Ухвала

від 13.04.2023 по справі 210/2410/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/813/23 Справа № 210/2410/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року клопотання слідчого задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 18 травня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, за які передбачено покарання у виді довготривало позбавлення волі, що може спонукати останнього до переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того судом взято до уваги, що ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою зміни їх показань на його користь, так як підозрюваний з останніми знайомий, йому відомі їх анкетні дані та місця проживання.

Також судом визнано доведеним ризик продовження злочинної діяльності та вчинення іншого кримінального правопорушення. Слідчим суддею зазначено, що ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, також зможе інформувати та скеровувати дії інших співучасників злочину.

Враховуючи характер та спосіб вчинених злочинів, а саме з застосуванням насильства до потерпілого, дані про особу підозрюваного, керуючись вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про недоцільність визначення застави, оскільки більш м`який запобіжний захід на даній стадії розгляду не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що слідчим суддею не враховано, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Вказує, що судом не враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, не взято до уваги, що останній дотримувався належної процесуальної поведінки та до обрання запобіжного заходу самостійно за першим викликом прибував до слідчого.

Зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що заявлені ризики є недоведеними, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів незаконного впливу на свідків, здійснення спроб переховування.

Звертає увагу, що слідчим суддею всупереч вимогам закону не визначено розміру альтернативної застави, рішення суду в цій частині не вмотивоване. Вказує, що постанову про визначення підслідності винесено прокурором в порушення вимог ст. 36 КПК України та відповідно клопотання про продовження строків тримання під вартою подано неуповноваженою особою.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та захисника, які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні з викладених у ній підстав; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із вимогами ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:

- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явилися

- нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою цих вимог закону дотримався не в повному обсязі, а доводи захисника щодо відсутності достатніх підстав для не визначення підозрюваному розміру альтернативної застави є слушними з огляду на наступне.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що в провадженні ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022041710000669 від 22 червня 2022 року, за ознаками ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

13 лютого 2023 року в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

21 лютого 2023 року підозрюваному ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

14 березня 2023 року слідчий звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , в обґрунтування якого вказав, що заявлені ризики не зменшились та запобігти останнім можливо лише шляхом застосування виняткового запобіжного заходу.

Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується наданими доказами, в тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який прямо вказує на ОСОБА_7 як особу, що брала участь у скоєнні злочинів щодо нього, протоколом слідчого експерименту, проведеного із цим потерпілим, матеріалами НСРД.

Необхідно також зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для продовження запобіжного заходу, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює як безпідставні.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність відносно ОСОБА_7 ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінальних правопорушень, які за правилами ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Також колегія суддів зважає на те, що стороною обвинувачення у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано доказів здійснення підозрюваним спроб незаконного впливу на потерпілого і свідків незважаючи на те, що інкриміновані ОСОБА_7 події мали місце у червні 2021 року та, згідно із наданою стороною захисту ухвалою слідчого судді від 08 листопада 2021 року, органу досудового розслідування було про них відомо щонайменше станом на день її постановлення і вже на той час вони були предметом досудового розслідування, при цьому ОСОБА_7 тривалий час перебував на свободі і, за наявності в нього таких намірів, мав можливість здійснити відповідні дії.

Аналізуючи доводи клопотання слідчого щодо наявності ризиків, передбачених п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що хоча останні і можуть існувати, однак з огляду на обставини справи та дані про особу підозрюваного є мінімальними.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування на даній стадії проведені усі первинні слідчі дії, допитано потерпілого та свідків, складено протоколи про результати проведення НСРД, призначено судові експертизи тощо.

17 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022041710000669 від 22 червня 2022 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, до 23 червня 2023 року. Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що продовження строків досудового розслідування зумовлено отриманням висновків судових фонетичних експертиз, допитом ОСОБА_11 та проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 , встановленням інших осіб, причетних до вчинення інкримінованого злочину, та відповідно виконання вимог ст. 290 КПК України.

З зазначеного вбачається, що стороною обвинувачення на даному етапі зібрано достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, проведено усі первинні слідчі та розшукові дії, а продовження строку досудового розслідування головною мірою зумовлено необхідністю отримання результатів відповідних експертиз, які в свою чергу будуть перебувати в розпорядженні сторони обвинувачення, через що ризик перешкоджання слідству з боку підозрюваного є мінімальним та в цілому ризики щодо ОСОБА_7 істотно зменшилися порівняно із часом обрання щодо нього запобіжного заходу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що підозрюваний є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває.

ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», викладено правову позицію про те, що «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, втім висновок слідчого судді про необхідність утримання від визначення йому альтернативної застави є передчасним.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, в тому числі щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що визначення застави є обов`язком слідчого судді при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість утримання від визначення такої застави є правом слідчого судді або суду, яке може бути використане в обмеженому переліку випадків, і таке рішення приймається з урахуванням фактичних обставин справи, характеру, обсягу і вагомості встановлених ризиків, відомостей про особу і процесуальну поведінку підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України. Крім того, рішення слідчого судді або суду в частині не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу повинно бути належним чином вмотивоване.

Аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не наведено переконливого обгрунтування наявності обставин, які б давали підстави суду не визначати розмір застави, як не містять таких доказів і матеріали провадження.

З огляду на викладені вище обставини даного кримінального провадження, збіг істотного періоду часу з моменту застосування виняткового запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що застава як альтернативний запобіжний захід також зможе достатньою мірою запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 .

Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України встановлюють, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зважаючи на вищенаведені обставини, враховуючи майновий стан підозрюваного, який працевлаштований, дані про його особу, з урахуванням характеру, обставин та наслідків інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що альтернативна застава у розмірі 110 прожиткових мінімумів для працездатних осіб також зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і у даному випадку буде цілком достатньою, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення встановлених обмежень буде достатнім фактором, що виключає з його сторони будь-які спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Пунктом першим частини першої ст. 413 КПК України передбачено, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

З урахування викладеного ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з огляду на допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, а клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 181, 182, 194, 405, 407, 413, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково. Продовжити ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 травня 2023 року включно. Визначити заставу в розмірі 110 (ста десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 295 240 (двісті дев`яносто п`ять тисяч двісті) сорок) гривень.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18 травня 2023 року включно, процесуальні обов`язки передбачені п. п. 1,2,3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або місця служби/роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і ви`їзду в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що в разі неявки за викликом до слідчого чи прокурора або суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки, застава звертається на користь держави.

В решті клопотання слідчого залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4