Рішення

від 18.04.2023 по справі 906/790/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/790/22

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко В.А. - адвокат, ордер серія АА №1238137 від 21.09.2022 (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Слівінський О.В. - адвокат, ордер серія АМ №1027512 від 14.11.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек"

про стягнення 3181630,69 грн. (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 31.10.2022)

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек" про стягнення 155577,78 грн. боргу, 0,01 грн. інфляційних, 0,01 грн. 10% річних, 0,01 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 15.11.2022 р.

02.11.2022 р. від позивача надійшли наступні документи:

- заява про збільшення позовних вимог від 31.10.2022 р., згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 1774866,53 грн. основного боргу, 474671,84 грн. пені, 295644,76 грн. 10% річних, 636427,56 грн. інфляційних (т.5, а.с.167-170);

- заява про доповнення підстав позову (т.5, а.с.171-173);

- клопотання про долучення додаткового доказу (т.5, а.с.175-177).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.11.2022 судове засідання відкладено на 14:30 год. 01.12.2022 р.

17.11.2022 позивачем подано до суду клопотання про долучення до справи доказу доплати судового збору в сумі 6610,51 грн. (т.5, а.с.186-190).

Судове засідання призначене на 01.12.2022 року не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області з 14год. 20хв. до 15год. 32хв.

Оскільки суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог від 31.10.2022 р. ухвалою від 05.12.2022р. постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.01.2023.

05.01.2023 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек" надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.5, а.с.205-207).

У підготовчому судовому засіданні від 05.01.2023 судом оголошено перерву до 07.02.2023 р.

19.01.2023 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" надійшла відповідь на відзив (т.5, а.с.214-220).

19.01.2023р. позивачем подано заяву від 16.01.2023 р. про зменшення розміру позовних вимог в частині основної суми боргу до суми 1374866,53 грн. (т.5, а.с.223-224), а також клопотання від 16.01.2023р. про долучення додаткового доказу та поновлення процесуального строку на подання банківської виписки від 09.01.2023р. по рахунку позивача з платежами від відповідача від 23.11.2022р. та 06.01.2023р. (т.5, а.с.226-228).

06.02.2023р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, клопотання про долучення до матеріалів справи: довідки №3/05-2023 від 03.01.2023 про витрати на утримання поголів`я; довідки №2/05-2023 від 03.01.2023р. про сплату боргу; довідки №1/05-2023 від 03.01.2023р. про обсяги продажів за 2022 рік (т.5, а.с.230, 231-234).

У судовому засіданні від 07.02.2023 р. за результатами розгляду заяви про зменшення позовних вимог від 16.01.2023 р. суд постановив здійснювати розгляд справи у межах стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 1374866,53 грн.

У судовому засіданні 07.02.2023 судом оголошено перерву до 16.02.2023.

14.02.2023 до суду від ТОВ "Трау Нутришин Україна" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості до 1174866,53 грн. (т.6, а.с.1-2).

15.02.2023р. від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів (т.6, а.с.3-8).

16.02.2023 від представника ТОВ "Агро-Пек" надійшла заява про визнання відповідачем позову в частині основного боргу в сумі 1174866,53 грн. (т.6, а.с.10).

У підготовчому засіданні 16.02.2023 р. суд розглянув заяву про зменшення позовних вимог від 14.02.2023 та постановив подальший розгляд справи здійснювати в межах стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1174866,53 грн.

Також, суд задовольнив клопотання відповідача від 06.02.2023 про долучення до матеріалів справи доказів та постановив долучити до матеріалів справи: довідку №3/05-2023 від 03.01.2023 про витрати на утримання поголів`я, довідку №2/05-2023 від 03.01.2023 про сплату боргу, довідку №1/05-2023 від 03.01.2023 про обсяги продажів за 2022 рік.

Ухвалою від 16.02.2023р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16 березня 2023 р.

В судовому засіданні 16.03.2023р. судом оголошено перерву до 18 квітня 2023р.

В судовому засіданні 18.04.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами було укладено договір поставки №75/20/1 від 12.02.2020р., на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 11821660,09 гривень.

На момент звернення до суду відповідачем товар оплачено на суму 10031916,56 грн., в зв`язку з чим розмір заборгованості склав 1789743,53 грн.

17.11.2021р. сторонами було укладено договір поставки №760/21/5, за яким 13 грудня 2021 р. здійснено поставку товару на суму 285123,00 грн., яка відповідачем не оплачена.

За прострочення виконання зобов`язань за договорами поставки, позивач нарахував до стягнення з відповідача, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 31.10.2022р., пеню в сумі 474671,84 грн., 10% річних в сумі 295644,76 грн., інфляційні втрати в сумі 636427,56 грн.

Відповідач у відзиві, посилаючись на часткове погашення боргу, на введення воєнного стану в Україні, що є форс-мажорною обставиною, значне скорочення обсягів продажу, просив суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій.

У відповіді на відзив позивач заперечив щодо зменшення нарахованих до стягнення пені, річних та інфляційних, вважаючи, що відповідач не довів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на діяльність товариства та не надав доказів погіршення майнового стану.

Також вказав на систематичне порушення відповідачем зобов`язань за договорами в частині проведення розрахунків за товар.

Згідно заяви від 16.02.2023 р., яка подана на стадії підготовчого провадження, ТОВ "Агро-Пек" визнало позов в частині основного боргу в сумі 1174866,53 грн. (т.6, а.с.10).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в частині стягнення основного боргу в сумі 974866,53 грн., пені в сумі 474671,84 грн., 10% річних в сумі 295644,76 грн., інфляційних втрат в сумі 636427,56 грн.

Представник відповідача, виходячи з факту часткової сплати 01.03.2023 р. заборгованості в сумі 200000,00 грн., вказав, що відповідач визнає позов в частині основного боргу в сумі 974866,53 грн. та підтримав клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.02.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек" (покупець) було укладено договір поставки №75/20/1 (а.с.38-42).

17.11.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек" (покупець) було укладено договір поставки №75/20/2 (а.с.43-47).

Відповідно до пунктів 1.1 договорів поставки в терміни та на умовах, що визначені цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, (далі - "Товар, Продукція"), а покупець зобов`яується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Згідно з п. 2.1. договорів загальна кількість товару, що є предметом поставки за договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), за групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами можуть бути визначені в специфікаціях, що складаються на кожну поставку та додаються до Договору, і є його невід`ємними частинами (надалі - "Додатки") або бути попередньо обумовлені у листах або електронних листах між сторонами та у подальшому відображені у документі, що фіксує приймання-передачу товару від постачальника покупцю.

Згідно п. 3.1. договорів оплата товару здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі шляхом перерахування суми, належної до сплати на рахунок постачальника в строки, що визначені умовами додатків до цього договору або визначені в інших документах (видаткова накладна, додаткова угода).

Перехід права власності відбувається в момент передачі товару покупцю за видатковими накладними, датою передачі є дата оформлення видаткових накладних (п. 6.1. договорів).

Пунктом 9.2 договорів встановлено, що за порушення умов договору покупець несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату продукції, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення виконання грошових зобов`язань; та відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 10% річних від суми простроченого грошового зобов`язання.

На виконання умов договору №75/20/1 позивач поставив відповідачу товар на суму 11821660,09 грн., що підтверджується видатковими та товаро-транспортними накладними, податковими накладними (т.1, а.с.48-252; т.2, а.с.1-235; т.3, а.с.1-200; т.4, а.с.1-169).

На виконання умов договору №75/20/5 позивач поставив відповідачу товар на суму 285123,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №999914434 від 13.12.2021р. (т.4, а.с.170).

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін без зауважень та завірені їх печаткам.

У кожній видатковій накладній сторонами визначено строк, в який відповідач мав здійснити оплату отриманого за нею товару.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару за договорами поставки №75/20/1 та №75/20/5 виконував неналежним чином, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість, яка станом на вересень 2022 року склала 2074866,53 грн.

Оскільки відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 02.11.2022р.) 3181630,69 грн., з яких: основний борг в розмірі 1774886,53 грн., пеня в сумі 474671,84 грн., 10% річних в сумі 295644,76 грн., інфляційні втрати в сумі 636427,56 грн.

13.10.2022 відповідач згідно платіжного доручення № 960 здійснив оплату в сумі 300000,00 грн. за договором № 75/20/1 від 12.02.2020 р. (а.с. 177 т.5).

23.11.2022р. та 06.01.2023 р. відповідач здійснив оплати за договором №75/20/1 на загальну суму 400000,00 грн., у зв`язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основної суми боргу до суми 1374866,53 грн. (т.5, а.с.223-224, 226-228).

07.02.2023р. відповідачем перераховано позивачу 200000,00 грн. за договором №75/20/1, в зв`язку з чим 14.02.2023 ТОВ "Трау Нутришин Україна" було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості до 1174866,53 грн. (т.6, а.с.1-2, 17).

До початку розгляду справи по суті - 16.02.2023 р. представником ТОВ "Агро-Пек" подана заява про визнання відповідачем позову в частині основного боргу в сумі 1174866,53 грн. (т.6, а.с.10).

01.03.2023 р. - після закриття підготовчого провадження відповідач згідно платіжного доручення № 100 здійснив оплату за договором №75/20/1 в сумі 200000,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини поставки товару на підставі договорів поставки №75/20/1 від 12.02.2020р. та №75/20/5 від 17.11.2021р.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1ст.692 ЦК Українивизначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товарів на загальну суму 12106783,09 грн. грн. (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на а.с.48-252 т.1; а.с.1-235 т.2; а.с.1-200 т.3; а.с.1-170 т.4).

Зобов`язання щодо оплати отриманого товару у строк, який визначений сторонами у видаткових накладних, відповідач належним чином не виконував.

Згідно заяви від 14.02.2023р. про зменшення позовних вимог заборгованість відповідача за отриманий товар становила 1174866,53 грн. (т.6, а.с.1-2).

Вказану заборгованість відповідач визнав на стадії підготовчого провадження, про що свідчить заява, яка подана представником 16.02.2023 р. (т.6, а.с.10).

Разом з тим, 01.03.2023р. відповідач згідно платіжного доручення №100 перерахував позивачу 200000,00 грн. з призначенням платежу "за корм згідно договору 75/20/1 від 12.02.2020р." (т.6, а.с.21).

Таким чином, станом на дату прийняття рішення розмір заборгованості відповідача становить 974866,53 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами по справі, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи сплату відповідачем заборгованості в сумі 200000,00 грн. на стадії розгляду справи, в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку відсутністю предмета спору.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи факт встановлення судом правомірності заявлених позовних вимог, суд приймає визнання ТОВ "Агро-Пек" позову в частині основного боргу та стягує з відповідача на користь позивача основний борг за поставлений товар в сумі 974866,53 грн.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 474671,84 грн., нарахованої за період з 14.03.2020р. по 18.09.2022р.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.2 договорів встановлено, що за порушення умов даного договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції, сплачує, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення виконання грошових зобов`язань.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня нарахована на заборгованість, яка виникла окремо по кожній видатковій накладній (т.4, 181-200; т.5, а.с.1-151).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є законним та обґрунтованим, таким, що відповідає нормам законодавства та умовам договору, а тому нарахована позивачем сума пені у розмірі 474671,84 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення 10% річних в сумі 295644,76 грн., сплата яких обумовлена п. 9.2 договору, та інфляційних втрат в сумі 636427,56 грн., які обраховані окремо по кожній видатковій накладній, суд зазначає слідуюче.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відносно порядку нарахування інфляційних втрат суд зазначає, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.

За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.

Разом з тим, позивач, виконуючи розрахунок, вказаний порядок обчислення інфляційних втрат не врахував і здійснив нарахування сум інфляційних на заборгованість за період прострочення, який становив 15 і менше днів.

А саме невірно проведено нарахування інфляційних втрат по таких видаткових накладних: №202001437 від 13.02.2020р., №202004178 від 06.04.2020р., №202004223 від 07.04.2020р., №202009306 від 09.07.2020р., №202011870 від 07.09.2020р., №202015771 від 15.12.2020р., №999901216 від 04.02.2021р., №999902661 від 04.03.2021р., №999907170 від 09.06.2021р., №999908412 від 08.07.2021р., №999908755 від 16.07.2021р.

Суд, виконавши власний розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням наведеного вище порядку розрахунку та вихідних даних позивача, встановив, що законним та обґрунтованим буде розмір інфляційних втрат за період визначений позивачем - з березня 2020 по серпень 2022р. в сумі 626443,35 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

В стягненні 9984,21 грн. інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 10% річних, суд встановив, що він є законним та обґрунтованим, а визначені позивачем суми річних - 295644,76 грн., нарахованих за період з 14.03.2020р. по 18.09.2022р., правомірно нарахованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд зазначає наступне.

На підтвердження наведених в клопотанні обставин відповідачем надано довідки про витрати на утримання поголів`я від 03.01.2023р. №3/05-2023, про сплату боргу №2/05-2023 від 03.01.2023р., про обсяги продажу за 2022р. №/05-2023 від 03.01.2023р. (5, а.с.231-234).

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

У вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Відповідач зсилається на введення воєнного стану на території України, що є для нього форс-мажорною обставиною, однак суд зазначає, що особа, яка посилається на настання форс-мажорних обставин для звільнення від відповідальності має довести, що невиконання умов договору було спричинено конкретною об`єктивною обставинною (форс-мажором воєнним станом), яка має бути підтверджена відповідним доказами, і не в останню чергу сертифікатом ТПП.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду відповідного сертифікату про форс-мажорні обставини, як це передбачено ст.14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", та доказів надіслання позивачу повідомлення про їх настання.

Окрім того, суд звертає увагу, що воєнний стан введено на території України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р.

В той же час, остання поставка товару за договорами була здійснена позивачем 20.12.2021р., а строк розрахунку за нього визначено до 20.02.2022р.

Тобто, прострочення у проведенні розрахунків відповідачем виникло ще до дати введення воєнного стану, а тому він не може вважатися тією форс-мажорною обставиною, яка могла вплинути на виконання умов договору.

Суд також враховує, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, не є надмірно великим порівняно із розміром заборгованості за поставлений товар.

Під час розгляду справи судом встановлено неналежне виконання зобов`язань зі сторони відповідача в частині своєчасної та повної сплати отриманого товару.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не надано належних доказів, що зазначені ним обставини були форс-мажорними саме у даному конкретному випадку, і що прострочення у виконанні умов договору виникло з незалежних від нього обставин, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.

Велика Палата Верховного Суду у свої постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 вказала, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Пунктом 9.2 договорів встановлено, що за порушення умов договору покупець сплачує, в тому числі, 10% річних від суми простроченого грошового зобов`язання.

Враховуючи, що з відповідача на користь позивача стягнуто відшкодування від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (інфляційні втрати), а також пеню за неналежне виконання договірних зобов`язань, суд вважає несправедливим стягнення відсотків річних у розмірі, більшому ніж визначено ст.625 ЦК України, оскільки наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь будуть більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Суд вважає, що буде справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, зменшити відсотки річних до визначеного статтею 625 ЦК України розміру - 3% річних.

Згідно розрахунку суду, виконаного на підставі вихідних даних позивача, розмір 3% річних, нарахованих за період з 14.03.2020р. по 18.09.2022р., становитиме 88730,24 грн. і саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

В стягненні 206914,52 грн. відсотків річних суд відмовляє, у зв`язку з їх зменшенням.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 2164711,96 грн., з яких: 974866,53 грн. основного боргу, 474671,84 грн. пені, 626443,35 грн. інфляційних нарахувань, 88730,24 грн. 3% річних.

В стягненні 9984,21 грн. інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

В стягненні 206914,52 грн. відсотків річних суд відмовляє, у зв`язку з їх зменшенням.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи судом встановлено правомірність заявлених позовних вимог в сумі 2371626,48 грн. (із врахуванням відсотків річних, які суд зменшив), тому судовий збір з правомірно заявлених вимог в сумі 35574,40 грн. необхідно покласти на відповідача.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи факт визнання відповідачем позову в частині суми основного боргу до початку розгляду справи по суті, 50% судового збору, сплаченого позивачем за розгляд позовних вимог щодо стягнення 974866,53 грн. основного боргу, що становить 7311,50 грн., підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, на відповідача, який визнав вимоги в частині основного боргу на стадії підготовчого провадження, покладається решта 50% судового збору, сплаченого з вимоги в сумі 974866,53 грн.

Таким чином на позивача покладається судовий збір в сумі 28262,90 грн.

Враховуючи вищевикладене, сума судового збору, яка покладається на відповідача, становить 28262,89 грн.

Згідно п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки від позивача клопотання про повернення судового збору не надходило, питання повернення судового збору, сплаченого з позовних вимог щодо розміру яких мало місце зменшення та щодо яких закрито провадження у справі, судом не вирішується.

Згідно ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача 61250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивач надав суду копії: договору про надання правової допомоги №1/2018 від 03.01.2018р., підписаного з Адвокатським об`єднанням "Євстігнєєв, Сидоренко і партнери", додатку №48 до договору, акту приймання-передачі правової допомоги (послуг) від 11.10.2022р., звітів про витрачений час на надання правової допомоги, рахунку-фактури №142/22 від 11.10.2022р., платіжної інструкції №4264 від 11.10.2022р. про сплату гонорару в сумі 30000,00 грн., акту №165 від 02.03.2023р., рахунку-фактури №159/23 від 02.03.2023р., платіжної інструкції №1284 від 30.03.2023р. про сплату гонорару в сумі 37860,51 грн., сертифікатів про підвищення кваліфікації адвоката, грамот, подяк, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000012 від 10.04.2017р., виданого на ім`я Сидоренка Вадима Анатолійовича, ордеру на надання правничої допомоги №1238137 від 21.09.2022р. (т.1, а.с.21, 22, т.6, а.с.34-65).

Згідно п.5.1 договору про надання правової допомоги вартість послуг за даним договором визначається згідно з додатком 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору, та складає суму коштів сплачених за цим договором замовником об`єднанню.

В додатку №48 від 15.09.2022р. до договору сторони погодили вартість наданих послуг: а) 2500 гривень за одну годину надання правової допомоги адвокатом Об`єднання або залученим на договірних засадах Об`єднанням адвоката. Тарифікація від п`ятнадцяти хвилин.

в) 2500 гривень за забезпечення адвокатом Об`єднання або залученим на договірних засадах Об`єднанням адвоката судового представництва замовника у господарському суді або у відповідному апеляційному суді чи у суді касаційної інстанції. Тарифікація від однієї години.

Відповідно до звітів про витрачений час на надання правової допомоги адвокатом (а.с. 41, 45, 46 т.6) позивачу були надані наступні послуги:

- підготовка позовної заяви - 12 год., вартість 30000,00 грн.;

- підготовка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 05.10.2022р., тривалість 0,25 год., вартістю 625,00 грн.;

- підготовка заяви про доповнення підстав позову - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- підготовка клопотання про долучення додаткового доказу - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- підготовка заяви про збільшення позовних вимог - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- забезпечення судового представництва у судовому засіданні - 15.11.2022р., тривалість 1 год., вартістю 2500,00 грн.;

- підготовка клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 09.12.2022р., тривалість 0,25 год., вартістю 625,00 грн.;

- забезпечення судового представництва у судовому засіданні - 05.01.2023р., тривалість 1 год., вартістю 2500,00 грн.;

- підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог - 16.01.2023р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- підготовка клопотання про долучення додаткового доказу та поновлення процесуального строку - 16.01.2023р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 16.01.2023р., тривалість 2 год., вартістю 5000,00 грн.;

- забезпечення судового представництва у судовому засіданні - 07.02.2023р., тривалість 1 год., вартістю 2500,00 грн.;

- підготовка заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів - 10.02.2023р., тривалість 1 год., вартістю 2500,00 грн.;

- підготовка клопотання про долучення додаткового доказу та поновлення процесуального строку - 14.02.2023р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог - 14.02.2023р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.;

- забезпечення судового представництва у судовому засіданні - 16.02.2023р., тривалість 1 год., вартістю 2500,00 грн.;

- підготовка проекту клопотання про долучення до справи доказів судових витрат - 02.03.2023р., тривалість 1,5 год., вартістю 3750,00 грн.

Всього на суму 61250,00 грн.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши подані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Щодо послуги "підготовка клопотання про участь в судовому засіданні у справі №906/790/22 в режимі відеоконференції" від 05.10.2022 та від 09.12.2022, загальною вартістю 1250,00 грн., необхідно вказати, що дане клопотання подається у вільній формі, зразки даного клопотання опубліковані на офіційних сайтах судів України, воно не є процесуальним документом надмірної складності та не потребує значних зусиль в його написанні, а тому суд відмовляє у відшкодуванні даних витрат.

Відносно послуги "підготовка заяви про доповнення підстав позову - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.", "підготовка клопотання про долучення додаткового доказу - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн." суд звертає увагу, що заявою від 31.10.2022р. позивачем було збільшено позовні вимоги в частині суми основного боргу, пені, інфляційних, річних та повідомлено суд про здійснення відповідачем часткової оплати в сумі 300000,00 грн., тобто всі обставини щодо підстав звернення з позовними вимогами та обставини проведення часткової оплати були викладені позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, а тому не вбачається необхідності в окремому поданні клопотання про долучення доказів.

Окрім того, суд звертає увагу, що підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Позивачем при збільшенні суми позовних вимог не було змінено підстав позову - невиконання відповідачем умов договорів поставки, а лише збільшено розмір позовних вимог.

Подання без необхідності клопотання про долучення додаткового доказу та заяви про доповнення підстав позову лише призвело до штучного збільшення кількості поданих стороною процесуальних документів та вартості наданих послуг, а тому суд відмовляє у відшкодуванні витрат на послуги "підготовка заяви про доповнення підстав позову - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.", та "підготовка клопотання про долучення додаткового доказу - 31.10.2022р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн."

Аналогічним чином, стороною штучно збільшено вартість наданих послуг шляхом подання клопотання про долучення додаткового доказу та поновлення процесуального строку від 16.01.2023р., хоча всі обставини щодо проведення відповідачем часткової оплати були викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог і прохання про поновлення пропущеного строку подання доказів могло бути викладено в ній та не вимагало подання окремого клопотання.

За вказаних обставин, витрати на послугу "підготовка клопотання про долучення додаткового доказу та поновлення процесуального строку - 16.01.2023р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн." відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

З таких же підстав не підлягають стягненню витрати на послугу "підготовка клопотання про долучення додаткового доказу та поновлення процесуального строку - 14.02.2023р., тривалість 0,5 год., вартістю 1250,00 грн.", оскільки обставини долучення доказів частково були зазначені позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 14.02.2023р., і не вбачалося необхідності в поданні окремого клопотання.

Щодо послуги "підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 16.01.2023р., тривалість 2 год., вартістю 5000,00 грн." необхідно зазначити, що відповідь на відзив відповідача складається з друкованого тексту загальним обсягом 5 сторінок, основну частину якого становлять норми матеріального та процесуального права. Нових доводів в спростування заперечень відповідача в ній не викладено.

Виходячи з обсягу тексту відповіді, остання не потребувала значних зусиль і часу в написанні, а тому суд вважає, що співмірною виконаній роботі буде вартість послуги "підготовка відповіді на відзив на позовну заяву", тривалісю 1 година - 2500,00 грн.

Відносно послуги "підготовка заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів - 10.02.2023р." вартістю 2500,00 грн., то суд вказує, що нормами ГПК України не передбачено подання такого клопотання, свої заперечення щодо долучення доказів представник позивача міг висловити в усному порядку в судовому засіданні.

Суд вважає безпідставним включення вартості послуги щодо підготовки заперечення на клопотання у розмірі 2500,00 грн., в якому не вбачалося необхідності, до витрат, які підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи є неспіврозмірними та достатньо завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що справедливими, співрозмірними, а також пропорційними до предмета спору, є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд стягує з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50000,00 грн., в стягненні суми 11250,00 грн. суд відмовляє.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Прийняти визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек" позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" в частині основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пек" (12330, Житомирська обл., Черняхівський рн., сільрада Пекарщинська, комплекс будівель та споруд №1, будинок 5-К, код ЄДРПОУ 42299339)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" (22445, Вінницька обл., Калинівський рн., с.Корделівка, вул.Київська, 1, код ЄДРПОУ 37018799):

- 974866,53 грн. основного боргу;

- 474671,84 грн. пені;

- 626443,35 грн. інфляційних нарахувань;

- 88730,24 грн. 3% річних;

- 28262,90 грн. судового збору;

- 50000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу;

4. В решті позову відмовити.

5. 3акрити провадження у справі в частині стягнення 200000,00 грн. за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України

6. Після набрання рішенням суду законної сили ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого з визнаних відповідачем вимог .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.04.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з повід.)