Постанова

від 20.04.2023 по справі 924/600/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/600/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 (головуючий Дужич С.П., судді: Коломис В.В., Саврій В.А.)

у справі № 924/600/21

за позовом Військової частини НОМЕР_1 (далі - Військова частина)

до приватного підприємства "Капітальне будівництво та ремонт" (далі - Підприємство)

про стягнення 1 080 000,00 грн штрафу.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Військова частина звернулась до суду з позовом до Підприємства про стягнення 1 080 000,00 грн штрафу в розмірі 20% вартості некомплектного товару за договором про постачання товару від 03.10.2019 № 90 (далі - Договір).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством умов Договору в частині постачання комплектного товару.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2021 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Підприємства на користь Військової частини 1 800 00,00 грн штрафу та 16 200,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 рішення суду першої скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що Військова частина не здійснила жодних дій по огляду поставленого товару, дій по з`ясуванню його відповідності технічним вимогам і у разі виявлення його некомплектності та відхилень у якості не повідомила про це Підприємство - для їх усунення, відтак відсутні будь-які підстави вважати, що Підприємством порушено умови Договору щодо якості чи некомплектності поставленого товару.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Військова частина звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги), посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частин сьомої та восьмої статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини другої статті 231, статті 270 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини першої статті 682 та частини першої статті 683 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у подібних правовідносинах;

- судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалив дві різні за змістом постанови, які були підписані колегією суддів, а також внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень з подальшим вилученням одної з них, що абсолютно не узгоджується з процесуальним законом.

Від підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 18.09.2019 Підприємство подало тендерну пропозицію № 18/09/36 щодо участі у відкритих торгах на закупівлю за предметом код ДК 021:2015 - 44210000-5 "Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення", загальною вартістю тендерної пропозиції - 5 600 000,00 грн.

Військовою частиною як замовником та Підприємством як постачальником 03.10.2019 було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується протягом 60 робочих днів з дати підписання сторонами даного договору, але не пізніше 01.12.2019, поставити замовнику товар - "Мобільну збірно-розбірну модульну споруду спеціального призначення" (за кодом ДК 021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини) вартістю 5 400 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 900 000,00 грн, зазначений у специфікації до Договору (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити товар, який постачається згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2.4 Договору постачальник зобов`язаний у момент передачі товару надати в розпорядження замовнику оригінали або завірені копії документів, що засвідчують відповідність товару вимогам стандарту або технічних умов відповідно до діючого законодавства України, а також документи, що посвідчують якість товару.

Згідно з пунктом 4.1 Договору умови оплати: розрахунки за фактично поставлений товар здійснюються замовником протягом 5 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок замовника за даним кодом видатків) з дати поставки товару, шляхом безготівкового банківською переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку та видаткової накладної. Попередня оплата не передбачається.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представниками замовника за наявності документів, що підтверджують кількість та якість поставленого товару. У разі відсутності документів, що підтверджують кількість та якість товару замовник відкладає його приймання до надання постачальником відповідних документів.

Відповідно до пункту 5.4 Договору приймання товару за кількістю та якістю оформлюється видатковою накладною за актом приймання-передачі (додаток 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440), які підписуються представниками замовника і постачальника. Датою приймання товару за кількістю та якістю є дата підписання представниками замовника акту приймання-передачі. Підтвердженням приймання товару є належним чином оформлена видаткова накладна.

Згідно з підпунктом 6.1.2 Договору замовник зобов`язаний приймати поставлені товари згідно з видатковою накладною або іншого документу, який передбачений чинним законодавством, за умови відповідності якості, передбаченої в пункті 2.1 цього договору.

Підпунктом 6.1.3 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний повідомляти постачальника про дефектний товар або про товар, що не відповідає умовам цього договору, письмово під час прийому товару.

Відповідно до підпункту 6.3.2 Договору замовник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору, та замінити неякісний товар - не пізніше ніж протягом 6 днів з моменту письмового звернення замовника.

Згідно з пунктом 7.2 Договору, зокрема, за порушення умов зобов`язань щодо якості (комплектності) товару з постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного товару).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але в будь-якому випадку не пізніше 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, встановлених цим договором.

Відповідно до пункту 11.7 Договору під попередньою взаємною згодою сторін щодо змін чи доповнень цього договору вважаються угоди, оформлені у вигляді протоколу і додані до тексту договору, як невід`ємна частина.

Відповідно до розділу ХІІ Договору невід`ємною частиною цього договору є:

- додаток 1 (специфікація);

- додаток 2 (технічні вимоги - основні технічні характеристики модульної споруди).

Підприємство листом від 29.11.2019 № 27 звернулося до командира Військової частини з пропозицією щодо покращення предмета закупівлі, без зміни ціни за договорами від 03.10.2019 №№ 90, 91 та укладення відповідних додаткових угод.

На спільній технічній нараді 03.12.2019 (за участю представників військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Військової частини, ТОВ "Вартіс", Підприємства) було прийнято рішення про задоволення пропозицій Підприємства, викладених у листі від 29.11.2019 № 27 щодо покращення якості предмета закупівлі без змін його вартості та продовження термінів поставки товару до 18.12.2019. Також доручено Військовій частині надати пропозиції щодо формування окремої комісії по прийому та перевірці комплектності товару відповідно до технічних характеристик, затверджених договорами.

Листом 19.12.2019 № 19/12 Підприємство надало Військовій частині рахунки мобільних збірно-розбірних модульних споруд спеціального призначення на виконання умов Договору, а саме: рахунок від 19.12.2019 № 90 на суму 5 400 000,00 грн, видаткову накладну від 19.12.2019 № 93 на суму 5 400 000,00 грн.

Військова частина НОМЕР_3 24.12.2019 у запиті до Підприємства просила: надати інформацію у разі не передачі у власність Військовій частині, у термін до 31.12.2019 мобільних споруд спеціального призначення відповідно до укладених договорів між Військовою частиною, ТОВ "Вартіс" та Підприємством, необхідності демонтажу та вивезення з території військової частини НОМЕР_3 всіх будівельних матеріалів та обладнання у термін до 29.02.2020; надати інформацію щодо необхідності складання опису всього майна, яке знаходиться у власності Підприємства, але внаслідок закінчення терміну дії договорів знаходиться на території військової частини НОМЕР_3 та підлягає подальшому демонтажу та вивезенню, станом на 31.12.2019; надати інформацію щодо охорони майна та відповідальність за його збереження, яке знаходиться на території військової частини НОМЕР_3 ; надати інформацію - у зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 не несе відповідальність за охорону та збереження майна та в подальшому уникнути обвинувачень.

Листом від 26.12.2019 № 26/12 Підприємство повторно надало Військовій частині рахунок від 19.12.2019 № 90 на суму 5 400 000,00 грн, видаткову накладну від 19.12.2019 № 93 на суму 5 400 000,00 грн, а також акт приймання-передачі мобільної збірно-розбірної модульної споруду спеціального призначення від 26.12.2019.

Листом від 28.12.2019 № 28/12 Підприємство звернулося до Військової частини та зазначило, що через умови, які склались, немає змоги своєчасно отримати комплектуючі зарубіжного виробництва, які поставляються лише у випадку наявності укладених договорів. Крім того умови технологічного процесу виготовлення металевих каркасів передбачають часові затрати до 30 робочих днів (логістика, підготовка металу, зварювання, захисне покриття та інше). Відповідно до вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" Підприємство просило укласти додаткову угоду до Договору, якою викласти у новій редакції пункт 10.1 Договору та продовжити строк його дії до 15.02.2020.

Листом від 06.02.2020 № 06/02 Підприємство звернулось до Військової частини з проханням направити на об`єкт уповноважених осіб для здійснення приймання товару та підписання видаткової накладної та акта приймання-передачі за Договором. Також Підприємство просило продовжити строк дії Договору до 11.02.2020 та підписати додаткову угоду, щоб уникнути непорозуміння для подальшої співпраці.

Листом від 13.03.2020 № 13/03 Підприємство зазначило, що Військова частина відмовляється виконувати свої договірні зобов`язання та навмисно ухиляється від виконання умов договору, а саме: оплати за поставлений і змонтований товар.

Військова частина 11.06.2020 направила Підприємству лист № 945, в якому повторно пропонувала останньому негайно прибрати з території військового об`єкта (військової частини НОМЕР_3 ) все належне йому майно та невідкладно забезпечити вивільнення території, необхідної для поставки мобільної збірно-розбірної споруди спеціального призначення за новими, діючими на цей час, договорами.

Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2020 у справі 916/788/20 за позовом Підприємства до Військової частини за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_3 , про стягнення коштів у сумі 5 705 506,51 грн, було призначено судову будівельно-технічну експертизу на вирішення, якої поставлено питання:

- Чи відповідає об`єкт "Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення" (за кодом ДК 021:2015-44210000-5 Конструкції та їх частини), який знаходиться на території військової частини НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 , умовам Договору "Технічні вимоги "Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення" (додаток № 2 до Договору)?

- Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

- Який технічний стан споруди та інженерних мереж?

Військова частина 18.11.2020 звернулась до Підприємства з претензією № 1713, в якій просить добровільно сплатити штраф у розмірі 1 120 000,00 грн за порушення умов зобов`язання щодо комплектності товару згідно з Договором.

Підприємство 03.12.2020, у відповіді на претензію, зазначило про безпідставність вимог щодо сплати штрафу, так як за результатами спільної технічної наради від 03.12.2019 строк поставки товару було продовжено до 18.12.2019. Крім того Підприємство підкреслило на необхідності оплати заборгованості за поставлений товар на загальну суму 5 400 000,00 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.03.2021 досліджуваний об`єкт відповідає умовам Договору в частині предмету договору, натомість містить невідповідності "Технічнім вимогам "Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення" (додаток № 2 до Договору). Технічний стан споруди та інженерних мереж характеризується як добрий.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 у справі 916/788/20, було відмовлено у позові Підприємства до Військової частини за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_3 , про стягнення коштів у сумі 5 705 506,51 грн, з тих підстав, що Товариством не доведено належними та допустимими доказами виконання ним умов Договору в частині поставки товару у порядку та строки, передбачені умовами Договору (пункти 2.1, 2.4, 5.1-5.7 Договору), а також умов дотримання вимог щодо відповідності умовам Договору (комплектності) товару (пункт 2.1, додаток № 2 до Договору), зокрема: не доведено поставку товару відповідно до характеристик та технічних вимог, передбачених Договором; не доведено передачу документації на товар, що, у свою чергу, вказує на те, що обов`язок з оплати у відповідача не виник (пункт 4.1 Договору).

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі 916/788/20 прийнято відмову Підприємства від позову, визнано нечинним рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2021 та закрито провадження у справі.

Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що 03.12.2019 на спільній технічній нараді (за участю представників військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Військової частини, ТОВ "Вартіс", Підприємства), Військовою частиною було прийнято рішення про задоволення пропозицій Підприємства щодо покращення якості предмета закупівлі без змін його вартості та продовження термінів поставки товару до 18.12.2019.

На виконання досягнутих домовленостей, Підприємство листом від 19.12.2019 № 19/12, направило Військовій частині рахунки мобільних збірно-розбірних модульних споруд спеціального призначення на виконання умов Договору.

Також 26.12.2019 Підприємство листом № 26/12 повторно направило Військовій частині вказані рахунок та видаткову накладну, а також акт приймання-передачі мобільної збірно-розбірної модульної споруду спеціального призначення від 26.12.2019.

У подальшому, 06.02.2020 Підприємство знову звернулось до Військової частини з проханням направити на об`єкт уповноважених осіб для здійснення приймання товару та підписання видаткової накладної та акта приймання-передачі за Договором.

Але лише 11.06.2020 Військова частина листом № 945, запропонувала Підприємству негайно прибрати з території військового об`єкта - військової частини НОМЕР_3 , все належне йому майно та невідкладно забезпечити вивільнення території, необхідної для поставки мобільної збірно-розбірної споруди спеціального призначення за новими, діючими на цей час, договорами.

Апеляційний суд заначив, що оскільки з матеріалів справи вбачається, що Підприємство неодноразово пропонував Військовій частині прийняти доставлений та встановлений ним товар, а Військова частина, не створивши комісії по прийому товару, не підписавши отриманих первинних документів, не здійснивши огляд отриманого товару та не повідомивши Підприємство про наявність дефектів або невідповідність наданих документів, у разі їх виявлення, ухилилась від прийняття зазначеного товару та підписання акта виконаних робіт, чим допустила прострочення зобов`язання та порушила умови підпункту 6.1.2 Договору, за якими замовник зобов`язаний прийняти поставлений товар згідно з видатковою накладною.

З вказаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Підприємством не було порушено умов Договору щодо строків поставки товару, обумовлених цим договором.

Також апеляційний суд зазначив, що, у своїй позовній заяві, Військова частини як на підставу задоволення позовних вимог, посилалась на пункт 7.2 Договору, яким передбачена відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару, у разі постачання такого товару.

Згідно з пунктом 5.4 Договору приймання товару за кількістю та якістю оформлюється видатковою накладною та актом приймання-передачі, проте Військовою частиною не було складено жодних актів, які б підтверджували некомплектність чи неякість товару.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 20-4423, проведеної за ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2020 у справі 916/788/20, вбачається, що досліджуваний об`єкт відповідає умовам Договору в частині предмету Договору, натомість містить невідповідності "Технічнім вимогам "Мобільна збірно-розбірна модульна споруда спеціального призначення" (додаток № 2 до Договору). Технічний стан споруди та інженерних мереж характеризується як добрий.

Військовою частиною у позовних вимогах не зазначено в чому полягає неякість чи некомплектність поставленого йому товару та вартість цих невідповідних конструкцій чи елементів товару, оскільки за пунктом 7.2 Договору, 20% штрафу передбачено виходячи з вартості саме неякісного (некомплектного товару).

Підпунктом 6.1.3 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний повідомляти постачальника про дефектний товар або про товар, що не відповідає умовам цього договору письмово під час прийому товару, проте докази виконання Військовою частиною зазначених умов Договору відсутні.

На підставі наведеного, враховуючи, що Військовою частиною не здійснено жодних дій по огляду поставленого товару, дій по з`ясуванню його відповідності технічним вимогам і, у разі виявлення його некомплектності та відхилень у якості, не повідомлено про це Підприємство - для їх усунення, відтак апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні будь-які підстави вважати, що Підприємством порушено умови Договору щодо якості чи некомплектності поставленого товару, а тому позовні вимоги про стягнення 1 080 000,00 грн штрафу в розмірі 20% вартості некомплектного товару визнані ним безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Однак з викладеного вбачається, що апеляційним судом було здійснено односторонній підхід розгляду справи, оскільки в обґрунтування свого висновку ним було покладено докази, які стосуються позиції Підприємства та без спростування встановлених судом першої інстанції обставин, на які посилався суд при ухваленні рішення, зокрема, на те, що Військова частина НОМЕР_3 24.12.2019 у запиті до Підприємства просила: надати інформацію у разі не передачі у власність Військовій частині, у термін до 31.12.2019 мобільних споруд спеціального призначення відповідно до укладених договорів між Військовою частиною, ТОВ "Вартіс" та Підприємством, необхідності демонтажу та вивезення з території військової частини НОМЕР_3 всіх будівельних матеріалів та обладнання у термін до 29.02.2020; надати інформацію щодо необхідності складання опису всього майна, яке знаходиться у власності Підприємства, але внаслідок закінчення терміну дії договорів знаходиться на території військової частини НОМЕР_3 та підлягає подальшому демонтажу та вивезенню, станом на 31.12.2019; надати інформацію щодо охорони майна та відповідальність за його збереження, яке знаходиться на території військової частини НОМЕР_3 ; надати інформацію - у зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 не несе відповідальність за охорону та збереження майна та в подальшому уникнути обвинувачень; листом від 28.12.2019 № 28/12 Підприємство звернулося до Військової частини та зазначило, що через умови, які склались, немає змоги своєчасно отримати комплектуючі зарубіжного виробництва, які поставляються лише у випадку наявності укладених договорів. Крім того умови технологічного процесу виготовлення металевих каркасів передбачають часові затрати до 30 робочих днів (логістика, підготовка металу, зварювання, захисне покриття та інше). Відповідно до вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" Підприємство просило укласти додаткову угоду до Договору, якою викласти у новій редакції пункт 10.1 Договору та продовжити строк його дії до 15.02.2020; листом від 06.02.2020 № 06/02 Підприємство звернулось до Військової частини з проханням направити на об`єкт уповноважених осіб для здійснення приймання товару та підписання видаткової накладної та акта приймання-передачі за Договором. Також Підприємство просило продовжити строк дії Договору до 11.02.2020 та підписати додаткову угоду, щоб уникнути непорозуміння для подальшої співпраці.

Також апеляційним судом не надано обґрунтувань, на підставі яких доказів ним були відхилені встановлені судом першої інстанції обставини щодо того, що судом першої інстанції були відхилені доводи Підприємства у частині належного виконання своїх зобов`язань з поставки комплектного товару, проте, ухиляння Військової частини від підписання необхідних документів, з урахуванням висновку експерта від 28.05.2021 № 20-4423, який складений за результатами проведення судової будівельно-технічної у справі Господарського суду Миколаївської області № 916/788/20.

При цьому судом першої інстанції враховано, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, у тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

У висновку експерта від 28.05.2021 № 20-4423 зазначено, що загальні відомості та характеристики споруди, що відображені додатку № 2 до договору та в паспорті на споруду відповідають між собою, але при проведенні огляду було встановлено ряд розбіжностей, зокрема, по довжині та висоті, товщині стін, підлозі, стелі, вікнах, розміру тамбуру та матеріалу стелі тамбуру. Конструкція споруди за зовнішніми ознаками, з`єднання її елементів і висота приміщень до стелі відповідає додатку № 2 до Договору з деякими відмінностями, зокрема, встановлено два додаткових вікна, змінено двері у котельню, відсутній плінтус, теплоізоляція, внутрішня обшивка стін не відповідає додатку № 2, встановлено радіатори, які не відповідають додатку №2 та ряд інших невідповідностей. Існування вказаних невідповідностей не спростовано Підприємством.

Що ж до заперечень Підприємства в частині можливого нарахування штрафу лише на вартість некомплектного товару, а не на всю ціну договору, то судом першої інстанції зазначено, що за умовами Договору передбачалась поставка одного товару - модульної збірно-розбірної споруди спеціального призначення, прийом якої можливий лише після повної готовності модуля, тобто, монтажу всієї споруди (додаток № 2 до Договору), відтак, вартість некомплектного товару - всієї збірно-роздрібної споруди спеціального призначення - 54 00 000,00 грн.

У пункті 7.2 Договору сторонами погоджено, що за порушення умов зобов`язань щодо якості (комплектності) товару з постачальника стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) % вартості неякісного (некомплектного товару).

За таких обставин, з огляду на зміст пункту 7.2 Договору суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Військовою частиною обґрунтовано нараховано суму штрафу у розмірі 1 080 000,00 грн (5 400 000,00 грн * 20%).

Крім того, судом апеляційної інстанції не наведено мотивів відхилення доводів суду першої інстанції про те, що Військова частина, уклавши Договір, розраховувала на те, що Підприємство здійснить поставку товару у визначений Договором строк, Підприємство, у свою чергу, уклавши Договір, погодилось із строками та умовами поставки товару.

Тобто апеляційним судом не вмотивовано підстав відхилення обставин встановлених судом першої інстанцій, а також не наведено обґрунтування щодо того, що обставини, на які він посилався та встановлені судом першої інстанції, свідчать про протилежність висновків ніж ті, до яких дійшов суд першої інстанції.

Так, за змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Проте, оскільки судом апеляційної інстанції при розгляді справи не враховано приписи частини третьої статті 86 ГПК України, а саме те, що суд повинен надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у матеріалах справи, то, судом не виконані вимоги норм процесуального права у вирішенні відповідного спору.

Згідно із статтею 236 ГПК України, зокрема судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною першою статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону, а саме статтям 86, 236-238 ГПК України не відповідає.

Що ж до доводів Військової частини про те, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалив дві різні за змістом постанови, то Суд виходить з того, що у матеріалах справи міститься оригінали: повного тексту постанови суду апеляційної інстанції від 27.04.2022, якою: ?Апеляційну скаргу приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт? задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2021 у справі № 924/600/21 скасовано. Прийнято нове рішення по справі, яким у позові відмовлено?; вступної та резолютивної частин, згідно з якою: ?Апеляційну скаргу приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт? задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2021 у справі № 924/600/21 скасовано. Прийнято нове рішення по справі, яким у позові відмовлено?".

Із запису судового засідання суду апеляційної інстанції, яке відбулося 27.04.2022 у режимі відеоконференції, вбачається, що вступна та резолютивна частини оригіналу постанови суду апеляційної інстанції від 27.04.2022, яка міститься у матеріалах справи, відповідає проголошеній 27.04.2022 вступній та резолютивній частині постанови, оскільки колегією суддів апеляційного суду було зазначено, що: ?Апеляційну скаргу приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт? задовольнити. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2021 у справі № 924/600/21 скасувати. Прийняти нове рішення по справі, яким у позові відмовити?.

Крім того у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) міститься повний текст постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 (104919531 номер рішення в ЄДРСР), який відповідає повному тексту, що міститься у матеріалах справи.

При цьому у ЄДРСР міститься посилання на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 за номером рішення в ЄДРСР 104825709 при відкритті, якого зазначається, що: ?Доступ до документу обмежено на підставі листа суду від 23.06.2022 № 06-08/3373/22-вих (вх. № 5281/03-22 від 24.06.2022), як до такого, що не відповідає оригіналу судового рішення через допущену технічну помилку під час його надсилання до ЄДРСР?.

З листа Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 № 06-08/3375/22, який міститься у системі Діловодство спеціалізованого суду, вбачається, що: ?27.04.2022 Північним-західним апеляційним господарським судом було помилково створено документ у справі № 924/600/21 з ідентифікатором у КП "ДСС" - 361623. Виправлення помилки є неможливим, оскільки документ підписано головуючим, він набрав статус оригіналу та не стосується справи № 924/600/21. У зв`язку з викладеним, відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про доступ до судових рішень", прошу вжити заходів щодо припинення повного та загального доступу в ЄДРСР до документу з реєстраційним номером 361623, який не є судовим рішенням по справі № 924/600/21, та здійснити необхідне корегування відомостей в АСДС з фіксацією дій такого корегування?.

Оскільки Судом було встановлено порушення апеляційним судом норм процесуального права, що, у свою чергу, є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи на новий розгляд, з міркувань наведених у цій постанові, тобто Суд встановив обставини, які є самодостатніми для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на характер спірних правовідносини, доводів та обґрунтувань сторін, які впливають на правову кваліфікацію по суті спору у спірних правовідносинах. Таким чином зазначені доводи оцінюються Судом як такі, що не спростовують висновки Суду про порушення апеляційним судом норм права, які є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені у даній постанові, об`єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарг, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 у справі № 924/600/21 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 у справі № 924/600/21 скасувати. Справу передати на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко