Рішення

від 03.03.2023 по справі 910/6091/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2023 р. м. Київ Справа № 910/6091/22

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Пекарщинський граніт», м. Київ

до Приватного підприємства «Автомагістраль», Київська обл., Бучанський р-н., с. Синяк

про стягнення 891 328 грн. 86 коп.

Представники сторін:

позивача Співак Ю.В.;

відповідача не з`явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 891 328 грн. 86 коп., з яких: 690 197 грн. 69 коп. основний борг, 91 106 грн. 10 коп. інфляційні втрати, 95 455 грн. 29 коп. пеня, 3 450 грн. 98 коп. штраф, 11 118 грн. 80 коп. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору купівлі-продажу щебеневої продукції № 65 від 29.07.2017 р.

Відповідач подав письмовий відзив, в якому вважає, що частина позовних вимог є передчасними, а частина необґрунтованими. В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що внаслідок ведення бойових дій в Бучанському районі Київської області та інших обставин непереборної сили, підприємство досі так і не змогло повноцінно відновити власну діяльність та своєчасно повідомити про існування форс-мажорних обставин.

Відповідач вважає, що позивач безпідставно нарахував штрафні санкції, а тому у відзиві посилається на ст. 233 ГК України, відповідно до якої суду надано право зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відповідач зробив власний перерахунок штрафних санкцій за період з 15.05.2022 р. по 14.07.2022 р., розмір яких складає: 3 460 грн. 44 коп. 3 % річних, 9 317 грн. 67 коп. інфляційні втрати, 45 571 грн. 97 коп. пеня. Проти застосування штрафу заперечує, оскільки вважає, що штраф в даному випадку не має застосовуватися взагалі, оскільки це подвійна відповідальність за одне і те ж саме прострочення.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому наголошує, що введення військового стану не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором та сплати штрафних санкцій, з перерахунком штрафних санкцій відповідачем не згодний.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.02.2023 р. по 03.03.2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

29.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Пекарщинський граніт» (Продавець) та Приватним підприємством «Автомагістраль» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу щебеневої продукції № 65, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця продукцію, надалі за текстом товар (найменування, кількість та вартість зазначені у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору), а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити його загальну вартість, зазначену в цьому договорі (п.1.1. Договору).

Найменування, одиниці виміру, загальна кількість продукції та терміни поставки товару за цим Договором, визначаються виходячи із поданих заявок Покупця (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець проводить повну попередню оплату в розмірі 100 % за замовлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п. 11.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2017 р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які залишись невиконаними (п. 11.2. Договору).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 сторони дійшли згоди про продовження дії Договору до 31 грудня 2020 р., але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору позивач у період з 07.12.2021 р. по 01.02.2022 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 690 205 грн. 28 коп., що підтверджується: видатковою накладною № 2218 від 07.12.2021 р. на суму 157 617 грн. 00 коп., видатковою накладною № 2223 від 08.12.2021 р. на суму 57 840 грн. 00 коп., видатковою накладною № 2228 від 09.12.2021 р. на суму 127 059 грн. 60 коп., видатковою накладною № 2244 від 10.12.2021 р. на суму 133 125 грн. 00 коп., видатковою накладною № 2251 від 11.12.2021 р. на суму 96 379 грн. 92 коп., видатковою накладною № 2263 від 12.12.2021 р. на суму 72 449 грн. 11 коп., видатковою накладною № 29 від 17.01.2022 на суму 4 036 грн. 32 коп., видатковою накладною № 61 від 24.01.2022 на суму 5 036 грн. 40 коп., видатковою накладною № 64 від 25.01.2022 р. на суму 18 452 грн. 47 коп., видатковою накладною № 67 від 26.01.2022 р. на суму 2 399 грн. 20 коп., видатковою накладною № 74 від 27.01.2022 р. на суму 8 752 грн. 70 коп., видатковою накладною № 95 від 01.02.2022 р. на суму 7 057 грн. 56 коп. та актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2021 по 30.12.2021 р.р.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 690 197 грн. 69 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 11 118 грн. 80 коп. 3 % річних та 91 106 грн. 10 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 11 118 грн. 80 коп. 3% річних та 91 106 грн. 10 коп. інфляційних втрат.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 95 455 грн. 29 коп. пені та 3 450 грн. 98 коп. штрафу.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.3. Договору у разі порушення термінів поставки товару або внесення (оплати) Покупцем грошових коштів на умовах Договору, відповідна сторона порушник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого в строк товару або вартістю невнесеного платежу відповідно.

Згідно п. 8.6. Договору забезпеченням виконання зобов`язань покупця по своєчасному здійсненню передбачених Договором платежів, є неустойка, що сплачується покупцем за порушення строків оплати поставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам ч.ч. 2, 4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з оплати поставленого товару нараховано 95 455 грн. 29 коп. пені та 3 450 грн. 98 коп. штрафу. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону, заперечення відповідача відхиляються.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автомагістраль» (07351, Київська обл., Бучанський р-н., с. Синяк, вул. Київська, 68, код 31481658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Пекарщинський граніт» (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код 40920411) 690 197 (шістсот дев`яносто тисяч сто дев`яносто сім) грн. 69 коп. боргу, 11 118 (одинадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 80 коп. 3 % річних, 91 106 (дев`яносто одну тисячу сто шість) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 95 455 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн. 29 коп. пені, 3 450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 98 коп. штрафу та 13 383 (тринадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 87 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.04.2023 року.

Суддя Л.Я. Мальована