Постанова

від 06.04.2023 по справі 2-4111/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-4111/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 квітня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Куштана Б.П., Джуги С.Д.

з участю секретаря судового засідання: Сливка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2023 року, постановлену головуючим суддею Данко В.Й., за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Ужгородської філії АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух В.І. звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2012, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанку» заборгованість у сумі 73 192, 82 доларів США та 72 555,98 грн., з яких: прострочений кредит 12 966, 59 дол. США, залишок кредиту 46 083,47 дол. США, пеня за порушення строків повернення процентів 35 361,29 грн.;

- стягнуто з ОСОБА_1 пеню за невиконання договору поруки №109/08-02 від 13.05.2008 року, у сумі 25 063,79 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 29.07.2015 та стало підставою для видання 21.08.2015 виконавчого листа №2-4111/11.

Постановою приватного виконавця Лукечі О.В. від 09.07.2020 на підставі заяви стягувача та виконавчого листа №2-4111/11 від 21.08.2015, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відкрито виконавче провадження ВП №62525854 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості у сумі 73192,82 дол. США та 72555,98 грн., стягнення з ОСОБА_1 пені за невиконання договору поруки №109/08-02 від 13.05.2008 року, в сумі 25063,79 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. вчинялися дії щодо виконання вказаного виконавчого листа.

15.09.2022 листом за підписом представника АБ «УКРГАЗБАНК» повідомлено приватного виконавця Лукечу О.В. про те, що заборгованість за виконавчим листом №2-4111/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором №109/08 від 13.05.2008 погашена в повному обсязі.

07.09.2022 ОСОБА_3 відчужила за договором купівлі-продажу №2998 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:24:002:0189 площею 0,08 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що 07.09.2022 ОСОБА_5 відчужила за договором купівлі-продажу №2994 на користь ОСОБА_4 житловий будинок, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:24:002:0189

23.09.2022 приватний виконавець Лукеча О.В., встановивши повне виконання рішення за виконавчим документом, прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки зобов`язання за кредитним договором та забезпечувальним договором поруки припинилися у зв`язку з погашенням існуючої заборгованості за рішенням суду, а тому, на переконання ОСОБА_1 , наявні обставини, що є підставою для визнання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області по справі №2-4111/11 від 21.08.2015 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє адвокат Пітух В.І. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Вказує, що згідно ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За статтею 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Таким чином, усі зобов`язання ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за Договором поруки від 13 травня 2008 року № 109/08-02 укладеного між АБ «УКРГАЗБАНК» з метою забезпечення зобов`язання за кредитним договором №109/08 від 13.05.2008 укладеного між ОСОБА_2 та АБ «УКРГАЗБАНК», було припинено 07.09.2022 за згодою сторін, шляхом реалізації предмету іпотеки та подальшого погашення існуючої заборгованості за рішенням суду.

Щодо посилання суду першої інстанції на неможливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 432 ЦПК України, з огляду на відкрите виконавче провадження та його закінчення згідно ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», то звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що виконання зобов`язання було добровільним, за наслідками домовленості між банком та боржником-позичальником, поза межами виконавчого провадження. Матеріали справи не містять, а приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. не надано жодних доказів того, що виконання зобов`язання здійснено в результаті вчинення виконавчих дій, а кошти зараховані на його депозитний рахунок.

Правовідносини, які виникли у даній справі на стадії виконання судового рішення, регламентовані положеннями розділу VI ЦПК України та нормами Закону України « Про виконавче провадження».

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав, які надають виконавцю право закінчити виконавче провадження, до таких випадків, зокрема, належить, визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Наведене свідчить, що чинне законодавство не забороняє сторонам досягти домовленості щодо припинення зобов`язання після прийняття судового рішення та відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Разом з цим, Закон України «Про виконавче провадження» містить вимоги, дотримання яких є обов`язковим для закінчення виконавчого провадження у тих випадках, коли судове рішення виконано у спосіб інший, ніж зазначено у виконавчому документі (відповідні висновки сформульовані у постанові Київського апеляційного суду від 02.08.2021 у справі № 756/18189/14-ц /провадження № 6/756/560/21/).

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 20 лютого 2019 року справа № 2-4671/11 провадження № 61-45337св18.

Отже, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

З Повідомлення стягувача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 15.09.2022 №518/482/2022 вбачається, що станом на 15 вересня 2022 року заборгованість за виконавчим листом №2-4111/11 погашена в повному обсязі, а згідно наявного письмового клопотання ПАТ АБ «Укразбанк» про розгляд справи без його участі, вказував на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 та відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 .

Заявник покликався, а суд першої інстанції не врахував що за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, доведено, що іншою особою - зокрема позичальником ОСОБА_2 внаслідок реалізації предмету іпотеку (укладено договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки) було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився, в силу положення статті 432 ЦПК України.

Належними та допустимими доказами встановлено виконання основного зобов`язання у повному обсязі, а отже обов`язок ОСОБА_1 перед стягувачем, в розумінні ч. 2 ст. 432 ЦПК України, є припиненими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як зазначено в статтях 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відхиляючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що на момент відкриття виконавчого провадження зобов`язання не було виконане, а оплата коштів після пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не може вважатися добровільним виконанням грошового зобов`язання, що у свою чергу виключає можливість застосування правил статті 432 ЦПК України.

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам норм матеріального та процесуального права з якими погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.

У ході апеляційного розгляду судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2012 задоволено позовні вимоги де серед іншого:

- стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанку» рахунок № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, заборгованість у сумі - 73192, 82 доларів США та 72555,98 грн., з яких: прострочений кредит - 12966, 59 дол. США, залишок кредиту - 46083,47 дол. США, пеня за порушення строків повернення процентів - 35361,29 грн.;

- стягнуто з ОСОБА_1 пеню за невиконання договору поруки №109/08-02 від 13.05.2008 року, у сумі 25 063,79 грн.

Наведене судове рішення набрало законної сили 29.07.2015 та стало підставою для видання 21.08.2015 виконавчого листа №2-4111/11.

Матеріалами клопотання підтверджується факт подальшого пред`явлення відповідного листа до вкидання.

Так, постановою приватного виконавця Лукечі О.В. від 09.07.2020 на підставі заяви стягувача та виконавчого листа №2-4111/11 від 21.08.2015, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відкрито виконавче провадження ВП №62525854 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості у сумі 73192,82 дол. США та 72555,98 грн., з яких: прострочений кредит - 12966,59 дол. США, залишок кредиту - 46083,47 дол. США, пеня за процентів - 35361,29 грн., стягнення з ОСОБА_1 пені за невиконання договору поруки №109/08-02 від 13.05.2008 року, в сумі 25063,79 грн. стосовно боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до згаданої постанови боржником значиться ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а стягувачем публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

09.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. прийнято постанову про арешт майна боржника.

20.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукечею О.В. прийнято постанову про арешт коштів боржника.

У матеріалах справи наявна копія договору поруки №109/08-02 від 13.05.2008, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_1 поручився перед кредитодавцем про виконання ОСОБА_6 зобов`язань за кредитним договором №109/08 від 13.05.2008.

15.09.2022 листом за підписом представника АБ «УКРГАЗБАНК» повідомлено приватного виконавця Лукечу О.В. про те, що заборгованість за виконавчим листом №2-4111/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором №109/08 від 13.05.2008 погашена в повному обсязі.

07.09.2022 ОСОБА_3 відчужила за договором купівлі-продажу №2998 на користь ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:24:002:0189 площею 0,08 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, з матеріалів заяви вбачається, що 07.09.2022 ОСОБА_5 відчужила за договором купівлі-продажу №2994 на користь ОСОБА_4 житловий будинок, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:24:002:0189

Та 23.09.2022 приватний виконавець Лукеча О.В., встановивши повне виконання рішення суду за виконавчим документом, прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Устатті 129-1 Конституції Українивизначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення суду.

Статтею 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, які набрали законної, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховній Раді України, - і за її межами.Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі N 922/4519/14(провадження N 12-34гс20) стверджено, що "забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог права верховенства, як забезпечення прав і прав свободи людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності".

Відповідно до положеньстатті 432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини 1статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав длявизнання виконавчого листа таким, щоне підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами длявизнання виконавчого листа таким, щоне підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі N 824/67/20.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі N 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" длявизнання виконавчого листа таким, щоне підлягає виконанню, у частині другійстатті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться

у главі 50 розділу І книгип`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав длявизнання виконавчого листа таким, щоне підлягає виконаннюповністю або частково, за змістомстатті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити,

з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедуривизнання виконавчого листа таким, щоне підлягає виконаннюполягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Пітух В.І., звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню, посилався на відсутність у ОСОБА_1 матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вище вже було зазначено, що у ході здійснення примусового виконання виконавчого листа № 2-4111/11 від 21 серпня 2015 року ОСОБА_7 07.09.2022 здійснила реалізацію житлового будинку і земельної ділянки та було погашено перед АБ «УкрГазБанк» заборгованість.

У частині 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник запогодженням ізстягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Згідно приписів частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону),11,14і15частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставіпункту 9частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставіпункту 17частини 1 статті 39 цього Закону.

Як передбачено частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Наведені норми передбачають, що тільки у разі закінчення виконавчого провадження до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження має місце добровільне виконання рішення суду та у цьому випадку не здійснюється стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, та основної винагороди приватного виконавця.

Зі змісту постанови приватного виконавця Лукеча О.В. від 23.09.2022 у ВП № 62525854 вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактично повним виконанням рішення суду за виконавчим документом та сума боргу погашена відповідно до повідомлення стягувача. Однак, сума основної винагороди та витрат виконавчого провадження не погашено.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів встановила, що обов`язок ОСОБА_1 не відсутній за ВП № 62525854, оскільки погашення заборгованості перед АБ «УкрГазБанк» мало місце не добровільно, а у ході здійснення примусового виконання рішення суду.

А звідси, закінчення виконавчого провадження, у разі фактичного виконанняв повномуобсязі рішеннязгідно звиконавчим документом,який правомірновидано не є підставою для визнання виконавчого листа № 2-4111/11 від 21.08.2015 таким, що не підлягають виконанню, в розуміннічастини 2 статті 432 ЦПК України.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, ОСОБА_1 не навів.

Відтак, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити на підставі приписів статті 375 ЦПК України, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи наведене такеруючись вимогами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384, 432 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович, залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 січня 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 14 квітня 2023 року.

Суддя-доповідач:

Судді: