Ухвала

від 17.04.2023 по справі 203/4112/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/841/23 Справа № 203/4112/22 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника

ОСОБА_8 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420200400000000547, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Дніпропетровськ,

який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.255,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.2ст.305,ч.ч.2,3ст.27,ч.4ст.28,ч.2ст.307КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 08 год. 38 хв. 27 квітня 2023 року, без визначення розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд вказав, що приймаючи до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, враховуючи фактичні обставини вчинення інкримінованого злочину, враховуючи ту обставину, що наразі затримано не всіх фігурантів зазначеного кримінального провадження, а перебуваючи на свободі ОСОБА_7 , який обізнаний про докази, що на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту в нічний час за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. У випадку якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, просить врахувати відсутність підстав, передбачених ч.4 ст.183 КПК України, та визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що в даному кримінальному провадженні відсутні жодні об`єктивні дані, що підтверджували б наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Звертає увагу, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною та малолітньою дитиною, які потребують його піклування, при цьому його дружина ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину, а ОСОБА_7 є єдиним годувальником в сім`ї. Зазначає, що ризику переховування ОСОБА_7 можна запобігти шляхом застосування електронного засобу контролю або визначення розміру застави, що забезпечить виконання ним покладених КПК України обов`язків. Вказує, що суд не обгрунтував неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Зазначає, що вимоги ч.4 ст.183 КПК України не є імперативними і суд міг застосувати заставу. Вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатнім стримуючим фактором поведінки підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного,якіпросили задовольнитивимоги апеляційноїскарги,прокурора,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скаргита просивзалишити ухвалуслідчого суддібез змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що на підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як слідує з матеріалів в провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42020040000000547 від 04 серпня 2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.3 ст.255, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.305, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України.

27 жовтня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.305, ч.ч.2,3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України, що виразилося: у створенні злочинної організції; у контрабанді прекурсорів у великих розмірах, вчиненій злочинною організацією, діючи як організатор; у незаконному збуті психотропної речовини у великих розмірах, вчиненому злочинною організацією, діючи як виконавець; у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, злочинною організацією, діючи як організатор; у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, злочинною організацією, діючи як виконавець.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22березня 2023 року було задоволено клопотання слідчого та продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08 год. 38 хв. 27 квітня 2023 року без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000547, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2020 року, продовжено до шести місяців, тобто додатково на три місяці, починаючи з 27 січня 2023 року та до 27 квітня 2023 року.

Розглядаючи клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Апеляційним судомвстановлено,що зазначенівимоги законуслідчим суддеюдотримані,з`ясовано,що наведеніу клопотаннідані свідчатьпро наявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.3ст.27,ч.4ст.28,ч.2ст.305,ч.ч.2,3ст.27,ч.4ст.28,ч.2ст.307КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на докази, які є у справі: інформуванням УСБУ в Дніпропетровській області; протоколом огляду від 18 серпня 2022 року; протоколами за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_7 ; протоколами за результатами проведення НСРД; протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколами про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 09 серпня 2022 року, 27травня 2022 року та 04 серпня 2022 року; висновками експертів № СЕ-19/104-22/1736-НЗРПАП від 22 серпня 2022 року, № СЕ-19/104-22/25182-НЗРПАП від 29 серпня 2022 року, № СЕ-19/117-22/738-НЗРПАП від 03 березня 2022 року, № СЕ-19/104-22/29367-НЗРПАП від 03 жовтня 2022 року, протоколами за результатами проведення НСРД візуального спостереження за особою, аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, в тому числі стосовно ОСОБА_7 , негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження із особистої валізи, а також іншими матеріалами кримінального провадження самостійно та у сукупності.

Оскільки у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваного

ОСОБА_7 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,про щозазначено уклопотанні слідчого, а заявлені ризики не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого обґрунтовано задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного до 27 квітня 2023 року.

Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.3 ст.255, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.305, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України, які відносяться до категорій тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що на даний час не всі учасники злочинної організації затримані, а підозрюваному може бути відоме місце знаходження предметів і речей, які мають істотне доказове значення у кримінальному провадженні.

На наявність ризиків, передбачених п.п. 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, та у ще невіднайдених органом досудового розслідування доказах, своїми порадами та вказівками може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, при цьому за отриманою в ході проведення НСРД інформацією ОСОБА_7 має дохід виключно від незаконного збуту психотропної речовини «метамфетамін», що дає підстави вважати, що останній існує за рахунок грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, внаслідок скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також,апеляційним судомвраховується характеркримінальних правопорушень,які маютьвисокий ступіньсуспільної небезпеки,зумовленої наслідкамине лишедля конкретноїособи,а йдля суспільствав цілому, та практику Європейського суду з прав людини, п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про критичне ставлення до доводів захисника про наявність у підозрюваного офіційного джерела доходів з огляду на те, що єдиним засновником ТОВ «Анте Групп», де працевлаштований ОСОБА_7 , є інший співучасник злочинної організації ОСОБА_10 , інформація про що міститься у відкритих джерелах ЄДРПОУ.

З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Щодо посилання захисника на відсутність допустимих та належних доказів, які б вказували на наявність обгрунтованої підозри, слід зазначити, що зазначені доводи фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки доказів та правильності кваліфікації дій підозрюваного, надання оцінки чому, відповідно кримінального процесуального закону, відбувається на іншій стадії кримінального провадження, а саме, при ухваленні судового рішення по суті справи.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, надані матеріали не містять.

Щодо посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною та малолітньою дитиною, які потребують його піклування, при цьому його дружина ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину, а ОСОБА_7 є єдиним годувальником в сім`ї, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відомостей щодо протипоказань для перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора захисником не було надано, як під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, апеляційним переглядом не встановлено.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до нього більш м?якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає з огляду на вищевикладені мотиви.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 здійснено в межах строків досудового розслідування і не перевищує розумних меж.

Приймаючи рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання старшого слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи скарги захисника не заслуговують на увагу.

Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки, також у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до п.п.4,5 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», при продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, вирішив не доцільним визначати розмір застави, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни.

Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2023 року про продовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартоювідносно підозрюваного ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3