Постанова

від 25.07.2023 по справі 910/12366/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12366/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

Офісу Генерального прокурора - Галезник О.І.

відповідача - Ільченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 05.04.2023

та на рішення господарського суду м. Києва

від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог

у справі № 910/12366/21

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА"

про стягнення 1 264 463,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" про стягнення шкоди у сумі 1 264 463,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/12366/21 позовні вимоги Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" про стягнення шкоди у сумі 1 264 463,00 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 37 729,32 грн. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" на користь Житомирської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 565,94 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про задоволення позову у повному обсязі.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" про стягнення 1 264 463,00 грн задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 1 264 463 грн 00 коп., яку зарахувати до спеціального фонду бюджету Житомирської міської ради на розрахунковий рахунок № UA028999980333159331000006797, ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомира, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код платежу 24062100. Стягнуто з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" на користь Житомирської обласної прокуратури 18 966 грн 95 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Стягнуто з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" на користь Київської міської прокуратури 27 601 грн 51 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.".

5. Постановою Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №910/12366/21 касаційну скаргу Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/12366/21 скасовано, справу № 910/12366/21 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

7. 15.05.2023 Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури у справі № 910/12366/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизовано розподілу судової справи між суддями суду від 16.05.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Заступнику керівника Київської міської прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 36 802,01 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21.

10. Заступник керівника Київської міської прокуратури направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило платіжні інструкції № 930 від 02.06.2023, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 36 802,01 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2023 у складі колегії суддів Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я., зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/12366/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21, та призначено вказану касаційну скаргу до розгляду на 25.07.2023 о 10:45 год.

12. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.07.2023 № 29.2-02/1766 у зв`язку із відпусткою суддів Васьковського О.В. та Погребняка В.Я. відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/12366/21.

13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023, справу № 910/12366/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.

14. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2023 прийнято касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

15. Не погоджуючись з ухваленою постановою, Заступником керівника Київської міської прокуратури подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

16. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

16.1 Судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та не враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування стандарту доказування "вірогідності доказів", викладених у постановах від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

16.2 Судами попередніх інстанцій помилково не взято до уваги наданий Державної екологічною інспекцією обґрунтований розрахунок шкоди, завданої відповідачем через порушення природоохоронного законодавства, зазначивши про те, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021.

16.3 Судами попередніх інстанцій не враховано, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено інспектором за формулою відповідно до Методики, з урахуванням потужності викиду та часу роботи джерела викиду, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, обґрунтованим розрахунком шкоди.

16.4 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що відповідачем не оскаржувались та не визнавалися протиправними дії Інспекції в частині проведення перевірки або проведення розрахунку розміру заподіяної шкоди, а тому відсутні підстави для визнання проведеного Інспекцією розрахунку розміру шкоди необґрунтованим.

16.5 Суди попередніх інстанцій у порушення частини восьмої статті 80 Господарського процесуального кодексу України прийняли до розгляду доказ, не поданий у встановлений законом строк. При цьому судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки висновку Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022.

16.6 Суперечливими є висновки суду першої інстанції про те, що Протокол ТОВ "Екоскіл" щодо вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 55/2 від 12.08.2020 та складений ПП "СК "ЮКА" на підставі цього протоколу додаток № 2 не є належними та допустимими доказами, з урахуванням яких може бути здійснений розрахунок заподіяної шкоди в результаті викидів ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, оскільки не дивлячись на те, що в основу висновку експерта покладено вказані докази, суд прийняв до уваги вказаний висновок.

17. Прокурор в судовому засіданні 25.07.2023 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

19. Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2023 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

23.1 На підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 22.09.2020, погодження Державної екологічної інспекції України № 4.1/1266ПГ від 30.09.2020 та направлення № 460 від 08.10.20120 на проведення перевірки Держекоінспекцією Поліського округу, за участю начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_2, у період з 19.10.2020 по 23.10.2020 була проведена позапланова перевірка додержання ПП "СК "ЮКА" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, результати якої були оформлені актом Держекоінспекції Поліського округу № 500 від 23.10.2020.

23.2 Вказаним актом було встановлено, що ПП "СК "ЮКА" за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 4, здійснює виробництво з виготовлення брусу та дошок без відповідного дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, а також за відсутності газоочисного устаткування.

23.3 Крім того, Держекоінспекцією Поліського округу 22.10.2020 було проведене вимірювання вмісту забруднюючих речовин (оксиду азоту, оксиду вуглецю та діоксину сірки) у трьох джерелах викидів, які працюють без дозволу. За результатами цього дослідження складено акт відбору № 21-20/1 від 22.10.2020, а також встановлено, що в процесі господарської діяльності підприємства утворюються тверді побутові відходи, металобрухт, відходи від металобрухту, відходи від процесів зварювання та пластикової тари, однак, договорів на видалення указаних відходів підприємством не надано. Зазначений акт був підписаний начальником виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_2 із зауваженнями, у яких останній зазначив, що у вересні 2020 ПП "СК "ЮКА" уклало із ПП "Матрикс Груп" договір № МГ-20-089 від 02.09.2020 на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

23.4 22.10.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади складено протокол № 006102 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 78 КУпАП, стосовно начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_2 За змістом вказаного протоколу ОСОБА_2 не заперечив факту порушення законодавства та пояснив, що на даний час здійснюється усунення виявлених порушень.

23.5 Того ж дня за результатами розгляду протоколу № 006102 від 22.10.2020, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу було винесено постанову № 1113-2.5 від 22.10.2020, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136,00 грн.

23.6 Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом порушення порядку викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, непроведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів, невизначення характеристики джерел викидів стосовно начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_2 була винесена постанова № 1114-2.5 від 23.10.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 78 КУпАП (протокол № 006103 від 23.10.2020), якою на ОСОБА_2 був накладений адміністративний штраф.

23.7 Зазначені постанови ОСОБА_2 виконав самостійно та 23.10.2020 сплатив накладені на нього штрафні санкції, що підтверджується копією банківської квитанції, наявною в матеріалах справи.

23.8 За результатами вказаної перевірки 26.10.2020 Держекоінспекцією Поліського округу був виданий припис № 68/2.5, яким відповідача було зобов`язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди (п. 1). Зазначений припис був отриманий начальником виробництва ПП "СК "ЮКА" ОСОБА_2

23.9 У порядку контролю за виконанням вказаного припису, на підставі направлення № 34 від 22.01.2021, Держекоінспекція Поліського округу провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "СК "ЮКА", за результатами якої був складений акт № 15 від 27.01.2021 про часткове виконання відповідачем припису № 68/2.5 від 26.10.2020, а саме - п. 1 про здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за наявності відповідного дозволу на викиди. Вказаною позаплановою перевіркою було встановлено, що Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації 06.01.2021 був виданий ПП "СК "ЮКА" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021. Акт перевірки був отриманий представником ПП "СК "ЮКА" та підписаний ним без зауважень.

23.10 08.02.2021 Держекоінспекція Поліського округу направила на адресу відповідача лист, у якому просила надати інформацію про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з моменту початку здійснення викидів по 05.01.2021, або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин за цей період. Цим же листом було повідомлено відповідача, що у разі ненадання відповідної інформації, Інспекцією буде проведено розрахунок завданої шкоди відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прийнятим як 24 години на добу.

23.11 У відповідь на вказаний лист, ПП "СК "ЮКА" надало Держекоінспекції Поліського округу довідку № 9 від 25.02.2021, у якій вказало час роботи кожного з джерел викиду забруднюючих речовин ПП "СК "ЮКА" з 20.11.2019 (час введення в експлуатацію обладнання) по 05.01.2021. Зазначена довідка була отримана Інспекцією 05.03.2021, про що свідчить вхідний номер № 2-08/774.

23.12 Також 18.02.2021 ПП "СК "ЮКА" на адресу Держекоінспекції Поліського округу направило лист від 17.02.2021, яким повідомило Інспекцію про усунення виявлених під час позапланової перевірки порушень згідно припису № 68/2.5 від 26.10.2020 у повному обсязі.

23.13 У подальшому, Держекоінспекцією Поліського округу на підставі звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА", довідки ПП "СК "ЮКА" про час роботи стаціонарних джерел № 9 від 25.02.2021, протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин № 21-20/1 від 28.10.2021, довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології про середньорічну концентрацію забруднюючих речовин в атмосфері міста Житомир від 18.03.2021, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 277 від 28.04.2020, було здійснено нарахування відповідачу розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу за період з 20.11.2019 по 05.01.2021, яка склала 1 264 463,00 грн.

23.14 23.03.2021 вказаний розрахунок разом із вимогою про відшкодування заподіяної шкоди у сумі 1 264 463,00 грн був направлений Інспекцією на адресу ПП "СК "ЮКА".

23.15 У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 30.04.2021 повідомив Інспекцію про необґрунтованість розрахунку збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, оскільки складові, які застосовані у розрахунку не відповідають Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків № 277 від 28.04.2020. Також відповідач зазначив про безпідставність нарахування відшкодування саме з 20.11.2019, у той час, як позапланова перевірка Інспекцією проводилась з 19.10.2020 по 23.10.2020.

24. Аргументи скаржника (пункти 16.1, 16.2, 16.3, 16.5, 16.6 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

24.1 Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а також цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання відповідним органом державної влади.

24.2 Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років.

24.3 Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавство України.

24.4 Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

24.5 Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

24.6 Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

24.7 Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

24.8 Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

24.9 Згідно статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.

24.10 Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками спору, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме - здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, чим спричинив шкоду територіальній громаді Житомирської міськради.

Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (схожий правовий висновок щодо оцінки судом розрахунку збитків/шкоди, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

24.11 Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання визначений Методикою № 277.

24.12 Згідно вимог Методики № 277:

- наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пункт 2.1.2.);

- факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами (пункт 2.2.);

- при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань, серед іншого, Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго (пункт 2.3.);

- розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу (пункт 2.8.1.);

- розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховуються за формулою:

З = mi х 1,1П х Аі х Кт х Кзі, де mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини (пункт 4.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою:

mi = 3,6 х 10-6 х (рВі - рВнорм) х qVo х T, де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; рВі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м3; рВнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м3; qVo - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год., та/або за формулою: mi = 3,6 х 10-3 х (qmi- норм) х T, де mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т; qmi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с; qm норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с; T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год. (пункт 3.1.);

- розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди (пункт 3.7.).

24.13 З аналізу наведених положень Методики № 277 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.

24.14 Судами попередніх інстанцій встановлено, що у матеріалах справи міститься розрахунок шкоди, спричиненої ПП "СК "ЮКА" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел викидів за період з 20.11.2019 по 05.01.2021 на суму 1 264 463,00 грн, виконаний Держекоінспекцією Поліського округу на підставі Методики № 277 від 28.04.2020.

24.15 Зазначений розрахунок був здійснений за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де - mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

24.16 Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою, де mi - це маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т; Т - це час роботи джерела викиду (утворення) і-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

24.17 Відповідно до п. 3.11 Методики № 277 від 28.04.2020 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Окрім показника часу при визначенні розміру відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря береться показник фактичної маси викидів (т - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини).

24.18 При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021.

24.19 Виходячи з викладеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел викидів у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, на суму 1 264 463,00 грн був здійснений Інспекцією не у відповідності з показниками, визначеними Методикою № 277 від 28.04.2020, а тому правомірно відхилили наданий позивачем розрахунок шкоди.

24.20 Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем в обґрунтування своїх заперечень щодо заявленого прокурором розміру шкоди надано під час розгляду справи в суді першої інстанції висновок Черкаського відділення КНДІСЕ інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022, виконаний на замовлення відповідача.

24.21 Згідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

24.22 Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

24.23 Згідно частин першої, третьої, четвертої статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

24.24 Частиною восьмою статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

24.25 Судами попередніх інстанцій враховано, що вказаний висновок експертів від 09.02.2022 відповідачем долучено до матеріалів справи у судовому засіданні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції 17.02.2022.

24.26 Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновок експерта складено за зверненням відповідача від 24.01.2022. При цьому, відповідач повідомляв суду про необхідність надання йому часу на подання експертного розрахунку заподіяних збитків. Крім того, відповідач усно повідомляв суд під час підготовчого провадження в цій справі під час її розгляду в суді першої інстанції про необхідність надання відповідного висновку експертів для спростування заявленої прокурором суми до стягнення. Стосовно подачі даного висновку на стадії розгляду справи по суті відповідач зазначає, що вказане зумовлене тривалим виготовленням експертами висновку за відсутності обґрунтованого розрахунку збитків розмірів відшкодування збитків, який за ухвалою суду від 14.12.2021 було витребувано безпосередньо в Держекоінспекції Поліського округу, яка в подальшому надала лише пояснення.

24.27 Отже, виходячи з наведеного, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції обґрунтовано поновлено строк для подання доказу - висновку експерта та долучено такий доказ до матеріалів справи.

24.28 Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції про прийняття висновку Черкаського відділення КНДІСЕ інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022 у якості належного, допустимого та вірогідного доказу на підтвердження розміру шкоди, завданої державі в результаті викидів ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, в сумі 37 729,32 грн.

24.29 Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вказаному висновку експерт встановив, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА" у період відсутності дозволу на викиди (з 20.11.2019 по 05.01.2021) становить 37 729,32 грн. При цьому, зі змісту зазначеного висновку вбачається, що розмір шкоди експерт визначав на підставі формули, зазначеної у Методиці № 277 від 28.04.2020, взявши до уваги довідку ПП "СК "ЮКА" № 9 від 25.02.2021 щодо часу роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розрахунок маси викидів за кожною забруднюючою речовиною саме за час роботи стаціонарних джерел викидів (фактичною масою).

24.30 З огляду на викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог прокурора про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, в розмірі 37 729,32 грн.

24.31 Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

24.32 Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

24.33 Згідно частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

24.34 Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

24.35 Принцип змагальності сторін у господарському судочинстві не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17)

24.35 Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

24.36 При цьому, аргументи скаржника (пункти 16.1, 16.2, 16.3, 16.5, 16.6 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

24.37 Разом з тим, безпідставними є посилання скаржника на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20, від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, оскільки, з огляду на фактичні обставини встановлені у цій справі, судами попередніх інстанцій, у відповідності до наведених правових позицій Верховного Суду, правомірно застосовано стандарт доказування "вірогідності доказів".

24.38 Крім того, на висновки у наведених постановах Верховного Суду скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та предмету спору, в контексті досліджуваних судами у справі № 910/12366/21 доказів та встановлених фактичних обставин, зокрема, щодо того, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021.

25. Аргументи скаржника (пункт 16.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

25.1 Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується самим відповідачем те, що останній допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме - здійснив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у період з 20.11.2019 по 05.01.2021, чим спричинив шкоду територіальній громаді Житомирської міськради.

25.2 При цьому, відповідач заперечував саме щодо заявленого розміру шкоди.

25.3 З огляду на викладене, наявність чи відсутність факту оскарження чи визнання протиправними дій Держекоінспекції в частині проведення перевірки або проведення розрахунку розміру заподіяної шкоди, в цьому випадку, не є визначальними, оскільки судами попередніх інстанцій було надано відповідну оцінку розрахунку розміру заподіяної шкоди, який був здійснений Інспекцією, оскільки дослідження вказаних доказів та встановлення обставин входило до предмету доказування у цій справі.

26. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

27. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

28. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

29. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

31. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

32. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

33. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

34. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков