Ухвала

від 19.09.2023 по справі 160/19647/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/19647/22

адміністративне провадження № К/990/30403/23

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, звернулося 09.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейські служби Україна у Дніпропетровській області в частині повернення виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 №160/1449/21;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області прийняти до виконання виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 №160/1449/21 та вжити заходів, направлених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі №160/1449/21.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області щодо повернення виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 №160/1449/21 без виконання стягувачеві - Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, надіслані стягувачем - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо здійснення стягнення з боржника - Петропавлівського районного відділу освіти Петропавлівської районної адміністрації (код ЄДРПОУ 02142508) коштів за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 №160/1449/21, а також інформацію про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків цього боржника відповідно до п.47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2011 року №845.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30 серпня 2023 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України. Однак на обґрунтування даної підстави скаржник описує обставини справи, що зводиться до переоцінки встановлених обставин справи та цитує фрази рішення та постанови судів попередніх інстанцій.

Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник лише послався на відсутність такого висновку, проте, не виклав зазначені норми у системному зв`язку з обставинами цієї справи та без належної аргументації як саме цей висновок впливає на спірні правовідносини.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяА.Г. Загороднюк