справа № 367/5190/22
провадження № 22-ц/824/5882/2023
головуючий у суді І інстанції Одарюк М.П.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 3 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Страхова компанія «Київ РЕ» про визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 3 січня 2023 року цивільну справу №367/5190/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Страхова компанія «Київ РЕ» про визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії, було направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що при поданні позовної заяви зі сторони позивача було додано до заяви копію сторінок паспорту ОСОБА_2 , в тому числі і ту, де міститься відмітка про реєстрацію відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наводить відомостей, що ним встановлено адресу реєстрації відповідача на день подання позову, а тільки вказано на те, що відповідач не значиться зареєстрованим за вказаною у позові адресою.
Вважає, що суд першої інстанції допустив порушення ч. 9 ст. 28 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки не прийняв до уваги надані позивачем відомості про останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача - ОСОБА_2 .
За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 3 січня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду, зазначену в пункті 9 частини першої статті 353 цього Кодексу, а саме про передачу справи на розгляд до іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва, суд першої інстанції виходив із неможливості встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , а тому передав справу за встановленим місцезнаходженням відповідача юридичної особи - ТОВ «Страхова компанія «Київ РЕ».
Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
З матеріалів справи убачається, що на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом був направлений запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про надання інформації щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться зареєстрованим (а.с. 19).
Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду із позовом стороною позивача було додано до заяви копію сторінок паспорту ОСОБА_2 , в тому числі і ту, де міститься відмітка про реєстрацію відповідача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12 зворот).
З огляду на наведене, на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , про що позивач зазначив у позові.
Ухвала суду першої інстанції не містить відомостей про те, що судом було встановлено адресу реєстрації відповідача на день подання позову.
У разі встановлення обставин, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд відповідно до вимог статті 31 ЦПК України повинен передати справу на розгляд іншому суду, до територіальної юрисдикції якого ця справа належить.
Однак, іншого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або зареєстрованого місця перебування ОСОБА_2 на момент подачі позову не встановлено.
Враховуючи викладене, та що інше місце реєстрації проживання або перебування ОСОБА_2 невідоме, підсудність даної справи повинна визначатися згідно з ч. 9 ст. 28 ЦПК України, тобто за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування.
Суд передаючи на розгляд іншого суду справу не указав обставин, які спростовують викладені у позовній заяві факти, що останнє відоме позивачу місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 є відмінним від указаного в позові.
Також не можна погодитись із висновком суду першої інстанції, що оскільки місце реєстрації ОСОБА_2 не встановлено, то справа підлягає вирішенню судом за місцем реєстрації іншого відповідача, оскільки відповідно до ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Тому, з огляду на вказані процесуальні норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 при поданні позову до ОСОБА_2 дотримався вищевказаних вимог процесуального законодавства, зазначивши останнє відоме місце його перебування, та обравши право звернення до суду за місцем знаходження одного із двох відповідачів, у зв`язку із чим відсутні були підстави для направлення справи до іншого суду.
У зв`язку з чим, колегії суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про направлення справи до іншого суду з зазначених вище підстав, що згідно вимог ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 3 січня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
ГоловуючийТ.О. ПисанаСуддіК.П. ПриходькоС.О. Журба
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2023 |
Оприлюднено | 25.04.2023 |
Номер документу | 110411835 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Писана Таміла Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні