Постанова

від 18.04.2023 по справі 2-268/10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року

м. Рівне

Справа № 2-268/10

Провадження № 22-ц/4815/549/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Гордійчук С.О.,

Ковальчук Н.М.,

секретар Крижов В.С.,

учасники справи:

позивач Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Надра";

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2022 року, постановлену у складі судді Ведяніної Т.О. в м. Сарни, дата складення повного тексту ухвали не зазначено, прийняту за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну сторони стягувача її правонаступником, у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

06грудня 2021року заявникТовариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Довірата гарантія" звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив замінити сторону стягувача у цивільній справі № 2-268/10 з ВАТ КБ "Надра" (Код ЄДРПОУ: 20025456) на ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (Код ЄДРПОУ: 38750239).

Заява обґрунтована наступним.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 січня 2010 року у цивільній справі №2-268/10 за позовом ВАТ КБ"Надра"до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором були задоволені позовні вимоги ВАТ КБ "Надра" та стягнуто з відповідачів заборгованість у сумі 303 219 грн. На даний час рішення у цій справі не виконано.

12 червня 2020 року між заявником ТзОВ "ФК "Довіра та Гарантія" і ПАТ "Комерційний банк "Надра"було укладено договір №GL6N718144 про відступлення права вимоги, тобто, за даним договором усі права вимоги кредитора за кредитним договором №5/2003/08-01жр та усіма похідними договорами (у тому числі, за договорами поруки), укладеними між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перейшли до заявника.

Посилаючись, зокрема, на ст.442 ЦПК України, ст.512ЦК Українита ст.15Закону України"Провиконавче провадження",заявник просив задовольнити заяву.

15.02.2022 року відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заперечення, в якому просили у задоволенні вказаної заяви відмовити. При цьому зазначили, що у цій справі заявник не надав доказів того, чи видавався у справі виконавчий документ та чи пред`являвся він до виконання попереднім стягувачем. Також вказали, що за наданими копіями документів неможливо однозначно встановити, що заявник набув права кредитора, що змушує їх звернутись до суду з клопотанням про витребування оригіналу Договору № GL6N718144 від 12.06.2020 року, оригіналу Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та Боржників за такими договорами, який є додатком № 1 до Договору № GL6N718144 від 12.06.2020 року про відступлення права вимоги, а також оригіналів інших документів. Також зазначили, що заявник мав би надати докази того, що він має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг (а.с.87-92).

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 22 лютого 2022 року було задоволено заяву ТзОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-268/10. Суд ухвалив замінити сторону виконавчого провадження стягувача, яким є в цивільній справі №2-268/10 за позовом ВАТ КБ "Надра" (м.Київ вул.Січових Стрільців, 15 код ЄДРПОУ 20025456) до ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (жителя АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (жительки АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про стягнення боргу, з ВАТ КБ "Надра" на його правонаступника ТзОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (м.Київ вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, код ЄДРПОУ 38750239).

Задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну сторони стягувача її правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку дійсно відбулась заміна кредитора, у зв`язку з чим є необхідним замінити сторону виконавчого провадження. При цьому суд не прийняв до уваги заперечення боржників, оскільки ними висловлено припущення, а, крім того, як вказав суд, вказані обставини не є предметом розгляду у даному провадженні.

На вказанесудове рішення ОСОБА_1 подана22лютого 2023року апеляційнаскарга,в якійставиться питанняпро йогоскасування йпостановлення новогорішення провідмову взадоволенні заявипро замінусторони стягувачайого правонаступником.При цьомускаржниця послаласяна порушеннянорм процесуальногоправа йнеправильне застосуваннянорм матеріальногоправа.

Зокрема, зазначила, що суд не прийняв до уваги того, що заявник просив замінити сторону позивача в цивільному процесі, який вже давно завершений і судове рішення перебуває на стадії виконання. Однак діючим законодавством не передбачено можливості заміни сторони позивача в цивільній справі на стадії виконання судового рішення. Суд же фактично вийшов за межі поданої заяви та замінив сторону виконавчого провадження, чого заявник не просив.

Також вказала, що суд безпідставно залишив без розгляду клопотання її та інших боржників про витребування доказів, а саме оригіналів документів, які підтверджують факт того, що заявник у законний спосіб набув право вимоги до позичальника та поручителів за Договором.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 18.04.2023 року о 10-45 годині, однак учасники справи, крім скаржниці ОСОБА_1 , які булиналежним чиномповідомлені прочас тамісце розглядусправи,до судуне з`явилися.Від ТОВ"Фінансовакомпанія "Довірата гарантія" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через отримання ухвали 17.04.2023 року та призначення на вказану дату іншої справи. При цьому заявником не надано відповідних доказів неможливості прийняття участі у розгляді цієї справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Із матеріалів справи вбачається наступне.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 січня 2010 року у цивільній справі №2-268/10 було задоволено позов ВАТ КБ "Надра" до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з відповідачів на користь позивача було стягнуто солідарно заборгованість по кредитному договору у сумі 303 219,43 грн та судові витрати (а.с.36).

Відповідно до змісту вказаного судового рішення борг утворився внаслідок невиконання відповідачами умов кредитного договору №5/2003/08-01жр від 20.03.2008 року, за яким ВАТ КБ "Надра" як кредитор надав ОСОБА_1 як позичальнику кредит в сумі 36540 доларів США з терміном його погашення до 10.03.2023 року та нарахуванням відсотків за користування кредитом в розмірі 12,49%. Співвідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за укладеними 20.03.2008 року договорами поруки як поручителі несуть відповідальність перед кредитором у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань.

Вказане рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.

Із наданого суду заявником повідомлення за підписом начальника Сарненського Відділу ДВС у Сарненському районі №41957/2017-20 від 19 листопада 2021 року встановлено, що виконавець інформував заявника ТзОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про необхідність здійснити у виконавчому провадженні № 19366560 з примусового виконання виконавчого листа 2-268 від 15.02.2010 року, виданого Сарненським районним судом, заміну стягувача правонаступником, за наявності для цього правових підстав. Виконавець повідомив, що станом на 19.11.2021 року ПАТ КБ "Надра" ліквідовано, однак за інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 виступала поручителем згідно договору поруки від 20.03.2008р № 5/2003/08-01 жр по кредитному договору від 20.03.2008р № 5/2003/08-01 жр, укладеному між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 , право вимоги за яким було відступлено ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (ЄДРПОУ 38750239) у складі лоту GL6N718144 (а.с.63).

Відповідно до копії договору № GL6N718144 від 12 червня 2020 року, укладеного між ТзОВ "ФК "Довіра та гарантія" та ПАТ "Комерційний банк "Надра", банк відступає новому кредитору, яким є ТзОВ "ФК "Довіра та Гарантія", право вимоги до позичальників та/або заставодавців, поручителів і т.і., визначених у додатку №1 до цього договору (а.с.64-66).

Згідно із дослідженим судом додатком №1 до договору №GL6N718144 від 12 червня 2020 року, укладеного між ТзОВ "ФК "Довіра та гарантія" та ПАТ "Комерційний банк "Надра", заявник набув право вимоги до позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором № 5/2003/08-01жр та усіма похідними договорами (у тому числі, за договорами поруки) (а.с.67-69).

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним по суті.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вбачається з практики Європейського Суду з прав людини.

В п.п.40 і 41 рішення ЄСПЛ "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року зазначається, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов`язані виконати рішення цього суду. У зв`язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст.514 вказаного Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 515 вказаного Кодексу передбачено випадки коли заміна кредитора не допускається, а саме не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до ч.1 ст.516 вказаного Кодексу заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, така заміна в результаті відступлення права вимоги (цесія) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

З аналізу положень ст.ст.516, 517 ЦК України вбачається наступне: заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; ця заміна не впливає на обов`язок боржника погашати кредит взагалі, в тому числі первісному кредитору у випадку неповідомлення його про передачу права вимоги іншій особі.

Відповідно до ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ст.442 ЦПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч.1); заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2); суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у 10-денний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб; неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч.3).

Згідно з ч.5 вказаної норми (ст.442 ЦПК України) застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ст.512 ЦК України, ст.378 ЦПК України та ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" у разівибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Зокрема, за п.п.1, 2 ч.1 ст.512 ЦК на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора: у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); у разі правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування). І така заміна кредитора належним кредитором відбувається позамежами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", ст.378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання (якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження).

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише на стадії виконавчого провадження (під час виконання рішення суду за виконавчим листом), а і до відкриття виконавчого провадження у справі за умов настання певних обставин, що мають юридичне значення, зокрема вибуття стягувача із зобов`язання після постановлення щодо нього судового рішення.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному ст.442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий правовий висновок зроблено в постановах Верховного Суду, зокрема, від 25.04.2018 року (у справі №761/14076/14-ц), від 03.05.2018 року (у справі №409/559/15-ц).

Разом з тим, у постанові від 03.11.2020 року у господарській справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу (прим. ст.442 ЦПК), з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України (прим. ст.55 ЦПК). У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (прим. ч.5 ст.442 ЦПК).

Аналогічна позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по справі № 911/3411/14.

У вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року по господарській справі № 911/3411/14 також зроблено наступний висновок (пункти 6.15.-6.17.):

"Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73)".

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну сторони у виконавчому провадженні) передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження (згідно із ст.39 цього Закону);

повернення виконавчого документа стягувачу (згідно із ст.37 цього Закону).

Обставин, за яких державний виконавець має право вчиняти виконавчі дії після завершення виконавчого провадження Законом не передбачено.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Як зазначалось, у цій справі встановлено із повідомлення №41957/2017-20 від 19 листопада 2021 року начальника Сарненського Відділу ДВС у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що на виконанні у вказаному відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 19366560 з примусового виконання виконавчого листа 2-268 від 15.02.2010 року, виданого Сарненським районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ "Надра" 305 039,43 грн боргу. Виконавець повідомив, що станом на 19.11.2021 року ПАТ КБ "Надра" ліквідовано, однак за інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Галушко Ганна Миколаївна виступала поручителем згідно договору поруки від 20.03.2008р № 5/2003/08-01 жр по кредитному договору від 20.03.2008р № 5/2003/08-01 жр, укладеному між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 , право вимоги за яким було відступлено ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (ЄДРПОУ 38750239) у складі лоту GL6N718144.

Тобто, встановлено, що вказане рішення суду перебуває на примусовому виконанні виконавчої служби.

Суд першої інстанції, врахувавши наведене (наявність відкритого виконавчого провадження у вказаній справі), дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження з підстав того, що що в даному випадку дійсно відбулась заміна кредитора.

Таким чином, судове рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на те, що суд фактично вийшов за межі поданої заяви та замінив сторону виконавчого провадження, чого заявник не просив, а просив замінити сторону позивача в цивільному процесі, який вже давно завершений і судове рішення перебуває на стадії виконання.

При цьому суд апеляційної інстанції виходить з помилковості трактування скаржником заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну сторони стягувача її правонаступником, адже вказаний заявник, вказуючи про ухвалене у цій справі рішення від 28.01.2010 року та про те, що воно на даний час не виконане, просив замінити сторону стягувача у цивільній справі, тобто по суті просив замінити сторону виконавчого провадження. Зазначене випливає із встановлених обставин, того, що вказане рішення набрало законної сили та звернуто до виконання і що на виконанні у відповідному відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 19366560 з примусового виконання виконавчого листа 2-268 від 15.02.2010 року, виданого Сарненським районним судом Рівненської області.

Також підлягають відхиленню й посилання скаржника на безпідставне залишення судом без розгляду клопотання боржників про витребування доказів, а саме оригіналів документів, які підтверджують факт того, що заявник у законний спосіб набув право вимоги до позичальника та поручителів за Договором.

При цьому апеляційний суд враховує те, що суд першої інстанції не залишав без розгляду вказане клопотання відповідачів (боржників), а, відповідним чином мотивувавши своє рішення (відповідачами не надано підтвердження того, що вони не мають можливості самостійно отримати вказані докази; предметом заяви не є законність укладеного договору про відступлення права вимоги), своєю ухвалою від 22.02.2022 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сарненськогорайонного судуРівненської областівід 22лютого 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 18 квітня 2023 року.

Головуючий Майданік В.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.