Постанова

від 19.04.2023 по справі 558/140/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2023 року

м. Рівне

Справа № 558/140/22

Провадження № 22-ц/4815/378/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.

секретар судового засідання Пиляй І. С.

часники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід»,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Державний реєстратор Комунального підприємства «Архітектор»Дубенської

міськоїради Рівненськоїобласті АнтонюкІнна Іванівна

розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 29 вересня 2022 року у складі судді Феха Т. С., постановлене в смт. Демидівка Рівненської області об 11 годині 05 хвилин, повний текст рішення складено 03 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Захід», державний реєстратор Комунального підприємства «Архітектор»Дубенської міськоїради Рівненськоїобласті АнтонюкІнна Іванівна, про скасування рішення державного реєстратора, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що що є власником земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, що розташована на території Хрінницької сільської ради Дубенського (ліквідованого Демидівського) району Рівненської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. 8 жовтня 2016 року між нею та ТОВ «Райз Захід» був укладений договір оренди вказаної земльної ділянки строком на 7 років. В кінці грудня 2021 року вона випадково дізналась про існування додаткової угоди б/н від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 8 жовтня 2016 року, згідно якої право оренди перейшло від ТОВ «Райз Захід» до відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії договору змінено на 7 років з дня підписання такої додаткової угоди, тобто до 17 серпня 2024 року. У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що дізнавшись про існування додаткової угоди від 17 серпня 2017 року, вона звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй належної земельної ділянки, скасування самостійно додаткової угоди, оскільки не давала згоди на заміну сторони орендаря, а також на зміну строку дії договору оренди. Крім того, вона додаткову угоду від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 8 жовтня 2016 року не підписувала, ніколи не уповноважувала інших осіб це робити за неї та відповідної довіреності нікому не видавала. При цьому, ознайомившись із змістом копії такої додаткової угоди від 17 серпня 2017 року, вона виявила, що підпис на додатковій угоді їй не належить. Проте, відповідач земельну ділянку їй не повернув. Із змісту інформаційної довідки №286508660 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належної їй земельної ділянки було встановлено наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 5621485512:02:000:0022. Відповідно номер запису про інше речове право: 17438306, орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія» код ЄДРПОУ 41099127, Додаткова угода до договору оренди землі від 08.10.2016 року, серія та номер б/н, виданий 17.08.2017 року. Строк дії 7 років. Запис є актуальним на даний час. Вказує, що між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельною ділянкою, належною їй, оскільки додаткової угоди від 17 серпня 2017 року щодо передачі земельної ділянки відповідачеві вона не підписувала, умови такої додаткової угоди не погоджувала та на укладення додаткової угоди від 17 серпня 2017 року нікого не уповноважувала, з нею не узгоджувалися умови додаткової угоди, а тому вона є неукладеною. Зазначає, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належною їй земельною ділянкою, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном. Просила суд скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 3,0098 га (рілля), кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташованої на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди від 17 серпня 2017 року, номер запису про інше речове право 17438306; усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути їй, ОСОБА_1 , земельну ділянку площею 3,0098 га кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, а також витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Західна агровиробнича компанія» земельну ділянку площею 3,0098 га кадастровий номер 5621485512:02:000:0022.

Рішенням Демидівськогорайонного судуРівненської областівід 29вересня 2022року вказанийпозов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташованої на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди від 17.08.2017 року, номер запису про інше речове право 17438306. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області. Витребувано із чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» земельну ділянку площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області, що належить ОСОБА_1 . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40гривень сплаченого судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь держави судові витрати в розмірі 1984,80гривень судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване гарантованим законом правом власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, та обґрунтоване тим, що оскільки відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується земельною ділянкою позивача ОСОБА_1 без відповідної правової підстави, адже додаткова угода між ними не укладалась, то земельна ділянка підлягає поверненню позивачці. Судом враховано, що в даному спорі належним способом захисту, який забезпечить реальне відновлення порушених прав позивачки, є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельну ділянку за відповідачем, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельної ділянки за відповідачем, які не ґрунтуються на укладеній додатковій угоді до договору оренди землі, порушують права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок місцевого суду про те, що позивач не підписувала додаткову угоду, який базується лише на твердженнях самої позивачки про те, що вона її не підписувала та про те, що у неї відсутні примірники цієї додаткової угоди. Додає, що пояснення позивачки не є допустимими доказами у справі, а у якості свідка вона допитана не була. Звертає увагу, що в самому тексті додаткової угоди вбачається, що її укладено у трьох примірниках по одному для ОСОБА_1 , ТОВ «Райз-Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а тому її відсутність у позивачки не може автоматично означати того, що цієї угоди не існує. Наголошує, що у справі не проводилася почеркознавча експертиза щодо справжності підпису позивачці під її іменем у оскаржуваній додатковій угоді, і суд ухвалив рішення на підставі самого лише припущення, що позивачка не підписувала оскаржуваного правочину. Додає, що матеріали справи містять належні докази укладення договору оренди землі від 08.10.2016 року, і саме на підставі цього договору та оспорюваної додаткової угоди від 17.08.2017 року право оренди було зареєстровано державним реєстратором за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Зауважує, що судом не обґрунтовано ні необхідності, ні правових підстав повернення земельної ділянки, що є об`єктом оскаржуваного правочину, саме позивачці, а не третій особі, адже саме ТОВ «Райз-Захід» є орендарем за договором оренди, строк дії якого не закінчився, і який є чинним. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Лопухович Алла Олександрівна вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із копії договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 як орендодавець передала, а ТОВ «Райз Захід» як орендар прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,0098 га (рілля), що розташована на території Хрінницької сільської ради Демидівського району Рівненської області, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022. Договір укладено на сім років (а.с. 12-14).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24 листопада 2021 року №286508660, 11 листопада 2016 року щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022 було зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації державним реєстратором вказаний договір оренди землі від 08.10.2016 року та додаткова угода від 17.08.2017 року, укладена між ТзОВ «Райз Захід», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 . Строк дії оренди: 7 років, з правом пролонгації.

Як вбачається з копії додаткової угоди б/н від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року, зі згоди ОСОБА_1 як орендодавця орендар ТОВ «Райз Захід» передає, а новий орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія» приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди (а.с. 15).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 заперечувала факт підписання та укладення нею додаткової угоди до договорів оренди землі, отримання нею будь-яких пропозицій від відповідачів щодо укладення таких додаткових угод та погодження між сторонами їх істотних умов, а також стверджувала про відсутність у неї примірника додаткової угоди до договору оренди землі, за якою орендарем належних їх земельних ділянок строком на сім років став відповідач ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Згідно ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Наведені норми законодавства вказують на те, що користування чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливе на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди. Разом з тим, позивачка стверджує, що додаткову угоду №б/н від 17.08.2017 року до договору оренди землі №б/н від 08.10.2016 року вона не укладала та не підписувала, інших осіб на їх укладення та підписання не уповноважувала, істотні та інші умови вищевказаних додаткових угод до договорів оренди землі з нею як з власником земельних ділянок не узгоджувались.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивачки відсутній примірник (оригінал) додаткової угоди від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року. При цьому, нею було подано клопотання про витребування у відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» додаткової угоди від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року, а також клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для доведення факту неукладення додаткової угоди. Разом з тим, в судовому засіданні 29 вересня 2022 року представник відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Андросюк І.С. своїми поясненнями ствердив, що у відповідача також відсутній оригінал (примірник) додаткової угоди від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Отже, судом встановлено, що додаткова угода (її оригінал) від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року відсутня як у позивача, так і у відповідача.

За таких обставин, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що оспорювана додаткова угода від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року не підписувалась позивачкою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Позивачкою заперечується факт укладення, і відповідно, підписання оспорюваного правочину, а відповідачем такі твердження не спростовані відповідно до принципу змагальності сторін, і більш того, на вимогу суду не надано оригінали вказаних правочинів, про існування яких відповідачі стверджують, а тому за таких умов саме на відповідачів покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення договорів оренди землі та відповідних додаткових угод до них.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц висловила правовий висновок, згідно якого правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.

Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 317 та ст. 319 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з наведеного, суд дійшов переконання, що оспорюваний правочин додаткова угода №б/н від 17.08.2017 року до договору оренди землі №б/н від 08.10.2016 року є неукладеними, а відповідач ТОВ «Західна агровиробничакомпанія» недовів увстановленому закономпорядку законності підставкористування належноюпозивачці земельноюділянкою, якою він продовжує користуватися,чим порушується право позивачки ОСОБА_1 на користування та розпорядженняналежним їймайном.

Покликання апелянта на те, що оспорюваний правочин був перевірений державним реєстратором при проведенні державної реєстрації, а тому він існує та є законними, апеляційним судом оцінюються критично як підстава для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, відповідно до положень Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно абц.1 ч.3 ст.10 вказаного Закону реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно положень п.2, 3 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а) пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки судом було встановлено, що вищевказана додаткова угода від 17 серпня 2017 року до договору оренди землі від 08 жовтня 2016 року щодо належної позивачці земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташованої на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області, є неукладеною, а відтак відповідні записи про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельних ділянок за ТОВ «Західна агровиробнича компанія») порушують права позивачки щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном. За таких обставин позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташованої на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди від 17.08.2017 року, номер запису про інше речове право 17438306, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про витребування із чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області, на думку апеляційного суду підлягають відхиленню і помилково задоволені оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Захід» укладено договір оренди землі від 08 жовтня 2016 року, за яким ОСОБА_1 як орендодавець передала, а ТОВ «Райз Захід» як орендар прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,0098 га (рілля), що розташована на території Хрінницької сільської ради Демидівського району Рівненської області, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022.

Вказаний договір укладено строком на сім років, тобто, на час розгляду цього спору вказаний договір оренди не закінчився, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а відтак є чинним.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що право оренди ТОВ «Райз-Захід» на земельну ділянку позивачки є дійсним і триває, спірна земельна ділянка підлягає поверненню законному орендарю ТОВ «Райз-Захід», а не орендодавцю ОСОБА_1 , що є її власником.

Разом з тим, такої вимоги у цьому спорі не було заявлено.

У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на наведене, заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки та про про зобов`язання повернути цю земельну ділянку площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області, не підлягають до задоволення.

Згідно ч.1ст.376ЦПКУкраїни,підставамидляскасування судовогорішенняповністю або частковотаухваленнянового рішенняувідповіднійчастині абозмінисудового рішенняє: неповнез`ясуванняобставин,щомаютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,щомаютьзначення длясправи,якісудпершої інстанціївизнаввстановленими; невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» задовольнити частково.

Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 29 вересня 2022 року в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області та в частині витребування із чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області, що належить ОСОБА_1 , скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про зобов`язання повернути земельну ділянку площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» про витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 3,0098 га, кадастровий номер 5621485512:02:000:0022, розташованої на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського) району Рівненської області.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Поновити дію рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 29 вересня 2022 року в частині, яка залишена без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2023 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О.

Шимків С. С.