Ухвала

від 19.02.2021 по справі 2-4111/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4111/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І.,

за участі секретаря судових засідань - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі договору та ордеру діє представник - адвокат Пітух Василь Іванович, про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2012 року у цивільній справі № 2-4111/11 за позовом ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості, а також звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходилась цивільна справа № 2п-4111/11 за позовною заявою ПАТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості, а також звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2012 року, ухваленим у даній справі, позовні вимоги позивача задоволені.

Першого лютого 2021 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник, адвокат Пітух Василь Іванович, звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 2п-4111/11 від 22.03.2012 року.

Обгрунтовуючи подану заяву представник відповідача вказав, що рішення суду від 22.03.2012 року ухвалено без участі відповідача. При постановленні судового рішення та задоволенні позовних вимог судом порушено основні принци цивільного судочинства: гласність та відкритість судового процесу, верховенство права, змагальність сторін. Із повним текстом заочного рішення відповідач ознайомився через свого представника 05.01.2021 року. Просив суд врахувати, що відповідач у судове засідання не з`явився, оскільки про час та місце розгляду справи не повідомлявся. Вказав, що при винесенні судом рішення було порушено норми матеріального права, зокрема, зазначив, що ОСОБА_1 був поручителем позичальника ОСОБА_2 згідно договору поруки № 109/08-02 від 13.05.2008 року, що укладений між ним та ПАТ АБ Укргазбанк , однак, присікальний шестимісячний строк звернення банку з позовом до поручителя станом на 06.05.2011 закінчився. Таким чином, банк не мав права пред`являти позовні вимоги про стягнення боргу до поручителя. Отже, представник відповідача вважає, що суд першої інстанції не врахував дані обставини та ухвалив незаконне та необгрунтовне рішення у справі.

Таким чином, представник відповідача просив суд визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновити його, заочне рішення скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2021 року строк на подання заяви про перегляд заочного рішення поновлено, заяву прийнято до розгляду та призначено у справі судове засідання.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, однак, представвник заявника подав заяву, в якій просив розгляд провести без його участі, заочне рішення скасувати та призначити справу до загального розгляду.

Позивач та відповідачі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, дату та місце проведення судового засіданні були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, у зв`язку з чим суд розглянув заяву за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи № 2п-4111/11, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017 року), яка діяла на час прийняття рішення, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, лише сукупність вказаних умов свідчить про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку. За відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2012 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення у справі № 2п-4111/11 за позовом ПТ АБ Укргазбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості, а також звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач ОСОБА_1 у відповідності до ст. 74 ЦПК України у редакції, що діяла на час розгляду справи, був поінформований про те, що в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області відбудеться слухання справи, у якій він є відповідачем.

Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленнями та оголошенням в газеті Новини Закарпаття № 125 (3844) від 08.11.2011 року та № 12-13 від 04.02.2012 року (а.с. 87, 90).

Відповідно до журналу судового засідання від 22.03.2012 року, відповідачі в судове засідання не з`явились, однак, повідомлені через засоби масової інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України у редакції, що діяла на час розгляду справи, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували, що відповідач належним чином був повідомлений про засідання, призначене на 22.03.2012 року. Разом з тим, враховуючи вищенаведені обставини, суд констатує, що відповідачу було відомо про існування судового провадження, в якому ОСОБА_1 має статус відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України, у редакції, що діяла на час розгляду справи, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, суд дійшов переконання про відсутність поважних причин неявки відповідача ОСОБА_1 в судове засідання та неповідомлення про причини неявки, оскільки, йому було відомо про існування судового провадження.

Водночас, відповідно до ст.ст. 285, 288 ЦПК України, крім поважності причин неявки в судове засідання, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та надати такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в "Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень", зазначаючи, що у зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним.

А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України (у редакції до 15.12.2017 року), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналогічна позиція викладена у роз`ясненнях Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах ), де, окрім вказаного, зазначено, що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України . Зокрема, у п. 46 рішення вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення суду. Суду не надано конкретних доказів, які б могли слугувати підставою для винесення принципово іншого рішення. Обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є по суті обґрунтуванням апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч. 4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення .

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Зарева