Ухвала

від 21.04.2023 по справі 910/10844/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"21" квітня 2023 р. Справа№ 910/10844/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023

у справі №910/10844/22 (суддя Привалова А.І.)

за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Полтавської обласної ради; 2) Полтавської обласної військової адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП"

про стягнення 1 478 823,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" до цільового фонду Полтавської обласної ради на р/р UA408999980314131931000016001 заборгованість у сумі 1 028 800,00 грн, інфляційні втрати - 365 042,12 грн, 3% річних - 84 981,70 грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" на користь Полтавської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 22 182,36 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22, задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22 повністю та ухвалити нове рішення про відмову Заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10844/22. Відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22.

Матеріали справи №910/10844/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 20.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення про ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Дана ухвала про залишення апеляційної скарги без руху надіслана (доставлена) скаржнику на електронну адресу, зазначену самим скаржником при зверненні з апеляційною скаргою (nadrawestgroup@ukr.net) до електронної скриньки засобами підсистем ЄСІТС 01.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 01.04.2023, що відповідає приписам частин п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України, пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС та зазначена судова ухвала вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" відповідно до ч. 5, п. 2 ч. 6 ст. 242 названого Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14088/21.

17.04.2023 від скаржника на адресу Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку надійшла заява, в прохальній частині якої скаржник просить відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22 до розгляду апеляційної скарги по суті, у випадку відмови у відстроченні сплати судового збору, надати додатковий строк для виконання умов ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023. Заява мотивована тим, що банківські установи відмовляють Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" у здійсненні банківського обслуговування, що пов`язано з Указом Президента України №123/2021 від 25 березня 2021 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким передбачено підтримати пропозиції щодо застосування та внесення змін до персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які внесені Службою безпеки України, та застосувати їх до юридичних осіб згідно з додатком. Пунктом 14 зазначеного додатку до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП"передбачено застосування наступних обмежувальних заходів (санкцій):

1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним ій майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов?язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення лії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб?єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;

11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;

12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;

13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного

та ветеринарного контролю;

15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

16) заборона передання технологій, прав на об?єкти права інтелектуальної власності;

17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.

Відповідні обмежувальні заходи (санкції) передбачено застосовувати до Апелянта

безстроково.

Також правління Національного банку України рішенням від 25 лютого 2022 року відкликало ліцензію та ліквідувало АТ «Міжнародний резервний банк» (колишня назва АТ «СБЕРБАНК»), в якому був відкритий єдиний єдиний рахунок апелянта. Інші банки відмовляють скаржнику у відкритті рахунків через перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" в санаційному списку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору, дійшла висновку про відмову в задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що законодавчо закріплене положення про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати можливе, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто, таке зменшення передбачене лише для фізичної особи.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Таким чином, заява скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не підлягає задоволенню, оскільки наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік осіб є вичерпним, проте, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору.

Апеляційним господарським судом при цьому враховані сталі правові позиції Верховного Суду щодо розгляду клопотань про відстрочення сплати судового збору (ухвали від 18.12.2020 у справі №906/493/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 25.11.2020 у справі №904/5089/18, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 09.11.2020 у справі №912/533/20 тощо).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити чи розстрочити сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 у справі №910/17456/17 та від 10.09.2018 у справі №910/14081/14.

Водночас, не підлягає задоволенню також клопотання скаржника про надання додаткового строку для виконання умов ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023.

Так, згідно з положеннями частин першої, сьомої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Виходячи з наведених правових положень, перебіг десятиденного процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги розпочинається з наступного дня, після дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підтвердженням якого (дня) є довідка про доставку електронного документа (від 01.04.2023).

За приписами пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як зазначено вище, ухвалу суду від 27.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху скаржником отримано 01.04.2023, а отже скаржник був зобов`язаний усунути недоліки апеляційної скарги у строк до 11.04.2023.

Проте протягом встановленого законодавством строку скаржником не усунуто недоліків поданої нею апеляційної скарги, оскільки скаржником, згідно з поштовими відмітками на конверті зазначену вище заяву про відстрочення сплати судового збору здано на пошту 11.04.2023. Однак, при поданні даної заяви скаржником не виконано вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023, а відтак не усунуто недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.06.2022 у справі №910/7980/21.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України на території України введено воєнний стан строк, якого продовжено згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 року №58/2023 до 20 травня 2023 року.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 статті 260 ГПК України).

Згідно з ч. 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 статті 174 ГПК України).

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 8 статті 260 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статями 174, 234, 235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА ВЕСТ ГРУП" в задоволенні клопотання про надання додаткового строку для виконання умов ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"НАДРА ВЕСТ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі №910/10844/22 повернути без розгляду.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

5. Скаржнику надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

6. Матеріали справи №910/10844/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 287 Господасрького процессуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков