Рішення

від 25.04.2023 по справі 200/758/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25.04.2023 Справа № 200/758/19

Унікальний номер справи 200/758/19

Номер провадження 2/756/1769/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 про визнання припиненим кредитного договору та договору поруки,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_2 16 січня 2019 року звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпра з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", ОСОБА_3 про визнання кредитного договору припиненим. Після уточнення позовних вимог, в редакції від 26 лютого 2019 року ОСОБА_2 просить визнати припиненими кредитний договір №06/2383к-007 від 20 червня 2007 року та договір поруки №14-4/2383П/1-07 від 20 червня 2007 року, який укладений між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що 20 червня 2007 року між нею та ВАТ "Універсал Банк", укладений кредитний договір № 06/2383К-07, за умовами якого отримала грошові кошти у розмірі 540000 доларів США зі сплатою 12,5% річних з терміном погашення кредиту 19.06.2027 року.

В забезпечення виконання умов кредитного договору 20 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Універсал Банк" укладений договір іпотеки.

Також між банком та ОСОБА_3 20 червня 2007 року укладено договір поруки № 14-4/2383П/1-07, за умовами якого він зобов`язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов`язань, що випливають із кредитного договору № 06/2383К-07.

У зв`язку з тим, що позивач неналежно виконувала умови кредитного договору, банк достроково звернувся до суду про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 30 серпня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 528895,92 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в м.Києві 22 січня 2013 року відкрито виконавче провадження. Позивач 06 вересня 2018 року дізналась, що належні їй три земельні ділянки, що були заставним майном 30 березня 2017 року перейшли у власність ПАТ «Універсал Банк».

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь банку заборгованості за кредитним договором в сумі 4389616,22 грн.

Позивач вважає, що стягнувши з неї достроково всю суму наданого кредиту та звернувши стягнення на предмет іпотеки, банк використав своє право, надане йому кредитним договором та фактично в односторонньому порядку розірвав кредитний договір.

Звернення на предмет іпотеки є належним виконанням основного зобов`язання в повному обсязі, позивач вважає, що зобов`язання за кредитним договором та договором поруки припинені, просить задовольнити позовні вимоги.

Рух справи

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2019 року відкрито провадження у справі та визначено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Визнано припиненим кредитний договір, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" 20.06.2007 року № 06/2383к-07; визнано припиненим договір поруки № 14-4/2383П/1-07 від 20.06.2007 року, укладений між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2019 року апеляційна скарга АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2019 року про відкриття провадження повернута апелянту.

12 листопада 2019 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпра надійшла заява АТ "Універсал Банк" про перегляд заочного рішення від 08 жовтня 2019 року.

За розпорядженням керівника апарату суду № 177 від 04 травня 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви визначений суддя Литвиненко І.Ю., який ухвалою від 04 травня 2020 року прийняв заяву до провадження та призначив судове засідання.

У відповідності до Розпорядження в.о.керівника апарату суду від 07 вересня 2020 року № 305 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2020 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду вказаної заяви.

Ухвалою від 17 вересня 2020 року суддею вказана заява про перегляд заочного рішення прийнята до свого провадження та призначено судове засідання по її розгляду.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2020 року задоволено заяву АТ "Універсал Банк". Скасоване рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2019 року та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 серпня 2022 року справу передано для розгляду до Оболонського районного суду м.Києва.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 18 листопада 2022 року через не усунення недоліків апеляційної скарги та не подання клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, відмовив ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2022 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою судді від 23 грудня 2022 року справу прийнято до провадження та призначено до судового засідання на 16 лютого 2023 року.

23 січня 2023 року від представника відповідача АТ "Універсал Банк" надійшов відзив на позовну заяву в якому просить позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що за рахунок іпотечного майна лише частково погашена кредитна заборгованість. Оскільки заборгованість позичальника не погашена в повному обсязі, тому відсутні підстави для задоволення позову. Також представник відповідача звертає увагу суду на невірно обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання поруки припиненою, окрім того, позивач не був стороною договору поруки, тому її права не порушено.

Через відсутність позивача та її представника в судовому засіданні 16 лютого 2023 року та 23 березня 2023 року оголошено перерву до 20 квітня 2023 року.

В судовому засіданні 20 квітня 2023 року представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав та мотивів наведених в уточненій позовній заяві, наполягала на їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача просив позовні вимоги залишити без задоволення з підстав та мотивів викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про часта місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Зворотні поштові конверти повернуто на адресу суду з відомостями про відсутність адресата за місцем реєстрації.

Заслухавши позицію представників сторін, дослідивши письмові докази по справі надані як в обґрунтування заявленого позову та й в спростування заявлених вимог, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Встановлені судом обставини справи

Судом встановлено, що 20 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Універсал Банк" укладений кредитний договір № 06/2383К-07, за умовами якого ОСОБА_2 отримала в кредит грошові кошти у розмірі 540000 доларів США, зі сплатою 12,5% річних, з датою погашення кредиту 19 червня 2027 року.

Пунктом 10.3 кредитного договору, передбачено право банку вимагати достроково погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов`язаний повернути банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані банку, зокрема, у випадку якщо позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним договором.

За договором поруки № 14-4/2383П/1-07 від 20 червня 2007 року, укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 , поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за невиконання боржником ОСОБА_2 зобов`язань, що виникли з кредитного договору № 06/2383К-07 від 20 червня 2007 року.

Окрім того, 20 червня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки, який забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № 06/2383К-07 від 20 червня 2007 року, та додаткових договорів до нього. Згідно п.1.2 договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після одержання ним документів, що посвідчує право власності на нього - Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та їх реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі: три земельні ділянки площею 0,09га, кожна, розташовані на АДРЕСА_1 , кадастрові номери 8000000000:79:094:0166; 8000000000:79:094:0167; 8000000000:79:094:0168.

Пунктом 1.2.1 договору іпотеки визначена загальна експертна вартість предмета іпотеки, трьох земельних ділянок 3800619 грн.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 21 червня 2012 року, змінено рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 30 серпня 2011 року, вказано у резолютивній частині складові заборгованості за кредитним договором становлять: заборгованість по кредиту -494250 дол США, відсотки - 34635,68 дол США, підвищені відсотки -10,24 дол США та початкову загальну вартість предметів іпотеки 3800619 грн (а.с.106-108, том1).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 березня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 4389616,22 грн (а.с.116-120, том1).

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 жовтня 2012 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ВАТ "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим (а.с.125-127, том1).

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві 22 січня 2013 року відкрито виконавче провадження №36058761 з примусового виконання виконавчого листа №2-2912/11, виданого 30.11.2012 року Голосіївським районним судом м.Києва, про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 06/2383К-07 від 20 червня 2007 року, а саме: 494250 доларів США, відсотки - 34635,68 доларів США, підвищені відсотки 10,24 доларів США, на предмет іпотеки: земельну ділянку площею 0,0900 га, розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:094:0168;земельну ділянку площею 0,0900 га, розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:094:0167;земельну ділянку площею 0,0900 га, розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:094:0166. (а.с.109-111, том1).

В ході виконання державним виконавцем описано та передано на реалізацію нерухоме майно, визначене виконавчим документом.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів №220715 від 16 грудня 2016 року, торги не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів. ДП «СЕТАМ» проведено уцінку зазначеного нерухомого майна. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других торгах становила 3 040 495,20 грн.

Згідно до протоколу проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» № 231602 від 27 січня 2017 року, торги з реалізації земельних ділянок, що були Предметом іпотеки за Договором іпотеки, не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів. За результатами других прилюдних торгів Банк скористався правом придбати Предмет іпотеки за початковою ціною, а саме: 3800619,00 грн шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна в порядку ст.49 Закону України «Про іпотеку».

22 лютого 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві складено акт № 36058761 про реалізацію предмета іпотеки, який у відповідності до ч. 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» є підставою подальшого оформлення Банком права власності на Предмет іпотеки (а.с.112-115, том1).

Мотиви та висновки суду

Між сторонами виникли правовідносини стосовно наявності підстав для визнання припиненими кредитний договір та договір поруки.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. При цьому визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56)).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін(частини перша, друга та четверта статті 202 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Поняття правочину, різновидом якого є договір, і поняття правовідносин, різновидом яких є зобов`язання, нетотожні: правочином є дії, спрямовані на створення юридичних наслідків, а правовідносини - це урегульовані суспільні відносини, змістом яких є права й обов`язки учасників цих відносин (суб`єктів правовідносин). Договірні правовідносини виникають на підставі договору. Останній є юридичним фактом (домовленістю, взаємопов`язаними діями), із яким пов`язане виникнення зобов`язання. Отже, виникнення правовідношення, зокрема зобов`язання, не є тотожним укладенню договору, а поняття «припинення правовідношення» (як спосіб захисту цивільних прав та обов`язків, передбачений пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України) не є тотожним поняттю «припинення договору».

З договору можуть виникати одне або декілька зобов`язань.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.1, 2 ст.598 ЦК України).

Положення, зокрема, статті 16 ЦК України не передбачають способом захисту права та інтересу визнання договору припиненим, а реалізація таких способів захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору припиненим, позивач прагне досягнути юридичної визначеності, тобто прагне отримати підтвердження судом припинення прав кредитора на одержання плати від боржника. Проте у такому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (пункт 59)). До подібних висновків щодо способу судового захисту в аналогічних спорах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, провадження № 14-143 цс 20.

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/27064/15 зазначено, що підставою припинення зобов`язання за кредитним договором є не дата, зазначена в договорі як кінцевий строк сплати коштів, а, наприклад, постанова, винесена відділом державної виконавчої служби, про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з погашенням боргу. Верховний Суд також зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником та яким з боржника стягнуто остаточну заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню щодо розуміння повноти розміру заборгованості.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін Кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Як встановлено судом з досліджених матеріалів справи та пояснень учасників справи, саме на виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 30 серпня 2011 року щодо звернення стягнення на іпотечне майно, в погашення заборгованості, яка виникла станом на 27 січня 2011 року в розмірі 528895,92 дол.США проведено реалізацію заставного майна, загальною вартістю 3800619,00 грн.

Проте, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 березня 2012 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 4389616,22 грн, яка утворилась станом на 24 лютого 2012 року не виконано.

Як визнали в судовому засіданні представники сторін, через пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, стягувач пропустив строк для звернення з метою примусового виконання судового рішення, який судом не поновлено.

Також, представники сторін визнали доведеним факт, перебування на розгляді в Жовтневому районному суді м.Дніпра цивільної справи № 201/216/21 про стягнення з ОСОБА_2 ОСОБА_3 суми інфляційних втрат та 3% річних, через несвоєчасне виконання рішення суду, яке ухвалою суду від 04 березня 2021 року за клопотанням представника позивача зупинено до розгляду цієї справи.

Як досліджено судом за умовами договору Іпотеки від 20 червня 2007 року предмет іпотеки, що переданий Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (п.1.2. Договору) не забезпечує вимоги кредитора, передбачені положенням ст.625 ЦК України, які є заходами цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

На підставі досліджених доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що боржником і поручителем не виконано в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором №06/2383к-07, позивачем не надано доказів виконання судового рішення в повному обсязі належним чином, тому відсутні підстави для визнання припиненими кредитних зобов`язань ОСОБА_2 , й відповідно підстави для задоволення позову в цій частині.

Окрім того, суд також вважає слушними заперечення представника відповідача щодо невірно обраного позивачем способу захисту та відсутності у позивача права вимоги щодо припинення договору поруки, оскільки вона не була стороною договору.

Згідно ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п.4, 5 Договору поруки, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях Боржника в повному обсязі.

У відповідності до п. 12 Договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язання по кредитному договору боржником та поручителем.

Норми ч. 1 ст. 559 ЦКУ України визначають, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Суд також звертає увагу, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2012 року ( справа 412/12247/2012) ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ПАТ «Універсал Банк» про визнання Договору поруки припиненим.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17(пункт 56), від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 33.2), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 58), від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 (пункт 8.45)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України).

З огляду на те, що ОСОБА_2 не була стороною укладеного 20 червня 2007 року договору поруки між ОСОБА_3 та ВАТ «Універсал Банк», не обґрунтовує в позовній заяві які її права та/або інтерес порушений, який підлягає судовому захисту даною угодою, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідношення за договором поруки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується положенням ст.141 ЦПК України. Через відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 про визнання припиненим кредитного договору та договору поруки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 квітня 2023 року.

Суддя І.С. Шролик