Постанова

від 05.04.2023 по справі 910/12366/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. Справа№ 910/12366/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Михальської Ю.Б.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 05.04.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 (суддя К. І. Головіна)

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції Поліського округу (позивач - 1)

Житомирської міської ради (позивач - 2)

до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА"

про стягнення 1 264 463,00 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» про стягнення шкоди у сумі 1 264 463,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що за результатами позапланової перевірки додержання ПП «СК «ЮКА» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів було встановлено, що у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виробничим устаткуванням за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 4, без відповідного дозволу. Вказаний дозвіл відповідачем був отриманий лише 06.01.2021, відтак, внаслідок недотримання відповідачем у вказаний період вимог законодавства про охорону атмосферного повітря державі завдано шкоду. У позові, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, прокурор просить стягнути з ПП «СК «ЮКА» матеріальну шкоду у сумі 1 264 463,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 позовні вимоги Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» про стягнення шкоди у сумі 1 264 463,00 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 37 729,32 грн., яку зарахувати до спеціального фонду бюджету Житомирської міської ради на розрахунковий рахунок № UA028999980333159331000006797, ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомира, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код платежу 24062100.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» на користь Житомирської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 565,94 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вини відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021. Водночас судом встановлено, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП «СК «ЮКА» забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок суперечить Методиці № 277 від 28.04.2020. Відтак судом прийнято як належний та допустимий доказ висновок Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022, виконаний на замовлення відповідача, у якому експерт встановив, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП «СК «ЮКА» у період відсутності дозволу на викиди (з 20.11.2019 по 05.01.2021) становить 37 729,32 грн.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування скарги прокурор зазначає наступне:

- судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги розрахунок шкоди, здійснений Держекоінспекцією;

- наданий відповідачем висновок експертів від 09.02.2022 № 121/22-23 є неналежним та недопустимим доказом, мотивуючи це тим, що покладена в основу висновку довідка від 30.04.2021 про масу забруднюючих речовин є додатком 2 до Протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 55/2 від 12.08.2020, а судом першої інстанції встановлено, що вказаний додаток 2 був складений відповідачем за період з серпня 2020 по 05.01.2021, а не з 20.11.2019 (з часу введення в експлуатацію обладнання), до того ж, у вказаній довідці від 30.04.2021 зазначено 6 джерел викидів забруднюючих речовин, що використовувались відповідачем без дозволу, тоді як відповідач використовує 7 джерел викидів забруднюючих речовин, на які законодавством вимагається дозвіл;

Крім того, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на те, що висновок експерта було подано із порушенням строку на подання доказів, а саме: в судовому засіданні з розгляду справи по суті, водночас під час підготовчого засідання та в заявах по суті відповідач не зазначав про намір подати даний доказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» про стягнення 1 264 463,00 грн задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 1 264 463 грн 00 коп., яку зарахувати до спеціального фонду бюджету Житомирської міської ради на розрахунковий рахунок № UA028999980333159331000006797, ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомира, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код платежу 24062100.

Стягнуто з Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» на користь Житомирської обласної прокуратури 18 966 грн 95 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнуто з Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» на користь Київської міської прокуратури 27 601 грн 51 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.»

Постановою Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №910/12366/21 касаційну скаргу Приватного підприємства «Спортивний клуб «ЮКА» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/12366/21 скасовано, справу №910/12366/21 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що апеляційним судом порушено норми процесуального права щодо прийняття нового доказу без вирішення питання наявності правових підстав для поновлення відповідного процесуального строку для подання такого доказу, не надано мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін, не здійснено належним чином дослідження обставин справи (зокрема щодо обґрунтованості розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин та, як наслідок, розрахунку завданої шкоди) та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, а саме оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді: Коробенко Г.П., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/12366/21 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 призначено на 14.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 на 27.02.2023.

З урахуванням висновків Верховного Суду 24.02.2023 відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, а прокурором 20.03.2023 - додаткові пояснення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/638/23 від 27.02.2023, у зв`язку з перебуванням судді Коробенко Г.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 05.04.2023.

У судове засідання 05.04.2023 з`явились прокурор та представник відповідача.

Прокурор підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Представники позивача в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності позивачів за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо звернення прокурора з даним позовом.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекцїї, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекцїї належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у цій сфері.

21.05.2021 Житомирською окружною прокуратурою на адресу Держекоінспекції Поліського округу був направлений лист № 51-84-1977вих-21, яким повідомлено про завдані відповідачем збитки, у зв`язку із порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. У цьому листі прокуратура також просила Інспекцію звернутись до суду з позовом про стягнення з ПП «СК «ЮКА» збитків за вказане порушення.

У відповідь на вказаний лист Держекоінспекція Поліського округу повідомила прокуратуру (лист від 25.05.2021) про неможливість звернення до суду із відповідним позовом, у зв`язку із завантаженістю роботи, захворюваністю працівників Інспекції гострою респіраторною хворобою COVID-19 та недостатнім фінансуванням для сплати судового збору. Цим же листом Інспекція запропонувала окружній прокуратурі самостійно звернутися до суду з позовом в інтересах держави до ПП «Спортивний клуб «ЮКА» про стягнення збитків, завданих понаднормативними викидами в атмосферне повітря.

Також згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України 50 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягають зарахуванню до спеціального фонду бюджету міської ради.

Звернувшись з даним позовом, прокурор вказує про те, що ПП «СК «ЮКА» допустило понаднормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря у місті Житомирі, при цьому найбільшої шкоди внаслідок зазначеного порушення завдано саме територіальній громаді, забезпечення прав та охорону інтересів якої здійснює Житомирська міськрада. Водночас, порушення інтересів держави (територіальної громади) полягає у ненадходженні до бюджету місцевого самоврядування грошових коштів на відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, що унеможливлює реалізацію природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення стану природного середовища, забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства.

За таких обставин, при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, правовим способом захисту поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде також представництво органами прокуратури інтересів держави в особі Житомирської міськради.

Житомирською окружною прокуратурою 21.05.2021 на адресу Житомирської міськради було направлене повідомлення про виявлені порушення ПП «СК «ЮКА» законодавства про охорону атмосферного повітря. Однак, у відповідь на вказане повідомлення Житомирська міськрада листом від 26.05.2021 повідомила прокуратуру, що не має можливості самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення заподіяної шкоди, враховуючи обмежене фінансування.

Таким чином, оскільки ні Держекоінспекція Поліського округу, ні Житомирська міськрада після отримання повідомлення прокуратури, усвідомлюючи порушення інтересів держави, протягом розумного строку не вжили заходів щодо стягнення шкоди, що було розцінено прокурором як бездіяльність, при цьому незвернення вказаних органів до суду з відповідним позовом унеможливлює в подальшому вжиття заходів для відновлення порушених інтересів держави у спірних правовідносинах та стягнення з відповідача шкоди за таке порушення, суд дійшов висновку про те, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а відтак, цей позов поданий у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах держави.

Щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 22.09.2020, погодження Державної екологічної інспекції України № 4.1/1266ПГ від 30.09.2020 та направлення № 460 від 08.10.20120 на проведення перевірки Держекоінспекцією Поліського округу, за участю начальника виробництва ПП «СК «ЮКА» ОСОБА_2, у період з 19.10.2020 по 23.10.2020 була проведена позапланова перевірка додержання ПП «СК «ЮКА» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, результати якої були оформлені актом Держекоінспекції Поліського округу № 500 від 23.10.2020.

Вказаним актом було встановлено, що ПП «СК «ЮКА» за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 4, здійснює виробництво з виготовлення брусу та дошок без відповідного дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, а також за відсутності газоочисного устаткування.

Крім того, Держекоінспекцією Поліського округу 22.10.2020 було проведене вимірювання вмісту забруднюючих речовин (оксиду азоту, оксиду вуглецю та діоксину сірки) у трьох джерелах викидів, які працюють без дозволу. За результатами цього дослідження складено акт відбору № 21-20/1 від 22.10.2020, а також встановлено, що в процесі господарської діяльності підприємства утворюються тверді побутові відходи, металобрухт, відходи від металобрухту, відходи від процесів зварювання та пластикової тари, однак, договорів на видалення указаних відходів підприємством не надано. Зазначений акт був підписаний начальником виробництва ПП «СК «ЮКА» ОСОБА_2 із зауваженнями, у яких останній зазначив, що у вересні 2020 ПП «СК «ЮКА» уклало із ПП «Матрикс Груп» договір № МГ-20-089 від 02.09.2020 на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

22.10.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади складено протокол № 006102 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП, стосовно начальника виробництва ПП «СК`ЮКА» ОСОБА_2. За змістом вказаного протоколу ОСОБА_2 не заперечив факту порушення законодавства та пояснив, що на даний час здійснюється усунення виявлених порушень.

Того ж дня за результатами розгляду протоколу № 006102 від 22.10.2020, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу було винесено постанову № 1113-2.5 від 22.10.2020, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136,00 грн.

Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом порушення порядку викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, непроведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів, невизначення характеристики джерел викидів стосовно начальника виробництва ПП «СК`ЮКА» ОСОБА_2. була винесена постанова № 1114-2.5 від 23.10.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП (протокол № 006103 від 23.10.2020), якою на ОСОБА_2 був накладений адміністративний штраф.

Зазначені постанови ОСОБА_2 виконав самостійно та 23.10.2020 сплатив накладені на нього штрафні санкції, що підтверджується копією банківської квитанції, наявною в матеріалах справи.

За результатами вказаної перевірки 26.10.2020 Держекоінспекцією Поліського округу був виданий припис № 68/2.5, яким відповідача було зобов`язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди (п. 1). Зазначений припис був отриманий начальником виробництва ПП «СК`ЮКА» ОСОБА_2.

У порядку контролю за виконанням вказаного припису, на підставі направлення № 34 від 22.01.2021, Держекоінспекція Поліського округу провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «СК`ЮКА», за результатами якої був складений акт № 15 від 27.01.2021 про часткове виконання відповідачем припису № 68/2.5 від 26.10.2020, а саме - п. 1 про здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за наявності відповідного дозволу на викиди. Вказаною позаплановою перевіркою було встановлено, що Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації 06.01.2021 був виданий ПП «СК`ЮКА» дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021. Акт перевірки був отриманий представником ПП «СК`ЮКА» та підписаний ним без зауважень.

08.02.2021 Держекоінспекція Поліського округу направила на адресу відповідача лист, у якому просила надати інформацію про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з моменту початку здійснення викидів по 05.01.2021, або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин за цей період. Цим же листом було повідомлено відповідача, що у разі ненадання відповідної інформації, Інспекцією буде проведено розрахунок завданої шкоди відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прийнятим як 24 години на добу.

У відповідь на вказаний лист, ПП «СК «ЮКА» надало Держекоінспекції Поліського округу довідку № 9 від 25.02.2021, у якій вказало час роботи кожного з джерел викиду забруднюючих речовин ПП «СК «ЮКА» з 20.11.2019 (час введення в експлуатацію обладнання) по 05.01.2021. Зазначена довідка була отримана Інспекцією 05.03.2021, про що свідчить вхідний номер № 2-08/774.

Також 18.02.2021 ПП «СК «ЮКА» на адресу Держекоінспекції Поліського округу направило лист від 17.02.2021, яким повідомило Інспекцію про усунення виявлених під час позапланової перевірки порушень згідно припису № 68/2.5 від 26.10.2020 у повному обсязі.

У подальшому, Держекоінспекцією Поліського округу на підставі звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП «СК «ЮКА», довідки ПП «СК «ЮКА» про час роботи стаціонарних джерел № 9 від 25.02.2021, протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин № 21-20/1 від 28.10.2021, довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології про середньорічну концентрацію забруднюючих речовин в атмосфері міста Житомир від 18.03.2021, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 277 від 28.04.2020, було здійснено нарахування відповідачу розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу за період з 20.11.2019 по 05.01.2021, яка склала 1 264 463,00 грн.

23.03.2021 вказаний розрахунок разом із вимогою про відшкодування заподіяної шкоди у сумі 1 264 463,00 грн. був направлений Інспекцією на адресу ПП «СК «ЮКА».

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 30.04.2021 повідомив Інспекцію про необґрунтованість розрахунку збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, оскільки складові, які застосовані у розрахунку не відповідають Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків № 277 від 28.04.2020. Також відповідач зазначив про безпідставність нарахування відшкодування саме з 20.11.2019, у той час, як позапланова перевірка Інспекцією проводилась з 19.10.2020 по 23.10.2020.

Як зазначалось вище, прокурором з посиланням на ст. 1166 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 1 264 463,00 грн, завданої державі за недотримання відповідачем вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково - в сумі 37 729, 32 грн, виходячи з доведеності складу цивільного правопорушення, зокрема й вини відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021. При цьому, вказана сума збитків визначена висновком Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022, який судом прийнято як належний та допустимий доказ.

Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 скасовано частково рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21, викладено його резолютивну частину в новій редакції, за змістом якої позов задоволено повністю, стягнуто з ПП «СК «ЮКА» шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, у сумі 1 264 463, 00 грн.

У частині розміру шкоди апеляційний суд визнав обґрунтованість нарахування прокурором (розрахунку Держекоінспекції) 1 264 463, 00 грн заявленої до стягнення суми збитків, заподіяних державі в результаті здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу та відхилив наданий відповідачем Висновок експерта № 121/22-23 на підтвердження розміру завданих державі збитків як неналежний та недопустимий доказ (як такий, що поданий суду з пропуском відповідного процесуального строку).

За результатами касаційного перегляду постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/12366/21 скасовано та направлено справу № 910/12366/21 на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційним судом порушено норми процесуального права щодо прийняття нового доказу (Звіту з інвентаризації викидів, на підставі якого зроблено наданий прокурором розрахунок заявленої шкоди) без вирішення питання наявності правових підстав для поновлення відповідного процесуального строку для подання такого доказу, не надано мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін, не здійснено належним чином дослідження обставин справи (зокрема щодо обґрунтованості розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин та, як наслідок, розрахунку завданої шкоди) та оцінки усіх наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, а саме оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відтак, з огляду на зазначене вище та враховуючи вказівки Верховного Суду, перевіривши матеріали справи, судова колегія за результатами нового розгляду справи зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання відповідним органом державної влади.

Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років.

Згідно з ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавство України.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Судом встановлено та не заперечується учасниками спору, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме - здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, чим спричинив шкоду територіальній громаді Житомирської міськради.

При цьому, обґрунтованими є доводи прокурора, що порушення відповідачем законодавства про охорону атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу мало місце з 20.11.2019.

Відповідно до п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28.04.2020 (далі - Методика № 277 від 28.04.2020), час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

08.02.2021 Держекоінспекцією Поліського округу на адресу ПП «СК «ЮКА» був направлений запит № 2-08/516 про надання довідки (інформації) про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з моменту початку здійснення викидів по 05.01.2021 або маси наднормативно викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У відповідь на вказаний запит відповідач надав довідку № 9 від 25.02.2021 про час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 20.11.2019 (як часу введення обладнання в експлуатацію) по 05.01.2021. Тобто, довідкою № 9 від 25.02.2021 ПП «СК «ЮКА» самостійно повідомило Інспекцію, що датою введення обладнання в експлуатацію та початком здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є 20.11.2019. Доказів того, що викид забруднюючих речовин розпочався з іншої дати, відповідачем не надано.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає доведеною вину відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021. При цьому вказані дії призвели до завдання шкоди державі, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою матеріальною шкодою.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором та позивачами належними та допустимими доказами доведено наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, визначеного ст. 1166 ЦК України, як спричинення шкоди державі.

Щодо суми завданої шкоди, заявленої прокурором, суд зазначає наступне.

Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (схожий правовий висновок щодо оцінки судом розрахунку збитків/шкоди, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначений Методикою № 277.

Згідно вимог Методики № 277:

- наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пункт 2.1.2.);

- факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (пункт 2.2.);

- при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань, серед іншого, Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго (пункт 2.3.);

- розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу (пункт 2.8.1.);

- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховуються за формулою:

З = mi х 1,1П х Аі х Кт х Кзі,

де mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини (пункт 4.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою:

mi = 3,6 х 10-6 х (рВі - рВнорм) х qVo х T,

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; рВі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м3; рВнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м3; qVo - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.,

та/або за формулою:

mi = 3,6 х 10-3 х (qmi- qm норм) х T, де

де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; qmi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с; qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. (пункт 3.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва);

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (пункт 3.7.).

З аналізу наведених положень Методики № 277 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.

У матеріалах справи міститься розрахунок шкоди, спричиненої ПП «СК «ЮКА» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел викидів за період з 20.11.2019 по 05.01.2021 на суму 1 264 463,00 грн, виконаний Держекоінспекцією Поліського округу на підставі Методики № 277 від 28.04.2020.

Зазначений розрахунок був здійснений за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де - mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою, де mi - це маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т; Т - це час роботи джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Відповідно до п. 3.11 Методики № 277 від 28.04.2020 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Окрім показника часу при визначенні розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря береться показник фактичної маси викидів (т - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини).

При цьому, Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП «СК «ЮКА» забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021.

Виходячи з викладеного, судова колегія приходить до висновку, що розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел викидів у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, на суму 1 264 463,00 грн. був здійснений Інспекцією не у відповідності з показниками, визначеними Методикою № 277 від 28.04.2020, а тому наданий позивачем розрахунок шкоди судом відхиляється.

Щодо прийняття апеляційним судом нового доказу.

На підтвердження заявленого розміру шкоди прокурор 28.06.2022 подав нові докази для долучення до матеріалів справи під час апеляційного провадження при первісному розгляді справи, а саме - звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ПП «СК «ЮКА» від 06.11.2020.

В обгрунтування неможливості подання вказаного доказу до суду першої інстанції прокурор зазначає, що отримав вказаний звіт супровідним листом від Держекоінспекції 27.06.2022 за вх. № 1991/11-07, тобто після подання апеляційної скарги (06.05.2022).

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Єдиною підставою неможливості подання такого доказу до суду першої інстанції прокурор зазначив, що отримав вказаний звіт супровідним листом від Держекоінспекції 27.06.2022 за вх. № 1991/11-07.

Суд враховує, що апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду від 17.02.2022 направлено 06.05.2022, у той час як звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ПП «СК «ЮКА» датований 06.11.2020.

Судова колегія звертає увагу, що заявляючи клопотання про визнання поважними причин неподання нових доказів, апелянт не наводить обґрунтованих підстав неможливості надання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме лише твердження щодо отримання таких документів після ухвалення рішення судом не можуть бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на їх подання та поновлення такого строку.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що прокурором обґрунтованих причин, з яких такі дії (зокрема щодо отримання необхідних на його думку доказів) та їх надання суду не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій позивачем - не наведено, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про визнання поважними причин неподання нових доказів та відповідно поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів.

Відтак, оскільки апеляційний господарський суд відмовляє у поновленні строку на подання доказів з підстав визнання неповажними причин пропуску такого строку, то такий доказ, а саме - звіт супровідним листом від Держекоінспекції 27.06.2022 за вх. № 1991/11-07 не приймається судом апеляційної інстанції до розгляду.

Щодо висновку Черкаського відділення КНДІСЕ інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022 судова колегія зазначає наступне.

Відповідачем в обгрунтування своїх заперечень щодо заявленого прокурором розміру шкоди надано під час розгляду справи в суді першої інстанції висновок Черкаського відділення КНДІСЕ інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022, виконаний на замовлення відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин 1, 3 та 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судом враховується, що вказаний висновок експертів від 09.02.2022 відповідачем долучено до матеріалів справи у судовому засіданні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції 17.02.2022.

Зі змісту висновку експерта вбачається, що його складено за зверненням відповідача від 24.01.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомляв суду про необхідність надання йому часу на подання експертного розрахунку заподіяних збитків. Крім того, відповідач усно повідомляв суд під час підготовчого провадження в даній справі під час її розгляду в суді першої інстанції про необхідність надання відповідного висновку експертів для спростування заявленої прокурором суми до стягнення.

Стосовно подачі даного висновку на стадії розгляду справи по суті відповідач зазначає, що вказане зумовлене тривалим виготовленням експертами висновку за відсутності обґрунтованого розрахунку збитків розмірів відшкодування збитків, який за ухвалою суду від 14.12.2021 було витребувано безпосередньо в Держекоінспекції Поліського округу, яка в подальшому надала лише пояснення.

Отже, виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано поновлено строк для подання доказу - висновку експерта та долучено такий доказ до матеріалів справи.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про прийняття висновку Черкаського відділення КНДІСЕ інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022 у якості належного, допустимого та вірогідного доказу на підтвердження розміру шкоди, завданої державі в результаті викидів ПП «СК «ЮКА» забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, в сумі 37729,32 грн.

У вказаному висновку експерт встановив, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП «СК «ЮКА» у період відсутності дозволу на викиди (з 20.11.2019 по 05.01.2021) становить 37 729,32 грн. При цьому, зі змісту зазначеного висновку вбачається, що розмір шкоди експерт визначав на підставі формули, зазначеної у Методиці № 277 від 28.04.2020, взявши до уваги довідку ПП «СК «ЮКА» № 9 від 25.02.2021 щодо часу роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розрахунок маси викидів за кожною забруднюючою речовиною саме за час роботи стаціонарних джерел викидів (фактичною масою).

Згідно з статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України доказування здійснюється згідно із стандартом «вірогідності доказів», за яким наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17)

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог прокурора про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, розмір якої згідно з експертним висновком № 121/22-23 від 09.02.2022 становить 37 729,32 грн, вважаючи такий розмір належним чином доведеним.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених в мотивувальній частині, судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником у поданій апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/12366/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Ю.Б. Михальська

М.Л. Яковлєв