Ухвала

від 24.04.2023 по справі 2-1382/07

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

24 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 2-1382/07

провадження № 61-5090ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч ЛТД», Дніпропетровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнісью «Луч ЛТД» (далі - ТОВ «Луч ЛТД»), Дніпропетровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності задоволено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, у лютому 2023 року Дніпровська міська рада звернулася до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2007 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 2-1382/07.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Луч ЛТД», Дніпропетровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності відмовлено.

Оскаржена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до вимог частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Апеляційна скарга подана (у 2023 році) після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду. Суд встановив, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Луч ЛТД», Дніпропетровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності було задоволено в повному обсязі. Дніпровська міська рада (Дніпропетровська міська рада) приймала участь у справі в якості відповідача. Згідно довіреності від 29 січня 2007 року № 4/11-66 виданою міським головою Куліченко І. І., інтереси відповідача представляв заступник начальника юридичного управління Дніпропетровської міської ради Решетник Олег Анатолійович. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, підписаний Решетниковим О. А. , зі змісту якого вбачається, що відповідач не заперечував проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 . Посилання міського голови в апеляційній скарзі, що відповідачем було отримано копію рішення 03 лютого 2023 року, а тому строк пропущено з поважних причин є безпідставними, оскільки з моменту ухвалення рішення і подання апеляційної скарги минуло майже 16 років, інших поважних причин пропуску відповідач не наводить.

Дніпровська міська рада засобами поштового зв`язку 07 квітня 2023 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 березня 2023 року, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Як свідчить тлумачення частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) вказано, що «загальновизнане положення про дію цивільних процесуальних норм у часі передбачає, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17 (провадження № 61-678св20) зазначено, що «виходячи з аналізу частини другої статті 358 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків передбачених пунктами 1-2 вказаної норми. ЄСПЛ у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Сама по собі відсутність рішення суду від 06 лютого 2018 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень до жовтня 2019 року не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, та не було перешкодою для отримання відповідачем або його представником безпосередньо в суді інформації стан відомого їм судового провадження».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21) зазначено, що «відповідно до загальновизнаного положення про дію процесуальних норм у часі незалежно від часу відкриття провадження у справі при вчиненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент їхнього вчинення».

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Встановивши, що Дніпровською міською радою подано апеляційну скаргу у 2023 році, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а обставини передбачені статтею 358 ЦПК України відсутні, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луч ЛТД», Дніпропетровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук