Постанова

від 01.03.2023 по справі 910/20534/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. Справа№ 910/20534/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Якусик Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 (повне рішення складено 30.11.2022)

у справі №910/20534/21 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк»

до Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель»

про стягнення 301 271,51 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» про стягнення 301271,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 24-10/165 від 04.08.2008, в зв`язку з чим позивач нараховує 3% річних та просить стягнути їх у судовому порядку.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 910/20534/21 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на користь Акціонерного товариства «Альфа-банк» 3% річних у розмірі 69496 грн. 57 коп., судовий збір у розмірі 1042 грн. 45 коп.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 231774,94 грн - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки, правопорушення відповідача щодо не повернення кредитних коштів є триваючим, вимоги позивача про стягнення з ТОВ «БФ «Старатель» 3% річних є обґрунтованими.

Проте, позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості у розмірі 3344407,76 грн, яка включає в себе тіло кредиту у розмірі 771479,57 грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 2572928,19 грн. Водночас у відповідача відсутня заборгованість за відсоткам, оскільки, вони в супереч приписам ст. 1048 ЦК України нараховувались позивачем після закінчення строку кредитування (03.08.2009) по 08.11.2021.

Отже, обґрунтованою базою для нарахування 3% річних, суд вважає суму тіла кредиту у розмірі 771479,57 грн. Згідно перерахунку суду сума 3% річних за період з 01.12.2018 по 01.12.2021, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 69496,57 грн.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Будівельна фірма «Старатель» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 910/20534/21 та залишити позов без розгляду.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20534/21

30.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/20534/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/20534/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.03.2023.

22.02.2023 від позивача надійшла заява про заміну позивача з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк» у зв`язку зі зміною найменування.

У судове засідання 01.03.2023 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального закону, поза межами повноважень наданих законом, а відтак наявні підстави для його скасування.

Апелянт стверджує, що звертаючись з вимогами про стягнення 3% річних позивач не надав доказів існування заборгованості на яку нараховані вказані суми.

Крім того, відповідач зазначає, що спір підсудний третейському суду, а суд першої інстанції неправомірно залишив без розгляду клопотання відповідача від 22.02.2022 про залишення позову без розгляду з зазначений підстав.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У заяві про заміну позивача у справі, позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Розглянувши заяву про заміну позивача у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, 30.11.2022 змінено найменування позивача з Акціонерного товариства «Альфа-банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк», вказана обставина підтверджується витягом з державного реєстру банків та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на зміну найменування позивача, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про заміну позивача підлягає задоволенню, а позивача Акціонерне товариство «Альфа-банк» належно замінити на Акціонерне товариство «Сенс банк».

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та залишити позов без розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, водночас у заяві про заміну позивача у справі позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

04.08.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, (кредитор) та Акціонерним товариством закритого типу «Будівельна фірма «Старатель», правонаступником якого є ПАТ «Будівельна фірма «Старатель» (позичальник) було укладено договір кредиту №24-10/165.

Відповідно до п. 1.1 Договору кредитор зобов`язується передати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 1129000,00 грн. зі сплатою 21 процента річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами та послугами по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною складовою частиною цього договору, та порядком повернення кредиту рівними частинами в сумі 94083,00 грн не пізніше 03 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 03.08.2009 в сумі 94087,00 грн, на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Рішення №5/2019 єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає в Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної в Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15.10.2019 вирішено затвердити Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у Передавальному акті, виникають у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019.

У Передавальному акті від 11.10.2019, який затверджений рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 №5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15.10.2019 №4/2019, зазначено, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» правонаступником всього майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є Акціонерне товариство «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків виникає з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», а саме - з 15.10.2019.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» банк є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту (затверджений рішенням єдиного акціонера №5/2019 від 15.10.2019 та рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №4/2019 від 15.10.2019), відповідно до якого до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про державну реєстрацію припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03.12.2019, підстава - рішення щодо реорганізації).

При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація відносно того, що Акціонерне товариство «Альфа-Банк» є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (тобто, відомості щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються).

З огляду на викладене вище, наданий Акціонерним товариством «Альфа-Банк» передавальний акт, затверджений рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 №5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15.10.2019 (протокол №4/2019), є належним доказом на підтвердження обставин правонаступництва Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Вказана правова позиція також застосовувалася Верховним Судом при вирішенні питання заміни сторони у справі правонаступником за заявами Акціонерного товариства «Альфа-Банк», поданими до Касаційного господарського суду, зокрема в ухвалах від 18.12.2019 у справі №910/4769/13, від 23.01.2020 у справі №873/41/19, від 27.01.2020 у справі №910/14303/18, від 16.06.2020 у справі №910/7020/19.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Позивачем до матеріалів справи долучено банківську виписку по рахунку відповідача за період з 15.10.2019 по 05.01.2022, в якій зазначено про передавання залишків при приєднанні АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк» у розмірі 771479,57 грн - вказана сума є сумою заборгованості за тілом кредиту. Крім того, з банківської виписки вбачається нарахування банком відсотків та часткові оплати, здійснені відповідачем.

Спір у справі виник в зв`язку з тим, що відповідачем не було повернуто суму кредиту у розмірі 771479,57 грн та не сплачено відсотки у розмірі 2572928,19 грн, з огляду на що позивач нарахував на загальну суму заборгованості (тіло+відсотки) суму 3% річних, які просить стягнути в судовому порядку.

Згідно розрахунку наданого позивачем, ним було нараховано відсотки за користування кредитом в період з 04.08.2008 по 08.11.2021 на загальну суму 2572928,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до 03.08.2009, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю суму отриманого кредиту.

Приписи абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання

Тобто з 04.08.2009 банк не мав права нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, які передбачені договором від 04.08.2008 №24-10/165.

В зв`язку з вищезазначеним, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом в період з 04.08.2009 по 08.11.2021 є безпідставним та суперечить приписам ст. 1048 ЦК України.

Вказана правова позиція також підтримана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 № 444/9519/12.

Зазначене також узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18). Ця правова позиція є незмінною (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19; постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, провадження № 61-6356св21та інших.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ТОВ «БФ «Старатель» за кредитним договором в період з 03.09.2008 по 31.07.2014 було оплачено відсотків на загальну суму 513463,21 грн.

Натомість, сума відсотків за користування кредитом в період кредитування, визначений договором з 04.08.2008 по 03.08.2009 становить 205583,62 грн.

Отже, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за відсотками за користування кредитом, натомість існує переплата у розмірі 307879,59 грн.

Щодо суми заборгованості за тілом кредиту, відповідач не надав суду доказів в підтвердження погашення заборгованості у розмірі 771479,57 грн.

Натомість надана позивачем виписка по рахунку є належним доказом на підтвердження здійснення банківських операцій, та як наслідок доказом наявності заборгованості.

Позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.2018 по 01.12.2021 у розмірі 301271,51 грн.

Оскільки, правопорушення відповідача щодо не повернення кредитних коштів є триваючим, вимоги позивача про стягнення з ТОВ «БФ «Старатель» 3% річних є обґрунтованими.

Проте, позивачем нараховано 3% річних на суму заборгованості у розмірі 3344407,76 грн, яка включає в себе тіло кредиту у розмірі 771479,57 грн та відсотки за користування кредитом у розмірі 2572928,19 грн. Як уже було зазначено судом вище, у відповідача відсутня заборгованість за відсоткам, оскільки, вони в супереч приписам ст. 1048 ЦК України нараховувались позивачем після закінчення строку кредитування (03.08.2009) по 08.11.2021.

Отже, обґрунтованою базою для нарахування 3% річних, суд вважає суму тіла кредиту у розмірі 771479,57 грн. Згідно перерахунку суду сума 3% річних за період з 01.12.2018 по 01.12.2021, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 69496,57 грн.

При цьому, судом враховано, що відповідач із заявою про застосування строків позовної давності у спірних правовідносинах не звертався.

Щодо прохання відповідача зарахувати переплату за відсотками в погашення інших платежів, суд першої інстанції правомірно вказав, що в рамках даного провадження не суд наділений повноваженнями вчиняти зазначені зарахування.

А тому висновки суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення 3% річних за період з 01.12.2018 по 01.12.2021 в сумі 69496,57грн нарахованих на заборгованість по кредиту.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язання по оплаті лізингових платежів за договором.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів обґрунтованість заявленого позову, що є підставою для його задоволення, водночас відповідач довів наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що позивач не надав доказів існування заборгованості на яку нараховані 3 % річних, водночас відповідач не надав доказів на спростування існування такої заборгованості.

Щодо доводів апелянта, що спір підсудний третейському суду, а суд першої інстанції неправомірно залишив без розгляду клопотання відповідача від 22.02.2022 про залишення позову без розгляду з зазначений підстав, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому процесуальний строк може бути продовжено за клопотанням сторони поданим до закінчення процесуального строку або поновленим за клопотанням сторони поданим після завершення процесуального строку.

Частиною 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Водночас до подання заяви про залишення позову без розгляду відповідач не звертався з клопотанням про продовження процесуального строку, як і не було подано клопотання про поновлення процесуального строку разом з клопотанням про залишення позову без розгляду.

Прохання відповідача обраховувати процесуальний строк на подання відзиву з дати ознайомлення з матеріалами справи нормами процесуального закону не передбачено, а тому суд першої інстанції встановивши, що процесуальну дії вчинено поза межами процесуальних строків, правомірно залишив клопотання без розгляду, а подача відповідачем повторно аналогічних клопотань не свідчить про наявність підстав для їх прийняття.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 1024.11.2022 у справі №910/20534/21 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/20534/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/20534/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі №910/20534/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді Разіної Т.І. з лікарняного 18.04.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна