Постанова

від 17.04.2023 по справі 482/1373/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.04.23

22-ц/812/355/23

Провадження № 22-ц/812/355/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2023 року м. Миколаїв

справа № 482/1373/21

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО ЮГ», третя особа: Фермерське господарство «Зоряне», про визнання договору оренди землі недійсним, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО ЮГ» на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області, ухвалене 29 листопада 2022 року під головуванням судді Сергієнка С.А., повний текст судового рішення складений 09 грудня 2022 року,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО ЮГ» (далі ТОВ «НІК-АГРО ЮГ») про визнання договору оренди землі недійсним.

Позивач вказувала, що 27 червня 2006 року між нею та Фермерським господарством «Зоряне» (далі ФГ «Зоряне») було укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки розміром 9,7949га строком до 2021 року. Згодом вона дізналась, що під час дії цього договору вказану земельну ділянку було передано в оренду ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» на підставі договору оренди від 10 червня 2019 року, укладеного між нею та ТОВ «НІК-АГРО ЮГ». За твердженнямпозивачки,договір орендиземлі зТОВ «НІК-АГРОЮГ» вона не підписувала та не подавала ніяких документів для його реєстрації.

Посилаючись на викладене, просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки розміром 9,7949 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с.Криворіжжя Новоодеського району Миколаївської області, укладений між нею та ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» від 10 червня 2019 року, зареєстрованого комунальним підприємством «Миколаївський обласний центр реєстрації» Кумарівської сільської ради Миколаївської області 06 вересня 2019 року.

Рішенням Новоодеського районногосуду Миколаївськоїобласті від 29 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки розміром 9,7949га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Криворіжжя Новоодеського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824810000:15:000:0062, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» 10.06.2019 року, зареєстрований 21.06.2019 року комунальним підприємством «Миколаївський обласний центр реєстрації» Кумарівської сільської ради Миколаївської області. Стягнуто з ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «НІК-АГРО ЮГ», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що суд помилково встановив, що відповідачем зареєстровано договір оренди належної позивачу земельної ділянки до закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та третьою особою, оскільки це спростовується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11 січня 2023 року, згідно якої належне ФГ «Зоряне» право оренди було припинено 19.06.2019 року на підставі угоди від 03.06.2019 року про розірвання договору № 43 від 27.06.2006 року між ОСОБА_1 та ФГ «Зоряне». Також, на думку апелянта, суд не дав належної оцінки доказам отримання представниками позивача орендної плати від ТОВ «НІК-АГРО ЮГ».

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 13 березня 2023 року задоволено клопотання ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Новоодеського районногосуду Миколаївськоїобласті від 29 листопада 2022 року, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України зупинено дію оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представники ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» Біжан О.М. і ОСОБА_2 підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги.

Інші учасникисправи всудове засіданняне з`явились,про день,час тамісце розглядусправи належнимчином повідомлені,що підтверджуєтьсядовідкою продоставку електронноголиста представникупозивачки - адвокату Павловському В.І на зазначену ним електронну адресу (а.с. 135), та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення ФГ «Зоряне» (а.с. 132), клопотань про відкладення справи не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом положень статей 210, 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 236ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 4 статті 124ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За частиною другою статті 792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі".

Відповідно до статті 13Закону України"Прооренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 18, 20Закону України"Прооренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди між ОСОБА_1 і ФГ «Зоряне») було передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності.

Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6,статтею 17Закону України"Прооренду землі" (у редакціях, чинних на час укладення оспорюваного договору оренди між ОСОБА_1 і ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,7949 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 4824810000:15:000:0062 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №091980 виданого 29.12.2003 року Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №226.

27 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ФГ "Зоряне" був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивачка передала в оренду вищевказану земельну ділянку Фермерському господарству строком на 15 років.

Вказаний договір оренди зареєстрований 30.10.2006 року у Новоодеському відділі Миколаївської регіональної філії Центра ДЗК при державному Комітеті України по земельних ресурсах" про що вчинено запис №040601901272.

Згідно пункту 42 вказаного договору оренди цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної оренди.

Пунктом 38 договору визначено, що дія договору припиняється зокрема у разі закінчення строку, на якій його було укладено; шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 39 договору).

Задовольняючи позов та ухвалюючи рішення про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» 10.06.2019 року,суд першоїінстанції виходивз того,що спірнийдоговір був зареєстрований до закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Зоряне", а належна позивачці земельна ділянка на момент укладення спірного договору знаходилася в законному користуванні ФГ "Зоряне", тоді як одночасне існування двох речових прав, зокрема права оренди на одну земельну ділянку є неможливим.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки таких висновків суд дійшов неповно з`ясувавши обставини справи, що призвело до невідповідності таких висновків суду фактичним обставинам справи.

Згідно запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № відомостей про речове право 27802701 від 03.09.2018 року, в цей день був зареєстрований укладений 27.06.2006 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Зоряне" договір оренди належної позивачці земельної ділянки строком на 21 рік, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Відповідно до запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № відомостей про речове право 27827712 від 06.09.2018 року, в цей день було проведено реєстрацію договору суборенди належної позивачці земельної ділянки, укладеного 10.08.2018 року між ФГ «Зоряне» та ТОВ "НІК-АГРО ЮГ", строком дії до 30.10.2027 року, з правом пролонгації

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.06.2019 року зареєстровано угоду від 03.06.2019 року про розірвання договору № 43 від 27.06.2006 року між ОСОБА_1 та ФГ «Зоряне».

Отже, право оренди ФГ «Зоряне» 19.06.2019 року було припинено.

Згідно запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.06.2019 року зареєстровано припинення договору суборенди, укладеного 10.08.2018 року між ФГ «Зоряне» та ТОВ "НІК-АГРО ЮГ".

Відповідно до запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 32159669 21.06.2019 року була проведена державна реєстрація укладеного 10.06.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "НІК-АГРО ЮГ" договору оренди належної позивачці земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:15:000:0062, площею 9,7949 га строком на 10 років.

Приписами абзацупершого частини п`ятоїстатті 12 Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18).

Позивачкою ОСОБА_1 угоду від 03.06.2019 року про розірвання між нею та ФГ «Зоряне» договору оренди № 43 від 27.06.2006 року не оспорювала, вимог про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди Фермерським господарством «Зоряне» її земельної ділянки не заявляла. Не заявляло таких самостійних вимог і ФГ «Зоряне».

За таких обставин, суд першої інстанції помилково вважав, що право оренди земельної ділянки Фермерським господарством «Зоряне» було дійсним (чинним) до 30.10.2021 року, а тому державна реєстрація права оренди ТОВ "НІК-АГРО ЮГ" на підставі спірного договору між останнім і ОСОБА_1 та ТОВ "НІК-АГРО ЮГ" була проведена до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, а спірна земельна ділянка на момент укладення договору з ТОВ "НІК-АГРО ЮГ" знаходилася в законному користуванні ФГ "Зоряне".

Отже, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивачки щодо одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку - не відповідає фактичним обставинам справи, а тому висновок суду про визнання з цих підстав недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «НІК-АГРО ЮГ», - є хибним.

Щодо доводів позовної заяви про те, що ОСОБА_1 договір орендиземлі зТОВ «НІК-АГРОЮГ» не підписувала, то належних доказів в розумінні положень статей 77-79ЦПК України на підтвердження цього факту, матеріали справи не містять.

До того ж як констатує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, та аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 478/777/17, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення, зокрема при пред`явленні ним негаторного позову про повернення земельної ділянки.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» про визнання договору оренди землі недійсним задоволенню не підлягає.

Отже, оскільки судом апеляційної інстанції встановлена недоведеність обставин справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

За такого, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НІК-АГРО ЮГ» підлягає стягненнювідшкодування судовихвитрат в розмірі1362грн. (судовий збір за апеляційну скаргу).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО ЮГ» задовольнити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО ЮГ», третя особа: Фермерське господарство «Зоряне», про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-АГРО ЮГ» (код ЄДРПОУ 41276551, 56602, вул. Пушкіна, 21, м. Нова Одеса, Миколаївський район, Миколаївська область) судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 21 квітня 2023 року