Ухвала

від 20.04.2023 по справі 381/1469/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУДКИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/493/23

381/1469/22

УХВАЛА

м. Фастів Київська область 20.04.2023 року

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання сторони кримінального провадження прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42022110000000104 від 23.05.2022 року про арешт майна.

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 року до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна.

Як зазначено в клопотанні, в провадженні слідчого відділу Фастівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022110000000104 від 23.05.2022 з попередньою кваліфікацією передбаченою ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході проведення досудового розслідування, 19.04.2023 року на виконання ухвали суду від 31.03.2023 року у справі № 381/1469/22 слідчим Фастівського РУП ГУНП в Київській області за участю спеціаліста землевпорядника ОСОБА_3 проведено огляд земельних ділянок з кадастровими номерами 3222789200:03:023:0001 та 3222789200:03::024:0001, власником яких є ОСОБА_4 . В ході огляду вказаних земельних ділянок встановлено, що вони накладаються на водний об`єкт, а навколо земельних ділянок розташовані лісові насадження. Земельні ділянки обнесені парканом.

Як зазначила прокурор в клопотанні, відповідно до листа Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезаневського (ЦГО) природний водний об`єкт на який накладається вказана земельна ділянка є ліва притока річки без назви та є малою річкою.

Крім того, відповідно до листа Басейнового управління водних ресурсів від 04.01.2023 року, на території с. Ясногородка розташовано землі водного фонду р. Трубище з нормативною прибережною захисною смугою шириною 25 м.

При проведенні досудового розслідування, зроблено висновок, що вказаний водний об`єкт, на який накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами 3222789200:03:023:0001 та 3222789200:03::024:0001, є річка Трубище.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що вказані земельні ділянки огороджені, чим обмежено доступ громадян до водних об`єктів та лісових ділянок.

На думку прокурора, вказане свідчить про наявність в діях невстановлених службових осіб органу місцевого самоврядування, службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою прокурора про визнання предметів речовими доказами від 19.04.2023 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3222789200:03:023:0001 та 3222789200:03::024:0001 визнано речовим доказом.

Положеннями ст. 2,7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Положеннями п.1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачене обов`язкове зазначення у клопотанні слідчого, прокурора підстави та мети відповідно положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування арешту майна.

Також в клопотанні повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Як зазначив прокурор в клопотанні, що зазначені речі визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні на підставі постанови.

Разом з тим, аналіз клопотання, з яким звернувся прокурор до слідчого судді дає підстави вважати про недостатність доказів про те, що вказані речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

При цьому прокурором необґрунтовано підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту тимчасововилученого майна,а також, наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України та не надані письмові докази, що обґрунтовують необхідність накладення даного арешту на вказане майно.

Згідно частини першої ст. 172 КПК України, суд зобов`язаний повідомити особу-володільця майна, що належить арештувати, про судовий розгляд поданого клопотання.

Проте данних про місцезнаходження володільця, розпорядника або користувача майна чи інших контактів прокурором в клопотанні не зазначено, що унеможливлює його виклик до суду.

Посилання в клопотанні прокурором про слухання клопотання без власника майна не може бути взято до уваги так, як клопотання не містить належного обґрунтування та не підтверджено доказами.

Згідно ч. 3ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.170-172 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42022110000000104 від 23.05.2022 року повернути прокурору для усунення недоліків та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1