Ухвала

від 13.04.2023 по справі 210/2410/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/866/23 Справа № 210/2410/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіДзержинського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 20березня 2023року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який народився у м. Дніпропетровськ,

громадянина України,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року задоволено клопотанняслідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 18 травня 2023 року включно, без визначення застави.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до здійснення спроб переховування. Також слідчим суддею визнано доведеним ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки ОСОБА_6 відомі їх анкетні дані та місце проживання, крім того останній вчинив злочин у складі групи осіб, за попередньою змовою, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я. Також, перебуваючи на свободі, підозрюваний зможе мати змогу інформувати інших співучасників злочину, а також здійснювати незаконний вплив на них з метою надання тих чи інших показань.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованих злочинів та спосіб їх вчинення, слідчий суддя прийшов до висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року змінити, застосувавши підозрюваному запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, або визначити заставу.

В обґрунтування своєї скарги посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність заявлених ризиків. Вказує, що матеріали кримінального провадження не містять даних щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Зазначає про недоведеність заявлених ризиків, оскільки підозрюваний під час досудового розслідування дотримувався належної процесуальної поведінки та з 20 січня 2023 року, будучи звільненим з під варти під заставу, з`являвся до слідчого за першим викликом. Зазначає, що ОСОБА_6 27 лютого 2022 року офіційно перетнув кордон, після чого добровільно повернувся до України та до теперішнього часу спроб незаконного впливу на свідків чи потерпілого не робив, будь-яким чином проведенню досудового розслідування не перешкоджає.

Вважає,що слідчимсуддею невраховано даніпро особупідозрюваного,який ранішене судимий,має міцнісоціальні зв`язки,з лютого2022року тапо теперішнійчас займаєтьсяволонтерською діяльністю,за щомає відповідніподяки.Зазначає проте,що слідчийОВС СУГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_9 не єособою,уповноваженою напроведення слідчихта процесуальнихдій вданому кримінальномупровадженні.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного тазахисника,які,кожен окремо,підтримали доводиапеляційної скаргита наполягалина їїзадоволенні звикладених уній підстав; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із вимогами ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:

- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явилися

- нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На думкуколегії суддів,суд першоїінстанції припродовженні запобіжногозаходу увигляді тримання ОСОБА_6 під вартою цих вимог закону дотримався не в повному обсязі, а доводи захисника щодо відсутності достатніх підстав для не визначення підозрюваному розміру альтернативної застави є слушними з огляду на наступне.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що в провадженні ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022041710000669 від 22 червня 2022 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України.

13 лютого 2023 року в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України.

15 лютого 2023 року підозрюваному ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

14 березня 2023 року слідчий звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та в обґрунтування своїх вимог вказав, що заявлені ризики не зменшились та запобігти останнім можливо лише шляхом застосування виняткового запобіжного заходу.

Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується наданими доказами, в тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який прямо вказує на ОСОБА_6 як особу, що брала участь у скоєнні злочинів щодо нього, протоколом слідчого експерименту, проведеного із цим потерпілим, матеріалами НСРД.

Необхідно також зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для продовження запобіжного заходу, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює як безпідставні.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність відносно ОСОБА_6 ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінальних правопорушень, які за правилами ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись зважаючи на чинники, пов`язані з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину. може вдатися до відповідних дій.

Також колегія суддів враховує, що стороною обвинувачення у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано доказів здійснення підозрюваним спроб незаконного впливу на потерпілого і свідків незважаючи на те, що інкриміновані ОСОБА_6 події мали місце у червні 2021 року та, згідно із наданою стороною захисту ухвалою слідчого судді від 08 листопада 2021 року, органу досудового розслідування було про них відомо щонайменше станом на день її постановлення і вже на той час вони були предметом досудового розслідування, при цьому ОСОБА_6 тривалий час перебував на свободі і, за наявності в нього таких намірів, мав можливість здійснити відповідні дії.

Аналізуючи доводи клопотання слідчого щодо наявності ризиків, передбачених п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що хоча останні і можуть існувати, однак з огляду на обставини справи та дані про особу підозрюваного не є виключно вагомими.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування проведені усі первинні слідчі дії, допитано потерпілого та свідків, складено протоколи про результати проведення НСРД, призначено судові експертизи тощо.

17 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022041710000669 від 22 червня 2022 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, до 23 червня 2023 року. Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що продовження строків досудового розслідування зумовлено отриманням висновків судових фонетичних експертиз, допитом свідка ОСОБА_11 та проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, ОСОБА_12 , встановленням інших осіб, причетних до вчинення інкримінованого злочину, та виконання вимог ст. 290 КПК України.

З зазначеного вбачається, що стороною обвинувачення на даний час проведено усі необхідні первинні слідчі та розшукові дії, а продовження строку досудового розслідування зумовлено головною мірою необхідністю отримання результатів судових експертиз, які в свою чергу будуть перебувати в розпорядженні сторони обвинувачення, через що можливості підозрюваного в частині перешкоджання досудовому розслідуванню є обмеженими.

Крім того колегія суддів зважає на обставини, що істотно знижують вагомість встановлених щодо ОСОБА_6 ризиків.

Так,у межахапеляційного перегляду встановлено,що в рамкахіншого кримінальногопровадження №1202104000000439від 04.06.2021року органомдосудового розслідуваннябуло вжитозаходи щодоповідомлення ОСОБА_6 про підозрувідповідно довимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України.

Згідно із довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №2/301 від 13.04.2022 року, ОСОБА_6 у листопаді 2021 року безперешкодно перетнув державний кордон, після чого 27.02.2022 року так само безперешкодно повернувся на територію України, після чого самостійно 17 травня 2022 року звернувся до слідчого ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 із заявою, в якій просив викликати його для проведення тих чи інших слідчих чи розшукових дій.

28 вересня 2022 року ОСОБА_6 в рамках вищезазначеного кримінального провадження було затримано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно із поясненнями сторони захисту, які стороною обвинувачення не спростовані, у період з 27.02.2022 року до дня затримання ОСОБА_6 не переховувався, вів звичайний спосіб життя, займався волонтерською діяльністю. Факт звернення останнього у травні 2022 року до органу досудового розслідування матеріалами справи підтверджується.

20 січня 2023 року ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні було звільнено з-під варти під заставу. Відомості про те, що останній із цього часу до моменту його затримання у межах даного кримінального провадження порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, здійснював спроби переховування, перешкоджав кримінальному провадженню у будь-який спосіб, в матеріалах справи відсутні та прокурором не наведені.

Колегія суддів враховує, що підозрюваний є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, займається волонтерською діяльність, за що має відповідні подяки.

ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», викладено правову позицію про те, що «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, втім висновок слідчого судді про необхідність утримання від визначення йому альтернативної застави є передчасним.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті, в тому числі щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що визначення застави є обов`язком слідчого судді при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість утримання від визначення такої застави є правом слідчого судді або суду, що може бути використане в обмеженому переліку випадків, і таке рішення приймається з урахуванням фактичних обставин справи, характеру, обсягу і вагомості встановлених ризиків, відомостей про особу і процесуальну поведінку підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України. Крім того, рішення слідчого судді або суду в частині не визначення застави як альтернативного запобіжного заходу повинно бути належним чином вмотивоване.

Аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не наведено переконливого обгрунтування наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які б давали право суду не визначати розмір застави, як не містять таких відомостей і матеріали провадження.

З огляду на викладені вище обставини даного кримінального провадження, значну тривалість періоду часу, який збіг з моменту застосування виняткового запобіжного заходу, на протязі якого сторона обвинувачення мала належну можливість вчинити дії, яким цей підозрюваний міг перешкодити, колегія суддів вважає, що застава як альтернативний запобіжний захід також зможе достатньою мірою запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .

Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах нездатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України встановлюють, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зважаючи на вищенаведені обставини, враховуючи майновий стан підозрюваного, дані про його особу, з урахуванням характеру, обставин та наслідків інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що альтернативна застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб також зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і у даному випадку буде цілком достатньою, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення встановлених обмежень буде достатнім фактором, що виключає з його сторони будь-які спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Пунктом першим частини першої ст. 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

З урахування викладеного ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з огляду на допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, а клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 181, 182, 194, 405, 407, 413, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2023 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ,підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України,- скасувати.

Постановити новуухвалу,якою клопотання слідчого задовольнитичастково.Продовжити ОСОБА_6 ,підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 травня 2023 року включно. Визначити заставу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 402 600. 00 коп. (чотириста дві тисячі шістсот ) гривень 00 копійок.

Уразі внесеннязастави покластина підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18травня 2023 рокувключно, процесуальні обов`язки передбачені п. п. 1,2,3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

-не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та/або місця служби/роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і ви`їзду в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі неявки за викликом до слідчого чи прокурора або суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки, застава звертається на користь держави.

В решті клопотання слідчого залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4