Ухвала

від 10.04.2023 по справі 554/7150/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7150/22 Номер провадження 11-сс/814/123/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12022170510000180 від 27.05.2022 за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 серпня 2022 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 серпня 2022 року клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на вилучені в ході санкціонованого обшуку 09.08.2022 за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, смт. Козельщина, вул. Остроградського(Радянська), 2(2А), речі та документи , а саме: Колективний договір ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» за 2012 рік на 15 арк.; договір на аренду автокрана № 01/01/22 на 1 арк.; договір оренди № 1 від 01.01.2022 на автомобіль «ГАЗ-53-Б» д.н.з. НОМЕР_1 на 1 арк.; договір про надання послуг автокрана № 34/08/21 на 1 арк.; договір оренди № 2 від 01.01.2022 на автомобіль марки « ГАЗ-53-Б» д.н.з. НОМЕР_1 , на 1 арк.; договір на оренду автокрана № 02/01/21 на 1 арк.; папка з посадовими обов`язками на 31 співробітника ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» на 33 арк., які поміщено до сей- пакету НПУ № SUD3107958.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі, захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що обшук було проведено особою, яка не зазначена в ухвалі слідчого судді, що є порушенням вимог КПК України та є самостійною і достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді про арешт майна.

Вилучені в ході обшуку документи не встановлюють обставин кримінального правопорушення, вчиненого 27.05.2022, що має ознаки передбачені ч. 1 ст. 239 КК України.

Правопорушення щодо якого проводилися слідчі дії сталося 27.05.2022 внаслідок виливання мінерального добрива «КАС 32», під час його перевезення з ПрАТ «Козельщинський комбікормовий завод» до ФГ «Непийпа» та ПОСП «Відродження» .

Згідно ухвали суду в приміщеннях Товариства проведений обшук лише на підставці того, що його власником є ПОСП «Відродження», що не може бути достатньою підставою для проведення обшуку та накладення арешту

ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» не має жодного вирішення до розслідування кримінального правопорушення. Вилучені документи взагалі не стосуються події, що сталася 27.05.2022 року та не відносяться до предмету доказування даного кримінального правопорушення, в рамках якого проводився обшук. Слідчим не обґрунтовано за яких підстав арештоване майно є речовим доказом по справі.

Позиція учасників

Представник власника майна в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Прокурора заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Приписами п.1 ч.2 та ч.3 цієї статті Кодексу встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні СУ ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170510000180 від 27.05.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.05.2022 року близько 12:38 год. на а/д між с. Малинівка та с. Радалівка, водій вантажного автомобіля КАМАЗ 55102 помаранчевого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 не впорався з керуванням та допустив перекидання автомобіля внаслідок чого чотири ємності по 5 м3, закріплених в кузові з вмістом мінерального добрива «КАС 32», були пошкоджені та вилились на ґрунт та притоку р. Хорол.

Старший слідчий відділу СУ ГУНП в Полтавській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт, вилучених в ході санкціонованого обшуку 09.08.2022 за адресою: Полтавська область, Кременуцький район, смт. Козельщина, вул. Остроградського( Радянська), 2(2А), речей та документів, а саме: Колективний договір ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» за 2012 рік на 15 арк.; договір на аренду автокрана № 01/01/22 на 1 арк.; договір оренди № 1 від 01.01.2022 на автомобіль «ГАЗ-53-Б» д.н.з. НОМЕР_1 на 1 арк.; договір про надання послуг автокрана № 34/08/21 на 1 арк.; договір оренди № 2 від 01.01.2022 на автомобіль марки « ГАЗ-53-Б» д.н.з. НОМЕР_1 , на 1 арк.; договір на оренду автокрана № 02/01/21 на 1 арк.; папка з посадовими обов`язками на 31 співробітника ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» на 33 арк., які поміщено до сей- пакету НПУ № SUD3107958. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що зазначені речі та документи мають значення речових доказів , тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин , які встановлюються під час кримінального провадження. Накладення арешту на майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на зазначені вище речі та документи слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям , зазначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з цим, накладаючи арешт на зазначене вище майно поза увагою слідчого судді залишилися те, що у даному кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування щодо забруднення або псування земель ( ч. 1 ст. 239 КК України ) внаслідок перекидання автомобіля, належного ПОСП «Відродження».

Ухвалюючи рішення, слідчий суддя не встановив, яке відношення мають вилучені у ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» речі та документи до предмету кримінального правопорушення, яка саме слідова інформація щодо вчиненого кримінального правопорушення, що має значення для забезпечення кримінального провадження, мається на вказаних речах та документах.

З рішення не вбачається, на підставі яких документів слідчий суддя дійшов висновку, що це майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та існує можливість його використовувати як доказу у кримінальному провадженні.

До того ж ані в клопотанні, ані в судовому засіданні прокурором не доведено, що речі та документи ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» відноситься до предметів, які відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України та не застосування арешту на вказане майно, призведе до втрати доказів, які мають суттєве значення для кримінального правопорушення, позбавить можливості об`єктивно встановити обставини кримінального правопорушення.

Більше того, надані стороною обвинувачення матеріали не містять доказів того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України, а посилання прокурора, що підприємства ПОСП «Відродження» та ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» пов`язані між собою не може бути достатньою підставою для накладення арешту у даному випадку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на речі та документи ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод».

З огляду на вказане, апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової, якою необхідно відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11 серпня 2022 року про арешт майна - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області про накладення арешту на речі та документи ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4