УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/10/23
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
20 квітня 2023 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Романів цивільнусправу за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Романівської селищної ради Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування наказу та витребування земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
3 січня 2023року керівник Чуднівськоїокружної прокуратури Житомирської області вінтересах держави вособі Романівської селищної радиЖитомирської областізвернувся доРоманівського районногосуду Житомирськоїобласті зпозовом доГоловного управлінняДержгеокадастру у Житомирськійобласті, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить:
визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481800:10:000:0109, для ведення особистого селянського господарства;
витребувати від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Романівської селищної ради Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481800:10:000:0109, розташовану на її території.
Зазначений позов мотивований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 1821481800:10:000:0109), що знаходиться на території Романівського району, за межами населених пунктів Годиської сільської ради та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства.
На підставізазначеного наказу,11 червня2020року за ОСОБА_1 зареєстровано правовласності навказану земельнуділянку,яку вінзгодом напідставідоговору орендиземлі від1липня 2021року передавворенду ОСОБА_2 .
Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області вважає, що ОСОБА_1 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже скористався таким правом, отримавши на підставі Рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 34 сесії 7 скликання від 25 листопада 2019 року №570 у власність земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (кадастровий номер 1825685000:08:000:0137) за межами населенних пунктів Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.
Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення вимог закону як ОСОБА_1 , так і посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки останні, маючи доступ до відомостей Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру, не перевірили наданих ОСОБА_1 відомостей щодо невикористання ним права на безоплатну приватизацію земельної ділянки даного виду використання у відповідному розмірі, що відповідно достатті 155 ЗК Україниє підставою для визнання наказу, яким затверджено проект землеустрою, недійсним.
Також керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області зазначив, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1821481800:10:000:0109 вибула з володіння на підставі незаконної приватизації, тому земля має бути повернута у власність шляхом її витребування у власника.
10 лютого 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, в якому зазначено, що даний позов не визнає оскільки, повторне безоплатне набуття земельної ділянки ОСОБА_1 сталося виключно з вини останнього. ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не має доступу до спільного узагальненого реєстру осіб, які використали своє право на безоплатне надання їм земельної ділянки по кожному виду використання, як і не має доступу до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами України. Вважає, що визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки не є необхідним та ефективним способом захисту порушених прав, що не призводить до їх поновлення. Дії ГУ Держгеокадастру у Житомирській області є законними і обгрунтованими.
Інші учасники справи своїм правом подати відзив на позов не скористались.
16 лютого 2023 року заступником керівника Чуднівської окружної прокуратури подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 реалізував своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у властність відповідно до Рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 34 сесії 7 скликання від 25 листопада 2019 року №570 у власність земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (кадастровий номер 1825685000:08:000:0137) за межами населенних пунктів Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Отже ОСОБА_1 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки він вже скористався таким правом. Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу,уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Вважає належним способом захисту визнання недійсним оскаржуваного наказу.
8березня 2023року досуду від ГУДержгеокадастру уЖитомирській областінадійшло запереченняна відповідьна відзив,в якомузазначено,що державнареєстрація правє підставоювиникнення прававласності наземельну ділянку.На моментзатвердження проектуземлеустрою танадання увласність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 1821481800:10:000:0109, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ, право на земельну ділянку за кадастровим номером1825685000:08:000:0137 в Державному реєстрі прав ще не було зареєстроване, тому ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не було відомо про протиправний намір ОСОБА_1 здійснити повторне безоплатне набуття земельної ділянки. Зазначає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав є витребування майна з чужого незаконного володіння, а підстави для визнання недійсним та скасування вищевказаного наказу відсутні.
20 квітня 2023 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про визнання позову, водночас останній просив не стягувати з нього судовий збір, посилаючись на те, що він є особою з інвалідністю другої групи.
20 квітня 2023 року заступником керівника Чуднівської окружної прокуратури подано до суду пояснення, в яких зазначено, що в рішенні Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 34 сесії 7 скликання від 25 листопада 2019 року №570 допущено описку, а саме відповідача ОСОБА_1 зазначено по батькові ОСОБА_3 . При цьому вищевказане рішення приймалось на підставі заяви ОСОБА_1 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, дозвіл на розробки якої надано останньому рішенням Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 31 сесії 7 скликання від 26 червня 2019 року №515.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Від представника Чуднівської окружної прокуратури та представника Романівської селищної ради Житомирської області надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,щонаказом ГУДержгеокадастру уЖитомирській областівід 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 1821481800:10:000:0109), що знаходиться на території Романівського району, за межами населених пунктів Годиської сільської ради та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного наказу, 11 червня2020року за ОСОБА_1 зареєстровано правовласності навказану земельнуділянку,яку вінзгодом напідставідоговору орендиземлі від1липня 2021року передавворенду ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 31 сесії 7 скликання від 26 червня 2019 року №515 «Про надання дозволу на виготовлення проектів відводу земельних ділянок в натурі (на місцевості) надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту відводів земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.
Згідно Рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 34 сесії 7 скликання від 25 листопада 2019 року №570 ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (кадастровий номер 1825685000:08:000:0137) за межами населенних пунктів Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Отже на підставі вищевказаного Рішення ОСОБА_1 реалізував своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частинами першою та четвертоюстатті 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно достатті 387 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з частиною першоюстатті 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України)громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини третьоїстатті 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини четвертоїстатті 116 ЗК Українипередача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Частиною шостоюстатті 118 ЗК Українипередбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.
Для ведення особистого селянського господарства громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі - не більше 2 гектара (пункт «б» частини першоїстатті 121 ЗК України).
Згідно з частиною четвертоюстатті 122 ЗК Україниземельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті передає у власність або у користування для всіх потреб центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженогонаказом Міністерства аграрної політики та продовольства Українивід 29 вересня 2016 року № 333, таким відповідним центральним органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.
Оскільки станом на час видання наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 1821481800:10:000:0109), що знаходиться на території Романівського району, за межами населених пунктів Годиської сільської ради, останній на підставі Рішення Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 34 сесії 7 скликання від 25 листопада 2019 року №570 отримав у власність земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га (кадастровий номер 1825685000:08:000:0137) за межами населенних пунктів Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченимстаттею 116 ЗК України, повторно, тобто з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.
Крім того, згідно з положеннямистатті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,статті 334 ЦК України, а також положень статей125,126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, у тому числі надану у власність в порядку безоплатної приватизації, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно достатті 2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державнареєстрація є лише офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припиненняправ на нерухоме майно, протене є підставою виникнення цивільних прав, зокрема набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно. Сама по собі державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 березня2019 року у справі № 911/3594/17).
Відповідно до статей11,13 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають на підставі юридичних фактівта здійснюються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства.
Частиною дев`ятоюстатті 118 ЗК Українивстановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
За системним зв`язком та змістом положень частини першої, пункту «в», частини третьої, четвертої статті116, частин першої, сьомої, дев`ятої статті118, частини першої статті121, статті122 ЗК України, які визначають право громадян на безоплатне набуття у приватну власність земельних ділянок певного виду використання із земель державної та комунальної власності шляхом приватизації та порядок його реалізації, закон визначає, що така передача здійснюється шляхом прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах повноважень відповідного рішення і не допускає безоплатної передачі у власність громадян земельних ділянок певного виду використання більш як один раз. Відповідно прийняття органами виконавчої влади або місцевого самоврядування рішень про таку передачу без додержання вказаних вимог також є недопустимим.
Таким чином, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно достатті 118 ЗК Україниє завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 1840/3664/18).
Закон пов`язує наявність права на безоплатне набуття у приватну власність земельних ділянок певного виду використання із земель державної та комунальної власності саме з фактом прийняттявідповідного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а не з державною реєстрацією речових прав на відповідне майно.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2ст. 16 ЦК України).
1 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1821481800:10:000:0109.
Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 25 березня 2021 року №23-ОТГ передано Романівській селищній раді Житомирської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Романівської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відповідно до частини 1статті 93 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За своєю правовою природою право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Правом передачі земельної ділянки в оренду наділений лише її власник.
Отже, якщо орендар отримує земельну ділянку від особи, яка не має правомочності на передання її в оренду, то такий орендар є особою, що набула земельну ділянку за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, та зобов`язаний повернути її власнику.
Згідно статті1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 1статті 1213ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Тільки власник наділений правомочностями розпоряджатися майном, тобто визначати його фактичну та юридичну долю.
Вказані норми чинного законодавства визначають право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога власника про повернення належного йому майна від особи, яка набула це майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (кондикція).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно з частиною першоюстаті 141 Цивільного процесуального кодексу Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбаченізакономвитрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України "Про судовий збір").
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( частина 6статті 141 ЦПК України).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
При зверненні до суду з позовними вимогами позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 4962,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , дата видачі 25 листопада 2020 року, дійсне до 1 грудня 2023 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи.
Пунктом 9 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 є інвалідом II групи та відповідно доЗакону України «Про судовий збір»відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати, з відповідача не підлягає стягненню на користь позивача судові витрати при звернені до суду (ПостановаВерховного Суду України від 1 березня 2017 року у справі № 6-152цс17).
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19 березня 2020 року №6-3143/14-20-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га з кадастровим номером 1821481800:10:000:0109, для ведення особистого селянського господарства.
Витребувати від ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Романівської селищної ради Житомирської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га з кадастровим номером 1821481800:10:000:0109, розташовану на території Романівської селищної ради Житомирської області.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (адреса місця знаходження: вул. Довженка, 45 м. Житомир; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39765513), та ОСОБА_2 (адресамісця проживання: АДРЕСА_2 ;реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_3 ) на користь Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області (адресамісця находження:вул.Героїв Майдану,122м.Чуднів,Житомирська область;ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ:02909950) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1654,00 грн з кожного.
Компенсувати Чуднівській окружній прокуратурі Житомирської області суму судового збору 1654,00 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук
Суд | Романівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2023 |
Оприлюднено | 24.04.2023 |
Номер документу | 110348577 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні