Ухвала

від 28.04.2023 по справі 160/19647/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

28 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19647/22

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №160/19647/22 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні д,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 13.04.2023.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/19647/22 та зобов`язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.

27.04.2023 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа №160/19647/22.

Вивченням апеляційної скарги встановлено, що апелянтом в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обгрунтоване посиланням на неможливість сплати судового збору у відведений судом строк, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та відсутністю на рахунках грошових коштів, необхідних для такої сплати. Також вказав, що положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017 року органи Казначейства були звільнені від сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою - суб`єктом владних повноважень.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, органом Казначейства не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану.

Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та діє на час постановлення цієї ухвали.

Проте жодних доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на обов`язок своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржник суду не надав. Зазначене клопотання обґрунтоване лише введенням воєнного стану в України, заявник посилається лише на загальні підстави неможливості сплатити судовий збір, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.

Стосовно посилань скаржника на те, що положеннями ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017 року органи Казначейства були звільнені від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Пунктом 17 розділу І Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи Казначейства не розповсюджуються.

Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи Пенсійного фонду зі списку тих, що звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Обмежене ж фінансування або несвоєчасне перерахування коштів з Державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не свідчить про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.

Як вказувалось вище, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання перевірки відповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області розглядається 28 квітня 2023 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон від 03.10.2017 р. № 2147-VIII відповідно до якого статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи Казначейства не розповсюджуються.

Тому посилання скаржника, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, на те, що органи Казначейства були звільнені від сплати судового збору в редакції Закону України "Про судовий збір", яка діяла до 15.12.2017 року є безпідставними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, що свідчить про подання суб`єктом владних повноважень позову з вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 2481 грн.

Оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 2481 грн., тому 150 відсотків такої ставки становить 3721,50 грн. (150%*2481=3721,50)

Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 2977,20 грн. (2481 грн.*150%*0,8).

Таким чином, відповідачу слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 2977,50 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім цього, Пунктами 2, 3 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 26.05.2021) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.

Відповідно до розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, вказано:

пунктом 24 зазначається - підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;

пунктом 29 вказано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже, надсилання процесуальних документів до адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).

При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), така сторона (учасник) справи відповідно до частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 29 розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Апеляційна скарга скаржника та всі додані до неї документи подані в електронній формі з використанням сервісу "Електронний суд", при цьому, судом встановлено, що до такої апеляційної скарги додано неналежний доказ надсилання іншим учасникам справи її копії та копій доданих до неї документів, оскільки вказані документи направлені на електронну адресу, яка не належить ні представнику позивача, ні самому позивачу, що суперечить приписам частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 29 розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21.

Отже, апеляційна скарга скаржника не відповідає вимогам статей 44, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на вищевикладене, суд зобов`язує у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду належним чином оформлений документ про сплату судового збору та належний доказ надсилання іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №160/19647/22 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання суду:

- належним чином оформленого документа про сплату судового збору;

- належного доказу надсилання іншим учасникам справи копії поданої до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Роз`яснити, що, відповідно до п.3 Розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СуддяЮ. В. Дурасова