Постанова

від 24.04.2023 по справі 305/1518/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/1518/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 квітня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Готри Т.Ю., Собослоя Г.Г.

за участі секретаря Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2022 року (повний текст рішення складено 05.12.2022, суддя Попова В.М.) у справі №305/1518/22 за позовом Релігійної громади Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області до Рахівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна інспекція архітектури та містобудування України - про визнання права власності на самочинне будівництво,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2022 року релігійна громада Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області (далі: Релігійна громада), в інтересах якої діє адвокат Мігалі І.В., звернулася до суду із даним позовом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.09.2006 проведено державну реєстрацію юридичної особи релігійної громади Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області, що знаходиться за адресою: с. Костилівка, вул. Довбуша, 70, Рахівський район, Закарпатська область.

Релігійна громада діє на підставі Статуту релігійної громади Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області, зареєстрованого 23.12.2013 № 472.

Позивач здійснив самочинне будівництво будівлі церкви в АДРЕСА_1 без попереднього погодження технічної містобудівної документації на земельній ділянці площею 0,03 га кадастровий номер: 2123684000:06:001:0020, яка перебуває у постійному користуванні Релігійної громади.

25.02.2016 було виготовлено технічний паспорт на будівлю церкви, позначеної літерою А, загальною площею 160,6 кв.м.

На замовлення позивача було складено Звіт про проведення технічного обстеження від 20.07.2018, затверджений ФОП ОСОБА_1 . Згідно цього звіту об`єкт побудований у період 2010 по 2013 років; недоліки відсутні; за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта будівлі церкви, загальною площею 160,6 кв.м. встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Позивач зазначав, що під час проведення будівельних робіт були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми та з початку будівництва жодних заяв, претензій чи скарг від оточуючих та сільської ради не надходили, що свідчить, на думку позивача, про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.

Після виготовлення всіх необхідних документів представник юридичної особи звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо прийняття в експлуатацію будівлі церкви, для реєстрації будівництва до реєстратора, однак йому було відмовлено, оскільки не була дотримана процедура погодження первинних документів. Листом від 18.05.2018 Управління ДАБІ у Закарпатській області повідомило, що згідно п. 17 Постанови КМУ від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу архітектурно-будівельного контролю декларацію, щодо самочинно збудованого об`єкту, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою наведеною у додатку 5 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 із зазначенням інформації про рішення суду (форма судового рішення, дата ухвалення рішення, номер судової справи, дата набрання рішення законної сили, назва суду). Цим листом було запропоновано визнати право власності на збудований об`єкт на підставі рішення суду та подати декларацію про готовність до експлуатації, що й стало підставою звернення до суду.

Посилаючись на дані обставини, Релігійна громада просила визнати за нею право власності на об`єкт нерухомого майна будівлю церкви, позначеною літерою А, загальною площею 160,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2022 року позов Релігійної громади задоволено. Визнано за Релігійною громадою Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) право власності на об`єкт нерухомого майна будівлю церкви, позначену літерою А, загальною площею 160,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На це рішення подала апеляційну скаргу Державна інспекція архітектури та містобудування України. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Релігійної громади відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано доводи скаржника про те, що наданий позивачем звіт про проведення технічного обстеження не є доказом відсутності порушень будівельних норм, а лише встановлює технічну можливість експлуатації; згідно з ч. 6 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI віднесення об`єкта до певного класу наслідків здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва, а експерт який складав вищевказаний звіт, не уповноважений здійснювати розрахунок класу наслідків, оскільки не має відповідного кваліфікаційного сертифіката архітектора; згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Таким чином, зазначене технічне обстеження виконується вже після визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду, а тому, на думку скаржника, не може слугувати підставою для прийняття цього судового рішення; відповідно до п.4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які, зокрема споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, а Закарпатська область належить до сейсмоактивної зони (6-8 балів). Однак, у матеріалах справи відсутні результати експертизи проекту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості, тому, на думку скаржника, відсутні умови для визнання права власності на них на підставі рішення суду; суд першої інстанції не врахував, що позивач не звертався до органу державного архітектурно-будівельного контролю для набуття права власності та введення об`єкта до експлуатації у встановленому законом порядку, а одразу звернувся до суду з позовом про визнання права власності. Апелянт вважає, що місцевий суд замінив собою органи державної влади, що уповноважені на здійснення оформлення права власності на нерухоме майно та визнав на нього право власності за позивачем за відсутності між сторонами спору про право. Крім цього, судом першої інстанції проігнорована відсутність у позивача: вихідних даних; розробленої та затвердженої проектної документації; висновку експертизи проектної документації; документів, які надають право виконувати будівельні роботи; документів, що засвідчували б прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, обов`язкова наявність яких передбачена статтями 26,27,29-31,39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У відзиві на апеляційну скаргу Релігійна громада, в інтересах якої діє адвокат Мігалі І.В., посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Державна інспекція архітектури та містобудування України просить апеляційну скаргу задовольнити.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.159-163).

Представник позивача адвокат Мігалі І.В. надіслала до апеляційного суду письмові пояснення, в яких просила рішення суду залишити без змін. Просила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності представників учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув увагу на предметну юрисдикцію такого спору.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено у ст.20 ГПК України. Зокрема відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Матеріали справи свідчать, що спірні правовідносини щодо визнання права власності на самочинне будівництво виникли у даній справі між юридичними особами - релігійною громадою Української православної церкви Свято-Іллінського храму АДРЕСА_1 (державна реєстрація юридичної особи була здійснена 19 вересня 2006 року, а.с.9), та Рахівською міською радою.

З урахуванням наведеного зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про належність розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства, такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. В той же час, відповідно до ч. 1 ст 256 ЦПК України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Закарпатського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 255 ч. 1 п. 1, 256 ч. 1, 374 ч. 1 п. 3, 377 ч.ч. 1, 2 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України - задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Релігійної громади Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області до Рахівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна інспекція архітектури та містобудування України про визнання права власності на самочинне будівництво закрити.

Роз`яснити Релігійній громаді Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити Релігійній громаді Української православної церкви Свято-Іллінського храму с. Костилівка (Підклифа) Рахівського району Закарпатської області право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Закарпатського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання суддями. Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2023 року.

Головуюча:

Судді: