Постанова

від 18.04.2023 по справі 308/9359/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 308/9359/17 пров. № А/857/3036/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Святецького В.В.,

суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Ханащак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2022 року у справі № 308/9359/17 (головуюча суддя Бенца К.К., час ухвалення 10 год. 41 хв., м. Ужгород, повний текст рішення складений 24 жовтня 2022 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади Ужгородського району про визнання незаконним та скасування рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 , поновлення на посаді голови Великолазівської сільської ради, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

22 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Великолазівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому просив:

а) визнати незаконним та скасувати рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 ;

б) поновити ОСОБА_1 на посаді голови Великолазівської сільської ради;

в) стягнути з Великолазівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

ґ) допустити негайне виконання рішення частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача - Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади на його користь спричинену моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень (т.1, а.с. 152-153).

Рішенням від 07 листопада 2022 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області позовні вимоги задовольнив частково.

Поновив ОСОБА_2 процесуальний строк звернення до суду з позовом.

Визнав незаконним та скасував рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 .

Поновив ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району днем 24 квітня 2017 року.

Стягнув з Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади Ужгородського району на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.04.2017 року до 07.11.2022 року в сумі 325 579 гривень 70 копійок.

Стягнув з Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади Ужгородського району на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 15 000 гривень 00 копійок.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району днем 24 квітня 2017 року та в частині стягнення з Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади Ужгородського району на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустив до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Баранинська сільська рада Ужгородського району подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки.

В своїй апеляційній скарзі сільська рада зазначає, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги до неналежного відповідача - Баранинської об`єднаної територіальної громади, а належним відповідачем мала б бути Баранинська сільська рада.

Суд першої інстанції також не врахував, що на час розгляду справи повноваження Великолазівського сільського голови завершились (фактично та юридично припинились за законом), що виключало можливість задоволення позову в частині поновлення позивача на роботі.

Таким чином, поновлення позивача на виборній посаді, повноваження якого завершились згідно закону суперечить вимогам спеціального законодавства.

З огляду на викладене, сільська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач ОСОБА_1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що рішенням сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 вирішено: ,,Висловити недовіру Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 ; припинити достроково повноваження сільського голови ОСОБА_1 .. У зв`язку з перебуванням сільського голови Шпонтака Л.В. у щорічній відпустці вважати останнім робочим днем сільського голови 26 січня 2017 року.(т.1, а.с.7)

Згідно з Протоколом засідання сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради від 14 грудня 2016 року питання висловлення недовіри сільському голові та дострокового припинення його повноважень включено до порядку денного засідання під час самого засідання сьомої сесії сьомого скликання за пропозицією депутата ОСОБА_3 .. За рішенням депутатів це питання включене до порядку денного засідання(т.1, а.с.8-9).

Суд першої інстанції також встановив, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у період з 23.12.2016 року по 31.03.2017 року, що підтверджується листками непрацездатності (т.1, а.с. 28-32)

Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 23.12.2016 року №219 ,,Про внесення змін до рішення 7 сесії 7 скликання 1 засідання №206 від 14.12.2016 року ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 вирішено: ,,внести зміни в п.3 рішення 7 сесії 7 скликання у зв`язку з перебуванням сільського голови на лікарняному та вважати останнім робочим днем сільського голови останній день його перебування на лікарняному (т.1, а.с. 177).

Згідно розпорядження т.в.о. сільського голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району ,,Про звільнення з посади сільського голови ОСОБА_1 від 24.04.2017 року №19 ОСОБА_1 звільнений з посади Великолазівськоїго сільського голови з 24.04.2017 року у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень на підставі рішення сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 (т.1, а.с. 178).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 прийняте за відсутністю законних підстав, необґрунтовано, з порушенням Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні, з порушенням процедури прийняття та Регламенту.

Окрім того, на думку суду першої інстанції, відповідач не довів, що рішення сільської ради прийняте у відповідності з вимогами закону, не довів наявність обставин, у яких Великолазівська сільська рада Ужгородського району звинувачувала сільського голову ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання оскарженого рішення сільської ради незаконним та його скасування, поновлення на посаді сільського голови, а відтак, задоволення позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР ,,Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Визначення місцевого самоврядування в Україні міститься у статті 2 Закону № 280/97-ВР та означає гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Перелік посад в органах місцевого самоврядування міститься у статті 3 Закону України ,,Про службу в органах місцевого самоврядування та передбачає: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Статтею 42 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону (частина 1).

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади (частина 3).

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов`язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін (частина 7).

За змістом ст. 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 4) відкликання з посади за народною ініціативою;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

6) його смерті (частина 1).

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень (частина 2).

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради (частина 3).

Відповідно до п.3 ч.11 ст. 79 Закон № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади, зокрема: з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дострокове припинення повноважень голови сільської ради з підстав, передбачених частиною другою статті 79 Закон № 280/97-ВР, є крайнім заходом реагування на діяльність сільського голови, і для того щоб виносити на голосування і приймати таке рішення мають бути вагомі причини (мотиви) і об`єктивні обставини, які в сукупності вказують на те, що подальше виконання сільським головою своїх повноважень є неможливим (недоцільним) та\або таким, що негативно позначається на діяльності органів місцевого самоврядування. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого було б зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що у рішенні сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 відсутні мотиви і обставини прийняття такого рішення.

Згідно пунктів 13, 16 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною десятою статті 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Згідно з частиною п`ятнадцятої статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України ,,Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Регламент роботи Великолазівської сільської ради Ужгородського району затверджений рішенням сільської ради від 24.12.2015 № 55 (далі - Регламент).

Відповідно до п. 8.6 ст. 8 Регламенту - подання депутатів, які стосуються певних питань порядку денного чергової сесії, вносяться голові у письмовій формі не пізніше, як за 1 день до проведення чергового пленарного засідання. Ці пропозиції повинні відповідати вимогам цього Регламенту щодо підготовки питань до розгляду на пленарному засіданні ради. Подання, що надійшли несвоєчасно, розглядаються на наступній сесії.

Згідно витягу з протоколу сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року депутат ОСОБА_3 запропонував включити до порядку денного питання про висловлення недовіри сільському голові ОСОБА_1 з мотивів незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.

Виступив депутат- голова комісії з питань бюджету ОСОБА_4 , який повідомив, що сільський голова ОСОБА_1 не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, зокрема, незважаючи на прийняті рішення ради, сільський голова не використовує бюджетні кошти для ремонту ДНЗ с. Великі Лази та приміщення Великолазівської сільської ради, в результаті чого дані приміщення знаходяться в незадовільному стану (т.1, а.с. 8-9).

Суд першої інстанції дослідив протокол та слушно зауважив, що депутати перейшли до таємного голосування, не заслухавши звіт сільського голови, а також без обговорення порушень, в яких звинувачували сільського голову, хоча депутат ОСОБА_5 запропонував вислухати сільського голову ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції встановив, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року не було рішень судів, якими визнавалась неправомірність дій сільського голови ОСОБА_1 , і які б набули чинності. Доказів зворотнього суду не надано.

Рішення сьомої сесії сьомого скликання Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 не містить посилання на доведені в передбаченому законодавством порядку факти порушень сільським головою Конституції та законів України, прав і свобод громадян, незабезпечення здійснення наданих йому повноважень.

Оскільки оскаржене рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 прийняте з порушенням вимог Закону № 280/97-ВР та положень Регламенту, а саме: питання щодо висловлення недовіри розглянуте в день його внесення до порядку денного, а не на наступній сесії, не заслуханий звіт сільського голови з питань, які на думку депутатів були підставою для висловлення недовіри, рішення не містить мотивів та правових підстав його прийняття, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання спірного рішення незаконним та його скасування.

Частиною третьою статті 7 Закону України ,,Про службу в органах місцевого самоврядування передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з приписами частини 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про поновлення на посаді Великолазівського сільського голови ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині періоду поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.04.2017 року до 07.11.2022 року.

В силу приписів ч. 1 ст. 42 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах.

В апеляційній скарзі Баранинська сільська рада зазначила, що обрання Баранинською сільською об`єднаною територіальною громадою Ужгородського району Баранинської сільської ради Ужгородського району підтверджується рішенням № 2 від 21.11.2017 року ,,Про визнання повноважень депутатів Баранинської сільської ради, яким визнані повноваження новообраної Баранинської сільської ради як представницького органу місцевого самоврядування Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади, до якої увійшла також Великолазівська сільська територіальна громада.

Наведені обставини підтверджуються також рішенням Баранинської сільської ради № 9 від 21 листопада 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, повноваження Великолазівського сільського голови закінчились 21 листопада 2017 року, а саме - в день відкриття першої сесії новообраної Баранинської сільської ради як представницького органу місцевого самоврядування Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади, до якої увійшла також Великолазівська сільська територіальна громада.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що не висував свою кандидатуру на посаду Баранинського сільського голови під час виборів до місцевих рад, які відбулись 29 жовтня 2017 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді Великолазівського сільського голови з 21 квітня 2017 року до 21 листопада 2017 року, тобто до часу припинення повноважень Великолазівського сільського голови.

За цей же період на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки про доходи №1135, виданої Баранинською сільською радою Ужгородського району від 11.08.2020 року, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 4918,83 гривень: за лютий 2017 року - 4583,48 гривень, за березень 2017 року - 5254,19 гривень.

Суд першої інстанції вірно визначив розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 234,23 грн. (4583,48 грн. + 5254,19 грн. = 9837,67 грн.: ( 20 р.д. в лютому + 22 р.д. в березні).

За період з 25 квітня 2017 року до 21 листопада 2017 року включно кількість робочих днів складає 144, а тому розмір середньоденної заробітної плати за вказаний період складає 33729,12 грн.

Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів апеляційного суду враховує конкретні обставини справи: характер порушення прав позивача, приниження авторитету серед членів територіальної громади, тяжкість і істотність вимушених змін у житті після незаконного звільнення та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав та виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, а тому вважає правильним визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 гривень.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що належним відповідачем в даній справі є Баранинська сільська рада, а не Баранинська сільська об`єднана територіальна громада, оскільки відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Окрім того, відповідно до п.2 рішення Баранинської сільської ради за № 9 від 21 листопада 2017 року Баранинська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Великолазівської сільської ради.

Таким чином, саме з Баранинської сільської ради слід стягнути на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу приписів ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи, однак допустився помилки в частині застосування норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів визнає правильним скасувати рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району днем 24 квітня 2017 року, стягнення з Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади Ужгородського району на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.04.2017 року до 07.11.2022 року в сумі 325 579 гривень 70 копійок, завданої моральної шкоди в сумі 15 000 гривень 00 копійок та ухвалити в цій частині постанову, якою вказані позовні вимоги задовольнити частково.

А саме: поновити позивача на роботі на посаді голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району з 25 квітня 2017 року до 21 листопада 2017 року включно та стягнути з Баранинської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 квітня 2017 року до 21 листопада 2017 року включно в сумі 33729 грн. 12 коп., а також завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В решті рішення суду першої інстанції, а саме - в частині визнання незаконним та скасування рішення Великолазівської сільської ради Ужгородського району від 14.12.2016 року № 206 ,,Про висловлення недовіри Великолазівському сільському голові ОСОБА_1 слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п.2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2022 року у справі № 308/ 9359/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району днем 24 квітня 2017 року, стягнення з Баранинської сільської об`єднаної територіальної громади Ужгородського району на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.04.2017 року до 07.11.2022 року в сумі 325 579 гривень 70 копійок, завданої моральної шкоди в сумі 15 000 гривень 00 копійок скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою вказані позовні вимоги задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді голови Великолазівської сільської ради Ужгородського району з 25 квітня 2017 року до 21 листопада 2017 року включно.

Стягнути з Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 квітня 2017 року до 21 листопада 2017 року включно в сумі 33729 (тридцять три тисячі сімсот двадцять дев`ять ) грн 12 коп. та завдану моральну шкоду в сумі 5000 ( п`ять тисяч) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 27.04.2023.