Ухвала

від 11.04.2023 по справі 925/69/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 квітня 2023 року м. Черкаси справа № 925/69/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

стягувача: Савенко Ю.Н. адвокат,

боржника: Чорний К.О. адвокат,

Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси

скаргу Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» від 09.12.2022 № 501-06/369 на бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АЗОТ»

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про стягнення 25 317 367, 96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АЗОТ» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вулиця Гоголя, будинок 285, місто Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 22800735) на користь Публічного акціонерного товариства «Азот» (вулиця Першотравнева, будинок 72, місто Черкаси, Черкаська область, 18014, ідентифікаційний код 00203826) 19 500 000, 00 грн неповернутої фінансової допомоги, 4 639 424, 33 грн інфляційних нарахувань, 1 177 943, 63 грн три проценти річних та 379 760, 52 грн витрат на сплату судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019, яке набрало законної сили 17.04.2019, 17.04.2019 було видано наказ із строком пред`явлення до виконання по 17.04.2022.

02 квітня 2020 року стягувач (позивач) змінив найменування без процедури реорганізації з Публічного акціонерного товариства «Азот» на Приватне акціонерне товариство «Азот».

09 грудня 2022 року стягувач (скаржник) Приватне акціонерне товариство «Азот» звернувся до Господарського суду Черкаської області зі скаргою в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), у якій просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. щодо не прийняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП № 68809304 з виконання наказу № 925/69/19, виданого 17.04.2019 Господарським судом Черкаської області;

зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № 68809304, про що винести відповідну постанову.

Обґрунтовуючи скаргу стягувач зазначає, що Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ВПВР УЗПВР у Черкаській області) Харченко К.Г. (далі державний виконавець) винесла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 925/69/19, виданого 17.04.2019 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», до вирішення питання по суті.

Зупиняючи вчинення виконавчих дій державний виконавець зазначив, що згідно наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році» боржник ПАТ «Черкасиобленерго» включено до об`єктів малої приватизації (що станом на 03.05.2022 стало підставою для зупинення вчинення виконавчих дій).

У зв`язку зі змінами в законодавстві, що усунули підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, ПрАТ «АЗОТ» направило на адресу ВПВР УЗПВР у Черкаській області клопотання від 29.11.2022 № 501-06/348, в якому просило поновити вчинення виконавчих дій у ВП № 6889304.

Державний виконавець не вчинив дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду, жодних постанов про вчинення виконавчих дій та інших документів виконавчого провадження на адресу ПрАТ «АЗОТ» не надходило.

Стягувач вважає, що в даному випадку вбачається бездіяльність державного виконавця, яка є незаконною та протиправною.

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Ухвалою від 19 грудня 2022 року Господарський суд Черкаської області розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» призначив у судовому засіданні на 19 січня 2023 року.

12 січня 2023 року 12 січня 2023 року від Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. надійшов відзив на скаргу

Обґрунтовуючи заперечення проти скарги, Заступник начальника зазначає, що положеннями ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 910/6271/19, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/5812/19).

Державним виконавцем було правомірно прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні № 68809304.

Держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», який в сукупності складає 71% в статутному капіталі боржника.

Поновлення виконавчого провадження можливе тільки після закінчення дії зазначених обставин, що зумовили зупинення вчинення виконавчих дій після виключення підприємства з переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

В зв`язку з чим, Заступник начальника просить суд у задоволенні скарги відмовити повністю.

18 січня 2023 року від боржника Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшли заперечення на скаргу.

Стосовно правомірності дій державного виконавця в частині зупинення виконавчого провадження боржник зазначає, що наказом Фонду державного майна України № 1 від 04.01.2022 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році.

Додатком № 1 до наказу Фонду державного майна України № 1 від 04.01.2022 затверджено перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності. До вказаного переліку включено ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (код 20077482) державна частка 99,6585 % та ПАТ «Черкасиобленерго» (код 22800735) державна частка 46 %.

Як вбачається з інформаційної довідки ПАТ «Національний депозитарій України» № 78612 від 21.07.2022 сформованої станом на 20 липня 2022 року:

- держава Україна в особі Міністерства енергетики України є власником акцій ПАТ «Черкасиобленерго» у кількості 68 260 990, відсоток яких у статутному капіталі боржника складає 46,000038%;

- ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» є власником акцій ПАТ «Черкасиобленерго» у кількості 37 098 333 що становить 25,0000% статутного капіталу боржника.

- частиною акцій ПАТ «Черкасиобленерго» володіє Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд «Сьомий» - 24,475557 % акцій.

При цьому, як вбачається з інформаційної довідки ПАТ «Національний депозитарій України» № 29725 від 25.01.2021, сформованої станом на 21.01.2021 державі Україна в особі Фонду державного майна України належить 4378 акцій ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія», що становить 99,658547 % статутного капіталу ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія».

Таким чином, держава Україна в особі Міністерства енергетики України прямо володіє пакетом акцій у статутному капіталі ПАТ «Черкасиобленерго» у розмірі 46,000038 % та в особі ФДМУ опосередковано (через ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» (ПрАТ «УкрЕСКО») володіє пакетом акцій у статутному капіталі боржника ПАТ «Черкасиобленерго» у розмірі 25 %.

Таким чином, держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», який в сукупності складає 71 % в статутному капіталі боржника.

При перегляді у касаційному порядку ухвали Господарського суду Черкаської області від 10.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494) не спростував та не заперечив вірність таких висновків судів попередніх інстанцій:

«...на час видання розпорядження Кабінету Міністрів України № 96-р від 18.02.2013 «Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу та групи Г» Держава Україна в особі Фонду державного майна України здійснює контроль за ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» та в розумінні наведених вище вимог чинного закону є афілійованою особою щодо зазначеного товариства, то Держава Україна прямо (володіючи пакетом акцій у статутному капіталі товариства в розмірі 46 %) та опосередковано (через ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія») володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», який разом складає 71 % в статутному капіталі товариства».

Також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 925/965/16 викладено аналогічний висновок суду про те, «що Держава України прямо (володіючи пакетом акцій у статутному капіталі товариства в розмірі 46%) та опосередковано (через ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія») володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Черкасиобленерго», який разом складає 71 % в статутному капіталі товариства.

Боржник зазначає, що Заступник начальника правомірно зупинила виконання виконавчих дій не пізніше наступного дня, коли йому стали відомі відповідні обставини про включення єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Зупинення Державним виконавцем вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 68809304 від 03.05.2022 відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» відповідає нормам чинного законодавства України.

Стосовно передчасності подання ПрАТ «Азот» скарги про визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця боржник зазначає таке.

У скарзі ПрАТ «Азот» вказує, що звернувся з клопотанням від 29.11.2022 до ВПВР УЗПВР у Черкаській області, останній, станом на час звернення скаржника до суду, відповідь на зазначене клопотання не надав, що і стало підставою звернення ПрАТ «Азот» зі скаргою до суду.

ЗУ «Про виконавче провадження» не визначає строку, яким повинен керуватися державний виконавець при розгляді клопотань сторін виконавчого провадження

Пунктом 3 частини 2 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Боржник вважає, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, відповідно не може вказувати державному виконавцю, яке саме рішення він повинен прийняти при розгляді клопотання будь-якого змісту, оскільки прийняття рішення стосовно задоволення або незадоволення клопотання сторони виконавчого провадження, несе за собою вчинення інших виконавчих дій, що може бути розцінено, як втручання у дискрецію (вільний розсуд) державного виконавця.

Отже, боржник вважає скаргу ПрАТ «Азот» на бездіяльність державного виконавця такою, що подана передчасно.

Призначене на 19.01.2023 судове засідання не відбулося через відключення електричної енергії в приміщенні Господарського суду Черкаської області, що унеможливило фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

25 січня 2023 року від скаржника надійшло письмове пояснення.

Скаржник вважає, що твердження боржника та Заступника начальника ВПВР УЗПВР у Черкаській області не відповідають фактичним обставинам, які знайшли своє підтвердження в постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 17-14-01/1494, якою стосовно ПАТ «Черкасиобленерго» встановлено, що об`єктом приватизації є пакет акцій ПАТ «Черкасиобленерго», що належать державі, в розмірі 46%.

Оскільки пакет акцій, які підлягають приватизації, становить менш ніж 50% статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго», відсутні правові підстави для застосування ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та зупинення вчинення виконавчих дій.

В своїй заяві про поновлення вчинення виконавчих дій ПрАТ «АЗОТ» чітко навело для цього підстави, а тому державний виконавець ВПВР УЗПВР у Черкаській області був зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, тобто з моменту отримання 30.11.2022 клопотання ПрАТ «АЗОТ» про поновлення вчинення виконавчих дій, продовжити (відновити) примусове виконання рішення суду.

20 лютого 2023 року від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 21 лютого 2023 року Господарський суд Черкаської області розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» відклав на 13 березня 2023 року.

13 березня 2023 року від боржника надійшло письмове пояснення.

Боржник додатково зауважує, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб`єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації.

Крім того, в період дії воєнного стану в Україні та проведені приватизаційних процесів, поновлення виконавчих проваджень може дестабілізувати роботу ПАТ «Черкасиобленерго», яке є об`єктом критичної інфраструктури, що здійснює розподіл електричної енергії в межах Черкаської області та виконує аварійно-ремонтні роботи з відновлення ліній електропередач, зокрема і після ракетних ударів рф.

У судовому засіданні, яке відбулося 13 березня 2023 року, суд оголосив перерву до 11 квітня 2023 року.

11 квітня 2023 року від боржника надійшло письмове пояснення.

Боржник додатково зауважує, що згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що зупинення виконавчого провадження - це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону України «Про виконавче провадження», які не можуть бути усунуті ані виконавцем, ані учасниками виконавчого провадження протягом певного проміжку часу.

Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії по такому виконавчому провадженні допоки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця.

Даного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду приймаючи постанову від 20.07.2022 у справі № 370/1226/15.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки обставина, яка зумовила прийняття державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 68809304 включення ПАТ «Черкасиобленерго» до переліку об`єктів приватизації, наразі залишається чинною, дії державного виконавця відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні, яке відбулося 11 квітня 2023 року:

представник скаржника вимоги викладені у скарзі підтримав та просив суд скаргу задовольнити;

представник боржника у задоволенні скарги просив відмовити;

оголошувалася перерва, після якої суд видалявся до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Про дату, час і місце проведення судового засідання державний виконавець повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У судовому засіданні 11.04.2023 згідно з ч. 6 ст. 233, ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши пояснення представників стягувача, боржника, головного спеціаліста, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, Господарський суд Черкаської області дійшов до висновку, що скарга Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» від 09.12.2022 № 501-06/369 на бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

15 квітня 2022 року Заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68809304 з виконання судового наказу № 925/69/19, виданого 17.04.2019 Господарським судом Черкаської області.

У вказаній постанові органом ДВС помилково зазначено, що наказ виданий Черкаським окружним адміністративним судом.

Технічна помилка допущена при реєстрації виконавчого документа виправлена постановою від 16.05.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

03 травня 2022 року Заступником начальника ВПВР УЗПВР у Черкаській області винесено постанову ВП № 68809304 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 925/69/19, виданого 17.04.2019 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», до вирішення питання по суті.

Зупиняючи вчинення виконавчих дій Заступник начальника зазначила, що наказом Фонду державного майна України наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році» боржник ПАТ «Черкасиобленерго» включено до об`єктів малої приватизації.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону чинного на момент прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій) передбачалось, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Законом України від 28 липня 2022 року № 2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» було внесено зміни в п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», в результаті чого даний пункт було викладено в такій редакції: виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У зв`язку зі змінами в законодавстві, стягувач звернувся до ВПВР УЗПВР у Черкаській області з клопотанням від 29 листопада 2022 року за № 501-06/348, в якому просив поновити вчинення виконавчих дій у ВП № 68809304.

Вказане клопотання отримано ВПВР УЗПВР у Черкаській області 30 листопада 2022 року.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

При цьому, строки розгляду заяв та клопотань сторін зазначеним законом не встановлені.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд вважає, що в даному випадку державний виконавець був зобов`язаний у розумні строки розглянути клопотання стягувача та прийняти з цього питання відповідне рішення чи вчинити дії.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують розгляд органом ДВС клопотання стягувача від 29 листопада 2022 року.

Згідно ч. 7 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом враховано, що наказом Фонду державного майна України № 145 від 05 лютого 2021 року «Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (код за ЄДРПОУ 22800735)» прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 46 % статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго».

Наказом Фонду державного майна України № 1 від 04 січня 2022 року «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році», затверджено, зокрема, згідно з додатком № 1 приватизацію пакета акцій розміром 46 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Департаменту приватизації та регіональним відділенням Фонду державного майна України було також наказано забезпечити здійснення заходів із приватизації об`єктів включених до Переліків, а також продовжити приватизацію об`єктів включених до Переліків, по яких рішення про приватизацію прийняті.

Наказом Фонду державного майна України № 140 від 27 січня 2023 року «Про внесення змін до наказу Фонду державного маи?на Украі?ни від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малоі? приватизаціі?, що підлягають приватизаціі? (із змінами)» внесено до додатка 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду», до додатка 3 «Перелік окремого майна», додатка 5 «Перелік об`єктів соціально-культурного призначення», затверджених наказом Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 відповідні зміни.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до об`єктів малої приватизації належать пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації.

Разом із тим, до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) та пули, вартість активів яких (для пулу загальна вартість активів об`єктів приватизації, з яких сформовано пул) згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень (ч. 3 ст. 5 вищевказаного Закону).

Тобто, сам факт віднесення державного пакету акцій статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до об`єктів малої приватизації підтверджує те, що до приватизації включено пакет акцій боржника у розмірі менше 50 відсотків.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 11 січня 2022 року зі справи №17-14-01/1494 було зазначено, що оскільки пакет акцій становить менш ніж 50 % статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго» його віднесено до об`єктів малої приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 25 квітня 2018 року № 550 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 99,6585 % статутного капіталу ПрАТ «УкрЕСКО», яка володіє 25 % акцій ПАТ «Черкасиобленерго».

Будь-якого рішення органу приватизації в розумінні Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» Фондом державного майна України про приватизацію саме вказаних 25 % акцій ПАТ «Черкасиобленерго», не приймалось.

Метою Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» як закону в цілому, так і окремих його положень, є суттєве удосконалення, спрощення і скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності. Для цього законодавцем передбачено окремі процедури та засоби, які прямо спрямовані на досягнення визначеної законом мети.

Як вбачається зі змісту пояснювальної записки до проекту Закону України «Про приватизацію державного майна» (в подальшому назва Закону, зареєстрованого за № 7066 від 04 вересня 2017 року, номер акта № 2269-VIII від 18 січня 2018 року змінена, а зазначений Закон прийнято Верховною Радою України у другому читанні та в цілому під назвою Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»), під час підготовки та прийняття зазначеного Закону, законодавцем враховано, що соціально - економічна ситуація в Україні вимагає кардинального прискорення проведення реформування економіки, управління державною власністю.

Законодавцем враховано те, що понад 90 % державних активів введено в експлуатацію 50-150 років тому, затримка з приватизацією цих об`єктів призводить до їх подальшого руйнування, зниження інвестиційної привабливості. Відсутність джерел потрібних для модернізації виробництва інвестицій впливає на конкурентоспроможність державних підприємств, неефективне управління доводить їх до банкрутства.

Тобто, законодавцем положення Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» спрямовано на вирішення проблемних питань, які перешкоджають прискоренню процесів приватизації, спрощення процедури приватизації об`єктів державної власності та скорочення термінів її проведення, можливість визначення ціни об`єктів приватизації платоспроможним попитом, посилення захисту прав інвесторів.

Законодавець, визначаючи імперативні положення в частині 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» виходив з загальних принципів закону, за умови дотримання яких наслідком такого закриття та проведеної приватизації має бути фінансове оздоровлення підприємства, і відповідно задоволення вимог кредиторів.

В зв`язку з чим, приватизація такого підприємства має бути узгоджена і проведена у чіткій відповідності до норм діючого законодавства.

Враховуючи встановлене (пункт 62 цієї постанови), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що державний пакет акцій ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 25%, якими володіє ПрАТ «УкрЕСКО», та які фактично (опосередковано) належать державі, не є об`єктом приватизації відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відтак, на цей час відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», які виникають у разі прийняття рішення про включення пакетів акцій ПАТ «Черкасиобленерго» 46% та 25% відповідно до переліку об`єктів приватизації.

Відповідно до Указу Президента України № 452/2021 від 28 серпня 2021 року Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері» зобов`язано Кабінет Міністрів України разом з Фондом Державного майна України до 31 серпня 2021 року виключити з переліку об`єктів великої приватизації державної власності належні державі пакети акцій операторів систем розподілу електричної енергії з подальшим визначенням Міністерства енергетики України органом управління такими пакетами.

Відповідно до пункту 56) частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

ПАТ «Черкасиобленерго» є оператором систем розподілу електричної енергії в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на підставі відповідної ліцензії.

Також, слід звернути увагу на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 1222-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36 «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності», відповідно до якого зобов`язано Фонд державного майна України припинити приватизацію державних пакетів акцій ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 46 % та ПрАТ «УкрЕСКО» у розмірі 99,6585 %, що вказує на вчинення державними органами дій щодо припинення приватизації державного пакету акцій ПАТ «Черкасиобленерго», а також ПрАТ «УкрЕСКО».

Вказане Розпорядження у цій частині (абз. 2, п. 2) набирає чинності з 30 червня 2023 року.

Верховний Суд вказав, що господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

Положення частини 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є імперативними.

Водночас, Верховний Суд за наслідками розгляду справи № 17-14-01/1494 в касаційному порядку дійшов висновку, що підстав для закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго» в порядку передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» немає, в зв`язку з чим залишив постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Тобто, суд дійшов висновку, що ПАТ «Черкасиобленерго» не є тим товариством щодо якого застосовується названа вище імперативна норма Закону.

Слід вказати, що у справі № 17-14-01/1494 ПАТ «Черкасиобленерго», в обґрунтування свого клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство також посилалося на ту обставину, що держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», який в сукупності складає 71 % в статутному капіталі боржника.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пункт 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції) як і частина 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» регулює правовідносини, що стосуються боржників, зокрема, державних підприємств та/або господарських товариств, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, та щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Наслідком прийняття рішення про приватизацію державного підприємства є зупинення виконавчого провадження, у якому це підприємство є боржником, а також закриття провадження у справі про банкрутство.

Близький за змістом висновок наведено в п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року зі справи № 908/1525/16.

Конструкція цих двох чинних норм дає підстави для висновку, що оскільки провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» триває, а ухвалу місцевого господарського суду від 30 березня 2021 року про закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції було скасовано, то раніше зупинене на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону виконавче провадження підлягає відновленню.

Отже, суд відхиляє доводи боржника та державного виконавця стосовно того, що після внесення законодавцем змін до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було законних підстав для відновлення зупиненого виконавчого провадження.

Невиконання судового рішення та несвоєчасне вчинення державним виконавцем передбачених законом дій безпосередньо порушує право стягувача за виконавчим документом.

При цьому судом було також враховано рішення ЄСПЛ у справах «Савіцький проти України», no. 38773/05, від 26 липня 2012 року, «Глоба проти України», no. 15729/07 від 05 липня 2012 року та «Чіжов проти України», заява № 6962/02, в яких наголошено про недопустимість невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

Оскільки у зв`язку зі змінами в національному законодавстві відпали підстави для подальшого зупинення виконавчого провадження, то державний виконавець з моменту отримання клопотання стягувача безпідставно не вчиняє дій по продовженню примусового виконання рішення суду у порядку встановленому Законом, та всупереч ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» не приймає відповідної постанови з цього питання.

Отже, суд визнає скаргу обґрунтованою.

Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» № 501-06/369 від 09.12.2022 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії про визнання неправомірною бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. щодо не прийняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП № 68809304 з виконання наказу № 925/69/19, виданого 17.04.2019 Господарським судом Черкаської області.

Зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № 68809304, про що винести відповідну постанову.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 21 квітня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз