Ухвала

від 20.04.2023 по справі 260/6287/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа №260/6287/21

адміністративне провадження №К/990/12875/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

До Верховного Суду 11.04.2023 надійшла касаційна скарга Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 04.04.2023, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження.

Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована тим, що оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 Управління ДАБК ВО Ужгородської міської ради не отримувало, а про оскаржувану постанову дізналося 20.01.2023 у зв`язку з надходженням постанови від 17.01.2023 про закінчення виконавчого провадження, на підтвердження чого скаржник надає копію конверта.

Водночас, колегія суддів зауважує, що в матеріалах касаційної скарги відсутні докази про невиконання судом апеляційної інстанції свого обов`язку такого направлення сторонам у справі, оскільки обов`язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 Кодексу адміністративного судочинства України), а скаржником не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо.

Таким чином, наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а тому йому слід навести інші поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає про наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, а саме підпункти «а», «в».

На думку скаржника, Управління ДАБК не є юридичною особою публічного права, підпорядковане, створене та функціонує при виконавчому комітеті Ужгородської міської ради, а тому саме виконавчий комітет Ужгородської міської ради є належним відповідачем у даній справі. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не здійснив його залучення, чим допустив порушення норм процесуального законодавства, а суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, на зазначені обставини уваги не звернув, що є підставою для скасування судових рішень. У контексті зазначеного скаржник посилається на висновок Верховного Суду в постанові від 03.03.2020 у справі № 826/7011/16.

Однак Суд звертає увагу, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження, а тому безпідставними є посилання скаржника на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо неналежності відповідача, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 01.12.2022 надав оцінку таким аргументам скаржника та визнав Управління ДАБК ВО Ужгородської міської ради у справі № 260/6287/21 належним відповідачем.

При цьому посилання скаржника на висновки Верховного Суду в постанові від 03.03.2020 у справі № 826/7011/16 є нерелевантними, оскільки такі висновки стосувалися необхідності залучення Міністерства соціальної політики України у частині позовної вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної прийняттям постанови Кабінету Міністрів України, однак у справі, що розглядається, відповідачем є Управління ДАБК ВО Ужгородської міської ради у справі про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В іншій частині касаційна скарга містить лише посилання на фактичні обставини справи, нормативно-правові акти, а також позицію скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено судове рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів, які підтверджують поважні причини такого пропуску; зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022.

2. Залишити без руху касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

3. Надати Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

4. Надіслати Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Т.Г. Стрелець