Ухвала

від 19.04.2023 по справі 203/4112/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/840/23 Справа № 203/4112/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника

ОСОБА_7 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420200400000000547, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Дніпропетровськ, який

мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.305, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 11 год. 05 хв. 27 квітня 2023 року, без визначення розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,2,3,5 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд вказав, що приймаючи до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, враховуючи фактичні обставини вчинення інкримінованого злочину, враховуючи ту обставину, що наразі затримано не всіх фігурантів зазначеного кримінального провадження, а перебуваючи на свободі ОСОБА_8 , який обізнаний про докази, що на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту в нічний час за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язку, передбаченого ч.5 ст.194 КПК України, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. У випадку, якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, просить врахувати відсутність підстав, передбачених ч.4 ст.183 КПК України, та визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що в даному кримінальному провадженні відсутні жодні об`єктивні дані, що підтверджували б наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Звертає увагу, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною, яка має діагноз МР-ознаки грижі міжхребцевого диска, протузія міжхребцевого диска, остеохондроз шийного поперекового відділів хребта, кардіоміопатія, та трьома дітьми, які потребують його піклування, а також сам підозрюваний має захворювання серця, постійно обліковується у кардіолога, має рекомендацію щодо кардіологічного стаціонару та має визначену дієту, яка неможлива в умовах СІЗО. Зазначає, що ризику переховування ОСОБА_8 можна запобігти шляхом застосування електронного засобу контролю або визначення розміру застави, що забезпечить виконання ним покладених КПК України обов`язків. Вказує, що суд не обгрунтував неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Зазначає, що судом не було застосовано заставу, та вважає, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатнім стримуючим фактором поведінки підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що на підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При продовженні строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі, внаслідок чого слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про необхідність продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявними матеріалами встановлено, що в провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №42020040000000547 від 04 серпня 2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.3 ст.255, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.305, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України.

27 жовтня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.305, ч.3 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст.307 КК України, що виразилося: у створенні злочинної організції; у контрабанді прекурсорів у великих розмірах, вчиненій злочинною організацією, діючи як організатор; у незаконному збуті психотропної речовини у великих розмірах, вчиненому злочинною організацією, діючи як організатор; у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, злочинною організацією, діючи як організатор; у незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, злочинною організацією, діючи як організатор.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22березня 2023 року було задоволено клопотання слідчого та продовжено ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 год. 05 хв. 27 квітня 2023 року без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000547, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2020 року, продовжено до шести місяців, тобто додатково на три місяці, починаючи з 27 січня 2023 року та до 27 квітня 2023 року.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про продовження застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ст.ст. 193, 194 КПК України належним чином не дослідив надані матеріали та докази, які обґрунтовують пред`явлену підозру, не надав правової оцінки твердження сторони захисту, що заперечували проти задоволення клопотання, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд вважає обґрунтованими.

Щодо обґрунтованості заявлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які, на думку слідчого судді, слугували підставою для продовження застосування виняткового запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції приходить до наступного.

Під час продовження запобіжного заходу ризик переховування слідчий суддя мотивував тяжкістю покарання. Така обставина залишається незапереченою.

Разом із тим, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

У рішенні від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Заява №17283/02) Європейський суд з прав людини щодо застосування пункту 3 статті 5 Конвенції вказав, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60).

Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Neumeister v.Austria» (Коймайетер проти Австрії), пункт 10).

Про зменшення вказаного ризику, на переконання апеляційного суду, свідчать відомості про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який проживає з дружиною, яка має діагноз МР-ознаки грижі міжхребцевого диска, протузія міжхребцевого диска, остеохондроз шийного поперекового відділів хребта, кардіоміопатія, та трьома малолітніми дітьми, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_8 перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та незаконно впливати на інших підозрюваних може бути визнано на початкових стадіях процесу, як встановлено у пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», але зі спливом часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання обвинуваченого під вартою, за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевіркою, дачі показів (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії»).

Крім того, строк досудового розслідування закінчується 27 квітня 2023 року та на даний момент вже проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

У рішенні по справі Александровська проти України від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов`язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.

Висновок слідчого судді про неможливість застосування до ОСОБА_8 іншого більш м`якого запобіжного заходу не аргументований переконливими обставинами, носить формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість злочинів.

Заперечення прокурора, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти таким ризикам як вчинення тиску на інших підозрюваних, свідків, потерпілих, ризику знищення, сховати речі і документи, які можуть мати істотне значення у цьому кримінальному провадженні або іншим чином чинити перешкоди досудовому розслідуванні, є неприйнятними, оскільки такі ризики не доведені та відсутні будь-які дані, які б підтверджували їх існування.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя належним чином не врахував особу підозрюваного ОСОБА_8 та його стан здоров`я.

Так, згідно з матеріалами клопотання та тексту повідомлення про підозру ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне тривале місце проживання та міцні соціальні зв`язки: дружину, яка потребує лікування, та трьох малолітніх дітей які потребують постійного догляду.

Вищевикладені обставини, на переконання суду апеляційної інстанції істотно знижують можливість настання, встановлених ризиків, а також переконують апеляційний суд, що для їх запобігання відсутня потреба у застосуванні виключного запобіжного у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що застосований до підозрюваного виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою в даному випадку є занадто суворим, а тому обрання альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на даному етапі досудового розслідування є можливим, доцільним, необхідним, виправданим та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки, виконання ним покладених процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним слідчим суддею ризиків.

Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Разом з тим, враховуючи те що, цілодобовий домашній арешт без будь-яких виключень позбавляє підозрюваного можливості прибувати до лікарні з дітьми чи з питань підтримування власного здоров`я, а також можливості безперешкодно покидати житло у разі загрози ракетних ударів, необхідності переховування у бомбосховищах, тощо, тому вказані виключення апеляційний суд вважає необхідним визначити в ухвалі серед тих, які дозволяють покидати житло.

За наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати, з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2023 року про продовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартоювідносно підозрюваного ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний західу вигляді домашньогоарешту цілодобовона строк до 27 квітня 2023 року, звільнивши з-під варти.

Покласти на ОСОБА_8 передбаченіп.п.1,2,3,8,9ч.5ст.194КПК України,а саме:прибувати закожною вимогоюдо прокурораабо суду,залежно відстадії кримінальногопровадження;не залишатимісце постійногопроживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу прокурора чи суду, за виключенням випадків збройної агресії окупаційних військ Російської Федерації у м.Підгороднє, авіаударів, чи у випадках зумовлених необхідністю врятування життя чи запобіганню загрози здоров`ю підозрюваного та його дітей, в тому числі пов`язані з переміщенням до бомбосховищ, а також до медичних закладів; залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Копію ухвали направити для виконання органу національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4