Постанова

від 19.04.2023 по справі 2-271/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2601/23 Справа № 2-271/10 Суддя у 1-й інстанції - Врона А. О. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Халаджи О. В.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,

секретар Піменова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення (суддя першої інстанції Врона А.О.)

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2019 року Акціонерне товариство Державний ощадний банк України надіслало на адресу суду засобами поштового зв`язку заяву, в якій просив, визнати поважними причини пропуску та поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-271/10 від 12.08.2010 року про стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Ворошиловське відділення № 25 м. Донецька суму заборгованості за договором про іпотечний кредит № 3897 від 23.07.2008 року в сумі неповернутого кредиту 8331,16 грн., залишок основного боргу за кредитом в сумі 211840,00 грн., 32092,73 грн. відсотків, 2776,92 грн. пені за непогашені відсотки та пені за непогашення в строк основної суми боргу в розмірі 801,38 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 257662,19 грн. (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 19 коп.) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Калінінським районним судом м.Донецька 01.09.2010 року.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2022 року заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення задоволено.

Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 2-271/10, виданого Калінінським районним судом м. Донецька 01.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Ворошиловське відділення № 25 м. Донецька суму заборгованості за договором про іпотечний кредит № 3897 від 23.07.2008 року в сумі неповернутого кредиту 8331,16 грн., залишок основного боргу за кредитом в сумі 211840,00 грн., 32092,73 грн. відсотків, 2776,92 грн. пені за непогашені відсотки та пені за непогашення в строк основної суми боргу в розмірі 801,38 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 257662,19 грн. (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 19 коп.).

Видано Акціонерному товариству Державний ощадний банк України дублікат виконавчого листа у справі № 2-271/10, виданого Калінінським районним судом м.Донецька 01.09.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Ворошиловське відділення № 25 м. Донецька суму заборгованості за договором про іпотечний кредит № 3897 від 23.07.2008 року в сумі неповернутого кредиту 8331,16 грн., залишок основного боргу за кредитом в сумі 211840,00 грн., 32092,73 грн. відсотків, 2776,92 грн. пені за непогашені відсотки та пені за непогашення в строк основної суми боргу в розмірі 801,38 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 257662,19 грн. (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 19 коп.).

Із вказаною ухвалою суду не погодилась ОСОБА_1 , та через свого представника ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що судом першої інстанції задоволено заяву, за відсутності поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявник майже дев`ять років після відкриття виконавчого провадження не виявив належної зацікавленості у реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду, що свідчить про відсутність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Наголошує на тому, що Банк не довів обґрунтованість пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за період з 10.11.2014 року по листопад 2019 року.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просила ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року скасувати, в задоволенні заяви Банку відмовити в повному обсязі.

Від представника АТ «Ощадбанк» Снайко Г.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона вказує що, 01 серпня 2014 року Ат «Ощадбанк» вимушено покинув банківські установи, які розташовані у м. Донецьк, внаслідок захоплення відділення банку, та терміново виїхав зі всіма співробітниками до м. Маріуполь, а згодом, у листопаді 2014 року переїхав до м. Краматорськ.

Банком приймались заходи щодо якісного його функціонування, здійснювався розподіл обов`язків та поступово відновлювалась інформація за проблемними кредитами, які було втрачено під час проведення АТО/ООС.

Зазначає, що судом першої інстанції, при розгляді справи, було повністю з`ясовано обставини справи, досліджені надані докази та дотримуючись всіх норм чинного законодавства прийнято рішення щодо задоволення зави Банку.

ОСОБА_3 , просила ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року залишити без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник АТ «Ощадбанк» Галамага Д.А. у судовому засіданні заперечував проти доводів зазначених в апеляційній скарзі.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року відмовлено у відновленні втраченого провадження у цивільній справі № 2-271/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3897 від 23.07.2008 р.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-271/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3897 від 23.07.2008 р. в частині заочного рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2010 року у справі №2-271/10.

Заочним рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2010 року у справі №2-271/10 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Ворошиловське відділення № 25 м. Донецька до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит № 3897 від 23.07.2008 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Ворошиловське відділення № 25 м. Донецька суму заборгованості за договором про іпотечний кредит № 3897 від 23.07.2008 року в сумі неповернутого кредиту 8331,16 грн., залишок основного боргу за кредитом в сумі 2118400,00 грн., 32092,73 грн. відсотків, 2776,92 грн. пені за непогашені відсотки. Та пені за непогашення в строк основної суми боргу в розмірі 801,38 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 257662,19 грн. (двісті п`ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 19 коп.).

Вказане судові рішення набрали законної сили.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №30587305 від 06.01.2012 року відкрито заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-271/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Ворошиловське відділення № 25 м. Донецька суму заборгованості за договором про іпотечний кредит № 3897 від 23.07.2008 року в сумі 257662,19 грн. виданого Калінінським районним судом м. Донецька.

Згідно інформації, яка міститься в автоматизованій системі виконавчих проваджень, за виконавчим провадженням №30587305, виконавчий лист 12.08.2010, № 2-271/10 повернений стягувачу 10.11.2014 року.

З відповіді Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вбачається, що виконавчий лист у справі № 2-271/10 від 12.08.2010 року перебував на виконанні за даними системи, більш детальну інформацію не має можливості надати, оскільки всі виконавчі провадження залишені на тимчасово окупованій території.

Задовольняючи заяву Банку, суд першої інстанції дійшов висновку, про наявність поважних причин пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною першою статті 433ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ«Перехідні положення»ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 12 серпня 2010 року, 01 вересня 2010 року було видано виконавчий лист № 2-271 та постановою державного виконавця ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька Кравченка А.Д. від 05.10.2010 року було відкрито виконавче провадження, 26.07.2011 року постановою державного виконавця виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Також з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Архінос Д.А. від 24.10.2011 року було відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 12.12.2011 року було закінчено виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст 49 Закону Украївни «Про виконавче провадження» (який був чинний на час виникнення правовідносин), а саме, направлено виконавчий документ за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Постановою заступника начальника ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Сафроновою Т.І. від 06.01.2012 року було відкрито виконавче провадження, 14.02.2012 року постанова про арешт майна боржника.

10.11.2014 року державним виконавцем Островською Л.В. було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «про виконавче провадження», а саме встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

В постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18 (провадження № 61-8286св20), на які заявник послався у касаційній скарзі, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленогозакономстроку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчих листів №2-1081-09 були врегульовані Законом № 606-XIV.

Згідно зі статтею 1Закону № 606-XIVвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22Закону №606-XIV (в редакції, чинній на час видачі судом виконавчих листів) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

У відзиві на апеляційну скарга представник Банку Снайко Г.О. зазначила, що 01 серпня 2014 року АТ «Ощадбанк» вимушено покинув банківські установи, які розташовані у м. Донецьк та терміново виїхав зі всіма співробітниками до м. Маріуполь, а згодом у листопаді 2014 року переїхав до м. Краматорськ.

28.09.2017 року Банком було зроблено запит до ГТУЮ у Донецькій області стосовно виконавчого листа № 2-271/10 від 12.08.2010 року.

11.10.2017 року Банк отримав відповідь, з якою вбачається, що матеріали виконавчого провадження знаходяться на території на якій проводиться активна фаза АТО.

23 квітня 2018 року Банк звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року ( справа № 2-271/10, провадження №2-в/185/86/18) було відмовлено у відновленні втраченого провадження, та роз`яснено право на повторне звернення з такою заявою за наявності необхідних документів.

Згідно поштового конверта, вдруге із заявою про відновлення втраченого провадження Банк звернувся 07.03.2019 року (а.с.21), тобто майже через вісім місяців після постановлення ухвали суду про відмову у відновленні провадження.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року було задоволено заяву про відновлення втраченого провадження.

Із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання АТ «Ощадбанк» звернувся 05.11.2019 року (а.с.47).

Слід зазначити, що періоди подання заяв про відновлення втраченого провадження 28.04.2018 року та 07.03.2019 року та подання заяви про поновлення строку 05.11.2019 року вказують на зацікавленість заявника отримати дублікат виконавчого листа.

До тогож 10.11.2014 року державним виконавцем Островською Л.В. було повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «про виконавче провадження», однак постанова про повернення виконавчого документа позивачем отримана не була.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було надано належну оцінку обставинам справи, що призвело до постановлення законної ухвали суду, яку слід залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст судового рішення складено 20 квітня 2023 року.

Головуючий-суддя О.В. Халаджи