При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим договором не містять покупної ціни, передбаченої цим договором і, у сукупності, є платою за користування об`єктом лізингу.

За умовами п. 2.3 загальних умов, авансовий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору), з урахування пункту 2.6 загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату, зазначену сторонами в пункті 5.6 договору та в сумі авансового лізингового платежу, визначеному в графіку плати лізингових платежів незалежно від отримання рахунку.

Як встановлено у п. 2.4 загальних умов, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до Специфікації, найменування, марка об`єкта лізингу: комбайн зернозбиральний CASE; модель, комплектація, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , 12900 см куб, 410,00 кВт, маса машини 17900 кг; 2017 року випуску; в кількості 1 штука загальною вартістю без ПДВ - 6708333,34 грн. Загальна вартість об`єкта лізингу на момент укладення договору складає 8 050 000,00 грн з ПДВ.

З наявного у матеріалах справи графіка сплати лізингових платежів вбачається, що відповідач-1 зобов`язався сплатити на користь позивача авансовий платіж у розмірі 4 189 400,00 грн, а також щомісячно погашати лізингові платежі за 36 черговими періодами; загальна вартість об`єкта лізингу складає 8 050 000,00 грн.

Судом враховано, що загальна вартість об`єкта лізингу, відповідно до пункту 4.2 договору, складає 8 050 000,00 грн, у той час як авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів, становить 4 189 400,00 грн та є більшим, ніж 20 % від загальної вартості об`єкта лізингу.

Відповідно до пункту 2.1.8 загальних умов, період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює одному місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Відповідно до п. 3.4 загальних умов, приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту.

За умовами пункту 2.1.6 загальних умов, акт - це акт приймання-передачі об`єкта лізингу в лізинг.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ», на виконання умов договору фінансового лізингу, передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО» прийняло в користування об`єкт лізингу - б/в сільськогосподарську техніку комбайн зернозбиральний CASE ІН8230, 2017 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 , в кількості 1 штука загальною вартістю 8 050 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта лізингу в користування за договором № 210722-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 22.07.2021. Зазначений акт підписаний представниками ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «САТ АГРО» без будь-яких зауважень, заперечень та скріплений печатками підприємств (копія наявна в матеріалах справи).

Відтак, з урахуванням п. 2.1.7.1 загальних умов та змін, внесених додатковою угодою № б/н від 22.07.2021 до договору, числом сплати чергових лізингових платежів є 30 число у відповідному календарному місяці, а у разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці - в останній робочий день

Отже, відповідач-1 був зобов`язаний сплачувати чергові лізингові платежі у розмірі, визначеному графіком сплати лізингових платежів, у строк до кожного 30 числа місяця протягом усього строку лізингу з одночасним урахуванням при цьому приписів пункту 2.4. загальних умов договору.

Окрім того, судом встановлено, що 26.07.2021, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем-1 за договором лізингу, між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитор), ТОВ «САТ АГРО» (боржник) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2), було укладено договір поруки № 210726-11/П (далі - договір поруки-1).

Відповідно до пункту 1 вказаного правочину, термін контракт вживається в наступному значенні, зокрема договір фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 року.

Також судом встановлено, що 22.07.2021, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем-1 за договором лізингу, між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитор), ТОВ «САТ АГРО» (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» (далі - поручитель, відповідач-3), було укладено договір поруки № 210722-13/П (далі - договір поруки-2).

Відповідно до пункту 1 договору поруки-2, термін контракт вживається в наступному значенні, зокрема договір фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 року.

За умовами п. 2 договору поруки-1 та договору поруки-2, поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом в повному обсязі, а саме: сплату позивачу лізингових платежів у встановлені договором строки; сплату позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника відповідно до умов договору лізингу та/або чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4 договорів поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання кого забезпечується цим договором, поручитель повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора. Сторони досягли згоди про те, що разі неотримання поручителем вимоги кредитора (в т.ч., але цим не обмежуючись, якщо: поручитель змінив адресу зазначену в договорі та письмово не повідомив про це кредитора, або вимога кредитора повернута кредитору в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв`язку з зазначення неповної адреси (якщо адресу у такому вигляді була зазначена поручителем у цьому договорі або у подальшому письмовому повідомленні поручителя про зміну адреси), або відсутністю поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги; або закінчення терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, що строк виконання поручителем свого обов`язку за цим договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення кредитором відповідної вимоги на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі (якщо про іншу адресу в подальшому поручитель письмово цінним листом або нарочно не повідомив кредитора).

Згідно з п. 5 вказаних правочинів, поручитель за цим договором буде залишатися зобов`язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх грошових зобов`язань боржника за контрактом в повному обсязі.

Пунктом 6 договорів поруки встановлено, що порука за цим договором припиняється: - після виконання боржником в повному обсязі усіх грошових зобов`язань за договором лізингу; - переведенням на іншу особу боргу за Договором лізингу, якщо поручитель не дав кредитору згоди відповідати за нового боржника, за виключенням передбачених цим Договором випадків; - в інших випадках, передбачених Договором та чинним законодавством України.

За ствердженням позивача, відповідач-1, всупереч прийнятих на себе зобов`язань, неналежним чином виконує умови договору фінансового лізингу в частині слати чергових лізингових платежів за 4-10 періоди лізингу, внаслідок чого у відповідача-1 за договором виникла заборгованість у розмірі 1 235 147,44 грн.

Відповідно до п. 5.2.1. загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленою додатком «Довідка» до договору. В разі настання з об`єктом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком «Довідка» до договору.

Позивач стверджує, що відповідач-1, всупереч п. 5.2.1 договору, не повідомляв його про стан та місцезнаходження об`єкта лізингу за 3-й та 4-й квартали 2021, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором.

В п. 6.1.1 загальних умов визначено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього договору у випадку, зокрема, несплати лізингоодержувачем лізингових платежів (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Пунктом 6.6.1 загальних умов передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Згідно з п. 6.6.4 загальних умов, вилучення об`єкта лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених договором, крім випадків, коли одностороння відмова від договору або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта лізингу лізингоодержувачу. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови лізингодавця від цього договору (розірвання договору), лізингоодержувач, на відповідну вимогу лізингодавця, зобов`язаний буде протягом строку, встановленому у повідомленні про відмову лізингодавця від договору (розірвання договору), сплатити лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені договором, а також передбачені договором та/або чинним законодавством України штрафні санкції.

Відповідно до п. 7.1.1., 7.1.3 загальних умов, лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов`язків, зокрема: за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

За ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) об`єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.16., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 4.8, 5.2., 10.2. загальних умов - сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень.

Відповідно до п. 2.7. загальних умов, у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 % річних від простроченої суми протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти річних в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на електронну адресу відповідача-1 вимогу вих. № 1356/18 від 05.05.2022 в якій зазначив, що відповідач, всупереч п. 5.2.1 загальних умов, не здійснив інформування про стан та місцезнаходження об`єкту лізингу за 3, 4 квартали 2021 року. У зв`язку із цим позивач вимагав оплатити штраф в сумі 161 000,00 грн за неподання звітності за 3, 4 квартали 2021 року, а також попереджено відповідача-1 про можливість, згідно умов договору, вилучення об`єкту лізингу у разі прострочення сплати платежів більше ніж 60 днів (копія листа наявна в матеріалах справи).

Крім того, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» було направлене на електронну адресу відповідача-1 повідомлення вих. № 1378 від 06.05.2022, яким Товариство, керуючись ст. 17, 18, 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 6.6.1 загальних умов, повідомило ТОВ «САТ АГРО» про розірвання (відмови від) договору, укладеного між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «САТ АГРО». Повідомленням позивач вимагав у строк до 18.05.2022 включно повернути об`єкт лізингу, а також підписати акт повернення об`єкта лізингу (копія листа наявна в матеріалах справи).

Однак відповіді на вищезазначене повідомлення відповідач-1 не направив, про стан та місцезнаходження об`єкта лізингу за 3, 4 квартали 2021 року позивача не повідомив, штраф не сплатив, об`єкт лізингу не повернув.

22.09.2022 позивач направив на адресу-місцезнаходження відповідача-1 вимогу (повторну) № 2609 від 22.09.2022, якою повторно вимагав ТОВ «САТ АГРО» повідомити позивача про місцезнаходження об`єкта лізингу за договором до 28.09.2022, 30.09.2022 надати працівникам ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» для огляду (інспектування) та визначення технічного стану об`єкт лізингу, 30.09.2022 повернути уповноваженому представнику позивача об`єкт лізингу та сплатити поточну заборгованість за договором. На підтвердження направлення вказаної вимоги, позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист за № 0315078536781 та фіскальний чек за відповідним номером (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, вказана вимога також залишена ТОВ «САТ АГРО» без задоволення, звіти про місцезнаходження майна 3 та 4 квартали 2021 року позивачу не надані. Об`єкт не повернутий, заборгованість не сплачена. Протилежного не доведено.

Зважаючи на викладене, враховуючи наявність у відповідача-1 простроченої заборгованості з оплати чергових лізингових платежів за 4-10 періоди лізингу у розмірі 1 235 147,44 грн, беручи до уваги неподання ТОВ «САТ АГРО» у 3 та 4 кварталах 2021 року відомостей про стан та місцезнаходження майна, а також враховуючи укладені між сторонами договори поруки, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» звернулося до суду із даним позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО», ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» 1 235 147,44 грн заборгованості за лізинговими платежами, 193 285,86 грн процентів річних, 161 000,00 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 187 028,83 грн інфляційних втрат та 22 894,76 грн пені.

Відповідно до п. 10.1 загальних умов, даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами додатків «Загальні умови Договору», «Специфікація», «Довідка». «Страхування», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу», «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний асістанс», «Поняття нормального зносу», «Акт огляду» до договору). Якщо цей договір посвідчується нотаріально, то він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Зобов`язання сторін за цим договором діють до їх повного і належного виконання.

Пунктом 10.7 загальних умов визначено, що даний договір є змішаним договором, в якому містяться положення договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на об`єкт лізингу або права вимоги по договору страхування). Не обмежуючись зазначеним, у цьому договорі сторони врегулювали свої відносини та визначили окремі зобов`язання (окремі умови) відповідно до частин 1-3 статті 6 Цивільного кодексу України. Сторони погодили, що у разі визнання умови недійсною, така умова не вважалася (на момент укладення) істотною умовою договору. Сторони домовились, що у випадку суперечностей між положеннями Загальних умов, додатків до договору та особливими умовами договору, перевагу мають особливі умови договору. Сторони дійшли згоди, що строк дії договору це час в продовж якого існують зобов`язання сторін, які виникли на основі цього договору.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021, всі додатки до нього, договір поруки № 210726-11/П від 26.07.2021 та договір поруки № 210722-13/П від 22.07.2021, як належні підстави, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Як встановлено ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця)майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим,міжнародним тощо.

Відповідно до частин 1-3 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають між лізингодавцем та продавцем (постачальником) у зв`язку з набуттям лізингодавцем у власність об`єкта фінансового лізингу для подальшої передачі цього об`єкта лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець зобов`язаний у передбачені договором фінансового лізингу строки передати лізингоодержувачу об`єкт фінансового лізингу у стані, що відповідає призначенню такого об`єкта та умовам договору фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як було встановлено судом раніше, виконав свої зобов`язання за договором фінансового лізингу належним чином, передавши відповідачу-1 об`єкт лізингу - б/в сільськогосподарську техніку комбайн зернозбиральний CASE ІН8230, 2017 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 , в кількості 1 штука загальною вартістю 8 050 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта лізингу в користування від 27.07.2021 за договором № 210722-1/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 22.07.2021. Зазначений акт підписаний представниками ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «САТ АГРО» без будь-яких зауважень, заперечень та скріплений печатками підприємств (копія наявна в матеріалах справи).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з приписами статті 653 ЦК у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до приписів статті 785 ЦК у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 17 вказаного Закону, для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається. Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Як було встановлено судом раніше, сторони передбачили в загальних умовах до договору фінансового лізингу право лізингодавця на односторонню відмову від договору за певних обставин.

Так відповідно до п. 6.1 загальних умов визначено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього договору у випадку, зокрема, несплати лізингоодержувачем лізингових платежів (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Пунктом 6.6.1 загальних умов передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Згідно з п. 6.6.4 загальних умов, вилучення об`єкта лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених договором. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови лізингодавця від цього договору (розірвання договору), лізингоодержувач, на відповідну вимогу лізингодавця, зобов`язаний буде протягом строку встановленому у повідомленні про відмову лізингодавця від договору (розірвання договору) сплатити лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені договором, а також передбачені договором та/або чинним законодавством України штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогами/повідомленнями № 1356/18 від 05.05.2022, № 1378 від 06.05.2022 та № 2609 від 22.09.2022 щодо належного виконання умов договору фінансового лізингу, однак які залишені відповідачем-1 без відповіді та задоволення.

Судом було встановлено, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» було направлене на електронну адресу відповідача-1 повідомлення вих. № 1378 від 06.05.2022, яким Товариство, керуючись ст. 17, 18, 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 6.6.1 загальних умов, повідомило ТОВ «САТ АГРО» про розірвання (відмови від) договору, укладеного між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» та ТОВ «САТ АГРО». Повідомленням позивач вимагав у строк до 18.05.2022 включно повернути об`єкт лізингу, а також підписати акт повернення об`єкта лізингу (копія листа наявна в матеріалах справи).

Заперечення відповідача-1 щодо отримання вищенаведених вимог та повідомлення № 1378 від 06.05.2022 матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи вищенаведені пункти договору, повідомлення позивача № 1378 від 06.05.2022 про розірвання договору фінансового лізингу, господарський суд дійшов висновку, що договір фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 року станом на дату розгляду даної позовної заяви є припиненим.

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку,встановленому договором фінансового лізингу.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вже було встановлено судом раніше, 22.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу, якою сторони узгодили викласти п. 2.1.7.1 додатку «загальні умови договору» в наступній редакції: « 2.1.7.1. Числом сплати відповідного лізингового платежу є 30 число у відповідному календарному місяці. У разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 30-те число, а у календарному місяці 29-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця. При цьому сторони домовились п. 4 договору «предмет лізингу» інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність. Дійсна додаткова угода до договору є невід`ємною частиною договору і набирає чинності з дати підписання її сторонами. Вказана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Отже, відповідач-1 був зобов`язаний сплачувати чергові лізингові платежі у розмірі, визначеному графіком сплати лізингових платежів, у строк до кожного 30 числа місяця протягом усього строку лізингу з одночасним урахуванням при цьому приписів пункту 2.4. загальних умов договору.

Відповідно до п. 2.2 загальних умов, усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6 загальних умов): винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7-2.9, 3.5 загальних умов (далі - «винагорода»). При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим договором не містять покупної ціни, передбаченої цим договором і, у сукупності, є платою за користування об`єктом лізингу.

Так відповідно до узгодженого сторонами графіка сплати лізингових платежів та з урахуванням умов п. 2.1.7.1 в редакції додаткової угоди, пп. 2.2 та 2.4 загальних умов, відповідач-1 зобов`язаний був сплатити за 4-10 черговими лізинговими платежами у період з 29.10.2021 до 29.04.2022 грошові кошти в загальній сумі 1 415 473,54 грн, а саме: 4-й черговий платіж в сумі 314 881,89 грн до 29.10.2021, 5-й черговий платіж в сумі 189 353,54 грн до 30.11.2021, 6-й черговий платіж в сумі 189 014,09 грн до 30.12.2021, 7-й черговий платіж в сумі 186 416,72 грн до 28.01.2022, 8-й черговий платіж в сумі 177 799,68 грн до 28.02.2022, 9-й черговий платіж в сумі 181 221,99 грн до 30.03.2022 та 10-й черговий платіж в сумі 176 785,63 грн до 29.04.2022.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, умови договору та погоджений сторонами графік сплати лізингових платежів, господарський суд встановив, що строк оплати вищезазначених чергових лізингових платежів, є таким що настав.

Як було встановлено судом раніше та не заперечує позивач, що відповідач-1 певний час належним чином виконував умов договору фінансового лізингу та сплачував позивачу грошові кошти за черговими лізинговими платежами.

Однак станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповідач-1 зобов`язання за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати чергових лізингових платежів за 4-10 чергові періоди лізингу згідно графіку виконано не в повному обсязі та не сплачено у період з 29.10.2021 до 29.04.2021 чергові лізингові платежі № 4-10 в загальній сумі 1 235 147,44 грн (з урахуванням часткової оплати за 4-й період лізингу в сумі 180 326,10 грн). У зв`язку із цим у відповідача-1 перед позивачем утворилася заборгованість в загальній сумі 1 235 147,44 грн. Протилежного суду не доведено, доказів поновної та своєчасної оплати чергових лізингових платежів за 4-10 періоди лізингу до суду не надано.

Крім того, відповідно до п. 5.2.1. загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленою додатком «Довідка» до договору. В разі настання з об`єктом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком «Довідка» до договору.

Позивач стверджує, що відповідач-1, всупереч п. 5.2.1 договору, не повідомляв його про стан та місцезнаходження об`єкта лізингу за 3-й та 4-й квартали 2021, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором.

При цьому судом дослідженні заперечення відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких відповідач вважає, що позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження своїх доводів, в тому числі первинної бухгалтерської документації, акту звірки, банківських виписок тощо. Відповідач стверджує, що на виконання умов договору фінансового лізингу, сплачував лізингові платежі належним чином. Крім того, відповідач стверджує, що у своєму позові ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» посилається на порушення ТОВ «САТ АГРО» умов договору в частині здійснення інформування позивача щодо стану та адреси базування об`єкта лізингу, однак відповідач стверджує, що вказане не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідач-1 у визначений договором спосіб повідомляв належним чином лізингодавця про стан і місцезнаходження об`єкта лізингу.

З приводу заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Так позивачем, на підтвердження фактичних обставин справи долучено до матеріалів справи, зокрема договір фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 з усіма додатками до нього, акт прийому-передачі об`єкта лізингу в користування від 27.07.2021 за договором фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021, копії листів щодо належного виконання умов договору та інформування про стан та місцезнаходження об`єкта лізингу № 1356/18 від 05.05.2022, № 1378 від 06.05.2022 та № 2609 від 22.09.2022.

Натомість відповідач, посилаючись на належне виконання лізингоодержувачем умов договору щодо сплати лізингових платежів згідно графіку та належного повідомлення лізингодавця про стан та місцезнаходження об`єкта лізингу, всупереч ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлених ним обставин. З огляду на вказане, заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані та безпідставні.

Таким чином, відповідачем не спростовано наявність у лізингоодержувача заборгованості щодо сплати чергових лізингових платежів за період з 29.10.2021 до 29.04.2022 згідно графіка за 4-10 періоди лізингу, як і не спростовано тверджень позивача щодо неповідомлення відповідачем-1, всупереч п. 5.2.1 договору, про стан та місцезнаходження об`єкта лізингу за 3-й та 4-й квартали 2021.

Станом на дату розгляду даного позову, ТОВ «САТ АГРО» не виконано зобов`язання за договором фінансового лізингу в повному обсязі та не сплачено у період з 29.10.2021 до 29.04.2022 чергові лізингові платежі № 4-10 в загальній сумі 1 235 147,44 грн. У зв`язку із цим у відповідача-1 перед позивачем утворилася заборгованість в загальній сумі 1 235 147,44 грн. Протилежного не доведено. Доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надали, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 235 147,44 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати чергових лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021, позивач нарахував та заявив до стягнення 22 894,76 грн пені, 193 285,86 грн 24% річних, 187 028,83 грн інфляційних втрат та 161 000,00 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна за 3-й та 4-й квартали 2021 року.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1.1. загальних умов визначено, що за порушення обов`язку зі своєчасної оплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані позивачу понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Позивач, керуючись п. 7.1.1 загальних умов до договору, нарахував та просить стягнути з відповідачів 22 894,76 грн пені.

Здійснивши власний перерахунок пені, з урахуванням встановлених дат прострочення за несвоєчасне здійснення платежів, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення строків сплати лізингових платежів обґрунтовані та арифметично вірні, а томі підлягають задоволенню повністю в сумі 22 894,76 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У п. 5.2.1 загальних умов передбачено обов`язок лізингоодержувача щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком «Довідка» до договору.

Пунктом 7.1.3 загальних умов встановлено, що зокрема, за порушення умов п. 5.2 загальних умов лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) відсоток від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

За ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) об`єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.16., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 4.8, 5.2., 10.2. загальних умов - сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень.

Відповідно до пункту 2.1.5. загальних умов, остаточна загальна вартість об`єкта лізингу - вартість об`єкта лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості об`єкта лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу.

Актом прийому-передачі від 27.07.2021 року визначено вартість об`єкта лізингу, що складає 8 050 000,00 грн.

Оскільки відповідач-1 жодного разу не подав вказану звітність за 3-й та 4-й квартали 2021, тобто не виконав п. 5.2.1 загальних умов договору лізингу, позивачем в порядку зазначеного положення договору нараховано штраф у розмірі 161 000,00 грн (8 050 000,00 грн х 1 % х 2).

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, за відсутності доказів виконання лізингоодержувачем вимог пунктів 5.2.1 загальних умов, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, а тому позовна вимога в частині стягнення штрафу за неподання інформації про стан та місцезнаходження об`єкту лізингу за 3-й та 4-й квартали 2021 року підлягає задоволенню повністю в сумі 161 000,00 грн.

При цьому, аргументи відповідача-1 про виконання лізингоодержувачем вимог п. 5.2.1 договору лізингу суд відхиляє як такі, що не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.7. загальних умов визначено, що у разі, якщо відповідач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що позивач має право нарахувати, а відповідач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Позивач, керуючись п. 2.7 загальних умов, нарахував та просить стягнути з відповідачів за прострочення оплати лізингових платежів 24 % річних в сумі 193 285,86 грн та інфляційні втрати в сумі 187 028,83 грн.

Здійснивши перерахунок 24 % річних, нарахованих за прострочення оплати лізингових платежів, в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням дати прострочення платежу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 24 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 193 258,86 грн, а розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним та підлягає задоволенню повністю в сумі 187 028,83 грн.

Заперечення відповідача щодо неузгодження пунктів п. 2.7 та 7.1.1 загальних умов з положеннями статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, судом відхиляються, оскільки з аналізу пунктів 2.7 та 7.1.1 вбачається, що нарахування 24 % річних та подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення мають абсолютно різні правові підстави та способи нарахування.

Разом з тим, як встановлено судом вище, 26.07.2021, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем-1 за договором фінансового лізингу, між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитор), ТОВ «САТ АГРО» (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель), було укладено договір поруки № 210726-11/П.

Крім того судом було встановлено, що 22.07.2021, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем-1 за договором лізингу, між ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (кредитор), ТОВ «САТ АГРО» (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» (поручитель), було укладено договір поруки № 210722-13/П.

За вказаними договорами поруки поручителі зобов`язалися солідарно відповідати перед ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» за виконання ТОВ «САТ АГРО» усіх грошових зобов`язань за договором лізингу (п. 2 договорів поруки).

Відповідно до п. 5 договорів поруки, поручитель за цим договором буде залишатися зобов`язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх грошових зобов`язань боржника за контрактом в повному обсязі.

Пунктом 3 договорів поруки передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і від боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Вказані договори поруки в судовому порядку недійсними не визнавався, а отже є дійсними та обов`язковими для виконання сторонами.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що договори поруки є дійсними, та враховуючи вимоги пп. 2, 3, 5 та 14 договорів поруки, суд доходить до висновку, що у даному випадку ОСОБА_1 та ТОВ «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» повинні відповідати солідарно з ТОВ «САТ АГРО» за невиконання грошових зобов`язань перед ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» за договором фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у рівних частинах - по 8 996,65 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО» (місцезнаходження: вул. Свободи, буд. 19, с. Шостка, Шосткинський район, Сумська обл., 41100; код ЄДРПОУ 41480205), ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» (місцезнаходження: вул. Терещенків, буд. 44, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська обл., 41400; код ЄДРПОУ 36947647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054; адреса для листування: вул. Лінійна, 17, м. Київ,03038; код ЄДРПОУ 33880354) 1 235 147,44 грн основного боргу, 193 258,86 грн 24 % річних, 161 000,00 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 187 028,83 грн інфляційних втрат та 22 894,76 грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ АГРО» (місцезнаходження: вул. Свободи, буд. 19, с. Шостка, Шосткинський район, Сумська обл., 41100; код ЄДРПОУ 41480205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054; адреса для листування: вул. Лінійна, 17, м. Київ,03038; код ЄДРПОУ 33880354) 8 996,65 грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054; адреса для листування: вул. Лінійна, 17, м. Київ,03038; код ЄДРПОУ 33880354) 8 996,65 грн судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ АГРОТЕХНІКИ» (місцезнаходження: вул. Терещенків, буд. 44, м. Глухів, Шосткинський район, Сумська обл., 41400; код ЄДРПОУ 36947647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», м. Київ, 01054; адреса для листування: вул. Лінійна, 17, м. Київ,03038; код ЄДРПОУ 33880354) 8 996,65 грн судового збору.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко