Ухвала

від 01.05.2023 по справі 910/5951/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5951/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Морозов С.М.)

від 19.08.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.)

від 31.01.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви Ольги Сергіївни;

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-63Б"

про визнання незаконною реєстраційної дії та скасування реєстраційного запису

ВСТАНОВИВ:

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви Ольги Сергіївни (далі - Нотаріус) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг-63Б" (далі - ОСББ) про:

- визнання незаконною реєстраційної дії Нотаріуса від 11.02.2021 року №1000661100003013514 (внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації) стосовно ОСББ;

- скасування реєстраційного запису №1000661100003013514, внесеного 11 лютого 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Нотаріусом (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації) стосовно ОСББ.

2. Позов обґрунтований тим, що Нотаріус провів реєстраційну дію за наявності порушень, які мали бути підставою для зупинення розгляду поданих документів та в подальшому відмовою у державній реєстрації.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скасування в судовому порядку заходів забезпечення позову та набранням законної сили рішенням №754/16172/17 (яким встановлено правомірність Протоколу №1, яким вирішено припинити ОСББ), а також подання реєстратору Протоколу №1/21 засідання Правління ОСББ слугувало достатньою та законною підставою для поновлення розгляду документів, поданих на реєстрацію 10.02.2021, та вчинення спірної реєстраційної дії. Нотаріусом правомірно здійснено спірний реєстраційний запис, тому відсутні підстави для задоволення позову.

5. 10.04.2023 позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

7. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами касаційного оскарження судових рішень є пункти 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

9. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

10. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження, скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пункту 6 частини першої статті 3, частин третьої та четвертої статті 105, частини восьмої статті 111 ЦК України, пункту 7 частини першої статті 15, пунктів 2, 5 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", оскільки дійшли помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог та не врахували, що рішення про ліквідацію об`єднання суперечить зазначеним нормам, так як не містить рішення щодо обрання голови комісії з ліквідації, що є підставою для зупинення та відмови у проведенні реєстраційної дії, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах. Однак, скаржниця не зазначає, у який саме спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

11. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

12. Також, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

13. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

14. В прохальній частині касаційної скарги скаржниця просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, при цьому, посилається на процесуальне порушення з підстави передбаченої пунктом 1 частиною третьою статті 310 ГПК України, що є підставою касаційного оскарження передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, у зв`язку з не дослідженням доказів у справі, а саме рішення про ліквідацію ОСББ, при цьому чітко не зазначає, які саме норми процесуального права порушені судами.

15. Зазначення у касаційній скарзі цієї підстави касаційного оскарження, є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

16. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Отже описова частина касаційної скарги містить протиріччя з її прохальною частиною.

18. З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд зазначає що скаржнику необхідно уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та/або вимоги касаційної скарги.

19. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

20. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

21. Частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

22. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

23. Згідно з статтею 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

24. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 9 080,00 грн (2 270,00 грн х 2 х 200%).

25. Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

26. Скаржниця подала касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги становить 7 264, 00 грн (9 080,00 грн * 0,8).

27. До касаційної скарги заявниця не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

28. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

29. Скаржниця до касаційної скарги не додала докази надсилання її копій відповідачам, тому заявниці потрібно надати Верховному Суду докази такого надсилання копії касаційної скарги з додатками, листом з описом вкладення.

30. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

31. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пунктів 5, 6 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 910/5951/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 10-18 цієї ухвали; уточнення вимог касаційної скарги та повноваження, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 264, 00 грн;

- подати до суду докази надсилання відповідачам копії касаційної скарги з додатками, а також уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, листом з описом вкладення.

3. Роз`яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова