Окрема думка

від 26.04.2023 по справі 163/2879/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 163/2879/21 Провадження №22-ц/802/30/23 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

О К Р Е МА ДУМКА

26 квітня 2023 року місто Луцьк

судді Волинської апеляційного суду Осіпука В. В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за апеляційними скаргами відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року та додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2022 року.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувано наказ директора Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області № 119-аг від 05 листопада 2021 року "Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Запільську гімназію Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області та Відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року по дату фактичного допущення до роботи на посаді математики, інформатики та заступника з НВР.

Рішення в частині нарахувати і виплатити середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи за один місяць допущено до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Розглянувши апеляційні скарги відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Волинського апеляційного суду постановою від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу задовольнила частково.

Мотивувальну частину рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року в частині визнання незаконним та скасування наказу директора Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області «Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1 » № 199-аг від 05 листопада 2021 року у цій справі змінила, виклавши її в редакції прийнятої постанови.

В решті рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року у цій справі залишила без змін.

Апеляційну скаргу відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2022 року залишила без задоволення.

Додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2022 року у цій справі залишила без змін.

Зазначеного висновку щодо незаконності оскаржуваного рішення, змінивши його мотивувальну частину, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Волинського апеляційного суду дійшла, виходячи з того, що судом першої інстанції не було враховано тих обставин, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час роботи особисто контактувати з іншими людьми або можливості організації для позивача дистанційного виконання роботи, а саме, суд не встановив жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні позивача від роботи.

Однак, з таким висновком колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Волинського апеляційного суду погодитись не можу та вважаю його помилковим з таких підстав.

Згідно частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із пунктами б, г статті 10 цього Закону громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відсторонення працівника від роботи один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам, відповідає пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я учасників освітнього процесу.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Під час перегляду даної справи апеляційним судом, було встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював вчителем математики та інформатики, а отже за характером своєї роботи міг контактувати з іншими працівниками школи та учнями. Наказом відповідача від 05 листопада 2021 року № 199- аг останній відсторонений від роботи з 08 листопада 2021 року на період відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Оскільки, за характером виконуваних трудових обов`язків, які передбачали можливість контактів з учнями та працівниками закладу освіти, та не працюючи дистанційно чи на дому, позивач підлягав обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але після попередження про необхідність такого щеплення відмовився від проходження вакцинації та не надав довідку медичного закладу про медичні протипоказання до проведення цього профілактичного щеплення, то відповідач (роботодавець) обґрунтовано, з дотриманням чинного законодавства, відсторонив його від роботи на час до проведення щеплення.

Враховуючи наведені обставини, вважаю, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у суду як першої так і апеляційної інстанції, який змінив лише мотивувальну частину рішення, не було, а тому у позові слід було відмовити.

Суддя апеляційного суду В. В. Осіпук