Рішення

від 18.04.2023 по справі 441/956/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 441/956/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року Залізничний районний суд міста Львова у складі головуючого судді Румілової Н.М., при секретарі Шостак К.Р., за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи Мартинюка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором завдатку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 18.07.2022 року звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначила, що 25.04.2021 р. між нею та відповідачкою був укладений договір завдатку, відповідно до якого завдаткодавець передав, а завдаткоодержувач отримав завдаток в розмірі 500 доларів США з метою підтвердження укладення договору купівлі-продажу. Згідно з пунктом 6.2. Договору завдатку 25.04.2021 р. №1003, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , встановлено обов`язок завдаткоодержувача про повернення коштів у разі невиконання взятих на себе зобов`язань. Відповідного пункту 3 Договору завдатку від 25.04.2021 р. №1003, договір купівлі продажу об`єкту повинен бути укладений не пізніше 25.06.2021 р. Проте, такий договір з вини завдаткоодержувача не був укладений в обумовлений термін через наявний арешт (обтяження) на житловий будинок. Рішення у справі №944/3309/21 про скасування арешту на житловий будинок, набрало законної сили 03.09.2021 p., що свідчить про очевидне порушення завдаткоодержувачем умов договору завдатку, адже договір купівлі- продажу не міг бути укладений до 25.06.2021 р. у зв`язку з наявним арештом та забороною на відчуження. У серпні 2021 р. ОСОБА_5 , який був стороною договору завдатку помер, а його спадкоємцем стала Відповідач - ОСОБА_2 . У зв`язку із прийняттям відповідачем спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину, обов`язок повернення коштів відповідно до Договору завдатку покладається на спадкоємця, тобто ОСОБА_2 . Отже, згідно договору завдатку від 25.04.2021 р. №1003, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , підлягає поверненню 1000 (одна тисяча) USD (згідно курсу НБУ станом на 23.06.2022 р. - 29254 грн. 90 коп.). Отже, згідно договору завдатку від 25.04.2021 р. №1003, укладеного, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , підлягає поверненню 1000 дол.США, що згідно курсу НБУ станом на 23.06.2022 р. становить 29254 грн. 90 коп. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1000 дол.США, що згідно курсу НБУ станом на 23.06.2022 р. становить 29254 грн. 90 коп., 584 долара США -0,1 % пені за кожен день несвоєчасного виконання зобов`язання, 48 доларів США 3% річних від простроченої суми, витрати з надання правничої допомоги в сумі 8000грн. та судовий збір.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причина неявки суду невідома.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, додав, що спочатку сторони уклали договір завдатку, та домовились, що вони підуть до нотаріуса до 25 червня 2021 року та укладуть договір купівлі-продажу будинку у с.Домажір Яворівського району. 25 червня від нотаріуса стало відомо про обтяження, накладений арешт на будинок. Після отримання завдатку позивачка стала проживати у будинку. У серпні 2021 року вона стала висувати вимоги про повернення коштів. Виїхала з будинку вже після смерті ОСОБА_5 . Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме в частині стягнення з неї 500 доларів США та зазначила, що її батько ОСОБА_5 хотів жити в місті поруч з нею та мав намір продати свій будинок у с.Домажир. Позивачка приїжджала навесні, точну дату не пам`ятає, оглянула будинок, домовились про укладення договору купівлі-продажу. Цим питанням займався батько, як власник будинку, разом з її чоловіком. Вони разом з відповідачкою поїхали до нотаріуса, де з`ясувалось, що на будинок накладений арешт. В подальшому з`ясувалось, що арешт накладений помилково. Батько впустив відповідачку пожити в будинку, оскільки вона сказала, що їй ніде жити. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вересні їй подзвонила сусідка по будинку та повідомила її, щоб вона приїхала до неї та забрала в неї ключі від будинку, оскільки відповідачка ОСОБА_6 виїхала з будинку, а їй залишила від нього ключі. Фактично відповідачка жила в батьківському будинку близько 2-3 місяців. За час свого проживання відповідачка повикидувала речі з будинку, багато чого потрощила, користувалась комунальними послугами, але не сплачувала їх. Арешт з будинку був знятий у серпні 2021р. Представника третьої особи ТзОВ «Рідний Дім Львів» Романа знає з 2020 року, він займався пошуком квартири для батька. Також він займався продажем батьківського будинку.

Представник третьої особи ТзОВ «Рідний Дім Львів» Мартинюк Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав та додав, що познайомився з відповідачкою та її батьком у 2020 році, шукав, як ріелтер, батькові квартиру, був присутнім під час укладення договору завдатку, але він не був присутнім у нотаріуса, замість нього була інший ріелтер ОСОБА_7 . В нього немає доступу до реєстру обтяжень, не входить в його обов`язки перевіряти наявність арешту.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він чоловік відповідачки. Його тесть ОСОБА_5 хотів з ними жити у Львові і вони 2 роки шукали йому квартиру біля їхньої. З цього приводу познайомились з представником третьої особи ОСОБА_9 через оголошення. Відповідач ОСОБА_6 з подружкою приїжджала на огляд будинку. Йому відомо, що батько отримав від неї 500 доларів США в рахунок продажу будинку в Яворівському районі в с.Домажир. Оформляти договір у нотаріуса їздили в Яворів. Там був він, тесть, позивач ОСОБА_6 та представник третьої особи на ім`я ОСОБА_10 . У нотаріуса взнали, що на будинок накладений арешт. ІНФОРМАЦІЯ_1 тесть ОСОБА_5 помер. У вересні позивач ОСОБА_6 передала ключі сусідці та виїхала з будинку. Після смерті тестя арешт з будинку був знятий, будинок продали у 2022 році.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені Цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що 25 квітня 2021 року між ОСОБА_5 , як заставооодержувачем, та ОСОБА_4 , як заставодавцем, третя сторона ТОВ «Рідний Дім Львів», був укладений договір завдатку №1003, згідно до якого заставодавець передає, а завдаткоодержувач отримує завдаток в розмірі 500 доларів США з метою підтвердження укладення між ними Договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Об`єкт належить Завдаткоодержувачу, погоджена вартість продажу становить 30000 доларів США, договір купівлі-продажу повинен бути укладений не пізніше 25 червня 2021року. Завдаткодавець зобов`язаний на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта оплатити третій стороні послуги в розмірі 750дол.США.

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03.08.2021 року скасований арешт на житловий будинок загальною площею 56,5 кв.м, житловою площею 31,1 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років, про що зроблений актовий запис №1077 від 11 серпня 2021 року Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Сторони не оскаржували той факт, що у нотаріуса договір купівлі-продажу будинку не укладався.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин першої, третьої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому, для попереднього договору, наряду з іншими його умовами повинні бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.

Тобто, у попередньому договорі, крім основного зобов`язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того, чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов`язання у виді штрафних санкцій.

За статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов`язання.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків. При цьомуаванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише у разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Судом безспірно встановлено, що договір купівлі-продажу будинку між сторонами укладено не було.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст.1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України,до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином,оскільки договору,який биза своєюформою тазмістом відповідаввимогам законодавстваміж сторонамиукладено небуло,а вонилише домовилисяукласти такийдоговір (договіркупівлі-продажубудинку)у майбутньому,то передана ОСОБА_5 грошова сума у розмірі 500 дол.США, є авансом, який підлягав поверненню, а не завдатком.

Тобто грошові кошти передані ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , є авансом, та підлягають поверненню останньою на користь позивачки відповідно до ст. 1212 ЦК.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 лютого 2013 року у справі №6-176цс12, а також з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 (провадження №61-22682св19), від 13 січня 2021 року у справі №686/6823/14 (провадження № 61-6475св20).

Стосовно заявлених вимог позивачем про застосування ст.625 ЦК України суд приходить до наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. (Висновок Великої Палата Верховного Суду у справі № 296/10217/15-ц).

З огляду на вищезазначене суд задовольняє заявлені вимоги частково та стягує з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 500 дол.США, що становить 14627,45 грн. за курсом Національного банку України станом на час звернення до суду 18.07.2022 року.

Стосовно стягнення судових витрат суд приходить до наступного.

Частиною 3ст. 137 цього ж Кодексуунормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та про порційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який має містити перелік наданих послуг та квитанцію про сплату послуг адвоката та розрахунків витрат, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрати з надання правової допомоги в сумі 8000грн. підлягає відмові. Окрім того суд також враховує, що відповідач погоджувалась в добровільному порядку повернути 500 доларів США позивачці, що підтверджується окрім визнанням позову під час розгляду справи в цій частині та також наданим скріншотом переписки між сторонами, та суд задовольнив позов саме в цьому розмірі.

Керуючись ст. 12, 13, 77-81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором завдатку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 500,00 доларів США (п`ятсот доларів США), що еквівалентно 14627,45 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять сім грн. 45 коп.) за курсом Національного банку України станом на час звернення до суду 18.07.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 992 грн.40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Повний текст рішення складений 21 квітня 2023 року.

Суддя: Н.М.Румілова