Ухвала

від 20.07.2023 по справі 163/2879/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

20 липня 2023 року

м. Київ

справа № 163/2879/21-ц

провадження № 61-7592 ск 23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Бориса Івановича у справі за позовом ОСОБА_1 до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргоювідділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня

2022 року, додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області № 119-аг від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Запільську гімназію Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області та відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період незаконного відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року по дату фактичного допущення до роботи на посаді математики, інформатики та заступника з НВР.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Любомльського районного суду Волинської області

від 03 травня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Стягнуто із Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області на користь ОСОБА_1 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області

від 28 березня 2022 року задоволено частково.

Мотивувальну частину рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року у частині визнання незаконним та скасування наказу директора Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області «Про відсторонення від роботи вчителя математики, інформатики та заступника з НВР ОСОБА_1 » № 199-аг від 05 листопада 2021 року у цій справі змінено, викладено її у редакції цієї постанови.

У решті рішення суду залишено без змін.

Апеляційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03 травня 2022 року залишено без задоволення.

04 травня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку відділом освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської областіподано касаційну скаргу, у якій просить вищезазначені оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову

у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня

2022 року, додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року. Витребувано справу з Любомльського районного суду Волинської області. У задоволенні клопотання відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області про зупинення виконання судового рішення до закінчення його перегляду у касаційному порядку відмовлено.

20 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду Гулька Б. І., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, так як, на його думку, вказаним суддею-доповідачем, який як голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ще до прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22), надавав судам інформацію про застосування норм матеріального права щодо відсторонення від роботи працівників у зв`язку з відсутністю щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, викладену у листі від 24 грудня 2021 року

№ 3223/0/208-21. У цій справі предмет спору також пов`язаний із відстороненням від роботи працівника у звязку із ненаданням документа, що засвідчує вакцинацію проти COVID-19.

Розглянувши заяву, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,

від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Гулько Б. І., виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відповідно до пункту 7 частини другої 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд, зокрема, забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування.

Доводи заяви про відвід судді Верховного Суду Гулька Б. І. по своїй суті зводяться до незгоди представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з наданням методичної інформації про застосування статті 46 КЗпП України щодо відсторонення від роботи працівника у зв`язку з відсутністю щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом

SARS-CoV-2, що відповідно до пункту 7 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів`не є підставою для відводу судді,

а є здійсненням Верховним Судом своїх повноважень. Крім того, інформаційний лист містив виключно загальні положення й ужгоджено з суддями Верховного Суду.

При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Гулька Б. І.

Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Верховного Суду Гулька Б. І., тому відповідно до частини третьої

статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Бориса Івановича у справі за позовом ОСОБА_1 до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня

2022 року, додаткове рішення Любомльського районного суду Волинської області від 28 березня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року визнати необґрунтованою.

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гулька Бориса Івановича передати для вирішення зазначеного питання,

у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько