Ухвала

від 27.04.2023 по справі 756/4678/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.04.2023 Справа № 756/4678/23

Єдиний унікальний номер судової справи 756/4678/23

Номер провадження 2-з/756/57/23

У Х В А Л А

27 квітня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участю секретаря судових засідань Галелюк Т.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно набутих коштів,

УСТАНОВИВ:

12.04.2023 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Нагалку Я.Я. звернувся до суду із зазначеним позовом.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Правова група «Домінанта» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 050 000,00 грн, 3% річних у розмірі 130 154,79 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 006 927,27 грн. Отже, предметом позову є стягнення грошових коштів.

Ухвалою суду від 19.04.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі.

24.04.2023 представник позивача - адвокат Нагалка Я.Я. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Просить суд постановити ухвалу, якою накласти арешт на грошові кошти відповідача ТОВ «Правова група «Домінанта» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 41, кв. 147, код ЄДРПОУ 37949430) в межах суми позову 5 187 082,06 грн, які містяться на відкритих рахунках у банківських та інших фінансових установах, а також на кошти на рахунках у банківських та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення ухвали про арешт коштів відповідача.

В обгрунтування вимог заяви про забезпечення позову представник позивача вказує, що 06.02.2017 між ТОВ «Правова група «Домінанта» та ОСОБА_2 , як замовником-1, і ОСОБА_1 , як замовником-2, укладено договір про надання юридичних послуг та правової допомоги. На виконання п. 5.1 Договору позивачем після укладення договору сплачено виконавцю 4 050 000,00 грн готівкою, на підтвердження чого відповідачем надано позивачу квитанцію до прибуткового касового ордеру на вказану суму. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивачем та третьою особою направлено на поштові адреси ТОВ «ПГ «Домінанта» письмове повідомлення від 21.09.2021 про припинення надання послуг за договором з 11.12.2021 та повернення грошових коштів, сплачених по вказаному договору авансом.

Позивач просить суд стягнути з ТОВ «Правова група «Домінанта» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 4 050 000,00 грн, 3% річних у розмірі 130 154,79 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 006 927,27 грн. Отже, предметом позову є вимога майнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення вимагатиме примусового виконання, а його виконання в майбутньому безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.

За твердженням позивача відповідач протягом усього часу не виконує взяті на себе зобов`язання по договору про надання юридичних послуг та правової допомоги, а також наразі ухиляється від повернення сплачених ОСОБА_1 грошових коштів та продовжує утримувати їх безпідставно, що в свою чергу дає підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Окрім того, 26.04.2023 представником позивача ОСОБА_3 подано до суду доповнення до заяви про забезпечення позову, де останній зазначає про те, що відповідач ТОВ «ПГ «Домінанта» має рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк», а саме:

р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299.

Отже, з урахуванням наявної інформації про наявність рахунків у банку, належних відповідачу, позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача ТОВ «ПГ «Домінанта» в межах суми позову, що складає 5 187 082,06 грн, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ПГ «Домінанта»:

р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299,

а також на грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках ТОВ «ПГ «Домінанта», відкритих у вказаному банку та/або в інших банківських та інших фінансових установах, а також на кошти на рахунках у банківських та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення ухвали суду про арешт коштів відповідача.

У порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах заяви докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 1 ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від позивача (заявника) вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.

Судом встановлено, що між сторонами існує майновий спір, ціна позову складає 5 187 082,06 грн.

В обгрунтування вимог заяви про забезпечення позову представник позивача вказує, предметом позову є вимога майнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення вимагатиме примусового виконання, а його виконання в майбутньому безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.

З огляду на наведене, суд вважає, що на час розгляду справи існує достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач може розпорядитися грошовими коштами до вирішення справи по суті, що у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Матеріали справи підтверджують існування між сторонами спору, а реєстрація за відповідачем права власності на спірну квартиру свідчить про існування у останнього, як в одноособового власника, можливості вільно, на власний розсуд розпорядитись вищевказаним майном.

Суд вважає, що забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову є співмірним заявленим позовним вимогам. Відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються в його володінні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час до вирішення спору судом.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150-151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a> (адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 41, кв. 147; код ЄДРПОУ 37949430), третя особа: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ), про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a> (адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 41, кв. 147; код ЄДРПОУ 37949430) в межах суми позову, що складає 5 187 082,06 грн, які знаходяться та будуть знаходитися на банківських рахунках відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a> (код ЄДРПОУ 37949430):

р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

р/р НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;

а також на грошові кошти, які знаходяться на інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова група «Домінанта»</a> (код ЄДРПОУ 37949430), відкритих у вказаному банку та/або в інших банківських та інших фінансових установах, а також на кошти на рахунках у банківських та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення ухвали суду про арешт коштів відповідача.

Виконання покласти на Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Д).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.М. Луценко