ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.04.2023 Справа №905/1043/22
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.
при секретарі судового засідання Яковенко К.І.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта", м. Волноваха Донецької області, код 31887531,
до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с. Рівне Донецької області, код 34626750,
про стягнення 176 127,84 грн,
за участю представників сторін :
позивача - не з`явився,
відповідача - Різниченко О.О., довіреність №54-Д від 26.12.2022
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Афродіта" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 176 127,84 грн за Договором поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021. Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта" до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" про стягнення 176 127,84 грн залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.
09.01.2023 на електронну пошту суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
02.02.2023 до суду у встановлений строк надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує факт укладення спірного договору поставки та здійснення поставки товару за ним 14.02.2022 та 21.02.2022. Проте, зазначає, що при поставці 14.02.2022 відповідачем було виявлено недостачу товару, а саме замість заявлених позивачем 19680 кг, фактично було поставлено 19020 кг, що відображено у товарно-транспортній накладній та про що складено Акт № 01-14/02 про виявлення невідповідності якості та кількості продукції, який направлено позивачу, в період, коли це стало можливим з урахуванням поточної воєнної ситуації. Також вказує, що позивач, порушуючи умови договору, не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН за поставлену 21.02.2022 партію товару, а тому строк оплати 20% від загальної вартості товару за видатковою накладною №РН-000074 від 21.02.2022 у розмірі 18 883,30 грн не настав. Зауважує, що відповідач не був в змозі здійснити оплату товару через настання обставин непереборної сили, а також через наявність великої кількості контрагентів, які не здійснили оплату за поставлений відповідачем товар, через що відповідач був змушений звернутись до суду про стягнення заборгованості. Крім того, у відзиві відповідач не погоджується з заявленою сумою витрат на правову допомогу, вважає її необґрунтовано завищеною та такою, що не відповідає критеріям розумності та співмірності, а також документально не підтвердженою.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано до суду заяву про розстрочення виконання рішення на півроку з моменту набуття ним чинності, а також заяву із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, в якій відповідач просить суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.02.2023 у задоволенні заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження відмовлено. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2023 року о 15:00 год.
13.02.2023 на електронну пошту суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з позицією відповідача. Щодо розбіжності в масі товару по поставці 14.02.2022 зазначає, що під час прийому та розвантаженні товару будь-яких зауважень з боку представників відповідача не надходило. Про наявність розбіжностей в масі товару вперше стало відомо 25.07.2022 при отриманні директором ТОВ "Афродіта" поштового відправлення від ПрАТ "АПК-Інвест", в якому були підписані ТТН №01-14/02 від 14.02.2022, акт про виявлення невідповідності якості та кількості товару від 16.02.2022, видаткова накладна №РН 000047 від 14.02.2022 на суму 81 711,36грн. Зауважує, що видаткова накладна №РН 000047 від 14.02.2022 підписана представником відповідача на суму всього обсягу товару. Також, актом звірки взаємних розрахунків, проведених між сторонами за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 відповідачем засвідчено факт наявності заборгованості за видатковою накладною PH 000047 від 14.02.2022 в розмірі 81 711,36грн, тобто за весь обсяг товару, поставленого 14.02.2022. Щодо твердження відповідача про звільнення від відповідальності внаслідок форс-мажорних обставин зазначає, що позивач у позовній заяві не ставить питання про притягнення до відповідальності відповідача та застосування будь-яких штрафних санкцій, оскільки має на меті лише отримання грошової оплати за поставлений товар, без додаткового фінансового навантаження на відповідача. Заперечуючи проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, позивач зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів суттєвого погіршення фінансових показників відповідача у 2022 році, які б свідчили про збитковість підприємства, неплатоспроможність та неможливість виконання зобов`язань за укладеним договором. Щодо заперечень стосовно розміру витрат на правову допомогу зазначає, що при визначенні вартості послуг враховано час, витрачений на надання правової допомоги, кількість складених процесуальних документів, кваліфікація та професійний досвід адвоката, а також заходи, які вживались з метою досудового врегулювання спору (підготовка та направлення претензії), а докази, що підтверджують надання правової допомоги, з детальним описом наданих послуг будуть надані суду з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України. Суд зазначає, що при направленні вказаної відповіді на відзив на електронну пошту суду, її також було направлено на електронні поштові скриньки відповідача office@apk-invest.com.ua, Kalashnik_IS@apk-invest.com.
03.03.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів, якими обґрунтовуються витрати на правову допомогу. При направленні вказаного клопотання на електронну пошту суду, його також було направлено на електронні поштові скриньки відповідача office@apk-invest.com.ua, Reznichenko_OA@apk-invest.com.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні на 09.03.2023 року о 09:30 год.
Проте, призначене на 09.03.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з повною відсутністю в період з 4 години 00 хвилин 09.03.2023 до 19 години 32 хвилин 10.03.2023 енергопостачання в приміщенні суду внаслідок масованого обстрілу міста Харкова 09 березня 2023 року та пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, про що складено відповідний Акт від 13.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.03.2023 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.04.2023 року о 15:30 год.
10.04.2023 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких останній вказує на несвоєчасність подання позивачем доказів на підтвердження понесених витрат за надання правової допомоги та не надіслання їх на адресу відповідача. Вважає, що зазначений позивачем розмір витрат на правову допомогу є необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності, співмірності розміру гонорару адвоката ціні позову, рівню складності справи. Також вважає, що така вимога не підлягає задоволенню через відсутність доказів фактичної сплати гонорару представнику позивача. Щодо розбіжностей у вазі фактично поставленого товару зазначає, що умовами договору поставки передбачено прийняття товару по кількості безпосередньо на складі покупця, а також по фактичній наявності товару, що і було здійснено відповідачем. З огляду на введений воєнний стан та воєнні дії, представники відповідача повідомляли представників позивача в телефонному режимі про недостачу товару, а відповідні документи про недостачу були направлені позивачу в період, коли це стало можливим з урахуванням поточної воєнної ситуації за місцезнаходженням відповідача, яка передбачала ключовою умовою забезпечення життя та здоров`я працівників ПрАТ "АПК-Інвест".
Позивач в судове засідання не з`явився, 10.04.2023 на електронну пошту суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності сторони, в якій позивач просить суд судове засідання, призначене 11.04.2023 на 15:30 год, провести без участі позивача та його представника, у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання та відсутності технічної можливості прийняти участь в режимі відеоконференції; позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі; у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду просить відмовити з мотивів, викладених у відповіді на відзив від 10.02.2023.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, з підстав, зазначених в заявах по суті справи, просив суд задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду. Також заперечував проти заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу.
Враховуючи введення в країні воєнного стану, розташування відповідача в місцевості неподалік від проведення активних бойових дії, нестабільну роботу пошти, а також повідомлення відповідачем в поданих ним заявах по суті своєї електронної адреси, суд приймає як належний доказ направлення позивачем заяв по суті справи на електронні адреси відповідача.
Враховуючи, що судом не визнавалась явка позивача обов`язковою та подачу ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд здійснив розгляд справи в судовому засіданні за відсутності позивача.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На даний час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вислухавши представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
16.11.2021 між ТОВ "Афродіта" (постачальник) та ПрАТ "АПК-Інвест" (покупець) укладено Договір поставки товару №161121 КЗ-А (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені цим Договором поставити (передати у власність) покупцеві окремими партіями, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Зернові культури, сою, а також дозволені до застосування та зареєстровані в Україні компоненти для комбікормів, надалі іменовані "товар", в асортименті, кількості, за цінами і характеристиками, зазначеними у відповідних додатках до Договору - Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору у розумінні п. 1.1 цього договору під партією товару сторони визначають будь-яку кількість товару по одному виду, властивостям (показникам якості та безпеки), який призначений для поставки і підтверджується відповідними супровідними документами.
Відповідно до п. 1.4 Договору допускається поставка товару з відхиленням від кількості і вартості партії товару у межах 5% незалежно від напрямку зміни.
За умовами. 2.1 та п. 2.2 Договору постачальник зобов`язується поставити товар за цим Договором у строк, визначений у відповідній Специфікації. Умовами поставки за цим Договором: DDP Україна, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вул. Шопена, 28, комбікормовий завод ПрАТ "АПК-Інвест" (згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, у редакції 2010 року). У разі, якщо у відповідній Специфікації сторони передбачили інші умови поставки, застосовуються умови поставки, зазначені в Специфікації, проте з урахуванням п. 2.3-2.16 цього Договору.
Право власності на товар переходить до покупця в момент поставки товару, на умовах, зазначених у п. 2.2 Договору з урахуванням положень цього договору (п. 2.3 Договору).
Моментом передачі товару є момент підписання покупцем видаткової накладної на відповідну партію товару, з проставлянням дати фактичного отримання товару в такій накладній (п. 2.4 Договору).
Згідно з пунктами 2.6-2.8 Договору приймання товару за кількістю та якістю відбувається на складі покупця (комбікормовому заводі ПрАТ "АПК-Інвест"), розташованому за адресою: Донецька область, Покровський район, село Рівне, вул. Шопена, 28. Приймання товару за кількістю здійснюється покупцем на підставі даних, зазначених у видатковій накладній, товарно-транспортній накладній на товар, у відповідних Специфікаціях і фактичним наявності товару, в порядку, передбаченому спеціальним нормативним актом для відповідного виду продукції, з урахуванням положень Інструкції "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству", затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6. Фактичну кількість відповідної партії товару сторони визначають відповідно до вимог, встановлених чинними нормативними актами, державними стандартами та технічними умовами для даного виду товару.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість товару і порядок розрахунків визначається (узгоджується) сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і скріплюються печатками сторін, які є невід`ємною частиною Договору, і включає податок на додану вартість у розмірі, визначеному законодавством України для відповідних господарських операцій.
Загальна ціна цього Договору складається з сумарної вартості всіх поставок, зазначених у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, і закріплених в видаткових накладних на відповідну партію товару, і включає ПДВ (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що умови оплати за поставлену партію товару узгоджуються сторонами у відповідній Специфікації до Договору з урахуванням положень цього Договору.
За умовами п. 4.2.3 Договору у момент поставки товару постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: рахунок (оригінал), видаткову накладну (2 примірники - оригінали), товарно-транспортну накладну (4 примірники - оригінали), сертифікат якості (оригінал або завірена у відповідності до вимог чинного законодавства копія).
В разі надання постачальником передбачених за договором документів, оформлених з порушенням вимог чинного законодавства до їх оформлення, або якщо відомості, зазначені в них не будуть відповідати дійсності, постачальник протягом 5 календарних днів з моменту пред`явлення вимоги покупцем, зобов`язаний надати покупцю оригінали документів оформлених відповідно до вимог чинного законодавства до їх оформлення (п. 4.2.4 Договору).
Відповідно до п. 4.2.6 Договору постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку і строки, встановлені цим Договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 4.3.1 Договору покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах Договору.
Сторони зобов`язуються при підписанні Специфікації узгодити кількість та/чи вагу партії товару (п. 4.5 Договору).
Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, набирає чинності з 01.01.2022 і діє по 31.12.2024.
Підписання договору та договірних документів здійснюється сторонами або у письмовій формі з проставленням печаток сторін, або у вигляді електронних документів з використанням кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки (п. 8.2 Договору).
Суд зазначає, що вказаний договір підписаний сторонами в електронній формі шляхом накладення сторонами кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованих електронних печаток, що свідчить про набрання ним чинності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
До вказаного Договору сторонами підписано в електронній формі Специфікацію №1 від 07.02.2022, якою погодили, зокрема, найменування, кількість та вартість товару, а саме: Висівки пшеничні, вагою 69 т, загальною вартістю 286 488,00грн.
Пунктом 3 Специфікації сторони погодили умови оплати товару, а саме:
перший етап: оплата в розмірі 80% від вартості кожної окремої партії товару, що поставляється на умовах і в строки, визначені в Специфікації, проводиться покупцем в момент поставки товару на підставі рахунку на оплату. Момент поставки товару визначається відповідно до умов цього договору;
другий етап: оплата за поставлену партію товару в розмірі 20% від вартості кожної окремої партії товару, що поставляється на умовах і в строки, визначені в даній специфікації, здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів після отримання підтвердження реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі, на кожну окрему поставлену партію товару, за допомогою програми M.E.Doc і за умови отримання покупцем оригіналів документів, зазначених в п. 4.2.3 Договору, але не раніше першого етапу оплати.
Пунктом 5 Специфікації сторони погодили умови поставки, а саме: FCA Донецька обл., Волноваський район, с. Рибинське, вул. Молодіжна, 1.
Згідно умов п. 7 Специфікації допускається поставка товару з відхиленням від кількості і вартості партій товару не більше 20% незалежно від напрямку зміни.
Як стверджує позивач, на виконання умов Договору та Специфікації №1 від 07.02.2022 до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 176 127,84 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-000047 від 14.02.2022 на суму 81 711,36 грн та № РН-000074 від 21.02.2022 на суму 94 416,48грн.
В матеріалах справи також наявні копії ТТН №01-14/02 від 14.02.2022 та №01-21/02 від 21.02.2022, а також копії податкової накладної №23 від 14.02.2022 та Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 30.06.2022. Позивачем також були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000030 від 14.02.2022 на загальну суму 81 711,36 грн, в т.ч. ПДВ 13 618,56 грн, № СФ-0000043 від 21.02.2022 на загальну суму 94 416,48 грн, в т.ч. ПДВ 15 736,08 грн.
Однак, в порушення умов Договору відповідач не оплатив поставлений товар у встановлений Договором та Специфікацією строк, у зв`язку з чим за даними позивача станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача за Договором поставки становить 176 127,84 грн.
Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаних договорів, суд дійшов висновку про те, що дані договори за своє правовою природою є договорами поставки.
Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Специфікації до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 176 127,84 грн згідно наступних видаткових накладних: № РН-000047 від 14.02.2022 на суму 81 711,36 грн та № РН-000074 від 21.02.2022 на суму 94 416,48грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що при поставці 14.02.2022 ним було виявлено недостачу товару, а саме замість заявлених позивачем 19680кг, фактично було поставлено 19020кг. Вказує, що про виявлену недостачу було здійснено відмітку в товарно-транспортній накладній №01-14/02 від 14.02.2022 та складено відповідний Акт №01-14/02 про виявлення невідповідності якості та кількості продукції.
Стосовно заперечень відповідача про недостачу поставленого 14.02.2022 товару, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2022 згідно ТТН №01-14/02 від 14.02.2022 вантажовідправником ТОВ "Афродіта" відправлено вантажоодержувачу ПрАТ "АПК-Інвест" вантаж: Висівки пшеничні вагою 19,680 т (насипом), масою брутто 35,560 т, тара 15,880 т.
Перевезення товару здійснювалось перевізником за замовленням відповідача, саме перевізник отримував товар на складі позивача, про що йому була виписана товарно-транспортна накладна.
Надана суду копія товарно-транспортної накладної № 01-14/02 від 14.02.2022 дійсно містить відмітку про те, що товар прийнято працівником відповідача ОСОБА_1 з відхиленнями, прийнято брутто - 34880, тара - 15860, нетто - 19020. Суд зазначає, що відмітка про прийняття товару датована 16.02.2022, тобто через два дні з моменту отримання товару перевізником.
Акт № 01-14/02 про виявлення невідповідності якості та кількості продукції також складено відповідачем 16.02.2022, вказаний акт містить підписи працівників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , водія ОСОБА_3 .
При цьому, видаткову накладну № РН-000047 від 14.02.2022 підписано працівником відповідача ОСОБА_2 без будь-яких зауважень щодо невідповідності маси поставленого товару, а саме на товар загальною кількістю 19,680 т загальною вартістю 81 711,36 грн.
Також суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що за вказаною поставкою позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 14.02.2022 на загальну суму 81 711,36грн (в тому числі ПДВ 13 618,56 грн). Вказану податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН 20.02.2022. У судовому засіданні 11.04.2023 представник відповідача зазначив, що вказану податкову накладну було враховано відповідачем в своєму податковому обліку.
Як повідомив позивач, що не заперечувалось відповідачем, підписаний пакет документів на зазначену поставку ним було отримано 25.07.2022, зокрема, в відправленні містились видаткова накладна № РН-000047 від 14.02.2022, товарно-транспортна накладна № 01-14/02 від 14.02.2022 та акт № 01-14/02 від 16.02.2022 про виявлення невідповідності якості та кількості продукції.
Таким чином, з урахуванням того, що товар на складі продавця отримував перевізник, суд приходить до висновку, що видаткова накладна № 01-14/02 від 14.02.2022 була підписана відповідачем на своєму підприємстві, на видатковій накладній проставлена печатка, при цьому, видаткова накладна підписана без зауважень особою, яка приймала товар та в тому числі підписувала акт про виявлення невідповідності кількості продукції.
Доказів звернення відповідача з вимогою до позивача про приведення відомостей про вагу отриманого товару за видатковою накладною у відповідність до своїх даних відповідачем до суду не надано. З урахуванням того, що товар отримано відповідачем 16.02.2022, то він був зобов`язаний в найкоротший термін повідомити позивача про невідповідність кількості товару, це він мав можливість зробити в тому числі до початку воєнних дій та введення в країні воєнного стану та до складання останнім податкової накладної для врегулювання спірних питань та складання документів бухгалтерського та податкового обліку з вірними показниками. Однак, відповідачем не надано доказів своєчасного повідомлення позивача про виявлену невідповідність маси поставленого товару.
Крім того, відповідачем на адресу позивача направлені підписані з його боку документи на поставку товару, які містили суперечливі дані, так, в видатковій накладній підтверджено отримання товару в одній кількості, а в товарно-транспортній накладній - в іншій.
До матеріалів справи також надано копію підписаного сторонами Акту звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, з якого вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість за Договором поставки № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 на загальну суму 176 127,84 грн, в тому числі за видатковою накладною № PH-000047 від 14.02.2022 в розмірі 81 711,36 грн. Вказаний акт з боку відповідача підписано бухгалтером з обліку комбікормового виробництва ОСОБА_4 .
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що позивачем фактично відвантажено відповідачу товар за поставкою від 14.02.2022 у кількості меншій, ніж зазначено в супровідних документах. Враховуючи суперечливу поведінку відповідача, суд приходить до висновку, що 14.02.2022 позивачем було поставлено відповідачу товар саме у кількості 19,680 т загальною вартістю 81 711,36 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов Договору та умов, що погоджені в Специфікації, оплата за отриманий товар мала бути здійснена в 2 етапи : 80% від вартості кожної окремої партії товару повинні бути оплачені в момент поставки товару на підставі рахунку на оплату, при цьому, момент поставки товару визначається відповідно до умов цього договору; 20% - протягом 3 банківських днів після отримання підтвердження реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі, на кожну окрему поставлену партію товару.
Право власності на товар переходить до покупця в момент поставки товару, на умовах, зазначених у п. 2.2 Договору з урахуванням положень цього договору (п. 2.3 Договору).
Моментом передачі товару є момент підписання покупцем видаткової накладної на відповідну партію товару, з проставлянням дати фактичного отримання товару в такій накладній (п. 2.4 Договору).
Пунктом 5 Специфікації сторони погодили умови поставки, а саме: FCA Донецька обл., Волноваський район, с. Рибинське, вул. Молодіжна, 1.
За правилами Інкотермс 2010 FCA (франко-перевізник) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦКУ обов`язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцю, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки визначені договором, суд дійшов висновку, що, виходячи з умов Договору та Специфікації до неї, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар згідно видаткової накладної №PH-000047 від 14.02.2022 з 14.02.2022 в сумі 65 369,09 грн та з 24.02.2022 в сумі 16 342,27 грн, згідно видаткової накладної №РН-000074 від 21.02.2022 з 21.02.2022 в сумі 75 533,18 грн.
Оскільки до матеріалів справи не додано докази складання та реєстрації податкової накладної за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-000074 від 21.02.2022, строк оплати товару за вказаною видатковою накладною в розмірі 18 883,30 грн не настав, а тому вимога про стягнення з відповідача вказаних коштів є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Суд не приймає посилання позивача на те, що у зв`язку із збройною агресією РФ, введенням в країні воєнного стану, функціонування всіх підприємств, установ, організацій на території м. Волноваха припинено, в тому числі припинено реєстрацію податкових накладних, що позбавило можливості позивача вчасно зареєструвати видаткову накладну №РН-000074 від 21.02.2022. Суд вважає такі доводи необґрунтованими, суд зазначає, що позивачем не доведено неможливості зареєструвати податкову накладну за поставлений 21.02.2022 товар станом на теперішній час, а строки оплати товару погоджені сторонами. За умовами Договору та Специфікації строк оплати 20% від вартості товару, що був поставлений 21.02.2022, не настав.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 157 244,54 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, надання заявникові розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки.
Отже, визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ( ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не з його вини, а через форс-мажорні обставини, а саме російську агресію проти України, та які засвідчені у встановленому порядку Торгово-промисловою палатою України. Після початку повномасштабного воєнного вторгнення з боку РФ ПрАТ "АПК-Інвест", як підприємство, що розташоване у безпосередній близькості до лінії фронту, з метою збереження життя і здоров`я працівників, було змушене фактично призупинити свою діяльність, оскільки велика кількість працівників покинула свої домівки та евакуювалися у більш безпечні регіони. Окрім того, село Рівне Покровського району Донецької області (місцезнаходження відповідача) внесене до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Також зауважує, що відповідач не може здійснити оплату товару, оскільки також має контрагентів, які не здійснили оплату за поставлений відповідачем товар, у зв`язку з чим ПрАТ "АПК-Інвест" змушене було звернутися до суду про стягнення заборгованості. Крім того, зазначає, що значна кількість земельних ділянок, що використовується товариством у господарській діяльності, є замінованими, небезпечними, або знаходяться у безпосередній близькості до лінії фронту, що позбавляє можливості їх використовувати у господарській діяльності, як основний виробничий актив підприємства. Зауважує, що вказані події наразі не є припиненими та існують станом на день подання даної заяви. Вказує, що має намір добровільно здійснити погашення заборгованості перед позивачем за поставлений товар та здійснює всі можливі дії, спрямовані на відновлення повноцінної власної господарської діяльності в умовах воєнного стану.
На підтвердження викладених обставин відповідач надав суду копії актів звірки розрахунків відповідача зі своїми контрагентами та копії рішення судів за позовами відповідача про стягнення заборгованості.
Суд вважає, що викладені відповідачем обставини щодо неможливості вчасного виконання зобов`язань через настання форс-мажорних обставин, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов`язання. Суд зауважує, що всі підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду. До того ж місцезнаходження підприємства позивача є м. Волноваха Донецької області, яке на теперішній час є тимчасово окупованим.
Необхідною умовою задоволення заяви, зокрема, про розстрочення виконання рішення суду, є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Відповідачем не надано доказів, які свідчать про його фінансовий стан, зокрема безпосередньо відсутність грошових коштів на рахунках, що унеможливлює виконання рішення суду у встановлені законом строки. Наявність перед відповідачем заборгованості в його контрагентів не є достатньою підставою вважати, що відповідач не може виконувати свої зобов`язання з оплати за отриманий ним товар.
При цьому, відповідачем не обґрунтована вимога про надання розстрочки виконання рішення суду саме строком на 6 місяці, не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином він буде щомісячно погашати заборгованість. Належних та достовірних доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку розстрочення відповідачем до суду також не надано.
Посилання відповідача на обставини, які не підтвердженні належними засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для надання розстрочки суб`єкту господарювання.
Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє в клопотанні відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 358,67 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині судовий збір покладається на позивача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Надаючи оцінку заявленим до відшкодування витратам на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до положень ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надані копії: Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/09-22 від 01.09.2022, Додаткової угоди від 12.02.2023 до Договору № 01/09-22 від 01.09.2022, Детального опису наданих послуг від 14.02.2023, Акту від 14.02.2023 приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг Договору № 01/09-22, рахунку на оплату № 24/02-23 від 24.02.2023.
Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/09-22 (надалі - договір), укладеного 01.09.2022 між адвокатом Тамбулатовим Олександром Олександровичем (надалі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Афродіта" (надалі - клієнт), клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Правова допомога надається під час вирішення питання щодо стягнення заборгованості з ПрАТ "АПК-Інвест" за договором поставки, в тому числі в судовому порядку (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору обов`язком клієнта є оплата адвокату послуги з надання правової допомоги, а також всіх фактичних витрат, обумовлених виконанням його доручень.
За умовами п. 5.3 договору сторони домовились про погодинну оплату наданих адвокатом послуг, які фіксуються у відповідному акті виконаних робіт, що підписується сторонами.
Вартість однієї години роботи адвоката складає 3 000,00грн (п. 5.4 договору).
Згідно з п. 5.6 договору сторони домовились, що оплата вартості юридичних послуг здійснюється клієнтом протягом трьох днів з моменту ухвалення судового рішення у справі за позовом про стягнення з ПрАТ "АПК-Інвест" заборгованості за договором поставки.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1 договору).
12.02.2023 сторонами підписано Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №01/09-2022, умовами якої визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги, зокрема: консультацій, роз`яснень, написання позовної заяви, судового розгляду справи Господарському суді Донецької області, направлення запитів, заяв та листів до фізичних/юридичних осіб у справі про стягнення заборгованості з ПрАТ "АПК-Інвест" за договором поставки № 161121 КЗ-А від 16.11.2021.
За умовами п. 2 вказаної Додаткової угоди адвокат зобов`язується: підготувати усі необхідні документи та здійснювати представництво і захист інтересів клієнта у взаємовідносинах з ПрАТ "АПК-Інвест", а також Господарському суді Донецької області.
Пунктом 3 Додаткової угоди сторони погодили, що вартість послуг адвоката, що включає вивчення, аналіз матеріалів, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в суді до винесення рішення по справі складає 25 000,00грн і включає в себе наступний перелік дій: вивчення Договору поставки № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 та інших документів щодо його виконання; проведення правового аналізу та надання письмового висновку; вивчення та аналіз судової практики у подібних справах; підготовка та подання до суду заяв по суті справи, направлення на адресу відповідача відповідних копій; збирання та подання доказів до суду; представництво інтересів клієнта у суді: підготовка та направлення процесуальних документів, заяв, клопотань.
Оплата послуг адвоката здійснюється погодинно, із розрахунку 3000 грн/год. Оплата послуг з представництва інтересів Клієнта, в тому числі у Господарському суді Донецької області, здійснюється шляхом сплати 100% вартості послуг протягом трьох днів після ухвалення судового рішення (п.4.1, п.4.2 Додаткової угоди).
До вищевказаного договору сторони 14.02.2023 підписали Детальний опис наданих послуг загальною вартістю 25 000,00грн, а саме:
- вивчення Договору № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 та інших документів щодо його виконання, надання юридичного висновку, тривалістю 1 год. витраченого часу, вартістю 3000,00 грн,
- вивчення та аналіз судової практики у подібних справах, тривалістю 1 год. 30 хв., вартістю 5 000,00грн,
- підготовка позовної заяви та додатків до неї, тривалістю 2 год. 30 хв., вартістю 7500,00 грн,
- направлення АТ "Укрпошта" процесуальних документів на адресу суду та відповідача, тривалістю 30 хв., вартістю 1 500,00грн,
- підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви, тривалістю 1 год., вартістю 3000,00 грн,
- підготовка пояснень на відзив відповідача, тривалістю 1 год. 40 хв., вартістю 5 000,00 грн.
До матеріалів справи надано складений та підписаний 14.02.2023 сторонами Акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг, в якому погоджено передачу адвокатом та прийняття клієнтом робіт/послуг, зазначених у Детальному описі наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується актом, який підписано позивачем та адвокатом, а також наявними в справі підписаними адвокатом Тамбулатовим О.О. позовною заявою, заявою про усунення недоліків, відповіддю на відзив та іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно частин 4-6 ст. 123 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач вважає заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності, співмірності розміру гонорару адвоката ціні позову, рівню складності справи, у зв`язку з чим просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, справа № 905/1043/22 не є складною, що не було враховано позивачем при об`єктивному визначенні витрат на оплату послуг адвоката. Також зазначає, що витрачений представником позивача час на надання послуг з правової допомоги трохи перевищує тривалість 1 робочого дня. При цьому, згідно до відомостей загальнодоступних ресурсів з пошуку роботи у мережі Інтернет, середньомісячна заробітна плата адвоката у м. Києві становить 20 000,00 грн, а по Україні - 16 500,00 грн, що свідчить про неспіврозмірність заявленого гонорару за наведений обсяг послуг у порівнянні з часом витраченим на їх надання. Вказує на безпідставність включення до витрат послуги з усунення недоліків позовної заяви, оскільки вказані послуги, у випадку належної підготовки представником позивача позовної заяви при первісному поданні, не увійшли б до складу наданих послуг, а тому відповідач не має нести негативні наслідки, пов`язані з непрофесійним виконанням представником позивача своїх обов`язків.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, ознайомившись із Детальним описом наданих послуг загальною вартістю 25000,00 грн, вважає, що адвокатом безпідставно включено до нього послуги на суму 8 000,00 грн., а саме вивчення Договору № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 та інших документів щодо його виконання, надання юридичного висновку, тривалістю 1 год. витраченого часу, вартістю 3000,00 грн, вивчення та аналіз судової практики у подібних справах, тривалістю 1 год. 30 хв., вартістю 5 000,00 грн, виходячи з наступного.
За своєю правовою природою справа №905/1043/22 є справою незначної складності, яка в силу статті 12 ГПК України є малозначною. При відкритті провадження судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, проведення судового засідання було призначено за клопотанням відповідача. Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки за двома видатковими накладними, обсяг матеріалів справи є невеликим, а тому дана позовна заява не є складною та підготовка її не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.
Слід зазначити, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику. Виокремлення адвокатом «вивчення договору та інших документів щодо його виконання, надання юридичного висновку, вивчення та аналіз судової практики у подібних справах» як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки позовної заяви та додатків до неї», а тому визначення оплати на суму 8 000,00грн є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.
Також суд вважає необґрунтованим включення до витрат послуги з підготовки заяви про усунення недоліків позовної заяви, тривалістю 1 год., вартістю 3000,00грн, оскільки вчинення таких дій пов`язані із суб`єктивною поведінкою сторони позивача та його представника, не залежать від поведінки іншої сторони процесу. Недотримання позивачем приписів Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовною заявою не може збільшувати розмір витрат, що покладаються на відповідача.
Крім того, суд вважає необґрунтованим включення до витрат на правову допомогу послуг з підготовки пояснень на відзив відповідача, тривалістю 1 год. 40 хв., вартістю 5000,00 грн, оскільки позивачем не змінювалася правова позиція сторони у порівнянні з позовною заявою, адвокатом не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими відповідач обґрунтував свої заперечення.
Суд зазначає, що послуги з направлення АТ "Укрпошта" процесуальних документів на адресу суду та відповідача, тривалістю 30 хв., вартістю 1 500,00 грн, не є витратами на правничу допомогу, а тому суд відмовляє в стягненні витрат в сумі 1 500,00 грн.
Приймаючи до уваги, що за своєю правовою природою справа № 905/1043/22 є справою незначної складності, малозначною, з огляду на не значний обсяг матеріалів справи, виходячи з принципу адекватності та реальності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що доведеними є понесення витрат на правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 7500,00 грн, а саме за підготовку позовної заяви та додатків до неї тривалістю 2 год. 30 хв.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими на суму 7 500,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Суд не приймає посилання відповідача на несвоєчасність подачі позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та відсутність доказів перерахування винагороди адвокату.
Так, ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідачем зроблено заяву про надання відповідних доказів пізніше, таке посилання міститься в заяві про усунення недоліків. При цьому, для розподілу судових витрат не має значення здійснення фактичної оплати гонорару підприємством адвокату.
Враховуючи наявність на даний час у суді обмеженої кількості знаків поштової оплати, а також повідомлення сторонами в заявах по суті справи їх електронних адрес, для вручення даного рішення учасникам справи будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (85325, Донецька область, Покровський район, село Рівне, вул. Шопена, буд. 1А, поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Вячеслава Липинського, буд. 4, 5 поверх, код 34626750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта" (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, буд. 1, код 31887531) заборгованість за Договором поставки № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 в розмірі 157 244,54 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 358,67 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 7 500,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відмовити в клопотанні Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" про розстрочення виконання рішення суду.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.04.2023.
Суддя Т. О. Лобода
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2023 |
Оприлюднено | 20.04.2023 |
Номер документу | 110277712 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лобода Тетяна Олександрівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
Лобода Тетяна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні