Ухвала

від 18.04.2023 по справі 369/8909/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 369/8909/20 Головуючий у суді першої інстанції - Дубас Т.В.

Номер провадження № 22-ц/824/8468/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

18 квітня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Горбача Сергія Федоровича, ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Леденьов Іван Сергійович, Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» про визнання недійсними акту приватного виконавця про передачу майна та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 05 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного ч.1 ст.354 ЦПК України.

Так, ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке мотивовано тим, що 01 вересня 2022 року її представник Торган В.Б. ознайомився із повним текстом оскаржуваного рішення й 30 вересня 2022 року подав апеляційну скаргу. 27 жовтня 2022 року Київським апеляційним судом було залишено без руху вказану апеляційну скаргу та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто представнику Торган В.Б.

ОСОБА_1 зазначає, що адвокатом Торганом В.Б. було фактично припинено надання їй правової допомоги після подання 30 вересня 2022 року апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 24 серпня 2022 року. Так, апелянтка вказує, що 25 жовтня 2022 року адвокат Торган В.Б. в односторонньому порядку розірвав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_1 , про що повідомив її в електронному листі з накладенням електронного цифрового підпису. Разом з тим, апелянт вважає, що у порушення положень угоди про надання правової допомоги, адвокат Торган В.Б. не надав ОСОБА_1 достовірну інформацію про стан даної справи, зокрема, про оскарження рішення суду першої інстанції та про залишення поданої апеляційної скарги без руху. Вказано, що неодноразові спроби ОСОБА_1 дізнатись додаткову інформацію по даній справі від адвоката виявились марними.

Також апелянт зазначає, що про повернення апеляційним судом поданої апеляційної скарги вона дізналась лише 31 березня 2023 року після ознайомлення із матеріалами справи її нового представника. ОСОБА_1 вважає, що неправомірні дії її представника Торгана В.Б. стали причиною не усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Враховуючи зазначені відомості, апелянт вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин й просить його поновити.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також подану апеляційну скаргу, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, визначеного ч.1 ст.354 ЦПК України, а тому остання не можу бути прийнята до розгляду й має бути відмовлено у відкритті провадження з огляду на наступне.

Відповідно положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 24 серпня 2022 року було ухвалено оскаржуване рішення (а.с.203-214, т.3).

Відповідно до супровідного листа, наявного в матеріалах справи, копію повного тексту оскаржуваного рішення було надіслано апелянту 24 серпня 2022 року (а.с.215, т.3).

В матеріалах справи міститься також клопотання представника ОСОБА_1 - Торгана В.Б. про ознайомлення із матеріалами справи, відповідно до якого представник ознайомився із матеріалами 01 вересня 2022 року (а.с.221-222, т.3).

В подальшому, 30 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - Торган В.Б. засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано 01 вересня 2022 року (а.с.226-242, т.3).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху (а.с.247, т.3).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, представник ОСОБА_1 - Торган В.Б. отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 01 листопада 2022 року на електронну адресу та 09 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку (а.с.249-250, т.3).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Торганом В.Б. на рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 24 серпня 2022 року було визнано неподаною та повернуто адвокату Торгану В.Б. (а.с.1-2, т.4).

З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ознайомилась із матеріалами даної цивільної справи (а.с.5-11, т.4).

05 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження враховуючи наступні підстави.

Поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Апеляційний суд критично оцінює наведені апелянтом доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, щодо того, що представник апелянта недобросовісно здійснював свої обов`язки щодо представлення інтересів ОСОБА_1 , оскільки апелянт самостійно надала копію листа, відповідно до якого 25 жовтня 2022 року представник Торган В.Б. попередив ОСОБА_1 про те, що надалі представляти її інтереси не буде.

Таким чином, починаючи з 25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 була обізнана про те, що даний представник більше не буде надавити їй правову допомогу, зокрема, щодо представлення її інтересів в даній справі. Разом із тим ОСОБА_1 , будучи обізнаною про припинення Торганом В.Б. повноважень представництва останньої у вказаній цивільній справі, особисто чи за участю іншого представника не вжила заходів для з`ясування стадії розгляду поданої Торганом В.Б. апеляційної скарги та відповідно не усунула зазначених судом апеляційної інстанції недоліків.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що апеляційний суд повернув подану апеляційну скаргу лише 02 грудня 2022 року, що свідчить про те, що апелянт в період з 25 жовтня 2022 року по 02 грудня 2022 року мала об`єктивну можливість, з`ясувати в апеляційній інстанції стан розгляду поданої апеляційної скарги її представником - Торганом В.Б. , однак не цікавилась інформацією щодо руху справи, не зверталась до суду першої чи апеляційної інстанції, щоб дізнатись про стан її розгляду.

Крім того, повторно апелянт звернулась із апеляційною скаргою лише 05 квітня 2023 року, що свідчить про те, що пройшло 4 місяці з дня постановлення ували апеляційного суду про повернення поданої апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, апеляційним судом було встановлено, що інтереси ОСОБА_1 представляв також адвокат Паламарчук І.І. (а.с.2-, т.3). Доказів того, що останній більше не здійснював представлення інтересів ОСОБА_1 в судах матеріали справи не містять.

Таким чином, наведені апелянтом обставини не можна віднести до об`єктивних та непереборних обставин, які дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Оскільки апелянтом не було зазначено інших поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 24 серпня 2022 року, а зазначені причини не можна вважати такими, що є поважними, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом.

Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ч. ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки апелянтом, всупереч вимогам статей 77 - 81 ЦПК України, не надано беззаперечних доказів, на підставі чого суд мав би поновити строк, то апеляційну скаргу слід вважати такою, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин та за зазначеною апеляційною скаргою відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 24 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Горбача Сергія Федоровича, ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Леденьов Іван Сергійович, Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Форт» про визнання недійсними акту приватного виконавця про передачу майна та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв