Ухвала

від 18.04.2023 по справі 400/4119/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/4119/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на будівельників» до Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень про збільшення сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року задоволений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на будівельників».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремлений підрозділ ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 02.04.2023 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 05.04.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленим підрозділом ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №400/4119/22, та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме:

- для надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками, або докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи через підсистему ЄСІТС Електронний суд на електронну адресу учасника справи, який зареєстрований в електронному суді, або докази направлення копії апеляційної скарги з накладеннями КЕП іншим учасникам справи на електронну пошту, яка зазначена самими учасниками справи, із наданням доказів на підтвердження зазначення іншими учасниками справи такої електронної пошти;

- для зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або - надання документу про сплату судового збору в сумі 9581,34 грн;

- для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.

Так, відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, копія ухвали апеляційного суду від 05.04.2023 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 05.04.2023 о 16:44 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 05.04.2023, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 17.04.2023 включно.

17.04.2023 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до апеляційного суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянт надав докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками, та в якій апелянт просить продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору.

Клопотання про продовження строк усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору обґрунтоване тим, що апелянт утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, та управління фінансового забезпечення постійно повідомляє управління правового забезпечення службовими записками про відсутність можливості сплати судового збору через обмеження відкритих бюджетних асигнувань на даний вид видатків, копії яких додані до заяви від 17.04.2023.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.2 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до суду надано не було.

Також, апеляційний суд додатково зазначає, що апеляційна скарга в цій справі, яка була залишена без руху ухвалою апеляційного суду від 05.04.2023, була подана повторно, а вперше апеляційна скарга подавалась апелянтом 29.01.2023 у електронному вигляді, та відповідно до інформації з реєстру підтверджень оплат Казначейства (КП ДСС), апелянт проводив сплату судового збору за подання апеляційних скарги в інших судових справах.

Отже відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта, заявленого у заяві від 17.04.2023, про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, у заяві від 17.04.2023 апелянт навів підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. які він вважає поважними.

Так, апелянт у якості поважних причин посилається на подання вперше апеляційної скарги з дотриманням строків на апеляційне оскарження, але залишення її без руху через не сплату судового збору, та її повернення ухвалою від 07.03.2023.

Також у якості поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає неможливість сплатити судовий збір через відсутність належного фінансування з Державного бюджету України, посилається на факт введення на всі території України воєнного стану з 24.02.022 та скорочення у зв`язку із цим видатків державного бюджету; посилається на приписи Конституції України, норми КАС України, рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/0/15/21, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення ЄСПЛ.

Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами частини 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 295 КАС України також встановлено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу

Відповідно до матеріалів апеляційного оскарження, відомостей КП ДСС, рішення суду першої інстанції ухвалене 30.12.2022 за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому проваджені, повний текст судового рішення складений 30.12.2022, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, останнім днем подання апеляційної скарги є 30.01.2023. копія рішення суду першої інстанції отримана апелянтом 30.12.2022, а тому останнім днем, визначеним п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, є 30.01.2023.

Вперше апеляційна скарга була подана апелянтом через підсистему ЄСІТС Електронний суд 29.01.2023, тобто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України, але ухвалою апеляційного суду від 01.02.2023 вона була залишена без руху через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України та вимогам п. 2 та п. 3 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України.

Ухвалою від 20.02.2023 апеляційний суд продовжив апелянту процесуальний строк усунення недоліків апеляційної скарги (п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України та п. 2 та п. 3 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України).

В подальшому, ухвалою апеляційного суду від 07.03.2023, апелянту було відмовлено у задоволені заяви про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, через не надання доказів на усунення інших недоліків апеляційної скарги, та апеляційна скарга була повернута апелянту.

Копія ухвали апеляційного суду від 07.03.2023 була отримана апелянтом в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 07.03.2023.

Повторно апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему ЄСІТС Електронний суд 02.04.2023, тобто через 26 днів з дня отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду від 07.03.2023 про повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому повторно подана апеляційна скарга містить такі самі недоліки як і вперше подана апеляційна скарга.

За вказаних обставин, посилання апелянта на подання вперше апеляційної скарги з дотримання строків на апеляційне оскарження не може бути визнане поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд зазначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В силу приписів ч. 2 ст. 2 ст. КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями самостійно відшуковувати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. Інакше б означало вчинення судом дій, які зобов`язаний вчинити апелянт, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду під час перевірки виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарга без руху.

Також апеляційний суд зазначає, що обставини, пов`язані з неможливістю сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в цій справі розмір судового збору складає 9581,34 грн. та не є завеликим та максимальним.

Також, посилання лише на факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу (постанова КАС ВС від 03.11.2022 у справі №560/15534/21).

Не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження посилання апелянта суб`єкта владних повноважень урядової організації, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.

Цитування апелянтом норм матеріального та процесуального права також не є поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, наведені у заяві від 17.04.2023 підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю підстав для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (постанова ВП ВС від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційної скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №400/4119/22.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 296, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги поданої на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №400/4119/22.

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленим підрозділом ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №400/4119/22.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Миколаївській області (відокремленого підрозділу ДПС України, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №400/4119/22.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.