Ухвала

від 25.05.2023 по справі 910/12366/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12366/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 05.04.2023

та на рішення господарського суду м. Києва

від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог

у справі № 910/12366/21

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА"

про стягнення 1 264 463,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2023 Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури у справі № 910/12366/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О. В., що підтверджується протоколом автоматизовано розподілу судової справи між суддями суду від 16.05.2023.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Згідно вимог прохальної частини касаційної скарги Заступник керівника Київської міської прокуратури Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023, скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 36 802,01 грн.

Проте, матеріали касаційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023 не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом касаційної інстанції рішення за цією касаційною скаргою, яке мотивовано неможливістю сплати судового збору у зв`язку з тимчасовою відсутністю фінансування.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Заступника керівника Київської міської прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21, а відтак, у задоволенні клопотання Заступника керівника Київської міської прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022 в частині відмову у позові відмовити.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 36 802,01 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 36 802,01 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21.

З огляду на викладене, касаційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Заступника керівника Київської міської прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21.

2. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури Вих. № 12-5198-21 від 15.05.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022 в частині відмову у позові у справі № 910/12366/21 залишити без руху.

3. Надати Заступнику керівника Київської міської прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Заступнику керівника Київської міської прокуратури усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 36 802,01 грн. за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та рішення господарського суду м. Києві від 17.02.2022 в частині відмови в задоволені позовних вимог у справі № 910/12366/21.

5. Документи про усунення недоліків касаційної скарги направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

6. У разі неусунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк