Рішення

від 19.04.2023 по справі 910/11673/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2023Справа № 910/11673/22За позовом керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Укренергопром»

про стягнення 2 148 095,82 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Самелюк К.О.;

від відповідача: Суньов Є.В.;

від третьої особи: не з`явився;

прокурор: Самолюк Т.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 2 148 095,82 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.13, 14, 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.1, 79-1, 116, 125, 126, 189, 206 Земельного кодексу України, ст.1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.14, 288, 289 Податкового кодексу України, ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.20 Закону України «Про оцінку земель», мотивовані тим, що відповідач набувши право власності на нерухоме майно по провулку Куренівському, 15 у місті Києві, що розташоване на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 0, 4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004, належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на земельну ділянку, не вносив плату за користування нею, внаслідок чого за період з 01.11.2019 по 31.12.2021 безпідставно зберіг грошові кошти у вигляді орендної плати в сумі 2 148 095,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.11.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка, в зв`язку з перебуванням у відпустці, отримана суддею Карабань Я.А. 14.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/11673/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.12.2022.

13.12.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства «Укренергопром» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладення підготовчого засідання для її повідомлення. Клопотання про залучення третьої особи мотивоване тим, що саме ПрАТ «Укренергопром» сплачує орендну плату за земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004.

У підготовче засідання 13.12.2022 з`явились представники сторін та прокурор. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.01.2023.

29.12.2022 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів.

19.01.2023 від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

20.01.2023 від прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача про залучення третьої особи, в яких прокурор зазначає ПрАТ «Укренергопром» не є землекористувачем зазначеної земельної ділянки або власником нерухомого майна, яке розташоване на ній.

У підготовче засідання 24.01.2023 з`явилась представники сторін та прокурор. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» про залучення третьої особи задоволено, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерного товариства «Укренергопром» (надалі - третя особа) та відкладено підготовче засідання на 21.02.2023.

14.02.2023 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких остання вказує, що заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 не існує, так як орендна плата в спірний період сплачувалася третьою особою на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 за №78-6-00270. Крім того, просить суд повернути позову заяву, з посиланням на те, що прокурор не мав права на звернення до суду.

20.02.2023 від прокуратури надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

У підготовче засідання 21.02.2023 з`явились представник позивача та прокурор, інші учасники справи в засідання не з`явились, про день, час та місце засідання повідомлялись належним чином. Суд, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою відмовив у задоволені клопотання третьої особи про повернення позовної заяви прокурору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 відкладено підготовче засідання на 21.03.2023 та витребувано докази, в порядку ст. 74 ГПК України.

09.03.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення.

16.03.2023 від третьої особи на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 21.03.2023 з`явились представники сторін та прокурор, третя особа в засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, учасниками справи було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.04.2023.

У судовому засіданні 19.04.2023 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та позов просили задовольнити, представник відповідача заперечував проти позову в повному обсязі. Представник третьої особи в засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 19.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2022 за №312571237, 24.11.2015 за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» (відповідачем), на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рижою О.В. за №1562, зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 4 044,9 кв.м., який розташований за адресою: місто Київ, провулок Куренівський, 15 та знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004, загальною площею 0,4989 га.

Однак, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно речові права відповідача на земельну ділянку площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві не зареєстровані.

В свою чергу, право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 зареєстроване 28.01.2019 за територіальною громадою в особі Київської міської ради.

Доказів прийняття Київською міською радою будь-яких рішень про передачу земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 у власність чи користування ТОВ «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» матеріали справи не містять.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у м. Києві №17389/5/26-15-12-07-05 від 11.08.2022 ТОВ «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» (податковий номер 34696042) податкові декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) 2019-2022 роки до ДПІ не подавались.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначає, що ТОВ «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» з моменту набуття права власності на нерухоме не оформило право власності або користування на земельну ділянку площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві (на якій розташоване та зареєстроване на праві власності нерухоме майно), а тому використовує вказану земельну ділянку без достатніх правових підстав.

У позовній заяві прокурор звертає увагу, що 28.01.2019 право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за територіальною громадою в особі Київської міської ради. Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та з 28.01.2019 є об`єктом цивільних прав, у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Отже, з 28.01.2019 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) за переконанням прокурора, відповідач без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, використовує земельну ділянку площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві для обслуговування розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, що є підставою для стягнення з товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що Оболонська окружна прокуратура міста Києва неодноразово зверталась до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з листами в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо вжиття заходів по стягненню безпідставно збережених коштів з відповідача за користування земельною ділянкою площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 (листи від 09.09.2022 за №10.55-54-4341вих-22 та від 23.10.2022 за №54-5416вих-22 наявні в матеріалах справи).

Зазначені листи залишені без відповідного реагування.

За таких обставин, керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом в інтересах Київської міської ради до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.11.2019 по 31.12.2021 у розмірі 2 148 095,82 грн.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування - Київської міської ради, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про охорону земель" землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави.

Зі змісту ст.140, 142, 143 Конституції України, ст.6, 9, 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", ст.1, 2, 4, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Суд зауважує, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, на переконання суду, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.

Відтак, в силу норм ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язком прокурора є захист інтересів держави, в тому числі територіальної громади.

Відповідно до ст.16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про охорону земель" до повноважень Київської міської ради у галузі охорони земель належить, зокрема, організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Отже, порушення прав територіальної громади, яка є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів.

У свою чергу, в силу ст.16, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.189 Земельного кодексу України, саме Київська міська рада має виконувати відповідні функції, здійснювати контроль за використанням земель та своєчасно реагувати на порушення земельного законодавства.

У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності забезпечення прав та інтересів територіальної громади, як власника землі, що є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Використання відповідачем земельної ділянки для розміщення та експлуатації нерухомого майна без оформлення правовстановлюючих документів на землю та без сплати до місцевого бюджету обов`язкових орендних платежів, порушує інтереси територіальної громади в особі Київської міської ради, яка в даному випадку позбавлена можливості ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатись землями міста Києва, регулювати земельні відносини з метою створення умов для поліпшення соціальної інфраструктури міста.

При цьому інтереси держави охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, що відповідає змісту статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17).

Крім того, спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади міста Києва.

Внаслідок невиконання відповідачем вимог закону територіальна громада міста в особі Київської міської ради тривалий час не отримує до бюджету значні кошти від використання товариством земельної ділянки, що негативно впливає на своєчасне фінансування місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку, розвитку комунальних підприємств, установ та організацій, вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку освіти та медичного обслуговування, посилення сил оборони столиці та відновлення міських об`єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій розвитку транспорту і зв`язку, вирішення інших питань, що стосуються територіальної громади та фінансуються з місцевого бюджету.

Отже, порушення інтересів держави в даному випадку полягає в невиконанні відповідачем вимог земельного законодавства, що призводить до безоплатного користування ТОВ "МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП" комунальною земельною ділянкою площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 та збереження без достатньої правової підстави за рахунок власника землі (територіальної громади міста Києва) коштів, які відповідач повинен сплатити за користування землею.

Крім того, прокурор звертався з листами від 09.09.2022 за №10.55-54-4341вих-22 та від 23.10.2022 за №54-5416вих-22 про вжиття заходів по стягненню безпідставно збережених коштів з відповідача за користування земельною ділянкою площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004.

Проте такі листи залишені без відповідного реагування. Іншого матеріали справи не містять.

Прокурором доведено та судом встановлено наявність достатніх правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст.80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України).

Прокурор звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначає, що земельна ділянка загальною площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві, є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись зважаючи на вимоги ст. 123, 124 Земельного кодексу України лише на підставі та умовах договору оренди.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Крім того, правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку в разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як убачається із положень ст.120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведені в оренду попередньому власнику.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

При цьому, згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 при розгляді справи № 922/2060/20 з подібними правовідносинами, де серед інших встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Водночас, встановлено, що за ТОВ "МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП" право власності зареєстровано лише на майновий комплекс загальною площею 4 044,9 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві, а відповідне речове право щодо зазначеної земельної ділянки за товариством не зареєстровано, оскільки рішення про передачу її в оренду ТОВ "МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП" Київською міською радою не приймалось.

З огляду на те, що відповідач користується комунальною земельною ділянкою площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві для розміщення та експлуатації об`єктів нерухомого майна, власником якого він є, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади в особі Київської міської ради, ТОВ «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» (відповідач) фактично зберегло в себе кошти, які мало сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України, повинно повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 Цивільного кодексу України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

З огляду на викладене відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки площею 0,4989 га за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 по провулку Куренівському, 15 у місті Києві, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З аналізу змісту норм ст.1212-1214 Цивільного кодексу України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондиційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Статтею 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України , передбачено, що власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Києва в особі позивача (Київської міської ради). Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке в спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування в даній справі передбачених ст.1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) в себе відповідних сум орендної плати.

Зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача в спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Судом береться до уваги, що положення глави 83 Цивільного кодексу України, якою регулюються спірні правовідносини і обґрунтовується позов, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17 викладено правову позицію відносно того, що вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд акцентує увагу, що при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у вказаних вище постановах Верховного Суду, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Одночасно, суд не приймає до уваги твердження відповідача та третьої особи відносно того, що заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку за період 2019-2021 роки відсутня, оскільки сплачувалася третьою особою на підставі договору оренди земельної ділянки №78-6-00270 від 25.03.2005 та компенсувалась відповідачем останній на підставі договору №2-03Д компенсації витрат зі сплати орендної плати за землю від 20.02.2013, з огляду на таке.

Так, відповідно до матеріалів справи 25.03.2005 між Київською міською радою (орендодавець) та третьою особою (орендар) на підставі рішення п.5 рішення Київської міської від 15.07.2004 за №419/129, було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди) відповідно до якого орендодавець за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку по провулку Куренівському, 15 в Оболонському районі міста Києва, розміром 0,4989 га, кадастровий номер 8000000000:78:122:0004.

Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 07.04.2005 за №78-6-00270 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п.3.1. договору оренди його укладено на 10 років.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.7.1. договору оренди).

Згідно із п.11.3. договору оренди він припиняється, зокрема, в разі закінчення строку на який його було укладено.

Пунктом 11.7 договору оренди передбачено умови поновлення договору, а саме:

- після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

07.04.2005 між орендарем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004.

11.12.2006 між ОСОБА_1 (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рижою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №1562, відповідно до якого відповідач придбав у власність майновий комплекс загальною площею 4 044,9 кв.м., який розташований за адресою: місто Київ, провулок Куренівський, 15 та знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004, загальною площею 0,4989 га.

20.02.2013 між відповідачем (надалі - компанія) та третьою особою (надалі - отримувач) підписано договір №2-03Д компенсації витрат зі сплати орендної плати за землю від 20.02.2013 відповідно до п.1.1. якого отримувач здійснює плату за землю у вигляді орендної плати за земельну ділянку, а саме: за земельну ділянку, яка розташована за адресою: провулок Куренівській, 15 в Оболонському районі міста Києва, розміром 0,4989 га, за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 (надалі - земельна ділянка), а компанія зобов`язується компенсувати отримувачу понесені ним витрати зі сплати орендної плати за земельну ділянку, починаючи з витрат з липня 2012 року до моменту отримання компанією прав на оренду земельної ділянки у порядку, зазначеному в п.3.1.1. договору.

Відповідно до п.1.2. договору №2-03Д підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, який укладено між отримувачем та Київською міською державною адміністрацією 25.03.2005, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.04.2005 за №78-6-00270.

Як убачається з матеріалів справи ПрАТ «Укренергопром» (третя особа) листами за вих.№17/04 від 17.04.2015 та вих.№26/04-17 від 24.04.2015 повідомлено Київську міську раду про те, що він як орендар не має наміру поновлювати договір оренди земельної ділянки від 25.03.2005 за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004, та готовий повернути вказану земельну ділянку у володіння та користування орендодавцю, в зв`язку з закінченням строку дії договору оренди та в зв`язку з тим, що не володіє жодним нерухомим майном, розташованим на вказаній земельній ділянці, а будівля, яка на ній знаходиться, належить на праві власності іншій юридичній особі (ТОВ «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП»).

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на дату закінчення строку дії договору оренди) договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із положеннями ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди

землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як зазначено судом вище, орендар (третя особа) листами за вих.№17/04 від 17.04.2015 та вих.№26/04-17 від 24.04.2015 (т.2., а.с.263, 264) повідомив орендодавця - Київську міську раду про те, що немає наміру поновлювати договір оренди.

При цьому суд зазначає, що договором оренди не передбачено повернення земельної ділянки саме за актом приймання-передачі.

Отже, враховуючи викладене вище, оскільки орендар (третя особа) не звертався до орендодавця з клопотанням про поновлення договору оренди, а навпаки відмовився від його поновлення, рішення Київською міською радою про поновлення строку дії договору не приймалося, а також відповідна додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки між позивачем та третьою особою не укладалася, суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 припинив свою дію 07.04.2015, внаслідок закінчення строку, на який було укладено договір.

Крім цього, суд ставиться критично на посилання третьої особи відносно того, що Київською міською радою вчинялися дії, які свідчать про пролонгацію договору оренди землі на наступний строк так як у червні 2018 року на адресу третьої особи від Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради надійшов лист №ЛПВ-28041 від 13.06.2018 в якому повідомлялось про замовлення нової довідки про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки (т.2, а.с.92), оскільки із вказаного листа не вбачається що він стосується саме договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004, а також вказаний лист носить виключно інформативний характер.

Суд наголошує, що сплата третьою особою орендної плати на підставі договору оренди, який є припиненим також не свідчить про автоматичну пролонгацію такого договору.

Враховуючи зазначене, договір від 20.02.2013 за №2-03Д щодо компенсації витрат зі сплати орендної плати за землю, укладений між відповідачем та третьою особою, не може підтвердити виконання відповідачем свого грошового зобов`язання, як землекористувача, зі сплати коштів за оренду земельної ділянки, з таких підстав: по-перше, обов`язок у ПрАТ «Укренергопром» (третя особа) щодо сплати орендних платежів за договором оренди земельної ділянки від 25.03.2005 припинився в 2015 році, а, по-друге, сплата відповідачем коштів на користь третьої особи на підставі укладеного між ними договору, не свідчить про виконання відповідачем свого обов`язку стосовно сплати грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 в установленому законом порядку.

Отже, надані третьої особою та відповідачем докази не спростовують доводи прокурора про обов`язок TOB «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП», як землекористувача, сплатити до бюджету столиці безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання вказаної вище земельної ділянки.

Щодо розрахунку визначення суми коштів, яка підлягає до стягнення, суд вказує таке.

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Окрім того, відповідно до положень п.п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Суд зауважує, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, на переконання суду, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 284.1 ст.284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Так, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.08.2022 №НВ-0000775432022 нормативно грошова оцінка земельної ділянки від 02.08.2018 земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 становить 20 630 726,45 грн.

Відповідно до наданого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розрахунку, розмір орендної плати за фактичне використання TOB «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» земельної ділянки площею 0,4989 га по провулку Куренівському, 15 у Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:122:0004) за період з 28.01.2019 по 31.08.2022 становить 3 686 356,70 грн.

Розрахунок плати за користування TOB «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» вказаною земельною ділянкою здійснено в розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням рішень Київської міської ради від 13.12.2018 №416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік», від 12.12.2019 №456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» та від 24.12.2020 №24/24 «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» (копії яких наявні в матеріалах справи т.1, а.с.161-291), враховуючи, що вид економічної діяльності товариства визначено, як «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що також підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому орендна плата за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 не нараховувалася відповідно до пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок суми коштів, яка підлягає стягненню з відповідача за загальний період з 01.11.2019 по 31.12.2021, а саме: з 01.11.2019 по 31.12.2019 - 172 393,74 грн, з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 944 165,76 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 1 031 536,32 грн, суд встановив його арифметичну правильність, при цьому судом береться до уваги, що відповідачем контррозрахунку не подавалось.

Отже, сума коштів яку мало сплачувати ТОВ "МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП" до бюджету Київської міської ради, внаслідок зайняття земельної ділянки без оформлення договору оренди за загальний період з 01.11.2019 по 31.12.2021 становить 2 148 095,82 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 2 148 095,82 грн орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:78:122:0004 комунальної власності.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 34696042) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) 2 148 095 (два мільйони сто сорок вісім тисяч дев`яносто п`ять) грн 82 коп. безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНВЕСТ ГРУП» (04116, місто Київ, вулиця Старокиївська, будинок 26, ідентифікаційний код 34696042) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 32 221 (тридцять дві тисячі двісті двадцять одну) грн 44 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 21.04.2023.

Суддя Я.А.Карабань