Ухвала

від 27.04.2023 по справі 320/13834/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2023 року Київ № 320/13834/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Шепеля Олега Костянтиновича про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду в порядку оскарження рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Шепеля О.К.про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу -релігійної організації УПЦ Петра і Павла щодо внесення запису в ЄДРПОУ №1003541070007003595 від 21.09.2022 та скасування цього запису.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання наведених вище вимог, суд дійшов висновку про небхідність залишення позову без руху як такого, що має суттєві недоліки, які мають бути усунені шляхом подання позовної заяви у новій редакції із конкретизацією дій відповідача, які були вчинені з порушенням Закону України №755-IV"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в тому числі, із зазначенням того, перевищення яких повноважень допустив державний реєстратор та вказати, чи входить до обов`язку державного реєстратора перевірка повноважень керівників зборів релігійних громад; вказати які дії, на думку заявника та, в який спосіб, відповідач мав здійснити, задля того, щоб права позивача не були порушені; вказати, яким нормативно-правовим актом врегламентовано порядок реєстрації членів релігійних громад, їх діяльність, в тому числі, внутрішня організація; зазначити перелік прав та інтересів позивача, які зазнали порушень чи втручань із розкриттям змісту порушених прав; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду; подання квитанції про сплату судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 2684,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів.

Визначаючись щодо дотримання заявником строку звернення до суду з даним позовом, було ураховано наступне:

відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Як вбачається із позовної заяви предметом спору є рішення відповідача від 21.09.2022, в той час як до суду звернення надіслано 23.03.2024, тобто з пропуском строку звернення, за відсутності заяви про його поновлення.

Суд критично ставиться до твердження позивача стосовно моменту, коли він дізнався про порушення свого права, 11.10.2022, адже вказана обставина ніяким чином не доведена.

При визначенні строку звернення до суду, необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, неможливість дізнатися про порушення своїх прав.

Особа, яка має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та зобовязана вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було ущемлено права та/чи інтереси та не скористалась цим правом, має довести обставини, які стали на заваді пасивної поведінки, з наданням відповідних доказів цього.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, вказала про таке: "...позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати його порушення, чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів".

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд зважив і на таке:

відповідно до ч. 3 ст. 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір"(далі - ЗУ №3674-VI).

За подання до суду юридичною адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб,- (ч.3ст.4 ЗУ №3674-VI), що становить 2684,00 грн..

Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У прохальній частині позовної заяви заявлено дві вимоги немайнового характеру, однак судовим збором оплачена лише одна. Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн.

Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає КАС України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Шепеля Олега Костянтиновича про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.