Рішення

від 03.04.2023 по справі 145/258/22

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/101/2023

145/258/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Костянтина Шепеля,

за участю секретаря судового засідання Раїси Буги,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом адвоката Полігаса Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання внесення запису про державну реєстрацію права власності, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивачки звертається до суду з цим позовом, в якому, уточнивши 23 грудня 2022 року позовні вимоги, просить визнати житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами; витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1/2 частину житлового будинку та зобов`язати державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію про право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка є дочкою відповідачки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька позивачки ОСОБА_6 відкрилась спадщина на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також на інше спадкове майно, яке оформлено за позивачкою. Спадщину після смерті батька позивачка прийняла шляхом звернення до Жмеринської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку та майновий пай, а щодо оформлення будинку, то їй було усно відмовлено, так як правовстановлюючі документи відсутні, і рекомендовано звернутися до суду по питанню визнання права власності на житловий будинок. Спірний будинок був побудований на земельній ділянці, що належала прабабусі позивачки ОСОБА_7 , після смерті якої з 1982 року бабусі ОСОБА_8 , а після її смерті погосподарський номер був закріплений за матір`ю позивачки ОСОБА_5 . Батьки позивачки все життя проживали у вказаному будинку, разом будували його, а тому позивачка вважає, що будинок є спільною сумісною власністю подружжя, так як він був побудований ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі за спільно нажиті кошти. Оскільки 1/2 будинку фактично належала ОСОБА_6 , а відповідачка і сестра позивачки від прийняття спадщини після його смерті відмовились, то позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину спадкового будинку.

Під час перебування справи в провадженні суду відповідачка зареєструвала за собою майно, яке є предметом даного спору, а тому позивачкою додатково заявлено позовні вимоги про витребування 1/2 частини цього майна, житлового будинку загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та про зобов`язання державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами.

На обґрунтування позиції позивача її представником надано копії свідоцтва про смерть, свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження, свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва на забудову індивідуальної садиби, технічного паспорту, технічний звіт та виписки з погосподарських книг.

Позивачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представник позивача адвокат Полігас В.М. в судовому засіданні пояснює, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, і після його смерті відкрилась спадщина у виді майнового та земельного паю, на які вона оформила свої спадкові права та 1/2 частини житлового будинку. Батьки позивачки, перебуваючи в шлюбі, спільно будували будинок у 70-х роках, а тому цей будинок є спільною сумісною власністю подружжя. Право власності виникло в момент побудови, відповідно до Кодексу про шлюб та сім`ю, який діяв на той час. Згідно з технічним паспортом та технічним звітом, будинок побудовано в 1974 році. Позивачка зверталась до нотаріуса, однак їй усно було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на спадкове майно за спадкодавцем. Так, дійсно у певний період часу в сільських радах велись погосподарські книги, однак з 1947 року діяли нормативно-правові акти, які регулювали спірні відносини, зокрема Указ Президії Верховної ради УРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю у будівництво індивідуальних житлових будинків», відповідно до якого ОСОБА_6 14 березня 1974 року отримав свідоцтво на забудову індивідуальної садиби в АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Жмеринської районної Ради депутатів трудящих. Тому цей будинок побудований за рахунок коштів і праці подружжя під час їх спільного проживання. На даний час не існує поняття колгоспного двору. З часу прийняття Закону «Про власність» у 1991 році вже не застосовувалось поняття колгоспного двору, і втратило чинність все законодавство, яке регулювало це поняття, однак питання витребування частки майна з колгоспного двору обмежувалось позовною давністю. Дані відносини виникли зі спадкування майна у 2013 році, тобто з часу відкриття спадщини. Спадкоємцями було вирішено, що спадщину після смерті батька прийматиме позивачка. Верховний суд у своїх постановах у справах №456/4192/19, №41/682/17, №6-350цс-15 рекомендує звернути увагу судів на те, чи пов`язане спірне майно з членством у колгоспі, однак у даній справі немає доказів щодо того, чи відповідачка з чоловіком були прийняті у члени колгоспу. Також з дій відповідачки слід зробити висновок, що вона сама не визнає того факту, що спірний будинок відноситься до майна колгоспного двору, оскільки під час розгляду справи в суді зареєструвала за собою право власності на спірне майно. Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позиція відповідача

У своєму відзиві на позовну заяву відповідачка просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки позов не обґрунтований з огляду на те, що ОСОБА_6 за життя не набув права власності на спірний будинок, і тому будинок не входить до складу спадщини, що відкрилась після його смерті. Правові підстави для набуття позивачкою права власності на 1/2 частину будинку відсутні. Також в матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та позивачкою не дотримано строків позовної давності (а.с.157-158).

Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснює, що будинок будували всі: вона, її чоловік ОСОБА_6 , її баба та мати. Для будівництва наймали людей, касиром у них була її баба, якій вони віддавали свої зароблені кошти, а вона ними розпоряджалась на будівництво будинку. Баба отримувала пенсію, а мати та вона з чоловіком працювали в колгоспі. Деякі будівельні матеріали вони виписували в колгоспі. Поки будували новий будинок, жили в літній кухні. Старий будинок розвалили і на його місці побудували новий. Вона працювала продавцем і за свої кошти придбала цеглу, а чоловік працював столяром в колгоспі, голова якого виписав йому деревину для будівництва. Новосілля святкували в 1976 році. Вважає, що обидві її дочки мають рівні права на будинок по 1/2 кожна, і тому вона хоче оформити спірний будинок на себе і розділити між ними порівну.

Колишній представник відповідачки ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги не визнає повністю та пояснює, що спадкодавець помер у 2013 році, позивачка отримала свідоцтва про право на спадщину на інше спадкове майно у 2016 році і з цього часу слід відраховувати і застосовувати строк позовної давності. Те, що ОСОБА_6 в 1974 році було видано дозвіл на забудову, не доводить його права власності на спірний будинок, оскільки він рахується за ОСОБА_7 , бабою відповідачки, після смерті якої спадщину прийняла її дочка та мати відповідачки ОСОБА_8 шляхом вступу у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном в розумінні статті 549 ЦК УРСР. Відповідачка прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_8 відповідно до статті 1268 ЦК України. Тому просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, відсутності постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та через відсутність доказів належності батькові позивачки спірного будинку. У позивачки немає жодних прав на спірний будинок, тому вони і не порушені.

Представник відповідачки ОСОБА_10 проти задоволення позову заперечує повністю та пояснює, що спірне майно набуте у власність у 70-х роках за часів колишнього Радянського союзу, тобто в той час, коли діяв ЦК УРСР 1960 року, який передбачав таке поняття, як колгоспний двір і регулював правовий статус майна, в тому числі і житлового будинку, який входив до складу колгоспного двору. І відповідачка і її чоловік відповідно до виписок із погосподарських книг були членами колгоспного двору, що встановлено в судовому засіданні, під час огляду погосподарських книг. З 15 квітня 1991 року набув чинності Закон «Про власність», відповідно до якого ліквідовується юридичний статус колгоспного двору і зазначено про те, що розмір частки всіх членів двору є рівним. А тому, щоб встановити частку кожного із членів колгоспного двору, необхідно встановити їх кількість. Станом на 15 квітня 1991 року в даному колгоспному дворі було 6 чи 7 його членів. Позовна вимога про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя не може бути предметом даного позову, оскільки подружжя не існує, ОСОБА_6 помер. У разі такого припущення, що спірне майно не відноситься до колгоспного двору, а є спільним майном подружжя, то у листі ВССУ містяться роз`яснення про те, що якщо у разі наявності спільного майна подружжя не визначено його частки, то вірним способом захисту буде позовна вимога про визначення часток у спільному майні подружжя, однак такої вимоги не заявлено. Щодо визнання за позивачкою права власності на 1/2 частку будинку, то також заперечує, оскільки дана обставина не доведена жодними доказами належності їй такої частки. Державний реєстратор цілком законно зареєструвала за відповідачкою право власності на будинок. І тому в задоволенні позову з цих підстав слід відмовити, оскільки немає жодних доказів в обґрунтування позовних вимог. До того ж позивачкою не надано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що є самостійною підставою для відмови у позові та пропущено строки позовної давності, через що позов також не підлягає до задоволення.

У разі відмови в задоволенні позову звернеться до суду з клопотанням про стягнення з позивачки витрат на оплату правової допомоги в розмірі 10000 грн.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Тиврівського районного суду 1 березня 2022 року (а.с. 1 т.1).

Матеріали справи передано за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду, які надійшли 25 березня 2022 року (а.с.113 т.1).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Шепеля К.А. (а.с.115 т.1).

Разом з позовною надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої 28 березня 2022 року було відмовлено (а.с.116 т.1).

Ухвалою від 30 березня 2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою зобов`язано Жмеринську районну державну нотаріальну контору надати суду копію спадкової справи до майна ОСОБА_6 , підготовче судове засідання призначено на 16 травня 2022 року (а.с.117 т.1).

Копія спадкової справи надійшла до суду 12 квітня 2022 року (а.с.121-153 т.1).

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 26 квітня 2022 року (а.с.157-158 т.1).

Підготовче судове засідання 16 травня 2022 року відкладено за клопотанням відповідачки на 10 червня 2022 року (а.с.162 т.1).

10 червня 2022 року підготовче судове засідання відкладено на 2 серпня 2022 року в зв`язку з неотриманням позивачем відзиву на позов (а.с.166 т.1).

Відповідно до ухвали від 2 серпня 2022 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 25 серпня 2022 року, цією ж ухвалою вирішено в судове засідання викликати свідків (а.с.179 т.1).

Відповідно до протоколу судового засідання від 25 серпня 2022 року, розгляд справи відкладено з метою добровільного вирішення спору (а.с.205-206 т.1).

12 жовтня 2022 року відповідачка ОСОБА_5 подала заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с.211 т.1).

Згідно з довідкою секретаря судового засідання, справу 18 жовтня 2022 року знято з розгляду, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу, наступною датою визначено 16 листопада 2022 року (а.с.213 т.1)

Відповідачка ОСОБА_5 10 листопада 2022 року надіслала до суду клопотання про залучення доказів (а.с.214-220 т.1).

Судом 16 листопада 2022 року винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, в судовому засіданні оголошено перерву до 23 грудня 2022 року (а.с.221-223 т.1).

23 грудня 2022 року до суду електронною поштою надійшла заява повідомлення про припинення договору про надання правової допомоги відповідачки із адвокатом Федоренко П.П. (а.с.224-225 т.1).

В судовому засіданні 23 грудня 2022 року представник позивачки адвокат Полігас В.М. подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с.227-228 т.1).

Відповідачка ОСОБА_5 уклала договір про надання правової допомоги із адвокатом Киришовим О.В. (а.с.229-231 т.1).

В судовому засіданні 23 грудня 2022 року оголошено перерву до 17 січня 2023 року (а.с.232-233 т.1).

За клопотанням представника позивача ОСОБА_11 судове засідання 17 січня 2023 року відкладено на 15 лютого 2023 року (а.с.235-236 т.1).

Представник відповідачки ОСОБА_10 14 лютого 2023 року подав клопотання про повернення до підготовчого провадження та долучення до матеріалів справи нових доказів (а.с.1-14 т.2).

Ухвалою від 15 лютого 2023 року клопотання представника відповідача задоволено, вирішено долучити до матеріалів справи довідки та фотокопії п`яти сторінок погосподарських книг. В судовому засіданні оголошено перерву до 3 березня 2023 року (а.с.16-19 т.2).

Ухвалою суду від 3 березня 2023 року за клопотанням представника позивача вирішено судовий розгляд відкласти на 3 квітня 2023 року та витребувати з Потоківського старостинського округу Гніванської міської ради погосподарські книги за 1971 1994 роки по домогосподарству АДРЕСА_1 (а.с.22 т.2).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

В судовому засіданні допитано свідків, які пояснили наступне.

Свідок ОСОБА_12 , яка є мешканкою с. Потоки та односельчанкою сторін у справі, у судовому засіданні надає показання, що в будинку АДРЕСА_1 проживали баба, мати ОСОБА_5 , а також вона з чоловіком. Скільки вона пам`ятає з 1985 року, то вони всі там жили, крім баби, яка померла. Їй, як касиру сільської ради відомо, що будинок належав матері ОСОБА_5 , а другий номер на тому подвір`ї рахувався за бабою з дідом, чому так - не знає, однак було два номери, головою одного двору була баба ОСОБА_8 .. ОСОБА_6 фактично передав їй свою посаду, і в подальшому вже вона збирала податки з мешканців села, тому знає, що на тому подвір`ї був один будинок і податки вони платили за один будинок, хоча фактично рахувалось два. Знає, що ОСОБА_13 будували хату вдвох.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надає показання, що він 1962 року народження, мешканець села Потоки. З Лиженковими разом працював, тому їх знає. В їх будинку проживала ОСОБА_5 разом з мамою, чоловіком і дітьми. До цього власником будинку рахувалась бабка відповідачки, а потім її мати. В 70-х роках був уже побудований такий будинок, як зараз стоїть, була криниця на подвір`ї. ОСОБА_6 працював в столярній будівельній бригаді, але з якого часу - не пам`ятає. Вдома у них ніколи не був.

З матеріалів справи установлено, що згідно з копією паспорта, позивачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Потоки Жмеринського району, зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.8 т.1).

Згідно з копією паспорта, відповідачка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилась та зареєстрована в с. Потоки Жмеринського району (а.с.10 т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Потоківської сільської ради видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11 т.1).

Копія свідоцтва про одруження свідчить про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_15 18 жовтня 1970 року зареєстрували шлюб у Потоківській сільській раді. При реєстрації одруження ОСОБА_16 присвоєно прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с.13 т.1).

У свідоцтві про народження ОСОБА_17 батьком записано ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_5 (а.с.12 т.1).

З копії Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу вбачається, що ОСОБА_17 21 травня 1989 року уклала шлюб із ОСОБА_18 та змінила прізвище на « ОСОБА_19 » (а.с.14 т.1).

ОСОБА_20 10 лютого 2004 року уклала шлюб із ОСОБА_21 та змінила прізвище на « ОСОБА_22 » (а.с.12 т.1).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №4 станом на 2011-2015 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 0313-1, за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , головою (власником/користувачем) домогосподарства є ОСОБА_5 , членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вибув 6 листопада 2012 року в Черкаську область; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Житловий будинок 1973 року побудови, загальною площею 44 кв.м, житловою 36 кв.м, земля в особистому користуванні об`єкта 1,08 га, з них 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,60 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.15, 32 т.1).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Потоківського старостинського округу від 1 лютого 2022 року, станом на 5 грудня 2013 року склад зареєстрованих осіб по АДРЕСА_1 . Потоки такий: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.16 т.1.)

Відповідно до виписки з погосподарської книги №5 станом на 1977, 1978, 1979 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 400, за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , головою (власником/користувачем) домогосподарства була ОСОБА_7 , членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять (вибув в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука (вибула в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року); ОСОБА_17 , грудень 1970 року народження, правнука (вибула в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року); ОСОБА_26 , 1974 року народження, правнука (вибула в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року). Житловий будинок 1950 року побудови, земля в особистому користуванні об`єкта 0,54 га (а.с.17 т.1).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №5 станом на 1974, 1975, 1976 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 413, за адресою домогосподарства: с. Потоки прізвище, ім`я по-батькові голови домогосподарства (власника/користувача) - ОСОБА_7 ; членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука; ОСОБА_17 , грудень 1970 року народження, правнука; ОСОБА_26 , 1974 року народження, правнука. Житловий будинок 1950 року побудови, земля в особистому користуванні об`єкта 0,54 га (а.с.18 т.1).

У довідках, виданих 1 лютого 2022 року виконкомом Потокіського старостинського округу, станом на 2013 рік, згідно з погосподарською книгою №4 за 2011-2015 роки домогосподарство, об`єкти погосподарського обліку №0313-1 та 0312-1 по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_5 (а.с.19-20 т.1).

Відповідно до виписки з погосподарської книги станом на 2016-2020 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 0312-1, за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , головою (власником/користувачем) домогосподарства є ОСОБА_5 , членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка; ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук; ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , правнук. Житловий будинок 1974 року побудови, загальною площею 62,5 кв.м, житловою 37,7 кв.м, земля в особистому користуванні об`єкта 2,58 га, з них 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 2,33 га (1,5 з яких надано ОСОБА_24 , як учаснику АТО) для ведення особистого селянського господарства (а.с.21, 33 т.1).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №5 станом на 1980-1982 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 395, за адресою домогосподарства: с. Потоки прізвище, ім`я по-батькові голови домогосподарства (власника/користувача) - ОСОБА_7 до 18 лютого 1982 року/ ОСОБА_8 з 1982 року; членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька; ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , син. Житловий будинок 1950 року побудови, загальна площа 16 кв.м, земля в особистому користуванні об`єкта 0,54 га (а.с.22 т.1).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №5 станом на 1971, 1972, 1973 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 437, за адресою домогосподарства: с. Потоки прізвище, ім`я по-батькові голови домогосподарства (власника/користувача) - ОСОБА_7 ; членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , донька; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука; ОСОБА_6 , листопад 1946 року народження, зять; ОСОБА_17 , грудень 1970 року народження, правнука. Житловий будинок 1950 року побудови, земля в особистому користуванні об`єкта 0,54 га (а.с.23 т.1).

З виписки з погосподарської книги №6 станом на 1977-1979 роки, вбачається, що за номером об`єкта з погосподарського обліку 536, за адресою домогосподарства: с. Потоки прізвище, ім`я по-батькові голови домогосподарства (власника/користувача) ОСОБА_6 ; членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька; ОСОБА_26 , 1974 року народження, дочка. Про рік побудови, матеріал стін, покрівлі та загальну площу відомості відсутні (а.с.24 т.1).

Відповідно до виписки з погосподарської книги №5 станом на 1980-1982 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 396, за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , прізвище, ім`я по-батькові голови домогосподарства (власника/користувача) ОСОБА_5 ; членами господарства з реєстрацією місця проживання зазначені: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_17 , грудень 1970 року народження; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Житловий будинок 1970 року побудови, матеріал стін цегла, матеріал покрівлі шифер, загальна площа 22 кв.м, земля в особистому користуванні об`єкта 0,25 га (а.с.25 т.1).

З виписки з погосподарської книги №4 станом на 1983-1985 роки вбачається, що у порівнянні з попередньою змінився лише номер об`єкта на 361 та до членів домогосподарства долучився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інші відомості однакові (а.с.26 т.1).

У виписці з погосподарської книги №4 станом на 1986-1990 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 348, адреса домогосподарства: АДРЕСА_1 , головою зазначена ОСОБА_5 , членами домогосподарства вказані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , чоловік; ОСОБА_17 , дочка (вибула в м. Вінниця); ОСОБА_26 , дочка; ОСОБА_29 , зять тв. ОСОБА_25 , онук. Житловий будинок 1970 рік побудови, матеріал стін-цегла, матеріал покрівлі-шифер, загальна площа 22 кв.м, житлова 20 кв.м, земля в особистому користуванні 0,25 га (а.с.27 т.1).

У виписці з погосподарської книги №3 станом на 1991-1995 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 284, адреса домогосподарства: АДРЕСА_1 , головою зазначена ОСОБА_5 , станом на той час зазначено 7 членів домогосподарства. Житловий будинок: загальна площа 82 кв.м, житлова 74 кв.м, земля в особистому користуванні 1990 рік 0,54 га/1991-1995 роки 0,85 га (а.с.28 т.1).

З виписки з погосподарської книги №2 станом на 1996-2000 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 246, вбачається, що за адресою домогосподарства: АДРЕСА_1 , головою зазначена ОСОБА_5 , станом на той час зазначено 6 членів домогосподарства. Житловий будинок: рік побудови 1961, матеріал стін-болото, матеріал покрівлі - шифер, загальна площа 64 кв.м, житлова 58 кв.м, земля в особистому користуванні об`єкта 0,85 га (а.с.29 т.1).

У виписках з погосподарської книги №3 станом на 2001-2005 роки та 2006-2010 роки, за номером об`єкта з погосподарського обліку 231 та 278, зазначено адресу домогосподарства: АДРЕСА_3 , головою домогосподарства вказано ОСОБА_5 , членів домогосподарства - 6, рік побудови 1973, матеріал стін - болото, матеріал покрівлі - шифер, загальна площа 44 кв.м, житлова 36 кв.м, земля в особистому користуванні об`єкта 1,08 га (а.с.30,31 т.1).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Потоківської сільської ради від 31 червня 2019 року №37, житловому будинку, який рахується за померлим ОСОБА_6 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Рішенням виконкому Жмеринської районної Ради депутатів трудящих від 14 березня 1974 року № 91 «Про надання дозволу на забудову і перебудову житлових та господарчих споруд в селах району» на підставі рішень виконкомів сільських та селищної Рад депутатів трудящих і довідок колгоспів і дирекції Браїлівського цукрокомбінату про дозвіл на забудову індивідуальних житлових будинків і споруд на даній ділянці, виконкомом районної Ради депутатів трудящих вирішено дозволити будівництво житлових будинків на відведених ділянках громадянам згідно додатку № 1, а саме в селі Потоках ОСОБА_6 (а.с.35-39 т.1).

У технічному паспорті, виготовленому станом на 30 липня 2019 року ПП «Жмеринське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , містяться наступні відомості: дата побудови будинку -1974 рік, веранда 1976 рік, ганок 1976 рік, літня кухня -1970 рік, погріб 1968 рік, веранда 1990 рік, сарай 1970 рік, сарай 1970 рік, сарай 1990 рік, сарай 1970 рік, баня 1985 рік, ворота з хвірткою 1980 рік, огорожа 1980 рік, колодязь 1976 рік (а.с.40-53 т.1).

Відповідно до звіту з визначення ринкової вартості житлового будинку житловою площею 62,5 кв.м з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість об`єкта оцінки станом на 4 грудня 2021 року, без врахування ПДВ, становить 41190 грн (а.с.54-107 т.1).

З копії спадкової справи №228/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 встановлено троє спадкоємців - дві дочки та дружина померлого. ОСОБА_5 29 квітня 2014 року подала заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини, що залишилась після смерті її чоловіка; ОСОБА_23 того ж дня подала заяву про відмову від спадщини, що залишилась після смерті її батька. ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, 22 жовтня 2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 3,7496 га, що розташована на території Потоківської сільської ради, а 3 листопада 2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право власності на пайовий фонд КСП «Діброва» с. Потоки, частка якого визначена в розмірі 4865 грн та на грошові внески з нарахованими відсотками та компенсацією, що зберігаються в Жмеринському ТВБВ «Державний ощадний банк України» (а.с.121-153 т.1).

У виписках з погосподарських книг №5 станом на 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979 роки головою домогосподарства зазначена ОСОБА_7 (а.с.183-184 т.1).

У виписках з погосподарських книг №5 за 1980-1982 роки, №4 за 1983-1985 роки, №4 за 1986-1990 роки; №3 за 1991-1995 роки; №2 за 1996-2000 роки; №3 за 2001-2005 роки; №3 за 2006-2010 роки; №4 за 2011-2015 роки; №4 за 2016-2020 роки, головою домогосподарства (власника/користувача) по АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_5 (а.с.186-194 т.1).

Згідно з копіями довідок виконавчого комітету Потоківського старостинського округу від 3 серпня 2022 року №395 та від 4 серпня 2022 року №396, ОСОБА_8 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном. ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , постійно до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_8 , так як була зареєстрована з нею за однією адресою на момент смерті (а.с.195-196 т.1).

Відповідачка ОСОБА_5 29 серпня 2022 року на підставі виписок із погосподарської книги, рішення органу місцевого самоврядування та архівного витягу зареєструвала право власності на об`єкт житлової нерухомості, житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 64626968 від 29 серпня 2022 року (а.с.212 т.1).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачкою 19 жовтня 2022 року зареєстровано право власності на земельну кадастровий номер 0521084500:01:009:0037, площею 0,145 га (а.с.216 т.1).

У відповідь на запит адвокату Киришову О.В. 9 лютого 2023 року виконавчий комітет Потоківського старостинського округу повідомляє, що з 1977 по 1979 роки, згідно з погосподарською книгою №6, домогосподарство відносилось до колгоспної суспільної групи та рахувалося за ОСОБА_6 , який працював електриком в колгоспі «Ленінський шлях». ОСОБА_5 була однією із членів домогосподарства, працювала поштарем у відділенні зв`язку с. Потоки (а.с.7 т.2).

Також виконавчий комітет Потоківського старостинського округу повідомляє, що з 1980 по 1991 роки у погосподарських книгах записано: у книзі №3 за 1980-1982 роки, №4 за 1983-1984 роки, №4 за 1986-1990 роки, №3 за 1991-1995 роки домогосподарство відносилось до колгоспної групи та рахувалось за ОСОБА_5 , яка була колгоспницею в колгоспі «Ленінський шлях»; ОСОБА_6 був одним з членів господарства та значився завгоспом Потоківської сільської школи, працівником будівельної бригади в колгоспі «Ленінський шлях», різноробочим колгоспником (а.с.8 т.2).

Суд не бере до уваги виписки з погосподарських книг та фотокопії з них (а.с.15, 17-18, 21-33, 183-194 т.1, 9-13 т.2), надані у якості доказів сторонами у справі, оскільки інформація в них різниться, а також тому, що безпосередньо в судовому засіданні було досліджено надані старостою Потоківського старостинського округу погосподарські книги, з яких встановлено таке.

У погосподарській книзі №5 Потоківської сільської ради на 1971, 1972, 1973 роки по особовому рахунку № НОМЕР_3 вказано: суспільна група господарства колгоспна, прізвище, ім`я, по-батькові голови сім`ї ОСОБА_7 , до членів сім`ї, крім неї, входять ОСОБА_8 дочка; ОСОБА_5 - онука; ОСОБА_6 - зять та ОСОБА_17 правнука (а.с.26-28 т.2).

У погосподарських книгах №5 Потоківської сільської ради народних депутатів на 1974, 1975, 1976 роки по особовому рахунку № НОМЕР_4 зазначено ті ж самі відомості, крім нового члена сім`ї - ОСОБА_26 , 1974 року народження (а.с.29-31 т.2).

Відповідно до погосподарської книги Виконавчого комітету Потоківської сільської ради народних депутатів т.5 за 1977, 1978, 1979 роки за номером об`єкта з погосподарського обліку 400, за адресою домогосподарства с. Потоки головою сім`ї зазначена ОСОБА_7 , до списку членів сім`ї входять: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять (вибув в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онука (вибула в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року); ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правнука (вибула в погосподарський номер 536 14 квітня 1978 року); ОСОБА_26 , 1974 року народження, правнука (вибула в по господарський номер 536 14 квітня 1978 року). Житловий будинок 1950 року побудови, земля в особистому користуванні об`єкта 0,54 га (а.с.32-34 т.2).

Тобто, записи в цій погосподарській книзі свідчать про те, що ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_5 та діти з 14 квітня 1978 року вибули в погосподарський номер 536.

У томі шостому за ці ж роки 1977 1979 по особовому рахунку № НОМЕР_5 головою сім`ї зазначений ОСОБА_6 , члени сім`ї його дружина ОСОБА_5 та дві дочки ОСОБА_17 та ОСОБА_26 (а.с.35-37 т.2).

З погосподарської книги №5 за 1980-1982 роки вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_6 головою сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_7 , яка ІНФОРМАЦІЯ_11 померла, тому її прізвище закреслено та головою вже записано ОСОБА_8 , її дочку, а членом сім`ї зазначено ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , сина ОСОБА_7 ; по особовому рахунку № НОМЕР_7 головою зазначено ОСОБА_5 , членами сім`ї - чоловіка та дітей (а.с.38-42 т.2).

З даної погосподарської книги видно, що за однією адресою рахувалось два домогосподарства за особовими рахунками № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 , оскільки ОСОБА_7 та її діти записані по рахунку № НОМЕР_6 , а ОСОБА_5 , її чоловік та діти - по рахунку № НОМЕР_7 .

У погосподарській книзі №4 за 1983-1985 роки головою сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_8 , вказана ОСОБА_8 , а членом сім`ї зазначено ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який 14 березня 1983 року вибув; по особовому рахунку № НОМЕР_9 головою зазначено ОСОБА_5 , членами сім`ї - чоловіка ОСОБА_6 та двох дочок ОСОБА_17 і ОСОБА_26 (а.с.43-47 т.2).

У подальші роки - 1986-1990 роки - за цією ж адресою по одному особовому рахунку зазначена лише ОСОБА_8 , по іншому - голова сім`ї ОСОБА_5 , члени її чоловік, дві дочки, зять ОСОБА_29 та онук ОСОБА_25 (а.с.48-52 т.2).

У погосподарській книзі №3 Потоківської сільської ради за 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_10 , по АДРЕСА_4 , прізвище, ім`я по батькові члена сім`ї записаного першим ОСОБА_5 , до списку членів сім`ї внесено ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 народився онук ОСОБА_24 (а.с.53-56 т.2).

Попередній представник відповідачки ОСОБА_9 в судовому засіданні посилалась на те, що спірне майно є спадщиною відповідачки, а не спільним майном подружжя, оскільки власницею домогосподарства була її баба ОСОБА_7 , після смерті якої спадщину прийняла мати відповідачки ОСОБА_8 , після смерті якої спадщину прийняла дочка ОСОБА_5 .. Однак із досліджених в судовому засіданні погосподарських книг було встановлено, що Лиженкові з 14 квітня 1978 року вибули з будинку ОСОБА_8 і в подальшому домогосподарство було розділено на два особових номера, і головою одного дійсно була ОСОБА_7 , після смерті була її дочка ОСОБА_8 , а головою другого записано ОСОБА_6 (погосподарські книги за 1977-1979 роки).

А враховуючи, що ОСОБА_6 рішенням виконкому Жмеринської районної Ради депутатів трудящих від 14 березня 1974 року № 91 надано дозвіл на забудову індивідуального житлового будинку і споруд на даній ділянці, яким дозволено будівництво житлового будинку на відведеній ділянці (а.с.35-39 т.1), і, як встановлено в судовому засіданні поясненнями сторін та свідків будинок будувався новий за спільні кошти подружжя, то суд вважає, що новий, збудований Лиженковими будинок не може вважатись спадковим майном відповідачки після смерті своєї матері, а є власністю подружжя ОСОБА_13 .

Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідачки ОСОБА_10 про те, що спірне майно є майном колгоспного двору та має відповідно до законодавства, яке діяло на той час, бути розділене між всіма його членами, оскільки у частині третій статті 5 ЦК України (у редакції 2003 року) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За статтями 120, 123, 563 ЦК УРСР (у редакції 1963 року) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

На час припинення існування колгоспних дворів в господарстві проживали: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , зі слів представника відповідачки ОСОБА_10 , їх частки у вказаному майні рівні, тобто по 1/6 частині. Проте, ці частки в колгоспному дворі не виділялися. За виділенням таких часток ніхто не звертався, і на даний час строк позовної давності закінчився.

З копії спадкової справи № 228/2014 щодо майна померлого ОСОБА_6 вбачається, що його дружина ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_23 , як спадкоємці першої черги за законом, від прийняття спадщини відмовились, а дочка ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті батька на належне йому майно, зокрема земельну ділянку, майновий пай та грошовий вклад. Отже, вона вважається і такою, що прийняла спадщину на належну йому частку в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до пунктів 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

В даному випадку за наявності необхідних для вчинення нотаріальних дій документів позивачка після смерті батька отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 3,7496 га на території Потоківської сільської ради, на право власності на пайовий фонд майна КСП «Діброва» с. Потоки, частка якого визначена в розмірі 4865 грн, або 0,262 відсотків загальної вартості майна пайового фонду та на грошові внески з нарахованими відсотками та компенсацією, що зберігаються в Жмеринському ТВБВ №10001/0112 АТ «Державний ощадний банк України», однак щодо видачі їй свідоцтва про право власності на 1/2 житлового будинку позивачці було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх спадкових прав.

Право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України»; «Суомінен проти Фінляндії»).

Таким чином, звернення до суду позивачки за захистом своїх прав є підставним

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами статті 70 СК України.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як встановлено в судовому засіданні показами сторін, а також свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_14 , подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обоє працювали в колгоспі, спільно купували будівельні матеріали, вкладали спільні кошти, працю та зусилля в будівництво будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_1 , а тому це майно слід визнати спільною сумісною власністю подружжя. Вказане майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя з урахуванням рівності часток кожного з них.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини (згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України). Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).

З копії спадкової справи встановлено, що позивачка ОСОБА_4 спадщину прийняла, а відповідачка ОСОБА_5 та її дочка ОСОБА_23 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 відмовились, таким чином позивачка стала єдиною спадкоємицею майна свого батька, в тому числі і у виді 1/2 частини спірного будинку.

Що стосується тверджень представників відповідачки щодо пропуску позовної давності і невчасного звернення позивачем до суду, то слід зазначити, що ЦК УРСР 1963 року, як і Цивільний кодекс України не обмежують строк для отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі якого їй усно відмовлено. Тому ОСОБА_4 , прийнявши спадщину після смерті свого батька ІНФОРМАЦІЯ_14 , не обмежена в часі для оформлення її спадкових прав, а тому судом не встановлено підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки такий строк позивачем пропущено не було.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під час розгляду справи в суді 29 серпня 2022 року відповідачка ОСОБА_5 на підставі поданих нею державному реєстратору документів зареєструвала своє право власності в цілому на будинок по АДРЕСА_1 , а отже своїми діями спростувала доводи свого ж представника про те, що дане майно відноситься до колгоспного двору і має бути порівну поділене між усіма його членами.

Внаслідок таких дій відповідачки представником позивача ОСОБА_11 цілком виправдано додатково заявлено позовні вимоги про витребування у ОСОБА_5 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та про зобов`язання державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію права власності за нею на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 пояснила, що має намір зареєструвати будинок за собою та в подальшому розділити його між обома своїми дочками по 1/2, однак після проведення державної реєстрації подальших дій не вчиняла, тому суд вважає цілком підставними заявлені представником позивачки додаткові позовні вимоги і з огляду на таке.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 761/17142/15-ц) зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17). Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Фактично, в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 не заперечувала щодо належності позивачці 1/2 частини спадкового будинку, і просила у суду час для врегулювання даного спору мирним шляхом, щоб зареєструвати за собою право власності на спірний будинок і в подальшому розділити його між ОСОБА_4 та іншою дочкою ОСОБА_23 по 1/2 частині. Однак після проведення державної реєстрації подальших дій не вчиняла.

В пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, провадження № 14-208цс18, зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Таким чином суд вважає, що витребування у ОСОБА_5 1/2 зареєстрованого за нею будинку та зобов`язання державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію про право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 буде цілком доречним вирішенням даного спору.

Висновки суду

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950 рік) передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Таким чином суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; керуючись принципами розумності, справедливості, виваженості та добросовісності, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про повне задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача. Також враховуючи, що позивачем заявлено чотири самостійні позовні вимоги, а судовий збір сплачено за три, то з відповідача слід достягнути судовий збір на користь держави в розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, статей 1216,128,1261,1270 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

Позов адвоката Полігаса Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання внесення запису про державну реєстрацію права власності, - задовольнити повністю.

Визнати житловий будинок загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати державного реєстратора внести запис про державну реєстрацію про право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,5 кв.м, житловою площею 37,7 кв.м, з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2976,8 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 13 квітня 2023 року.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_11 .

Представник позивача адвокат Полігас Володимир Миколайович, вул.Горького, 5 м.Жмеринка Вінницької області, свідоцтво № 752 від 6 червня 2012 року.

Відповідач ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_10 , АДРЕСА_5 , свідоцтво № 731 від 10 листопада 2011 року.

Головуючий суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ