Ухвала

від 08.02.2024 по справі 200/758/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 200/758/19

провадження № 61-1684ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лупан Оксана Євгенівна, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постановуКиївського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_2 про визнання припиненим кредитного договору та договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Універсал Банк», ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати припиненими кредитний договір від 20 червня 2007 року № 06/2383к-007 та договір поруки від 20 червня 2007 року № 14-4/2383П/1-07, укладений між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 .

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року залишено без змін.

31 січня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лупан О. Є., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 рокута постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року.

Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лупан О. Є., порушує клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень, однак не зазначає і не надає доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого пропуску.

У відповідності до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених процесуальним законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам, визначеним пунктами 4 і 6 частини другою статті 392 ЦПК України, у яких зазначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.

В описовій частині касаційної скарги заявницею зазначено, що касаційна скарга подана на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року, а у прохальній частині касаційної скарги заявниця просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року.

Назва суду першої інстанції упрохальній частині цієї касаційної скарги заявницею зазначена некоректно.

Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження, та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Таким чином, заявниці слід уточнити вимоги касаційної скарги щодо судового рішення, яке оскаржується, та надіслати підписану уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду, з доданими до неї матеріалами.

Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницеюне додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у січні 2019 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2019 року становив 1 921,00 грн.

Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн (1 921,00 грн*0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Отже, враховуючи характер спору та зміст касаційної скарги, заявниці необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру: визнання припиненими кредитного договору від 20 червня 2007 року № 06/2383к-007 у розмірі 1 536,80 (768,40 грн *200%) та визнання припиненими договору поруки від 20 червня 2007 року № 14-4/2383П/1-07 у розмірі 1 536,80 (768,40 грн *200%), що разом становить 3 073,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів надсилання іншим учасникам справи, які не зареєстрували електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», копій цієї касаційної скарги заявницею не надано.

Частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України уразі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

За таких обставин, заявниці необхідно надати суду докази надсилання копій касаційної скарги іншим учасникам справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лупан Оксана Євгенівна, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постановуКиївського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до

22 лютого 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников