Ухвала

від 25.04.2023 по справі 552/2803/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 552/2803/20

провадження № 61-5555ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2023 року у справі за позовом військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», про визнання права власності та витребування майна від добросовісного набувача,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року військовий прокурор Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МОУ) та в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (далі - ДП МОУ «Укрвійськбуд») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати за державою Україна в особі МОУ право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв. м, реєстраційний номер 11108364, а саме: 1 поверх - коридор 3 площею

7,2 кв. м, кабінет 4 - 12,8 кв. м, кабінет 5 - 14,9 кв. м, кабінет 7 - 14,2 кв. м, шафа 7а - 0,5 кв. м, шафа 7б - 0,5 кв. м, коридор 8 - 9,2 кв. м,

санвузол 9 - 3,6 кв. м.

- витребувати шляхом вилучення у добросовісного набувача

ОСОБА_1 нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв. м, реєстраційний номер 11108364, а саме:

1 поверх - коридор 3 площею 7,2 кв. м, кабінет 4 - 12,8 кв. м,

кабінет 5 - 14,9 кв. м, кабінет 7 - 14,2 кв. м, шафа 7а - 0,5 кв. м,

шафа 7б - 0,5 кв. м, коридор 8 - 9,2 кв. м, санвузол 9 - 3,6 кв. м

та передати ДП МОУ «Укрвійськбуд» в експлуатацію.

Октябрський районний суд міста Полтави своїм рішенням від 02 червня 2021 року позов військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ та в інтересах ДП МОУ «Укрвійськбуд» задовольнив.

Визнав за державою Україна в особі МОУ право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв. м, реєстраційний номер 11108364, а саме: 1 поверх - коридор 3 площею

7,2 кв. м, кабінет 4 - 12,8 кв. м, кабінет 5 - 14,9 кв. м, кабінет 7 - 14,2 кв. м, шафа 7а - 0,5 кв. м, шафа 7б - 0,5 кв. м, коридор 8 - 9,2 кв. м,

санвузол 9 - 3,6 кв. м.

Витребував шляхом вилучення у добросовісного набувача ОСОБА_1 нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв. м, реєстраційний номер 11108364, а саме: 1 поверх - коридор 3 площею

7,2 кв. м, кабінет 4 - 12,8 кв. м, кабінет 5 - 14,9 кв. м, кабінет 7 - 14,2 кв. м, шафа 7а - 0,5 кв. м, шафа 7б - 0,5 кв. м, коридор 8 - 9,2 кв. м,

санвузол 9 - 3,6 кв. м та передати ДП МОУ «Укрвійськбуд» в експлуатацію.

Не погодившись з рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 02 червня 2021 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку.

Полтавський апеляційний суд своєю постановою від 18 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнив частково.

Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 02 червня

2021 року скасував. Позов військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ та в особі ДП МОУ «Укрвійськбуд» залишив без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погодившись з постановою Полтавського апеляційного суду

від 18 жовтня 2021 року, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону оскаржила її в апеляційному порядку.

Верховний Суд своєю постановою від 23 червня 2022 року касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону задовольнив частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року у частині залишення без розгляду позовних вимог військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ скасував, справу у вказаній частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року

в частині залишення без розгляду позовних вимог військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі

ДП МОУ «Укрвійськбуд» залишив без змін.

Полтавський апеляційний суд своєю ухвалою від 25 листопада 2022 року залучив ДП МОУ «Укрвійськбуд до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Полтавський апеляційний суд своєю постановою від 09 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнив.

Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 02 червня

2021 року в частині вирішення позовних вимог військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга МОУ

на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2023 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У касаційній скарзі МОУ порушує клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України

від 02 вересня 2013 року, створений та з 01 березня 2014 року діє Східний територіальний юридичний відділ Міністерства оборони (далі - Східний ТЮВ) - відокремлений підрозділ у місті Харкові з метою, зокрема представництва та захисту інтересів Міністерства оборони у Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській областях, у судах та інших юрисдикційних органах, який територіально розташований у місті Харкові.

Оскільки Східний ТЮВ (місто Харків) є бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету через Департамент фінансів Міністерства оборони (місто Київ), МОУ не має можливості сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», з об`єктивних та незалежних від нього причин, зокрема з причини обмеженості бюджетних коштів та враховуючи незадовільний майновий стан. Тому наявні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу

позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями

статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази

на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку

і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

З наведеного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня

2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстави для розгляду питання про звільнення МОУ від сплати судового збору та відстрочення його сплати за подання касаційної скарги відсутні.

Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

При цьому, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Таким чином, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Касаційна скарга підлягає оплаті судовим збором.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З огляду на зміст судових рішень, військовий прокурор Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі МОУ та в особі ДП МОУ «Укрвійськбуд» звернувся до суду у липні 2020 року, в якому просив визнати право власності та витребувати майно від добросовісного набувача.

Отже, позивачем заявлені 2 майнові вимоги.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено на 2020 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Предметом позову у цій справі є визнання за державою Україна в особі МОУ права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення) та витребування шляхом вилучення у добросовісного набувача нерухомого майна.

Позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Таким чином, позовні вимоги є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов`язані з володінням майном.

Проте, касаційна скарга МОУ та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість нерухомого майна - нежитлових приміщень). Таким чином, суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки неможливо встановити вартість майна, про визнання права власності та витребування якого просить позивач у позові.

Отже, МОУ необхідно самостійно визначити розмір судового збору

за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом

на день її подання, експертний висновок тощо) та сплатити його у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості вказаного майна.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтею 185, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 березня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська