Постанова

від 07.07.2023 по справі 905/1043/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року м. Харків Справа № 905/1043/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (вх.№913Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 (суддя Лобода Т.О., повний текст складено 17.04.2023) у справі №905/1043/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта", м. Волноваха, Донецької області,

до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с. Рівне, Донецької області

про стягнення 176 127, 84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Афродіта" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 176 127, 84 грн. за договором поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі №905/1043/22 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021 у розмірі 157 244, 54 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2358, 67 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" про розстрочення виконання рішення суду.

Рішення господарського суду в частині відмови у клопотанні відповідача про розстрочення виконання рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем не надано доказів, які свідчать про його фінансовий стан, зокрема, відсутність грошових коштів на рахунках унеможливлює виконання рішення суду у встановлені законом строки. Наявність перед відповідачем заборгованості в його контрагентів за договорами не є достатньою підставою вважати, що відповідач не може виконувати свої зобовязання з оплати за отриманий ним товар.

Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу адвоката суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем витрати з оплати послуг адвоката, які він просив стягнути з відповідача, є необґрунтованими, а тому розмір відповідних витрат підлягає стягненню у сумі 7500,00 грн.

Не погодившись із означеним рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення частково - у частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500, 00 грн та відмови у розстроченні виконання рішення суду. У цій частині просить прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500, 00 грн та про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців. У решті вимог оскаржуване рішення просить залишити без змін.

Щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині вимог ТОВ «Афродіта» про стягнення з ПрАТ «АПК-Інвест» витрат на правову допомогу у розмірі 7500 грн скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що квитанція до прибуткових касових ордерів, платіжні документи або інші документи про фактичну сплату ТОВ «Афродіта» вказаних грошових коштів в якості гонорару своєму представнику до матеріалів справи додано не було.

На думку апелянта, зазначений розмір витрат на підготовку позовної заяви та додатків до неї є необґрунтованим з огляду на кількість часу затраченого на його здійснення та середню платню за подібну роботу у м. Києві та Україні.

Щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у розстроченні рішення суду, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що заборгованість ПрАТ «АПК Інвест» перед ТОВ «Афродіта» виникла не з його вини, а через форс мажорні обставини, а саме російську агресію проти України, та які засвідчені у встановленому порядку Торгово промисловою палатою України, а саме листом ТПП (від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1).

Скаржник вважає, що суд першої інстанції критично оцінюючи доводи відповідача, зазначив про відсутність доказів на підтвердження факту майбутнього виконання судового рішення та зазначив, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження надходження коштів від дебіторів, що дасть можливість погасити існуючий борг по закінченню строку розстрочення.

На думку апелянта, суд апеляційної інстанції має критично оцінити вказані доводи суду першої інстанції, адже з них (на його думку) вбачається порушення принципу неупередженого ставлення суду до учасників судового процесу.

Так, надходження коштів на рахунки ПрАТ «АПК Інвест» з боку його боржників, які зокрема знаходяться в таких самих скрутних фінансових умовах, що і відповідач не залежить від волі ПрАТ «АПК-Інвест» в силу воєнного стану в Україні, який триває; наведені доводи суду першої інстанції є безпідставними, а отримання відповідачем доказів майбутнього надходження коштів є неможливим, оскільки знаходиться поза межами його волевиявлення та впливу.

Відповідач не має нести негативні наслідки пов`язані із здійсненням в Україні та регіоні його місцезнаходження активних бойових дій та має право розраховувати на сприяння до виконання рішення суду через розстрочення строку його виконання, адже одним із принципів господарського судочинства в силу положень ст. 2 ГПК України є обов`язковість судового рішення, яка включає в себе забезпечення можливості його фактичного виконання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі №905/1043/22. Встановлено строк до 19.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань (за наявності), із доказами надіслання їх копій іншій стороні у справі. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

02.06.2023 на електронну адресу суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін (з повідомленням/викликом учасників справи).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у справі №905/1043/22 відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ "АПК-Інвест" про розгляд справи за участю представників сторін.

У строк встановлений судом 19.06.2023 на електрону пошту Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «АПК Інвест» про часткове скасування рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі № 905/1043/22 відмовити. Рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі №905/1043/22 про часткове задоволення позовної заяви ТОВ «Афродіта» та стягнення з ПрАТ "АПК-Інвест" на користь ТОВ "Афродіта" заборгованості за Договором поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021 в розмірі 157 244,54 грн, витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 358,67 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 7 500,00 грн залишити без змін.

У відзив на апеляційну скаргу позивач звертає увагу апеляційного суду, що за умовами п. 5.3 договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/09-22 від 01.09.2022 сторони домовились про погодинну оплату наданих адвокатом послуг, які фіксуються у відповідному акті виконаних робіт, що підписується сторонами. Вартість однієї години роботи адвоката складає 3 000,00грн (п. 5.4 договору).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що посилання скаржника на інтернет ресурси для цілей визначення вартості робочої години адвоката є нерелевантними та такими, що не можна брати до уваги при формуванні розміру гонорару адвоката.

Щодо тверджень скаржника про відсутність документів, які підтверджують фактичну оплату коштів ТОВ «Афродіта» на користь свого представника, зокрема: квитанцій до прибуткових касових ордерів, платіжних доручень або інших платіжних документів позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові № 927/762/21 від 21.03.2023, у якому зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Стосовно відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду, позивач вважає, що вказана позиція суду є правомірною, оскільки відповідачем не надано доказів, які свідчать про його фінансовий стан, зокрема безпосередньо відсутність грошових коштів на рахунках, що унеможливлює виконання рішення суду у встановлені законом строки. Наявність перед відповідачем заборгованості в його контрагентів не є достатньою підставою вважати, що відповідач не може виконувати свої зобов`язання з оплати за отриманий ним товар. При цьому, відповідачем не обґрунтована вимога про надання розстрочки виконання рішення суду саме строком на 6 місяці, не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином він буде щомісячно погашати заборгованість.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується відповідачем лише в частині щодо відмови у розстроченні виконання рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500, 00 грн, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд рішення суду саме в цих частинах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення в частині відмови у розстроченні виконання рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500, 00 грн нормам діючого законодавства, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі, зокрема, є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для розстрочення виконання оскаржуваного рішення в частині стягнення на користь позивача заборгованість за договором поставки №161121 КЗ-А від 16.11.2021 у розмірі 157 244, 54 грн.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

Водночас чинним законодавством України не передбачено вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки, натомість встановлено лише критерії для визначення таких обставин.

Разом із тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення; щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У постанові від 03.09.2020 у справі №905/30/16 Верховний Суд зазначив, що оскільки питання щодо розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення на 6 місяців, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції, задовольняючи чи відмовляючи у відповідній заяві, допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або «справедливого балансу» між сторонами, що може бути підставою для скасування рішень.

Таким чином, питання про відстрочку виконання судового рішення може бути вирішено судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному урахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в заяві про розстрочення судового рішення та в доводах апеляційної скарги скаржник зазначає, що заборгованість ПрАТ «АПК Інвест» перед ТОВ «Афродіта» виникла не з його вини, а через форс мажорні обставини, а саме російську агресію проти України, та які засвідчені у встановленому порядку Торгово промисловою палатою України, а саме листом ТПП (від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1).

Скаржника в апеляційній скарзі ПОСИЛАЄТЬСЯ на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 вих.№2024/02.0-7.1, яким визнано військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами, як на доказ на підтвердження своїх доводів. З цього приводи колегія суддів зазначає наступне.

Визначення форс-мажорних обставин міститься в ч.2 ст.14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР.

Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Верховний суд у своїй практиці виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21).

Тобто форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій зобов`язана сторона не має змоги. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом. Така законодавча дефініція убезпечує особу від відповідальності за порушення без вини, і є однією з основоположних в цивільному праві.

Ще одним важливим законодавчим запобіжником є ст.617 ЦК України, яка визначає обставини непереборної сили як підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Аналогічний висновок випливає зі змісту ст.218 ГКУ, яка покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, обов`язок належного виконання взятих на себе зобов`язань зберігається, звільняється боржник лише від штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21 сформулював висновки, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Апеляційний суд звертає увагу, що законодавством встановлена форма підтвердження форс-мажорних обставин з боку третіх осіб, якими в Україні виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва. Ці органи в межах своєї компетенції видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/589/21, від 14.02. 2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником не надано такого сертифікату ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанцій, тому посилання останнього на даний лист колегія суддів не бере до уваги.

Судом першої інстанції враховано, що викладені відповідачем обставини щодо неможливості вчасного виконання зобов`язань через настання форс-мажорних обставин, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов`язання. Господарським судом зауважено, що всі підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду. До того ж місцезнаходження підприємства позивача є м. Волноваха Донецької області, яке на теперішній час є тимчасово окупованим.

Переглядаючи оскаржуване рішення в частині відмови відповідачу у розстроченні виконання рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідачем взагалі не надані до заяви про розстрочення виконання судового рішення документи не підтверджують виключних обставин, за яких ускладнено або неможливо виконання рішення суду, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання такої відстрочки.

За вищезазначеного, враховуючи відсутність документального підтвердження вказаних заявником у заяві про розстрочення виконання судового рішення фактичних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеному місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Таким чином, судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, оскільки останні фактично зводяться до незгоди з прийнятим місцевим господарським судом судовим рішенням у даній справі.

З огляду на те, що питання розстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який, у свою чергу, навів належні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду у цій справі, і в даному випадку не вбачається, що суд першої інстанції використав свої повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням "справедливого балансу" між сторонами, доводи скаржника стосовно порушення Господарським судом Донецької області норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, з огляду на що, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню в цій частині, а оскаржуване рішення відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500, 00 грн суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, судова колегія виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги матеріали справи містять наступні копії документів:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 01/09-22 від 01.09.2022;

- додаткову угоду від 12.02.2023 до Договору № 01/09-22 від 01.09.2022;

- детальний опис наданих послуг від 14.02.2023;

- акт від 14.02.2023 приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг Договору № 01/09-22;

- рахунок на оплату № 24/02-23 від 24.02.2023.

01.09.2020 між адвокатом Тамбулатовим Олександром Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Афродіта" укладено договір №01/09-22 про надання правової (правничої) допомоги.

Правова допомога надається під час вирішення питання щодо стягнення заборгованості з ПрАТ "АПК-Інвест" за договором поставки, в тому числі в судовому порядку (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору обов`язком клієнта є оплата адвокату послуги з надання правової допомоги, а також всіх фактичних витрат, обумовлених виконанням його доручень.

За умовами п. 5.3 договору сторони домовились про погодинну оплату наданих адвокатом послуг, які фіксуються у відповідному акті виконаних робіт, що підписується сторонами.

Вартість однієї години роботи адвоката складає 3 000,00грн (п. 5.4 договору).

Згідно з п. 5.6 договору сторони домовились, що оплата вартості юридичних послуг здійснюється клієнтом протягом трьох днів з моменту ухвалення судового рішення у справі за позовом про стягнення з ПрАТ "АПК-Інвест" заборгованості за договором поставки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.1 договору).

12.02.2023 сторонами підписано Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №01/09-2022, умовами якої визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги, зокрема: консультацій, роз`яснень, написання позовної заяви, судового розгляду справи Господарському суді Донецької області, направлення запитів, заяв та листів до фізичних/юридичних осіб у справі про стягнення заборгованості з ПрАТ "АПК-Інвест" за договором поставки № 161121 КЗ-А від 16.11.2021.

За умовами п. 2 вказаної Додаткової угоди адвокат зобов`язується: підготувати усі необхідні документи та здійснювати представництво і захист інтересів клієнта у взаємовідносинах з ПрАТ "АПК-Інвест", а також Господарському суді Донецької області.

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони погодили, що вартість послуг адвоката, що включає вивчення, аналіз матеріалів, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в суді до винесення рішення по справі складає 25 000 грн і включає в себе наступний перелік дій: вивчення Договору поставки № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 та інших документів щодо його виконання; проведення правового аналізу та надання письмового висновку; вивчення та аналіз судової практики у подібних справах; підготовка та подання до суду заяв по суті справи, направлення на адресу відповідача відповідних копій; збирання та подання доказів до суду; представництво інтересів клієнта у суді: підготовка та направлення процесуальних документів, заяв, клопотань.

Оплата послуг адвоката здійснюється погодинно, із розрахунку 3000 грн/год. Оплата послуг з представництва інтересів Клієнта, в тому числі у Господарському суді Донецької області, здійснюється шляхом сплати 100% вартості послуг протягом трьох днів після ухвалення судового рішення (п.4.1, п.4.2 Додаткової угоди).

До вищевказаного договору сторони 14.02.2023 підписали Детальний опис наданих послуг загальною вартістю 25 000,00 грн, а саме:

- вивчення Договору № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 та інших документів щодо його виконання, надання юридичного висновку, тривалістю 1 год. витраченого часу, вартістю 3000,00 грн,

- вивчення та аналіз судової практики у подібних справах, тривалістю 1 год. 30 хв., вартістю 5 000,00грн,

- підготовка позовної заяви та додатків до неї, тривалістю 2 год. 30 хв., вартістю 7500,00 грн,

- направлення АТ "Укрпошта" процесуальних документів на адресу суду та відповідача, тривалістю 30 хв., вартістю 1 500,00грн,

- підготовка заяви про усунення недоліків позовної заяви, тривалістю 1 год., вартістю 3000,00 грн,

- підготовка пояснень на відзив відповідача, тривалістю 1 год. 40 хв., вартістю 5000,00 грн.

Актом приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг від 14.02.2023 погоджено сторонами передачу адвокатом та прийняття клієнтом робіт/послуг, зазначених у Детальному описі наданих послуг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач просив суд першої інстанції зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважав заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності, співмірності розміру гонорару адвоката ціні позову, рівню складності справи.

Проаналізувавши детальний опис наданих послуг, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що адвокатом позивача безпідставно включено до нього послуги на загальну суму у розмірі 8 000,00 грн., які включають вивчення Договору № 161121 КЗ-А від 16.11.2021 та інших документів щодо його виконання, надання юридичного висновку, тривалістю 1 год. витраченого часу, вартістю 3000,00 грн, вивчення та аналіз судової практики у подібних справах, тривалістю 1 год. 30 хв., вартістю 5 000,00 грн, оскільки виокремлення адвокатом вивчення договору та інших документів щодо його виконання, надання юридичного висновку, вивчення та аналіз судової практики у подібних справах як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки позовної заяви та додатків до неї, а тому визначення оплати на суму 8 000,00 грн є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги.

Також колегія суддів вважає, що є необґрунтованим включення до витрат послуг з підготовки заяви про усунення недоліків позовної заяви, тривалістю 1 год., вартістю 3000,00 грн, оскільки вчинення таких дій пов`язані із суб`єктивною поведінкою сторони позивача та його представника, не залежать від поведінки іншої сторони процесу.

Недотримання позивачем приписів Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовною заявою не може збільшувати розмір витрат, що покладаються на відповідача.

Окрім того, необґрунтованим є включення до витрат на правову допомогу послуг з підготовки пояснень на відзив відповідача, тривалістю 1 год. 40 хв., вартістю 5000,00 грн, оскільки позивачем не змінювалася правова позиція сторони у порівнянні з позовною заявою, оскільки адвокатом не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими відповідач обґрунтував свої заперечення.

Стосовно послуг з направлення АТ "Укрпошта" процесуальних документів на адресу суду та відповідача, тривалістю 30 хв., вартістю 1500,00 грн, не є витратами на правничу допомогу.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази, колегія суддів дійшла висновку, що доведеними є понесення витрат на правничу допомогу адвоката за підготовку позовної заяви та додатків до неї тривалістю 2 год. 30 хв., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими на суму 7 500,00 грн,

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що грошові кошти за надану правову допомогу фактично позивачем адвокату не сплачувалися.

Проте, відповідно до правової позиції Об`єднаної Палати Верховного суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи наведене, доводи відповідача є безпідставними.

Доводи щодо невідповідності розміру витрат критеріям реальності та розумності, а також, що їх розмір та стягнення становить надмірних тягар для іншої сторони, та не відповідають ринковим цінам адвокатських послуг мають декларативний характер та не підтверджені жодними доказами або обставинами справи, не обґрунтовані апелянтом в його поясненнях, тоді як обов1язок такого доведення лежить на заявникові( апелянті).

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що розмір витрат на адвокатську допомогу в розмірі 7500грн є співмірним із складністю справи, ціною позову,часом , витреченим адвокатом, обсягом наданих ним послуг.

Таким чином, Господарський суд Донецької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині оскарження - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" на рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі №905/1043/22 в частині відмови у заяві щодо розстрочення виконання рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500, 00 грн. - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 року у справі №905/1043/22 в частині відмови у заяві щодо розстроченні виконання рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7 500,00 грн. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню відповідно до ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.07.2023.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка