Постанова

від 11.04.2023 по справі 190/234/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/599/23 Справа № 190/234/22 Головуючий у першій інстанції: Кудрявцева Ю.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Першої кам`янської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Трощій Наіля Галібовна, П`ятихатська міська рада, про підтвердження факту нікчемності заповіту, визнання свідоцтв на право на спадщину недійсними та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26 липня 2021 року він звернувся до Першої кам`янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а 26.01.2022 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії, оскільки за життя ОСОБА_3 склала заповіти, відповідно до яких єдиним спадкоємцем після її смерті є відповідачка ОСОБА_2 . Позивач вважає зазначені заповіти нікчемними, оскільки вони вчинені не нотаріусами, а секретарями сільських рад, на території яких спадкодавець не проживала. При цьому, у м.П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області, де була зареєстрована спадкодавець, наявні нотаріальні контори. Вказане свідчить про те, що заповіти складені з порушенням вимог щодо їх форми і посвідчення. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив підтвердити (встановити) факт нікчемності заповіту, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого секретарем Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області 12 серпня 2014 року за реєстровим номером №115; підтвердити (встановити) факт нікчемності заповіту, складеного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого секретарем Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області 26 лютого 2019 року за реєстровим номером №11; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину №2-2, 2-3, 2-4, видані 05 січня 2022 року державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Троцій Н.Г. на ім`я ОСОБА_2 ; визнати за позивачем право власності на спадкове майно після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку площею 8,2000 га кадастровий номер 3520385500:02:001:0608, на земельну ділянку площею 6,0337 га кадастровий номер 1224588000:01:003:0190 та на пенсію в розмірі 1769,00 грн., яка знаходиться на розрахунковому рахунку ПФУ (а.с. 123-125 т.1).

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.06.1991 року П`ятихатським райвідділом ЗАГС Дніпропетровської області (а.с.18, 78 т.1).

Відповідачка ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.02.1982 Лозуватською сільською радою П`ятихатського району Дніпропетровської області, та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 15.01.2005 виконкомом Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області (а.с. 79, 79 зворот т.1).

12 серпня 2014 року секретарем виконкому Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області посвідчено заповіт ОСОБА_3 , який зареєстрований у книзі нотаріальних дій під №115, відповідно до якого остання заповіла належну їй на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_4 , земельну ділянку площею 6,0337 га своїй дочці ОСОБА_2 (а.с. 74 т.1).

Крім того, 26 лютого 2019 року секретарем Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області посвідчено заповіт ОСОБА_3 , який зареєстрований в реєстрі за №11, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно та належні їй майнові права і обов`язки - дочці ОСОБА_2 , залишаючи без права на спадщину за законом та заповітом всіх можливих спадкоємців (а.с. 74 зворот т.1).

Зазначені вище заповіти були зареєстровані у Спадковому реєстрі за №56515173 (заповіт від 12.08.2014) та за №64209596 (заповіт від 26.02.2019) відповідно, що підтверджується інформаційною довідкою з вказаного реєстру від 26.07.2021 №65735135 (а.с.72-73 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по П`ятихатському району та місту Вільногірську Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) складено актовий запис №494 від 18.06.2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 23.06.2021 року Південним районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 19 т.1).

Відповідно до повної копії спадкової справи №727/2021, заведеної державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись 26.07.2021 року позивач (а.с. 69-70 т.1) та 28.09.2021 відповідачка (а.с. 70 зворот т.1).

Спадкодавець ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 та проживала одна, згідно копії довідки про реєстрацію №209 від 15.09.2021, виданої відділом з питань державної реєстрації виконавчого комітету П`ятихатської міської ради (а.с. 76 т.1).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2021, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1224588000:01:003:0190, площею 6,0337 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, зареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.81 т.1).

Також, за ОСОБА_3 за життя було зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520385500:02:001:0608, площею 8,2000 га, що розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2021 та копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2020 №2-266 (а.с.82-83, 87 т.1).

Право власності за вказані вище земельні ділянки за кадастровими номерами 1224588000:01:003:0190 й 3520385500:02:001:0608 зареєстроване за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2014 та 24.11.2020 відповідно (а.с. 84 зворот - 85, 86 зворот - 87 т.1).

Згідно листа Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2021, недоотриманий розмір пенсії ОСОБА_3 складає 1769,00 грн. (а.с.84 т.1).

05 січня 2022 року нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме:

за реєстровим №2-2 щодо земельної ділянки, площею 6,0337 га, з кадастровим номером 1224588000:01:003:0190 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Холодіївської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області (а.с. 98 т.1);

за реєстровим №2-3 щодо земельної ділянки, площею 8,2000 га, з кадастровим номером 3520385500:02:001:0608 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (а.с. 99 зворот т.1);

за реєстровим №2-4 щодо недоотриманої пенсії у розмірі 1769,00 грн, яка знаходиться на розрахунковому рахунку Пенсійного фонду України (а.с. 101 т.1).

26 січня 2022 року позивач звернувся в Першу кам`янську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с.103 т.1).

Постановою державного нотаріуса Першої кам`янської державної нотаріальної контори від 26.01.2022 №131/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він не має права на спадкування через наявність заповіту (а.с. 21, 105 т.1).

Також встановлено, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2021 року у цивільній справі №190/1746/21 задоволено заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - П`ятихатська міська рада Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що місцем відкриття спадщини після ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є останнє місце її проживання за адресою по АДРЕСА_2 (а.с.58-59 т.1).

Судом апеляційної інстанції оглянуто у судовому засіданні цивільну справу №190/1746/21, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16.12.2021 року не оскаржувалось та набрала законної сили 18.01.2022 року.

Зазначеним вище рішенням суду також встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживала без реєстрації місця проживання з 2003 року за адресою по АДРЕСА_2 (а.с. 59 т.1).

Згідно довідки архівного управління Кам`янської районної державної адміністрації від 01.03.2023 №14, станом на серпень 2014 року та лютий 2019 село Новозалісся було підпорядковано Пальмирівській сільській раді.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування, згідно із статтею 1217 ЦК України, здійснюється за заповітом або за законом.

Загальні вимоги до форми заповіту визначені статтею 1247 ЦК України, за якою заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, особисто підписаний заповідачем, посвідчений нотаріусом або іншою посадовою, службовою особою, визначеною у статтях 1251 -1252 цього Кодексу.

Положеннями статті 1251 ЦК України визначено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

За змістом частин другої та третьої статті 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу (ч. 4 ст. 1254 ЦК України).

Крім того, відповідно до статті 37 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, що діє на час посвідчення заповіту 2019 року), у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема щодо посвідчення заповітів (крім секретних).

Згідно із частиною першою статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі - Порядок), у редакції, що діє на час посвідчення заповіту 2019 року, перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 Закону України "Про нотаріат".

Пунктом 2.8 вказаного вище Порядку встановлено, що відповідно до статті 9 Закону України "Про нотаріат" посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не має права вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я та від імені працівників даного органу місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного органу місцевого самоврядування. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються нотаріусом чи у будь-якому іншому органі місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набраннями ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про нотаріат», статті 1251 ЦК України, пункту 1.1 Порядку, право посвідчувати заповіти надано посадовим особам місцевої ради лише за умови, коли в населеному пункті немає нотаріусів і реалізується це право на території відповідної ради, оскільки повноваження органу місцевого самоврядування поширюються на відповідну адміністративно-територіальну одиницю та з урахуванням виключення із цих Правил, передбачених у пункті 2.8 Порядку та статті 9 Закону України «Про нотаріат» у разі наявності конфлікту інтересів, відмови секретаря сільської ради посвідчувати вказаний заповіт, який стосувався її близьких родичів, то право звернення до будь-якої посадової чи службової особи органу місцевого самоврядування може бути використане лише за наявності зазначених конкретних обставин, які можуть мати місце лише у разі обґрунтованої відмови у вчиненні таких нотаріальних дій на території відповідної сільської ради, у зв`язку з конфліктом інтересів, тощо, та відсутності нотаріуса на території відповідної сільської ради.

За змістом пункту 2.8 Порядку відповідно до статті 9 Закону України «Про нотаріат» посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не має права вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я та від імені працівників даного органу місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного органу місцевого самоврядування. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються нотаріусом чи у будь-якому іншому органі місцевого самоврядування.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 29 січня 2020 року у справі №311/2414/16-ц.

Судом встановлено, що місце проживання спадкодавця ОСОБА_3 було зареєстроване по АДРЕСА_1 .

У місті П`ятихатки з 1992 року зареєстрована П`ятихатська державна нотаріальна контора (вул.Тиха, будинок 132), а також приватні нотаріуси Морозюк Галина Миколаївна (вул. Олександрійська, 61), Романенко Тетяна Володимирівна ( АДРЕСА_3 ) та Шкуренко Віта Вікторівна ( АДРЕСА_4 ).

Рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживала без реєстрації місця проживання з 2003 року за адресою по АДРЕСА_2 (а.с. 59 т.1).

Однак, заповіт ОСОБА_3 26 лютого 2019 року був посвідчений не за місцем проживання спадкодавця - секретарем Зорянської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши проживання спадкодавця ОСОБА_3 з 2003 року за адресою по АДРЕСА_2 , яке на час посвідчення заповітів підпорядковувалось Пальмирівській сільській раді; враховуючи ненадання доказів та невстановлення судом факту звернення спадкодавця до належної сільської ради за місцем проживання ОСОБА_3 та відмови їй у посвідченні заповіту, - колегія дійшла висновку про недотримання встановленого порядку посвідчення заповіту ОСОБА_3 від 26 лютого 2019 року, у зв`язку з чим цей заповіт є нікчемним.

Пояснення відповідачки, що вказаний вище заповіт був посвідчений секретарем Зорянської сільської ради у лютому 2019 року під час гостювання матері у відповідачки, не спростовує викладених вище висновків та не є підставою для посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування не за місцем проживання спадкодавця.

Тимчасова поїздка ОСОБА_3 до іншого села з метою відвідування доньки не є підставою для посвідчення заповіту не у нотаріуса та не за місцем проживання спадкодавця, за відсутності у ньому нотаріуса.

Судом також було встановлено, що 12 серпня 2014 року секретарем виконкому Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області посвідчено заповіт ОСОБА_3 , який зареєстрований у книзі нотаріальних дій під №115, відповідно до якого остання заповіла належну їй на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_4 , земельну ділянку площею 6,0337 га своїй дочці ОСОБА_2 (а.с. 74 т.1).

Крім того, відповідно до статті 37 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, що діяла на час посвідчення заповіту 2014 року), у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема щодо посвідчення заповітів (крім секретних).

Зазначений вище заповіт також був посвідчений секретарем виконкому Холодіївської сільської ради не місцем проживання спадкодавця. Доказів звернення ОСОБА_3 за її місцем проживання до Пальмирівської сільської ради та відмови їй у посвідченні заповіту - суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.

Отже, заповіт ОСОБА_3 , посвідчений 12 серпня 2014 року секретарем виконкому Холодіївської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, зареєстрований у книзі нотаріальних дій під №115, є також нікчемним через недотримання встановленого порядку його посвідчення.

Обґрунтування відповідачки тим, що зазначений вище заповіт 2014 року був посвідчений її матір`ю за місцем знаходження однієї з належних останній на праві власності земельних ділянок, площею 6,0337 га, з кадастровим номером 1224588000:01:003:0190, не спростовують викладених вище висновків щодо посвідчення заповітів за місцем проживання особи.

Колегія звертає увагу, що посвідчення заповіту (за відсутності у населеному пункті нотаріуса) не за місцем проживання може мати місце лише у виключних випадках, за наявності підтвердженої відмови вчинення нотаріальних дій у зв`язку з конфліктом інтересів та такого стану здоров`я особи, який позбавляє її фізичної можливості прибути до нотаріальної контори чи приміщення відповідної сільської ради.

Суду також не надано доказів неможливості посвідчення спадкодавцем заповіту за місцем реєстрації місця проживання у м. П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області.

Встановивши нікчемність вказаних вище заповітів та наявність підстав для визнання недійсними трьох свідоцтв про право на спадщину за заповітом, - колегія дійшла висновку, що позовна вимога про "підтвердження (встановлення) факту нікчемності заповітів" є надмірним захистом прав позивача, тому задоволенню не підлягає.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Разом з тим, за положеннями статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої статті 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі частини п`ятої статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до повної копії спадкової справи №727/2021, заведеної державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори після ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса у встановлений шестимісячний строк звернулись позивач 26.07.2021 року (а.с. 69-70 т.1) та відповідачка 28.09.2021 року (а.с. 70 зворот т.1).

Отже, сторони прийняли спадщину за законом після своєї матері. Наявність інших спадкоємців першої черги судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, встановивши видачу нотаріусом 05 січня 2022 року, на підставі нікчемного заповіту від 26.02.2019 №11, на ім`я ОСОБА_2 , зазначених вище свідоцтв про право на спадщину за заповітом №2-2, 2-3, 2-4; встановивши, що ОСОБА_1 є належним позивачем у даній справі, адже прийняв спадщину після матері, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсними вказаних свідоцтв, що видані державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області у спадковій справі №727/2021 після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позивача про визнання за ним права власності на усе спадкове майно є безпідставними, враховуючи, що позивач та відповідачка є спадкоємцями за законом першої черги і обоє прийняли спадщину після смерті матері, у зв`язку із зверненням у шестимісячний термін до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Позивач та відповідачка не позбавлені можливості одержати свідоцтва про право на відповідну частку спадкового майно у порядку спадкування за законом шляхом звертання до нотаріуса, відповідно до встановленого законом порядку.

Отже, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 8,2000 га кадастровий номер 3520385500:02:001:0608, земельну ділянку площею 6,0337 га кадастровий номер 1224588000:01:003:0190 та пенсію в розмірі 1769,00 грн., яка знаходиться на розрахунковому рахунку ПФУ, - задоволенню не підлягають.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позовної заяви та апеляційною скарги, пропорційно задоволеним позовним вимогам (992,40 грн + 1488,60 грн) у загальному розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про підтвердження факту нікчемності заповіту, визнання свідоцтв на право на спадщину недійсними та визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 05 січня 2022 року державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим №2-2 (спадкова справа №727/2021) на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, площею 6,0337 га, з кадастровим номером 1224588000:01:003:0190 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Холодіївської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 05 січня 2022 року державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим №2-3 (спадкова справа №727/2021) на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, площею 8,2000 га, з кадастровим номером 3520385500:02:001:0608 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 05 січня 2022 року державним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим №2-4 (спадкова справа №727/2021) на ім`я ОСОБА_2 щодо недоотриманої пенсії у розмірі 1769,00 грн, яка знаходиться на розрахунковому рахунку Пенсійного фонду України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова