Ухвала

від 26.04.2023 по справі 907/668/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 907/668/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Закарпатінвестбуд" (далі - ПП "Закарпатінвестбуд",відповідач, скаржник)

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023

у справі № 907/668/21

за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

до Приватного підприємства "Закарпатінвестбуд"

про стягнення 55341,43 грн заборгованості по сплаті орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

ПП "Закарпатінвестбуд" 13.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 907/668/21 та передати справу на новий розгляд.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 907/668/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2023 касаційну скаргу ПП "Закарпатінвестбуд" у справі № 907/668/21 залишено без руху; надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на предмет касаційного оскарження; доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам даної справи.

Копію ухвали суду від 03.04.2023 отримано ПП "Закарпатінвестбуд" - 11.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а, отже, останній день усунення недоліків касаційної скарги припадає на 21.04.2023.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.04.2023 у справі № 907/668/21, ПП "Закарпатінвестбуд" 11.04.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції, яку зареєстровано канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 18.04.2023.

Колегія суддів, перевіривши зміст касаційної скарги в новій редакції на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки оформлення касаційної скарги, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 03.04.2023.

Дослідивши доводи касаційної скарги в новій редакції у контексті оскаржуваного судового рішення у даній справі, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 907/668/21, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Закарпатінвестбуд" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 року у справі №907/668/21 на підставі частини другої статті 261 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Суд зазначає, що частиною другої статті 261 ГПК України передбачені два виключні випадки, за відсутності яких, суд апеляційної інстанції незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження. Встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

Отже, при вирішенні питання про можливість поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного зі спливом значного періоду часу (більше одного року з дня складання повного тексу судового рішення), апеляційному суду слід враховувати, що національним законодавством встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 261 ГПК України.

Таким чином, встановлене процесуальним законодавством обмеження права на апеляційне оскарження судового рішення відповідає вимогам статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною першою та другою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

Як зазначено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, повний текст рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 року у справі № 907/668/21 складено 01.12.2021, а тому останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 21.12.2021.

Проте, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив дату складання та підписання рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 у справі № 907/668/21 саме 01.12.2021, оскільки з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що датою складання та підписання зазначеного судового рішення є 03.12.2021, а тому останнім днем строку на апеляційне оскарження судового рішення згідно з частиною першою статті 256 ГПК України є 23.12.2021.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанцій виходив з того, що ПП "Закарпатінвестбуд" 31.01.2023 подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 у справі № 907/668/21, тобто після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Відповідачем пропущено строк апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду більше, ніж на рік. Відповідач був обізнаний про розгляд судом даної справи та не був позбавлений права оскаржити згадане рішення в апеляційному порядку у встановлений законом строк, проте своїм правом не скористався.

При цьому, суд апеляційної інстанцій зазначив, що не встановив наявності випадків, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України.

Так, ПП "Закарпатінвестбуд" вперше звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі - 17.11.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 апеляційну скаргу ПП "Закарпатінвестбуд" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 у справі № 907/668/21 залишено без руху та надано строк до 23.12.2022 для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3405,00 грн. Також, вказаною ухвалою роз`яснено скаржнику, що відповідно до статті 256 ГПК України він має право до 23.12.2022 повідомити суд апеляційної інстанції про інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази на підтвердження доводів для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 повернуто апеляційну скаргу ПП "Закарпатінвестбуд" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2021 у справі № 907/668/21 на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, оскільки скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 22.02.2023 про залишення апеляційної скарги без руху та не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.

Касаційна скарга в новій редакції обґрунтована тим, що Відповідач у визначений судом строк, 23.12.2022 надіслав на адресу апеляційного господарського суду матеріали усунених недоліків апеляційної скарги, в тому числі заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та квитанцію про сплату судового збору, однак суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив вказані докази, які наявні в матеріалах справи.

Проте, Верховний Суд звертає увагу скаржника на обраний предмет касаційного оскарження та зазначає, що касаційна скарга не міститься обґрунтувань неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм права під час постановлення саме ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 907/668/21, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 261 ГПК України.

Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі зводяться до незгоди із поверненням судом апеляційної скарги з підстав неусунення недоліків, оскільки за твердженням скаржника, такі докази наявні в матеріалах справи, а також наявністю поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, Верховний Суд вважає, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції частини другої статті 261 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення. Тому відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 907/668/21.

Касаційний господарський суд зазначає, що правильність оформлення апеляційної скарги, її змісту, форми та дотримання строків на апеляційне оскарження судового рішення покладається саме на скаржника.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Закарпатінвестбуд" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 907/668/21 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування судом апеляційної інстанціЇ норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Закарпатінвестбуд" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № 907/668/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді І. Берднік

В. Зуєв