Постанова

від 26.04.2023 по справі 471/675/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.04.23

22-ц/812/364/23

Єдиний номер справи 471/675/22

Провадження 22-ц812/364/23 Головуючий по 1 інстанції Гукова І.Б.

Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2023р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.

секретар судового засідання Лівшенко О.С.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2023р.

за позовом Фермерського господарства "Алмаз" до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Фермерського господарства "Алмаз" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

встановила:

У вересні 2022р. ФГ «Алмаз» пред`явило позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 91722,59 га, кадастровий номер 4821480400:06:000:0007, укладеного 12.01.2021р.

Позивач зазначав, що ОСОБА_4 є власником вказаної земельної ділянки, яка розташована на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

22.12.2011р. з ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки на 30 років, який було зареєстровано у Відділі Держкомзему Братського району 04.04.2012 року за № 4821400040022482012.

04 березня 2020р. даній земельній ділянці в Державному земельному кадастрі надано кадастровий номер 4821480400:06:000:0469.

12.01.2021р. між відповідачами також укладено договір оренди належної ОСОБА_4 земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстровано 14 січня 2021р. державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Кришко Є.О. за № 56141596.

Посилаючись на те, що договір від 12.01.2021р. порушує його права як первісного орендаря, позивач просив визнати недійсним цей правочин.

У листопаді 2022р. ОСОБА_3 пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_4 , ФГ «Алмаз» про визнання недійсним договору оренди землі від 22.12.2011р.

В обґрунтування позову зазначав, що 12.01.2021р. уклав з власником земельної ділянки договір оренди з дотриманням законодавства, але після державної реєстрації договору останній повідомив йому, що права на земельну ділянку заявило ФГ «Алмаз», хоча він договору з цим господарством не укладав в 2011р. і орендну плату не отримував. Але в подальшому ОСОБА_4 змінив свою думку та відмовився оспорювати договір з ФГ «Алмаз». У зв`язку з чим він позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, так як земельна ділянка знаходиться у користуванні ФГ «Алмаз».

Реєстрація договору оренди від 22.12.2011р. не відбулась у Відділі Держкомзему Братського району 04.04.2012 року за №4821400040022482012, оскільки ні до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю, ні до Поземельної книги відомості, скоріше за всього, не вносились, копії договору оренди відрізняються за місцем проставлення печатки, підписом уповноваженої особи. Крім того, за даними витягу з Державного земельного кадастру запису про наявність права оренди станом на 04 березня 2020р. не було, а його укладання відбулося із численними порушеннями законодавства.

Посилаючись на те, що державна реєстрація договору оренди від 22.12.2011р. не відбулась, право оренди на спірну земельну ділянку у ФГ «Алмаз» не виникло, а вказаний договір порушує його права орендаря, які набуті за договором від 12.01.2021р., ОСОБА_3 просив про задоволення його вимог.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2023р. первісний позов задоволено. Постановлено визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.01.2021р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 4821480400:06:000:0469, площею 9,6 га.

У задоволені зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 , посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Позивач, в поданому відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2001р. ОСОБА_4 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 9,675 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

22 грудня 2011р. ОСОБА_4 і ФГ «Алмаз» уклали договір оренди, за умовами якого останнє отримало у користування земельну ділянку площею 9,60 га, кадастровий номер 4821480400:06:000:0007 на 30 років та зобов`язалось сплачувати щорічно орендну плату у розмірі 2751,68 грн. А орендодавець зобов`язався, в тому числі не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

Даний договір зареєстровано 04 квітня 2012 року у Відділі Держкомзему Братського району за № 4821400040022482012.

Твердження в зустрічному позові відносно того, що скоріше за всього реєстрація договору оренди від 22.12.2011р. не відбулась у Відділі Держкомзему Братського району 04.04.2012 року за №4821400040022482012 (відповідні відомості не вносились ні до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю, ні до Поземельної книги) не були доведені ОСОБА_3 належними та допустимими доказами.

Для перевірки цього факту представником ОСОБА_3 заявлялось клопотання про витребування від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області документів, інформації стосовно того чи вносились в паперовому виді Відділом Держкомзему Братського району до Книги реєстрації та до Поземельної книги на спірну земельну ділянку запис про державну реєстрацію договору оренди землі від 22 грудня 2011р.

Проте в подальшому представник ОСОБА_3 відмовилась від цього клопотання зазначивши, що недоцільно отримувати вказану інформацію, оскільки отримала відповідь на адвокатський запит.

В той же час, Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області підтверджено наявність оригіналу договору оренди землі від 22 грудня 2011р. з відмітками про його державну реєстрацію у Відділі Держкомзему Братського району 04.04.2012 року за №4821400040022482012, а також, що земельну ділянку передану у власність ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі земель до 01 січня 2013р. з визначенням кадастрового номера 4821480400:06:000:0007 в договорі оренди при передачі її в тимчасове користування ФГ «Алмаз» у 2011р.

Відділ Держкомзему Братського району реорганізовано у Відділ Держгеокадастру у Братському районі (постанова КМУ від 31.01.2007р. №69 «Про реорганізацію Державного комітету України по земельним ресурсам», постанова КМУ від 14.01.2015р. №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», який ліквідовано як юридичну особу публічного права (постанова КМУ від 31.08.2016р. «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру»).

При ліквідації Відділу Держгеокадастру у Братському районі до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області не передавались документи, які велись відповідно до постанови КМУ від 09.09.2009р. №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

До Державного земельного кадастру інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 4821480400:06:000:0007 не вносилась.

04 березня 2020р. в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку ОСОБА_4 з присвоєнням кадастрового номера 4821480400:06:000:0469, так як в програмному забезпеченні Державного земельного кадастра відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4821480400:06:000:0007 відсутні.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру, сформованого 05 листопада 2020р. у Відділі у Братському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 04 березня 2020р. проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 9,6000 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4821480400:06:000:0469.

06 листопада 2020р. державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 9,6 га, кадастровий номер 4821480400:06:000:0469.

12.01.2021р. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 уклали договір оренди, за умовами якого останній отримав у користування земельну ділянку площею 9,60 га, кадастровий номер 4821480400:06:000:0469 на 7 років та зобов`язався сплачувати щорічно орендну плату у розмірі 9748,18 грн.

12.01.2021р. даний договір зареєстровано державним реєстратором відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Вознесенської міської ради (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56141596 від 14.01.2021р.).

Наведені факти свідчать про те, що презумпцію правомірності договору оренди землі від 22 грудня 2011р. (ст.204 ЦК), включаючи факт його державної реєстрації (ст.18 Закону «Про оренду землі») спростовано не було.

Сторони даного договору після досягнення в належній формі всіх істотних умов та підписання (ст.ст.14-16 Закону «Про оренду землі») передали договір компетентному органу уповноваженому на проведення такої реєстрації (ст.20 Закону «Про оренду землі», ст.210 ЦК), який в подальшому зазнав численних законодавчих трансформацій, що вплинуло на можливість отримання документів, тобто діючи добросовісно вчинили все від них залежне, а посадова особа останнього здійснила на ньому відповідні записи та відмітки про державну реєстрацію.

З`ясувавши, що дія первісного договору оренди на час укладення договору між відповідачами не була припинена (строк договору не закінчено, договір не розірвано), суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.ст.203,215 ЦК, ч.2 ст.95, п.«в» ч.3 ст.152 ЗК, ст.ст.24,27 Закону «Про оренду землі», п.29 договору оренди землі від 22.12.2011р. для визнання недійним договору оренди від 12.01.2021р. як такого, що порушує права первісного орендаря на стороні якого фактично виступив і власник земельної ділянки та про відмову в задоволені зустрічного позову.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 02 лютого 2023р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2023р.

Головуючий: Судді: